Висвітлено вирішення багатокритеріальної задачі встановлення інтегрального показника ступеня інвестиційної привабливості об’єктів експертизи. Виходячи з аналізу діючої практики оцінювання цих об’єктів, сформовано спектр з n=18 характерних рис їх інвестиційної привабливості. На зазначеному спектрі методом попарного порівняння і нормативного встановлення частини сумарної значущості зазначених рис побудовано індивідуальні системи переваг m=90 експертів, які було агреговано у групову систему переваг. Cформовано комплекс критеріїв системно-інформаційної узгодженості групових систем переваг. Реалізовано багатокрокову технологію виявлення і відсіювання маргінальних думок та усунення "систематичної похибки того, хто вижив" і виокремленню з вихідної вибірки випробуваних чотирьох підгруп (m_C =30 осіб, m_H=12 осіб, m_M =11 осіб, m_T=6 осіб, m_γ=5 осіб), в яких внутрішньо групова узгодженість думок задовольняє спектру зазначених критеріїв, причому на незвичайно високому для досліджень людського чиннику (ЛЧ) рівні значущості α =1%. Обґрунтовано, що більш прийнятною є групова система переваг (ГСП) підгрупи m_C. Відповідну групову систему переваг оптимізовано за допомогою класичного критерію прийняття рішень Севиджа та медіани Кемені, що приводить до отримання "еталонної" групової системи переваг. Застосовуючи методи нечіткої математики, у тому числі модифікатор "дуже", побудовано шкалу (терммножину) лінгвістичної змінної "ступінь виразності риси інвестиційної привабливості". Методом розстановки пріоритетів здійснено дефазифікацію показників значущості характерних рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи та ступеня їх виразності. Обґрунтовано мультиплікативний підхід до агрегації зазначених дефазифікованих показників та запропоновано відповідну функцію агрегації. Надано рекомендації щодо застосування методу послідовних поступок для встановлення "компромісів" щодо ступеня виразності рис інвестиційної привабливості об’єктів експертизи. Проведено подальший розвиток α-технологій в експертних дослідженнях, зокрема їх застосування для побудови систем переваг. Відповідну ефективність визначає незвичайно високий збіг отриманих результатів (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена значно перевищує показник 0,9) з груповою системою переваг підгрупи m_C та її оптимізованим варіантом - медіаною Кемені. Вміщено рисунків - 36, таблиць - 40, список використаних джерел 363 найменувань.

• Рева Олена Миколаївна (психологічні науки)
• Рева Олексій Миколайович (технічні науки)
• Рева Олег Миколайович (біологічні науки)
• Камишин Володимир Вікторович (технічні науки)
• Борсук Сергій Павлович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"