Доповнено наукові дані про характер діабетичного набряку макули (ДНМ) і показано, що наявність інтраретинальних кіст не визначає тяжкості патологічного процесу. Ускладнений кістозний ДНМ характеризується середніми показниками товщини сітківки у фовеолярній зоні 710 мкм, площі фовеолярної аваскулярної зони (ФАЗ) 1,32 мм{\up\fs8 2} і гостроти зору 0,24. Патологічні зміни макулярної ділянки з інтраретинальними кістами легкого ступеня, що характеризуються середньою товщиною сітківки у фовеолярній зоні 353 мкм, площею фовеолярної аваскулярної зони 0,69 мм{\up\fs8 2} і гостротою зору 0,68, та середнього ступеня тяжкості, що характеризуються середньою товщиною сітківки у фовеолярній зоні 536 мкм, площею фовеолярної аваскулярної зони 0,93 мм{\up\fs8 2} і гостротою зору 0,43, класифікуються як дифузний ДНМ із наявністю кіст. Розроблено нову модель прогнозу позитивного результату лікування хворих на ДНМ із наявністю інтраретинальних кіст залежно від морфофункціонального стану макулярної ділянки. Доповнено наукові знання щодо впливу інтравітреального введення ранібізумабу на гемодинаміку ока. Показано, що в терміни 1, 3, 6 місяців і 1 рік після інтравітреального введення ранібізумабу 0,5 мг показники пульсового кровонаповнення ока й еластотонічні властивості судин ока змінюються незначуще, тобто інтравітреальне введення ранібізумабу (0,5 мг) не впливає на гемодинаміку ока у віддалені терміни спостереження.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"