Вплив державного екологічного регулювання на впровадження інновацій та конкурентоспроможність сьогодні перебуває під посиленою увагою вчених та політиків. Причиною цього є вплив швидкості й напряму інноваційних змін на екологічні наслідки соціальної та економічної діяльності, а також те, що жорстке державне екологічне регулювання може створити як нові обмеження, так і нові стимули для майбутнього технологічного розвитку. Мета статті - дослідження існуючих у зарубіжній літературі наукових підходів до визначення ролі державного екологічного регулювання, виявлення факторів його впливу на впровадження інновацій та конкурентоспроможність підприємств, окремих галузей та держав у цілому. Розглянуто гіпотезу Портера, яка припускає, що екологічне регулювання справляє позитивний вплив на ефективність роботи вітчизняних підприємств порівняно з їх іноземними конкурентами шляхом стимулювання вітчизняних інновацій. Згідно з гіпотезою належним чином розроблене екологічне законодавство може ініціювати інновації, що компенсує витрати на дотримання нормативних вимог. Аргументи гіпотези переважно засновані на тому, що забруднення являє собою економічні відходи і включає неповне використання ресурсів, припускаючи, що скорочення забруднення може поліпшити спосіб використання ресурсів підприємствами. Гіпотеза Портера передбачає безпрограшну ситуацію, коли жорстке екологічне регулювання покращує як стан навколишнього середовища, так і конкурентоспроможність підприємств. Проаналізовано дослідження, в яких наведено підтвердження чи критику гіпотези Портера. Визначено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"