Мета дослідження - вивчити стан йодозабезпечення дітей з хронічною гастродуоденальною патологією. Під спостереженням перебували 23 дитини з хронічним гастродуоденітом (ХГ): 13 (56 %) дівчаток та 10 (43,5 %) хлопчиків віком від 8 до 18 років. Контрольну групу утворили 11 дітей, порівнянних за віком та співвідношенням статей. Усім пацієнтам проведено ендоскопічне дослідження верхніх відділів травного тракту. Для виявлення інфікованості Helicobacter pylori застосовано швидкий уреазний дихальний тест "Хелік-тест". Усім дітям проведено визначення йодурії в разових порціях сечі за допомогою церій-арсенітного методу Sandell - Koltoff у модифікації Dunn з розрахунком медіани. Частота йододефіциту у дітей з ХГ становила (<$E60,9~symbol С~10,2>) %, що значно перевищувало показник у контрольній групі ((<$E8,7~symbol С~8,6>) %; p << 0,01). Легкий ступінь йододефіциту виявлено у (<$E43,5~symbol С~10,3>) % пацієнтів, що також було статистично значущо більше, ніж у контрольній групі ((<$E9,09~symbol С~8,6>) %; p << 0,05), помірний ступінь йододефіциту - лише в основній групі (у (<$E21,7~symbol С~8,5>) %). Дітей з тяжким ступенем йододефіциту під час дослідження не було. Медіана йодурії у хворих становила 81,9 мкг/л, що значно менше, ніж у дітей контрольної групи (183,7 мкг/л; p << 0,05). Аналіз рівня йодурії з урахуванням ендоскопічної картини уражень травного тракту показав, що як за частотою (p << 0,05), так і за медіаною (p << 0,05) діти з виразнішим запальним процесом слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки мали гірші показники йодозабезпечення. У дітей, інфікованих H. pylori, йододефіцит відзначали статистично значущо (p << 0,05) частіше, а медіана йодурії була значно меншою (p << 0,05), ніж у неінфікованих осіб. Висновки: у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією виявлено значну частоту йододефіциту, який посилюється у міру збільшення виразності запальних змін слизової оболонки та за наявності геліко-бактерної інфекції. Визначення стану йодозабезпечення у дітей з патологією травного тракту є доцільним для запобігання розвитку супутніх захворювань, насамперед дисфункції щитоподібної залози.

• Шевченко Наталія Степанівна (мистецтвознавство)
• Шевченко Наталя Станіславівна (1969–) (медичні науки)
• Зімницька Тетяна Василівна (медичні науки)
• Волошин Костянтин Вікторович (медичні науки)
• Шлєєнкова Ганна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"