До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ
ПОШУК
СПІВРО‎БІТНИКИ
ПРО РЕПОЗИТАРІЙ
ПРО ВИДАВНИЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ
 Ресурси і сервіси цифрової гуманітаристики в інфраструктурі знань (2025)

адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005182

Тип реcурсу:
 Книга  
  
Назва(и):
РЕСУРСИ І СЕРВІСИ ЦИФРОВОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ В ІНФРАСТРУКТУРІ ЗНАНЬ
Автор(и):
ГАРАГУЛЯ Сергій Сергійович
ДАНИЛЬЧЕНКО Ірина Василівна
ЛОЩИНСЬКА Наталія Василівна
ВОЩЕНКО Олена Іванівна
Дата(и):2025
ISBN:
DOI:10.15407/r_nbuv.0005179.82

Аналіз провідних проєктів цифрової гуманітаристики в Європі свідчить про успішне завершення ними етапу введення в науковий обіг оцифрованих ресурсів і поточний пріоритет на впровадження інструментарію, придатного до аналітики великих мультиформатних даних із максимальною продуктивністю. Сервіси підтримки гуманітарних досліджень містять значну кількість інноваційних технологічних рішень для археографії, джерелознавства, кодикології, лексикографії, палеографії, просопографії тощо, дозволяють досягати вагомих наукових результатів в архівній, бібліотечній та музейній справі. Абсолютна більшість проаналізованих проєктів є корпоративними, до їх реалізації залучено фахівців наукових та культурних установ, бібліотек, програмістів, що в цілому відповідає мультидисциплінарному характеру розвитку науки на сучасному етапі. Разом із тим, варто відзначити розпорошеність представлених на платформі EADH проєктів у царині цифрової гуманітаристики. Наявність великої кількості вузькопрофільних проєктів не підкріплене їхньою інтеграцією до спільного наукового ресурсу, відсутність уніфікованих системних рішень призводить до невпорядкованого представлення дослідницьких даних й лакун та/або дублювання в репрезентації інформації. Часто грантове фінансування проєктів має наслідком тривалу паузу в їх наповненні, справляє враження спорадичної активності, й подібний брак тяглості підважує висновки та отримані результати досліджень. Для порівняння варто згадати провідний ресурс цифрової гуманітаристики, розроблений Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського – Цифрову бібліотеку історико-культурної спадщини, який відпочатку створювався на засадах інтегрованого представлення в єдиному вікні доступу всіх цифрових колекцій установи – рукописів, стародруків, газет, візуальних, картографічних, нотних документів тощо, й має на меті перманентний науковий супровід розміщених джерел інформації. Відсутність інтегрованих рішень у проєктах цифрової гуманітаристики своєю чергою призводить до потреби розробляти щоразу нові інструменти та сервіси, кастомізовані під конкретну дослідницьку задачу, коли натомість можна було би спільно використовувати вже напрацьовані в попередніх проєктах технологічні рішення або поставити за мету реалізувати поліфункціональний інструментарій. Із рухом відкритої науки дисонує чимала кількість представлених на платформі EADH проєктів, доступних лише через корпоративну мережу. І якщо доступ до відкритих публікацій (вторинних даних) забезпечується редакційними політиками фахових видань, то про відкритість дослідницьких (первинних) даних часто не йдеться взагалі. Упроваджений на досить високому рівні в європейських дослідницьких проєктах інструментарій штучного інтелекту, доповненої реальності та гейміфікації, попри потужний аналітичний функціонал роботи з великими даними, дескриптивний та атрибуційний потенціал, на поточному етапі не є повноцінним інструментом продукування знань, а скоріше зручним асистентом для їхньої трансляції. Маючи позитивний вплив на інтенсифікацію рутинних наукових процесів, штучний інтелект у дослідницьких проєктах не панацея, але важливий інструмент, що потребує уважного й компетентного застосування, що також підвищує експертну роль бібліотек в їхньому впровадженні. Проведене дослідження дозволило виокремити низку цифрових інструментів відкритого доступу, придатних для впровадження бібліотеками України для розвитку колекцій історико-культурної спадщини. Констатовано спрямованість більшості проєктів цифрової гуманітаристики в Україні на збереження ресурсів без стратегії їхнього розвитку цифровим інструментарієм сучасної науки. Науковці використовують цифровий інструментарій на всіх етапах дослідження – пошуку й відбору інформації, аналітики даних, оформлення та візуалізації наукових результатів, наукометрії тощо. Спектр цифрових інструментів дослідження включає, але не обмежується репозитаріями даних, базами наукових публікацій, бібліографічними менеджерами, засобами реферування тексту, застосунками візуалізації та презентації даних, віртуальними асистентами, програмами аналітики науки та відстеження недоброчесних академічних практик (зокрема, плагіату та машинно згенерованого тексту). Стрімкий розвиток інформаційних технологій спричиняє якісну зміну інструментарію наукових досліджень. Упровадження до дослідницької практики застосунків штучного інтелекту сприяє інтенсифікації наукової роботи, і водночас потребує опанування нових цифрових компетенцій для етичного використання цих інструментів. Компетентне використання цифрових інструментів досліджень у науковій роботі сприяє раціональному використанню людських та часових ресурсів. Місія бібліотек при цьому – забезпечити комплексний науково-методичний супровід використання засобів е-науки українськими вченими, впровадити цифрові інструменти дослідження та розвитку колекцій, що підвищить продуктивність та конкурентоспроможність української науки в цілому. Стратегічними середньостроковими перспективами українських бібліотек мають стати: - інституційна модернізація (створення лабораторій цифрової гуманітаристики при бібліотеках (аналог DARIAH Lab); розширення репозитаріїв національного рівня з відкритим API; інтеграція з європейськими інфраструктурами (DARIAH-EU, CLARIN, Europeana); участь у міжнародних проєктах з цифрового збереження спадщини; - цифрова освіта (включення DH-курсів у програми з бібліотекознавства, інформаційних наук, історії, філології; проведення воркшопів та хакатонів на базі бібліотек; розробка спільних дослідницьких курсів за участі бібліотекарів, архівістів і гуманітаріїв); - дослідницькі проєкти оновленого змісту (формування корпусів з історичних джерел, адаптованих до цифрового аналізу; створення відкритих баз даних вікі-формату про українську культурну спадщину (на кшталт Wikidata); розробка цифрових мап та візуалізацій історичних, книжкових, рукописних артефактів; мультимодальні дослідження: поєднання тексту, зображення, звуку та геопросторових даних). Реалізація цих планів напряму залежить від усунення структурних перешкод, серед яких назвемо: відсутність централізованої стратегії цифрової трансформації в бібліотечній галузі; недостатнє фінансування та технічне забезпечення для великих цифрових проєктів; кадровий дефіцит у сфері DH-спеціалістів; обмежений й уповільнений обмін знаннями внаслідок атомізації наукового середовища, що особливо дається взнаки під час воєнного стану. Українські бібліотеки, попри структурні й ресурсні обмеження, мають значний потенціал для розвитку цифрової гуманітаристики. Їхній перехід до ролі активних учасників наукової цифрової екосистеми можливий за умови інституційної підтримки, розбудови партнерських мереж, інвестицій у навчання та технічну інфраструктуру. У перспективі бібліотеки можуть стати не лише сховищами культурної пам’яті, а й потужними учасниками генерації нових гуманітарних знань у цифрову епоху. Електронна бібліотека «Україніка» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського посідає важливе місце у формуванні національного цифрового простору гуманітарних досліджень. Його значущість зумовлена тим, що він інтегрує в єдиній системі широке коло матеріалів, пов’язаних із історією, культурою, наукою та духовною спадщиною України, забезпечуючи структурований доступ до репрезентативного комплексу джерел різного типу. У контексті цифрової гуманітаристики цей ресурс може бути розглянутий як фундаментальна складова інфраструктури, покликаної підтримувати дослідницькі практики, що ґрунтуються на принципах відкритості, інтероперабельності та використання цифрових методів аналізу. «Україніка» виконує роль багатовимірного інформаційного середовища, у межах якого поєднуються бібліографічні, документальні, довідкові та фактографічні дані. Така багатокомпонентність створює умови для комплексного опрацювання джерел, що є необхідною передумовою застосування цифрових гуманітарних методологій. Стандартизоване представлення даних, уніфіковані підходи до опису документів, можливість їхнього тематичного та типологічного групування забезпечують аналітичний потенціал ресурсу, сприяючи розробленню цифрових моделей, побудові тематичних корпусів та просторово-часових дослідницьких реконструкцій. У контексті сучасних тенденцій цифрової гуманітаристики ресурс «Україніка» виконує низку функцій, які виходять за межі традиційних бібліотечних практик. По-перше, він створює підґрунтя для формування відкритих даних про українську культурну спадщину, що може бути інтегроване в міжнародні інформаційні простори. По-друге, структура ресурсу придатна для використання інструментів автоматизованого аналізу — від текстового корпусного пошуку до алгоритмічного виявлення зв’язків між документами чи персоналіями. Це відкриває можливості для застосування лінгвістичної аналітики, візуалізаційних методів, мережевого моделювання та інших цифрових підходів, характерних для сучасних гуманітарних досліджень. Крім того, «Україніка» сприяє формуванню національного сегмента цифрової інфраструктури науки, забезпечуючи не лише збирання та зберігання ресурсів, а й створюючи умови для міжінституційної співпраці. Завдяки системному наповненню й постійному оновленню ресурс залишається актуальним інструментом для дослідників різних галузей гуманітаристики, які працюють із історичними, культурологічними, філологічними та соціальними питаннями. Узагальнюючи, можемо стверджувати, що ресурс НБУВ «Україніка» органічно вписується в сучасний дискурс цифрової гуманітаристики, оскільки поєднує функції збереження, систематизації та аналітичної доступності культурної спадщини. Він формує інтелектуальну платформу, на основі якої можуть розвиватися цифрові дослідницькі практики, спрямовані на переосмислення й поглиблене вивчення української історико-культурної традиції в глобальному контексті.

Опис документа:

Ресурси і сервіси цифрової гуманітаристики в інфраструктурі знань / О. І. Вощенко, С. С. Гарагуля, І. В. Данильченко, Н. В. Лощинська. Київ: НБУВ, 2025. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0005182

Бібліографія:
  1. Voskoboinikova-Huzieva, O. (2019). Digital humanities in the higher education system of Canada [In Ukrainian]. Continuing Professional Education: Theory and Practice, (2), 58–62. http://nbuv.gov.ua/UJRN/NPO_2019_2_11
  2. Voshchenko, O. I. (2022). Publication of special collections in the format of electronic collections (on the example of the e-collection “Repressed Literature” in the e-library “Ukrainika” of the Vernadsky National Library of Ukraine) [In Ukrainian]. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, (28), 421–436. https://doi.org/10.15407/rksu.28.421
  3. Harahulia, S. S., & Symonenko, T. V. (2025). Research support services in digital humanities: Approaches, technologies, tools [In Ukrainian]. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, (2), 189–203. https://doi.org/10.15407/rksu.37.189
  4. Harahulia, S. S. (2025). Digital tools for developing library collections of historical and cultural heritage sources [In Ukrainian]. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, (4), 194–212. https://doi.org/10.15407/rksu.39.194
  5. Hryhorevska, O. (2023). Research activities of the Royal Library of Belgium: Projects, partnership, digital humanities [In Ukrainian]. Scientific Papers of the Vernadsky National Library of Ukraine, (68), 69–82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/npnbuimviv_2023_68_6
  6. Dubrovina, L. A., & Kovalchuk, H. I. (2016). Development of electronic information resources of manuscript and book heritage in the Vernadsky National Library of Ukraine [In Ukrainian]. Library Bulletin, (1), 3–11. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0000000805
  7. Dubrovina, L. A., Lobuzina, K. V., Onyshchenko, O. S., & Boriak, H. V. (2020). Digital humanities and databases of documentary cultural heritage in Ukrainian libraries [In Ukrainian]. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, (25), 290–309. https://doi.org/10.15407/rksu.25.290
  8. Kovtaniuk, Yu. S., & Shevchenko, Z. Ye. (2024). Current issues in creating digital collections of historical and cultural heritage at the Vernadsky National Library of Ukraine in the context of digital transformation of the humanities [In Ukrainian]. Scientific Papers of the Vernadsky National Library of Ukraine, (72), 208–245. https://doi.org/10.15407/np.72.208
  9. Kostenko, L. Y., Symonenko, T. V., & Zhabin, O. A. (2018). Digital humanities in the library: From e-catalog to scientometrics [In Ukrainian]. Library Bulletin, (4), 3–9. http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_2018_4_3
  10. Lobuzina, K. V., Lobuzin, I. V., Klochok, S. H., & Kotsiuba, Ye. Yu. (2017). Digital library of historical and cultural heritage in a new format [In Ukrainian]. Ways of Development of Ukrainian Science, (5), 172–173. https://old.nas.gov.ua/siaz//Ways_of_development_of_Ukrainian_science/Issues1/1705.05.pdf
  11. Melnyk-Khoha, H. (2024). The role of metadata in organizing access to digital collections of the electronic library [In Ukrainian]. Bulletin of the Book Chamber, (5), 24–32. https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.5(334).24-32
  12. Spirina, S. (2022). Modern forms of user engagement in presenting and promoting digital library collections [In Ukrainian]. Scientific Papers of the Vernadsky National Library of Ukraine, (64), 381–391. https://doi.org/10.15407/np.64.381
  13. Lobuzina, K. V. (Ed.). (2021). Digital library and information resources in shaping the scientific segment of the national information space [In Ukrainian]. National Academy of Sciences of Ukraine, Vernadsky National Library of Ukraine. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004171
  14. Yaroshenko, T. O. (2023). Digital humanities: A new field of knowledge or “new wine in old wineskins”? [In Ukrainian]. In L. P. Boiko (Ed.), Culture and Art of the 21st Century: Polylogue of Modern Humanities (pp. 168–208). The Publishing Center of KNUKIM. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/26440
  15. Asundi, A. Y., Reddy, B. S., & Krishnamurthy, M. (2023). Digital humanities: Concepts, tools and applications. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 43(4), 276–281. https://doi.org/10.14429/djlit.43.4.19207
  16. Aydogan, S., Münster, S., Girardi, D., Palmirani, M., & Vitali, F. (2021). A framework to support digital humanities and cultural heritage studies research. In Research and Education in Urban History in the Age of Digital Libraries (pp. 237–267). https://doi.org/10.1007/978-3-030-93186-5_11
  17. Breemen, V., & Breemen, K. (2025). ‘Slow libraries’ and ‘Cultural AI’: Reassessing technology regulation in the context of digitalised cultural heritage data. Technology and Regulation, 175–193. https://doi.org/10.71265/fxkhy005
  18. Chen, C.-M., & Chang, C. (2019). A Chinese ancient book digital humanities research platform to support digital humanities research. The Electronic Library, 37, 314–336. https://doi.org/10.1108/EL-10-2018-0213
  19. Chen, W., & Sun, C. (2024). Research on the innovative application of artificial intelligence in cultural heritage services of libraries. Applied Mathematics and Nonlinear Sciences, 9. https://doi.org/10.2478/amns-2024-3131
  20. Fenlon, K., Frazier, E., & Muñoz, T. (2025). Digital humanities. In Encyclopedia of Libraries, Librarianship, and Information Science (pp. 501–510). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95689-5.00140-1
  21. Habing, K., & Ruan, L. (2024). Digital humanities in US academic libraries: Case studies. Digital Transformation and Society, 4(1), 90–104. https://doi.org/10.1108/DTS-03-2024-0040
  22. Hasan, N. (2023). Digital humanities and librarianship. Journal of Library & Information Technology, 43(4), 205–207. https://doi.org/10.14429/djlit.43.4.19349
  23. Kalisdha, A. (2023). Media libraries: Catalysts for cultural heritage preservation and dissemination. International Journal of Advanced Research, 11, 126–133. https://doi.org/10.21474/IJAR01/17809
  24. Kear, R., & Joranson, K. (2018). A view on libraries and librarians in digital humanities. In Digital Humanities, Libraries, and Partnerships (pp. xix–xxiii). Chandos Publishing. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-102023-4.00023-9
  25. Kretzschmar, W., & Potter, W. (2010). Library collaboration with large digital humanities projects. LLC, 25, 439–445. https://doi.org/10.1093/llc/fqq022
  26. Kulmiński, R. (2024). What do digital humanists tell us about digital humanities? The digital humanities discourse in Polish cultural studies projects. Colloquia Humanistica, 13, 1–18. https://doi.org/10.11649/ch.3114
  27. Lu, J., García-Badell, G., & Rodriguez, J. B. (2025). Digital heritage from a socio-technical systems perspective: Integrated case analysis and framework development. Heritage, 8, 348. https://doi.org/10.3390/heritage8090348
  28. Mane, D. (2025). Big data analytics in libraries: Enhancing collection management and user experience. International Journal of Advance and Innovative Research, 12(1 VIII), 472–476. https://www.researchgate.net/publication/390626843_Big_Data_Analytics_in_Libraries_Enhancing_Collection_Management_and_User_Experience
  29. Manu, T. R., & Gala, B. (2023). Gamification for digital humanities in libraries. DESIDOC Journal of Library & Information Technology, 43, 241–248. https://doi.org/10.14429/djlit.43.04.19259
  30. McRostie, D., & Konstantelos, L. (2018). Supporting digital scholarship and the digital humanities: A collaboration on concept, space, and services between the library and the Faculty of Arts at the University of Melbourne. In Collaboration and the Academic Library (pp. 117–129). Chandos Publishing. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-102084-5.00011-0
  31. Oliveira, A., & Cunha, M. (2024). Collection development in digital collections. RDBCI Revista Digital de Biblioteconomia e Ciência da Informação, 17, 1–19. https://doi.org/10.20396/rdbci.v17I0.8655177/e019025
  32. Otis, J. (2018, September 6). The anatomy of a DH librarian job. https://jessicaotis.com/academia/the-anatomy-of-a-dh-librarian-job/
  33. Pitman, L. (2025). Research support: Past, present, and future challenges. In Encyclopedia of Libraries, Librarianship, and Information Science (pp. 73–83). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-323-95689-5.00078-X
  34. . Rachman, Y. (2025). Library activism, cultural heritage and high technology. Library Hi Tech News. https://doi.org/10.1108/LHTN-05-2025-0070
  35. Shelley, A. (2023). Determining the need for library support of digital humanities. Unbound: A Journal of Digital Scholarship, (2), 40–41. https://doi.org/10.12794/journals.ujds.v2i1.94
  36. Tano, I., & Cajala, V. (2024). Revolutionizing librarianship: Navigating the digital transformation in academic libraries. Pedagogy Review: An International Journal of Educational Theories, Approaches and Strategies, 2. https://doi.org/10.62718/vmca.pr-ijetas.2.1.SC-0724-014
  37. Wang, Y. (2018). Supporting digital humanities research: The innovative approaches of libraries. Journal of Physics: Conference Series, 1069, 012054. https://doi.org/10.1088/1742-6596/1069/1/012054
  38. Zanni, A. (2010). Collaboratory digital libraries for humanities in the Italian context (Master’s thesis). https://doi.org/10.5281/zenodo.6754
  39. Berezivska, L. (2022). Electronic resource "Prominent Ukrainian and World Educators" as a form of presentation of pedagogical biography in the educational and scientific space. In: Pedahohichna biohrafika ta biohrafistyka v suchasnomu naukovo-informatsiinomu prostori. Proceedings of the VII All-Ukrainian scientific and methodological seminar on the history of education (pp. 9-11). Vinnytsia. Ukraine. Retrieved from https://dnpb.gov.ua/ua/?ourpublications=31216. [In Ukrainian].
  40. Voshchenko, O. (2022). Publication of materials from book special fonds in format of e-collections (on example of e-collection "Repressed Literature" in e-library "Ukrainica" of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). Rukopysna ta Knyzhkova Spadshchyna Ukrainy, 28, 421-436. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/rks_2022_28_25. [In Ukrainian].
  41. Danylchenko I. (2023). "Shevchenkiana" electronic personal collection of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine: peculiarities of organization and content. Bibliotechnyi Visnyk, 4, 3-15. Retrieved from https://doi.org/10.15407/bv2023.04.003. [In Ukrainian].
  42. Danylchenko I. (2025). Repressed Shevchenkiana (according to materials of former special fond of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). Rukopysna ta Knyzhkova Spadshchyna Ukrainy, 2. 25-38. Retrieved from https://doi.org/10.15407/rksu.37.025. [In Ukrainian].
  43. Lobuzina, K. (2014). Memorial electronic collection "T. H. Shevchenko" at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Bibliotechnyi Visnyk, 5, 46-50. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er0000000030. [In Ukrainian].
  44. Lobuzin, I., & Perenesiienko, I. (2020). Electronic collections of Ukrainica in the web environment: organization and technology of formation of resources of manuscript and book sources in V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Rukopysna ta Knyzhkova Spadshchyna Ukrainy, 25, 324-336. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/rks_2020_25_23. [In Ukrainian].
  45. Lobuzin, I. (2017). Digital collection of scientific library: organization of information resources and network communication of users. Kyiv. Ukraine. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/node/3904. [In Ukrainian].
  46. Perenesiienko, I. (2018). Organization of thematic access to electronic library collections. Kyiv. Ukraine. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/node/4690. [In Ukrainian].
  47. Popyk, V. (2014). E-resources dedicated to Taras Shevchenko as a reflection of the current state of development of the national virtual information space. Ukrainska Biohrafistyka, 11, 257-271. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubi_2014_11_20. [In Ukrainian].
  48. (2014). Shevchenko‘s portal – Kobzar.ua: Internet portal. Retrieved from http://www.kobzar.ua. [In Ukrainian].
  49. Senchenko N. (2024). Basic digital collections of documentary heritage of the Kyiv Pechersk Lavra. Polygraphic, multimedia and web technologies. Materials of the IX International science and technology conference, 1, 301-302. Kharkiv. Ukraine. Retrieved from https://openarchive.nure.ua/entities/publication/5615b300-049d-4a14-b4e3-2fef7177e687. [In Ukrainian].
  50. (2018). Taras Hryhorovych Shevchenko: bibliography of bibliography of published works T. H. Shevchenko and literature about him. Kyiv. Ukraine. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0012177. [In Ukrainian].
  51. (2019). Taras Hryhorovych Shevchenko: bibliography of literature about his life and work, 2004-2018. Kyiv. Ukraine. Retrieved from: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026428. [In Ukrainian].
  52. (2014). Taras Shevchenko: electronic collection. Culture of Ukraine: electronic library of Y. Mudryi National Library of Ukraine. Retrieved from https://elib.nlu.org.ua/collection.html?id=78. [In Ukrainian].
  53. (2014). T. H. Shevchenko: bibliography of published works, 1840-2014. Kyiv. Ukraine. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0012190. [In Ukrainian].
  54. (2022). Shevchenkiana: Shevchenko Taras Hryhorovych (1841-1860): electronic collection. Ukrainica: electronic library of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/\ulib/col/col0000022166. [In Ukrainian].
  55. Archival records from Saving the original lifetime archive of the well-known Ukrainian poet, artist and thinker, T. H. Shevchenko: electronic collection. British Library Portal. Retrieved from https://eap.bl.uk/project/EAP657/search. [In English].
  56. Ivanova, O. (2010) Literaturno-mystetska periodyka v sotsialno-komunikatsiynomu prostory Ukrayiny pochatku 21 st. [Literary and Artistic Periodicals in the Social and Communication Space of Ukraine in the Beginning of the 21st century]. Extended abstract of PhD dissertation (Social communications). T. G. Shevchenko Kyiv National University. Kyiv. [in Ukrainian].
  57. Bernshteyn, M.D. (1959) Zhurnal "Osnova” i ukrayinsʹkyy literaturnyy protses kintsya 50–60-kh rokiv XIX st. ) ["Osnova" magazine and the Ukrainian literary process of the late 1950s and 1960s.]. Kyiv [in Ukrainian].
  58. Fedchenko, P. M. (1969) Presa ta yiyi poperednyky : istoriya zarodzhennya ta osnovni zakonomirnosti rozvytku [The press and its predecessors: the history of its origin and the main patterns of development]. Kyiv [in Ukrainian].
  59. Doroshenko, I.I. (1965) Ukrayinsʹka zhurnalistyka i krytyka druhoyi polovyny XIX st. [Ukrainian journalism and criticism of the second half of the 19th century. ] Kyiv [in Ukrainian].
  60. Volobuyeva, A. (2015) Tematychni osoblyvosti literaturno-khudozhnikh vydanʹ Kyyeva 1918–1941 rr. [Thematic peculiarities of literary and artistic publications of Kyiv 1918–1941 ]. Zhurnalistyka – Journalism, 14, 514.
  61. Reva, L. H. (2011) Literaturno-khudozhnya periodyka: istoryko-krytychnoyy eskiz . [Literary and artistic periodicals: historical and critical sketch]. Innovatsiyi. Nauka Ukrayiny u svitovomu informatsiynomu prostori – Innovations. Science of Ukraine in the global information space, 5, 49–58. Kyiv: Akademperiodika. [in Ukrainian].
  62. Opryshko, T. S. (2015) Ukrayinsʹka literaturno-khudozhnya periodyka 20-kh – pershoyi polovyny 30-kh rokiv XX stolittya: dzhereloznavchyy ta istoriohrafichnyy aspekt. [ Ukrainian literary and artistic periodicals of the 20s – the first half of the 30s of the 20th century: source studies and historiographic aspects]. Bibliotechnyy visnyk – Library Bulletin, 1, 27–32.
  63. Orlyk, O. (2009) Zhurnalʹni vydannya 20–30-kh rokiv XX stolittya yak dzherelo doslidzhennya vydavnychoyi spravy v Ukrayini . [ Journal publications of the 20s–30s of the 20th century as a source of research on the publishing business in Ukraine]. Visnyk Knyzhkovoyi palaty – Bulletin of the Book Chamber, 6, 37–40.
  64. Shekera, P. I. (2021) Ukrayinsʹki literaturno-khudozhni zhurnaly 1920–1930-kh rr. u fondakh Natsionalʹnoyi biblioteky Ukrayiny imeni V. I. Vernadsʹkoho . [Ukrainian literary and artistic journals of the 1920s–1930s in the funds of Vernadsky National Library of Ukraine]. Bibliotechnyy visnyk – Library Bulletin, 4, 48 – 49.
  65. Lobuzina, K. (2014) Memorialʹna elektronna kolektsiya «T. H. Shevchenko» u Natsionalʹniy bibliotetsi Ukrayiny imeni V. I. Vernadsʹkoho. [Memorial electronic collection "T. G. Shevchenko" in the Vernadsky National Library of Ukraine] Bibliotechnyy visnyk – Library Bulletin, 5, 46 – 50.
  66. Lobuzin, I., Perenesiyenko, I. (2020) Elektronni kolektsiyi ukrayiniky u vebseredovyshchi: orhanizatsiya ta tekhnolohiya formuvannya resursiv rukopysnykh ta knyzhkovykh dzherel u Natsionalʹniy bibliotetsi Ukrayiny imeni V. I. Vernadsʹkoho . [Electronic collections of Ukrainian literature in the web environment: organization and technology of resource formation of manuscript and book sources in the Vernadsky National Library of Ukraine]. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrayiny – Manuscript and book heritage of Ukraine, 25, 324–336.
  67. Perenesiyenko, I. (2020) Predmetni rubryky kolektsiyi «Skovorodiana» v elektronniy bibliotetsi «Ukrayinika» [Subject headings of the "Skovorodiana" collection in the "Ukrainika" electronic library]. Biblioteka. Nauka. Komunikatsiya. Rozvytok bibliotechno-informatsiynoho potentsialu v umovakh tsyfrovizatsiyi : mater. Mizhnar. nauk. konf. (Kyyiv, 6–8 zhovt. 2020 r.) – Library. Science. Communication. Development of library and information potential in conditions of digitization: Mater. International of science conf. (Kyiv, October 6–8, 2020). Kyiv, 220–224. [in Ukrainian].
  68. Voshchenko, O. (2022) Oprylyudnennya materialiv spetsfondiv u formati elektronnykh kolektsiy (na prykladi rozrobky e-kolektsiyi «Represovana literatura») [Publication of materials of special funds in the format of electronic collections (on the example of the development of the e-collection "Repressed Literature")]. Rukopysna i knyzhkova spadshchyna – Manuscript and book heritage. 28, 421–436.
  69. Lobuzin, I. (2020) Orhanizatsiya onlaynovykh elektronnykh kolektsiy Ukrayiniky [Organization of online electronic collections of Ukrainika]. Biblioteka. Nauka. Komunikatsiya. Rozvytok bibliotechno-informatsiynoho potentsialu v umovakh tsyfrovizatsiyi : mater. Mizhnar. nauk. konf. (Kyyiv, 6–8 zhovt. 2020 r.) – Library. Science. Communication. Development of library and information potential in conditions of digitization: Mater. International of science conf. (Kyiv, October 6–8, 2020). Kyiv, 195–200. [in Ukrainian].
  70. Monych, L. Literaturno-khudozhni zhurnaly v ukrayinskomu media prostori [Literary and Artistic Magazines in the Ukrainian Media Space]. Retrieved from http://oldconf.neasmo.org.ua/node/1010.
  71. Zhytetskyy, I. P. (1928) «Kyevskaya staryna» sorok rokiv tomu ["Kyevskaya staryna " forty years ago]. Za sto lit [For a hundred years] (Vol. 29, № 3, pp. 125-146). Kharkiv. [in Ukrainian].
  72. Levytska O. Literary and artistic magazines in the modern literary discourse. Book vision. URL: http://knyhobachennia.net/?category=10&article=327.
  73. Pivtoradni, V. I. (1968) Ukrayinska literatura pershykh rokiv revolyutsiyi [The Ukrainian literature of the first years of the revolution]. Kyiv. [in Ukrainian].
  74. Antoniuk, T., & Dubrovina, L. (2019). Ukrainika. In Encyclopedia of the History of Ukraine, Vol. “Ukraine – Ukrainians”, Book 2 (pp. 519–522). Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine. Naukova Dumka.
  75. Voshchenko, O. (2024). Strategy for preserving rare and valuable Ukrainika in electronic format from the “Rehabilitated Literature” collection of the Vernadsky National Library of Ukraine. In Library. Science. Communication. Integration into the international library space, Vol. 1: Proceedings of the International Scientific Conference (Kyiv, October 8–10, 2024) (pp. 242–245). National Academy of Sciences of Ukraine; Vernadsky National Library of Ukraine; Ukrainian Library Association. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004933
  76. Voshchenko, O. (2024). Digitization project of the special collection under full-scale invasion: Experience of adaptation (on the example of the e-collection “Repressed Literature” of the Vernadsky National Library of Ukraine). In Korolenko Readings 2023 “Libraries, archives, museums under wartime conditions”: Proceedings of the XXVI All-Ukrainian Online Scientific and Practical Conference (Kharkiv, October 25–26, 2023) (pp. 234–239). Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine; V. G. Korolenko State Scientific Library of Kharkiv; Kharkiv State Academy of Culture; Ukrainian Library Association. https://archive.org/details/korolenkivski-chytannja-2023-new-file/page/234/mode/2up
  77. Voshchenko, O. (2023). Criteria for digitizing the “Rehabilitated Literature” collection of the Vernadsky National Library of Ukraine. In Library. Science. Communication. Current issues of preservation and innovative development of research libraries: Proceedings of the International Scientific Conference (Kyiv, October 3–5, 2023) (pp. 206–210). NBUV. https://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/er%2D0004726.pdf
  78. Dubrovina, L., & Stepchenko, O. (2003). The concept of P. Ia. Stebnytskyi’s Ukrainika book collection. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, (8), 273–283. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0000000749
  79. Electronic collection “Repressed Literature” [Electronic resource]. (n.d.). LibNAS. Library Portal of the National Academy of Sciences of Ukraine. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/col/col0000020024
  80. Electronic collection “Repressed Ukrainika” [Electronic resource]. (n.d.). Vernadsky National Library of Ukraine. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/col/col0000027685
  81. Kovalchuk, H. I. (2004). Book monuments (rare and valuable books) in library collections. 644 pp.
  82. Paliienko, T. (2025). Polonica and Ukrainika in historical retrospective and in contemporary scholarly, archival, and cultural discourse. Archives of Ukraine, (2), 29–57. https://au.archives.gov.ua/index.php/au/article/view/279/242
  83. Procedure for selecting manuscript books, rare and valuable editions for the State Register of National Cultural Heritage (2016, July 8). [Electronic resource]. Verkhovna Rada of Ukraine (official website). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0936-16#n14
  84. Lobuzina, K. V. (Ed.), Halytska, S. V., & others. (2016). NBUV Classifier: Abridged version. Vernadsky National Library of Ukraine. 570 pp. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002131
  85. Berezkina, V. (Comp.). (2019). Bibliographic sources of foreign Ukrainika (second half of the 19th – early 21st century). Materials for bibliography: A scientific auxiliary index. 241 pp.
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського