Відзначено, що правовідносини у сфері власності на природні ресурси в Україні ще не зазнали якісних змін і значною мірою відображають відомчі чи галузеві інтереси. Реформування відповідних відносин стосується, передусім, раціонального розподілу повноважень з управління та прав власності на природні ресурси між різними рівнями державного управління, а також органами місцевого самоврядування. Основним суб'єктом власності на природні ресурси залишається держава. Разом з тим, у межах створення умов для найбільш ефективного природокористування, складовою процесу диверсифікації форм власності має бути і приватна власність на природні ресурси.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"