Тарасова світлиця - музей на території Шевченківського національного заповідника у Каневі, перший музей, присвячений життю і творчості Тараса Шевченка, започаткований Василем Гнилосировим наприкінці XIX століття. Вперше будинок був побудований на народні кошти в 1884 році, одночасно із завершенням благоустрою могили Шевченка. Ця хата стояла поблизу могили поета. В одній її половині жив Іван Олексійович Ядловський (1846-1933), який півстоліття охороняв Шевченкову могилу. У другій половині - викладач Канівського докласового училища Василь Степанович Гнилосиров (1836-1900), який разом з членами Київської Старої Громади створив пізніше так звану Тарасову світлицю, перший народний музей поета. У 1930-х роках через початок спорудження нової будівлі для музею імені Тараса Шевченка хату, у якій містилась Тарасова світлиця, було вирішено розібрати. Питання про її відновлення постало напередодні відзначення 175 річниці від дня народження поета. Відновлення світлиці відбувалося під керівництвом доктора архітектури Ю. Хохла. Відкриття оновленої Тарасової світлиці відбулося 3 серпня 1991 року. Нову хату було встановлено біля могили Івана Ядловського через неможливість її встановлення на попередньому місці. Вся експозиція музею створена руками місцевих жителів, які по-своєму хотіли вшанувати пам'ять великого поета: на стінах розвішані рушники і портрети поета, в кутах стоять вишиті ікони, букети зі штучних квітів, на полицях розкладені книги, а біля столу стоїть музичний інструмент українського народу - бандура.