Вирішено проблему теоретико-методологічного обгрунтування засад інституціонального забезпечення звершення земельної реформи в Україні як нової парадигми. Запропоновано інституціоналізувати конституційні норми стосовно землі й її природних ресурсів - основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави, розмежовуючи інститут права власності українського народу як природний об'єкт від інституту права власності на земельну ділянку як об'єкт нерухомості. Обгрунтовано, що величина рентоузгоджувального прибутку (доходу) від власності на основне національне багатство як природний об'єкт не може бути меншою від рентоузгоджувального прибутку (доходу) від власності на земельну ділянку як на об'єкт нерухомості. Вперше розроблено концептуальну модель функціонування Національної земельної установи України як інституту, підконтрольного та підзвітного Президентові України та ВР України. Обгрунтовано організаційно-економічний механізм першочергового права викупу розпайованих земель до державної власності з метою їх консолідації.

• Ковалів Олександер Іванович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"