Встановлюється, що поняття класичного, зокрема класичного в музиці, сьогодні набуває нової значущості на багатьох рівнях естетичних та мистецтвознавчих досліджень, також приймаючи й певний психологічний резонанс, тобто переростає у загальногуманітарну категорію. Водночас, незважаючи на велику за обсягом літературу, присвячену явищу класичного, важко знайти задовільне спільне загальнозначуще поняття про класичне, особливо враховуючи його певну «генетичну подвійність», а саме – взаємодію історичних та теоретичних передумов його категоризації. Намагання виявити парадигматичні риси оперної творчості як важливого суспільного феномена, тобто значення опери як осередку етичних та естетичних культурних нормативів, мистецьких канонів, приводить до вивчення оперно-мовних властивостей, маючих ознаки і історично сформованих, і семантично заданих, тобто запрограмованих структурою та функціями саме даного жанру.Обидва аспекти вивчення класичного є відкритими, тобто такими, що не мають сталої системи оцінних підходів, а їх взаємозалежність підсилює складність проблеми. Водночас саме тому, що для сучасного музиканта, також пересічного реципієнта, категорія взірцевості, як визнаності та ідеальності водночас, як синонім досконалості, є напрочуд важливою, проблема ця потребує вивчення й вирішення.У цілому, в основі явища класичної оперної поетики залишаються незмінними три головних принципи, що відповідають трьом провідним функціям музичного діяння як художнього (формотворчо-композиційній когнітивній; інтонаційно-звуковій сугестивній; пізнавально-змістовій етичній): - «зробленість», довершеність форми, що забезпечує якість гармонії; - вибірковість інтонаційно-мотивного музичного матеріалу, яка дозволяє дотримуватися ідеалу краси; - установка на смисли, що породжені власним творчим досвідом музики як морально-естетичного феномена, іманентна змістовність, яка сприяє відчуттю досягнення істини, тобто здійсненню певного ідеального уявлення про людину та доцільність її життя.Відтак в основі оперної естетики класичного лежать основні ціннісні критерії істини, добра, краси, гармонії та смислу, а категорія класичного в оперному виконавстві позначає якість художнього твору як інтеграцію етичного й естетичного, тобто як калокагатійне явище. Звідси й перевага в розумінні феномена оперно-класичного саме аксіологічного підходу, що переростає у семантичний на рівні музичного тексту, матеріалу конкретних музичних композицій; даний підхід дозволяє також засвідчувати ефекти множинності й музичного смислу, й значення класичного в музиці, тобто вказувати на полісемантичність класичного оперного образу.^UIt is established that the concept of classical, in particular classical in music, today acquires new significance at many levels of aesthetic and art studies, also taking on a certain psychological resonance, ie grows into a general humanitarian category. At the same time, despite the large volume of literature on the classical phenomenon, it is difficult to find a satisfactory common common notion of the classical, especially given its certain "genetic duality", namely - the interaction of historical and theoretical preconditions for its categorization.Attempts to identify paradigmatic features of opera as an important social phenomenon, ie the importance of opera as a center of ethical and aesthetic cultural norms, artistic canons, leads to the study of opera and language properties, having features and historically formed, and semantically defined, ie genre.Both aspects of the study of the classical are open, ie those that do not have a stable system of evaluative approaches, and their interdependence increases the complexity of the problem. At the same time, because for the modern musician, as well as the average recipient, the category of exemplary, as recognition and ideality at the same time, as a synonym of perfection, is surprisingly important, this problem needs to be studied and solved.In general, at the heart of the phenomenon of classical opera poetics remain unchanged three main principles that correspond to the three leading functions of musical action as artistic (formative-compositional cognitive; intonation-sound suggestive; cognitive-semantic ethical): - "perfection", perfection of form, which ensures the quality of harmony; - selectivity of intonation-motive musical material, which allows to adhere to the ideal of beauty; - installation on the meanings generated by one's own creative experience of music as a moral and aesthetic phenomenon, immanent content, which contributes to the feeling of achieving the truth, ie the realization of a certain ideal idea of man and the expediency of his life.Thus, the operatic aesthetics of the classical is based on the basic value criteria of truth, goodness, beauty, harmony and meaning, and the category of the classical in operatic performance denotes the quality of a work of art as an integration of ethical and aesthetic, ie as a kalokagatic phenomenon. Hence the advantage in understanding the phenomenon of opera-classical axiological approach, which grows into semantic at the level of musical text, the material of specific musical compositions; this approach also allows us to attest to the effects of plurality and musical meaning and the meaning of the classical in music, ie to point to the polysemantic nature of the classical operatic image.

Дисертація присвячена дослідженню вокального інтонування в фортепіанному мистецтві, у зв'язку з чим розглядається органологія фортепіано як інструмента універсального типу та узагальнюються риси фортепіанного стилю П. Чайковського як представника школи «співочого фортепіано». Дослідження спрямоване на виявлення специфіки вокальних звукообразів в фортепіанній творчості П. Чайковського. Визначаються художньо-змістові принципи вокального інтонування в фортепіанному виконавстві на прикладі інтерпретацій творів П. Чайковського К. Ігумновим, С. Ріхтером, М. Плетньовим.На ґрунті результатів наукових досліджень та власних аналітичних спостережень пропонується розгляд наступних понять - вокальне інтонування, вокальний звукообраз, виконавська інтерпретація фортепіанної фактури, органологія фортепіано.Обґрунтовано методологічні підходи до вивчення принципу вокального інтонування в фортепіанному мистецтві, а саме: історичний, спрямований на розкриття генетичних основ і еволюції фортепіанного стилю на шляху його руху від прикладних до сольно-концертних функцій; органологічний, який об'єднує технологію інструмента, виконавство і композиторську творчість в цілісній системі «образу» фортепіано, з виділенням у ньому принципу втілення вокальної інтонації; дедуктивний, що відображає хід дослідження від загального (фортепіанний стиль) до особливого (фортепіанна фактура і принцип втілення в ній вокальної інтонації) і конкретного (відображення цього принципу в фактурі фортепіанних творів П. Чайковського); жанрово- стильовий аналіз, що застосовується для характеристики композиційно- драматургічних особливостей фортепіанних творів П. Чайковського; фактурний аналіз, на основі якого розкривається принцип «співочого фортепіано» в розглянутих зразках; виконавський аналіз, необхідний для характеристики особливостей інтерпретації фактури фортепіанних творів П. Чайковського.^UThe dissertation is devoted to the study of vocal intonation in piano art, in connection with which the organology of the piano as an instrument of a universal type is considered and the features of P. Tchaikovsky's piano style as a representative of the school of "singing Piano"are generalized. The research is aimed at identifying the specifics of vocal sound images in the piano work of P. Tchaikovsky. The artistic and semantic principles of vocal intonation in piano performance are determined on the example of interpretations of P. Tchaikovsky's works by K. Igumnov, S. Richter, and M. Pletnev.Based on the results of scientific research and our own analytical observations, we propose to consider the following concepts: vocal intonation, vocal sound formation, performing interpretation of piano texture, piano organology.Methodological approaches to the study of the principle of vocal intonation in piano art are substantiated, namely: historical, aimed at revealing the genetic foundations and evolution of the piano style on the way of its movement from applied to solo and concert functions; organological, combining instrument technology, performance and compositional creativity in an integral system of the “image” of the piano, with the allocation of the principle of implementing vocal intonation in it; deductive, reflecting the course of research from the general (piano style) to the special (piano texture and the principle of embodying vocal intonation in it) and specific (reflection of this principle in P. Tchaikovsky's piano works texture); genre-style analysis, used to characterize the compositional and dramatic features of piano works by P. Tchaikovsky; texture analysis, on the basis of which the principle of “singing piano” is revealed in the samples under consideration; performing analysis necessary to characterize the features of interpretation in the texture P. Tchaikovsky's piano works.

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення специфіки втілення жіночих образів в оперному мистецтві ХІХ ст. в аспекті образної парності. Головним факторам актуальності постає потреба відкрити й дослідити характер взаємодії парних жіночих образів в опері, що сприяє більш цілісному осягненню їх семантики, драматургічного задуму, а також розумінню значення контрастів та паралелей між ними на рівні музичної мови. Мета роботи – визначити характер взаємодії парних жіночих образів та парних образів за участю жіночих персонажів в оперному мистецтві ХІХ ст. на семантичному і драматургічному рівнях. Об’єктом дослідження є оперне мистецтво ХІХ століття, предметом – художнє втілення парних жіночих образів в західно-європейській і українській опері ХІХ ст. Матеріалом дослідження є опери Р. Вагнера («Лоенгрін», «Тангейзер»), «Аїда» Дж. Верді, опера «Кармен» Ж. Бізе, твори українських композиторів – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, опери М. Лисенка («Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Різдвяна ніч», «Енеїда», оперета «Чорноморці»). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше в українському музикознавстві запропоновано новий погляд на інтерпретацію жіночих образів оперного мистецтва в аспекті парного зіставлення; досліджено взаємодію парних жіночих образів як музикознавчу проблему; виокремлено семантичні елементи музичної мови та драматургію жіночих образів в аспекті парності на прикладі опер ХІХ ст.; суттєво оновлено 3 та поглиблено вивчення драматургічної ролі парних жіночих образів в оперному творі та досліджено специфіку їх композиторського втілення на прикладі західноєвропейських і українських опер ХІХ ст.; розроблено класифікацію типів взаємодії парних жіночих образів в оперному мистецтві; за допомогою компаративного аналізу досліджено семантику парних жіночих образів на рівні музичної мови та на образно-емоційному рівні в контексті загальної драматургії опери; уточнено поняття «музична драматургія» в аспекті парної взаємодії образів; отримало подальший розвиток категорія «парні образи в мистецтві» та поняття «семантика музичної мови».Висновки узгоджують усі основні положення дослідження, сумують провідні визначення та формують цілісну теоретичну модель роботи відповідно до її мети та завдань. Запропоновано для аналізу парних образів в опері наступні критерії класифікації: гендерна належність, зміст компаративного зіставлення, ступінь контрастності поєднання «позитивненегативне», тип музичної взаємодії. Так, за гендерною належністю усі парні образи-персонажі розподіляються на однорідні (чоловічі або жіночі) та мішані (чоловік–жінка). При цьому, мішані пари образів, як правило, утворюються між головними героями опери, оскільки більша частина оперних сюжетів пов’язана з відтворенням історій кохання (з трагічним або щасливим фіналом). У свою чергу, однорідні пари образів в більшості випадків виникають між головним і більш другорядним персонажами. Підкреслено, що зміст компаративного зіставлення пов’язаний з тим, що лежить в основі порівняння. Так, у вищезазначених парах жіночих персонажів з опер західноєвропейських композиторів спостерігаються наступні компаративні зіставлення: щирість–підступність (Ельза–Ортруда), святість– гріховність (Єлизавета–Венера), влада–рабство (Аїда–Амнеріс), цнотливість–розгнузданість (Мікаела–Кармен). Тип музичної взаємодії обумовлений композиційною драматургією опери: якщо наявна безпосередня музична комунікація героїв (спільні дуети, розмовні діалоги), то тип взаємодії так само є безпосереднім, близьким, якщо ж вона відсутня – то більш віддаленим, опосередкованим. Так, безпосередній тип музичної взаємодії спостерігається між персонажами Ельза–Ортруда, Аїда–Амнеріс, Наталка– Терпелиха. Відповідно, опосередкований тип музичної взаємодії притаманний парним образам Єлизавета–Венера, Кармен–Мікаела, Оксана–Одарка, Оксана–Солоха, Настя–Марильця. Особливим різновидом зв’язку є такий тип взаємодії, коли два парних жіночих персонажі приймають у любовному 8 трикутнику й кожний з них по-різному впливає на третього, чоловічого персонажа. Залучення такого прийому характерне як для образів з безпосередньою, так і для образів з опосередкованою музичною взаємодією. Зокрема, Кармен та Мікаела протягом розгортання дії протилежним чином впливають на долю дона Хозе; аналогічно задіяні у любовному трикутнику разом з Тангейзером Єлизавета та Венера. Втілення парних жіночих образів в українській опері ХІХ ст., як правило, висвітлює проблематику «батьки–діти», при цьому переважає принцип поєднання двох позитивних персонажів. Парні жіночі образи в оперному мистецтві – це такі образи, що співвідносяться за одним з принципів: контрастне зіставлення, взаємодоповнення, контрастне сполучення в контексті структурного, поетичного та метафізичного видів аналізу. Отже, висновки свідчать про важливість розуміння драматургічної ролі парних жіночих образів та дослідження їх не відокремлено один від одного, а разом.^UThe dissertation presents the results of a theoretical generalization of the specifics of the embodiment of female images in the operatic art of the 19th century. in the aspect of figurative parity. The main factors of relevance are the need to discover and explore the nature of the interaction of paired female characters in the opera, which contributes to a more holistic understanding of their semantics, dramaturgical design, as well as understanding the meaning of contrasts and parallels between them at the level of musical language. The purpose of the work is to determine the nature of the interaction of paired female images and paired images with the participation of female characters in the opera art of the 19th century on the semantic and dramatic levels. The object of research is the opera art of the 19th century, the subject is the artistic embodiment of paired female images in Western European and Ukrainian opera of the 19th century. The material of the study is the operas of R. Wagner (“Lohengrin”, “Tannhäuser”), “Aida” by G. Verdi, the opera “Carmen” by G. Bizet, the works of Ukrainian composers – “Zaporozhets za Dunayem” by S. Gulak-Artemovsky, operas by M. Lysenko (“Natalka-Poltavka”, “Taras Bulba”, “Drowned”, “Christmas Night”, “Aeneid”, operetta “Chornomortsi”). Scientific novelty of the obtained results is that the dissertation offers a new perspective for the first time in Ukrainian musicology on the interpretation of female images of opera art in the aspect of paired juxtaposition; the interaction of paired 10 female images was investigated as a musicological problem; the semantic elements of the musical language and the dramaturgy of female images in the aspect of parity are singled out on the example of operas of the 19th century; significantly updated and deepened the study of the dramaturgical role of paired female characters in an opera work and explored the specifics of their compositional embodiment on the example of Western European and Ukrainian operas of the 19th century; a classification of the types of interaction of paired female images in opera art has been developed; with the help of a comparative analysis, the semantics of paired female images at the level of musical language and at the image-emotional level in the context of the general dramaturgy of the opera were investigated; in specified the concept of “musical drama” in the aspect of paired interaction of images; the category "paired images in art" and the concept of “semantics of musical language” kept further development .Conclusions harmonize all the main provisions of the study, summarize the leading definitions and form a coherent theoretical model of the work in accordance with its purpose and tasks. In particular, for the analysis of paired images in the opera, we proposed the following classification criteria: gender belonging, the content of the comparative juxtaposition, the degree of contrast of the “positive-negative” combination, the type of musical interaction. So, according to gender, all paired images-characters are divided into homogeneous (male or female) and mixed (male-female). At the same time, mixed pairs of images, as a rule, are formed between the main characters of the opera, since most of the opera plots are related to the reproduction of love stories (with a tragic or happy ending). In turn, homogeneous pairs of images in most cases arise between the main and more secondary characters. It is emphasized that the content of the comparative comparison is related to what is the basis of the comparison. Artistic embodiment of paired female images in the Ukrainian opera of the 19th century has its own specificity, which is rooted in the national mentality and people’s worldview. Thus, according to the content of the comparative comparison, paired female images, as a rule, highlight the problem of “parents and children”, while the principle of combining two positive characters prevails. Paired female images in opera art are such images that are correlated according to one of the principles: contrasting juxtaposition, complementarity, contrasting combination in the context of structural, poetic and metaphysical types of analysis. Therefore, the conclusions indicate the importance of understanding the dramatic role of paired female images and studying them not separately from each other, but together.

У роботі досліджується виконавська та композиторська творчість видатного франко-канадського піаніста-віртуоза Марка-Андре Амлена (Marc-André Hamelin), яка викликає зацікавленість широкого кола слухачів і професійних музикантів. Твори М. А. Амлена звучать на авторитетних конкурсах піаністів, а його концертні та студійні записи отримують схвальні відгуки провідних світових музично-критичних видань та відзначаються престижними винагородами. Втім, певні аспекти виконавської та композиторської діяльності митця поки що не отримали достатньо повного музикознавчого осмислення. В роботі обґрунтовується гіпотеза, що інтерес до творчості М. А. Амлена багато в чому зумовлений яскравим відображенням у ній важливих тенденцій сучасної культури, таких як опрацювання музичної спадщини минулого, діалогічність, використання іронії як засобу музичного мислення. Методологічною базою дослідження є комплекс ідей, втілених у естетично-філософських концепціях постмодерну. Однак, оскільки поняття постмодерн охоплює дуже широке коло соціологічних та мистецьких явищ, філософських ідей та культурологічних концепцій, в представленій роботі пропонується використовувати дотичну до постмодерну концепцію діалогу культур. Вона є більш предметною і дозволяє звузити коло досліджуваних питань та конкретизувати музичні явища, що слугують матеріалом дослідження. Використання цієї концепції дозволяє зосередити увагу на втіленні у музичному мистецтві принципу гри. В творчості М. А. Амлена він відображається у співставленні різних історичних стилів у рамках одного твору і специфіці застосування музичних цитат.^UThe work examines the performing and composing work of the outstanding French-Canadian virtuoso pianist Marc-Andre Hamelin, which arouses the interest of a wide range of listeners and professional musicians. М. А. Hamelin's works are performed at reputable piano competitions, and his concert and studio recordings receive positive reviews from the world's leading music and critical publications and are awarded prestigious awards. However, certain aspects of the artist's performing and composing activities have not yet received a sufficiently complete musicological understanding. The paper substantiates the hypothesis that the interest in the work of М. А. Hamelin is largely due to the vivid reflection in it of important trends of modern culture, such as the study of the musical heritage of the past, dialogicism, and the use of irony as a means of musical thinking. The methodological basis of the research is a set of ideas embodied in the aesthetic and philosophical concepts of postmodernism. However, since the concept of postmodernism covers a very wide range of sociological and artistic phenomena, philosophical ideas and cultural concepts, the presented paper suggests using the concept of dialogue of cultures tangent to postmodern. It is more substantive and allows you to narrow down the range of issues studied and specify the musical phenomena that serve as the research material. Using this concept allows you to focus on the implementation of the principle of play in the musical art. In the work of М. А. Hamelin it is reflected in the comparison of different historical styles within a single work and the specifics of the use of musical quotations.

У роботі досліджується виконавська та композиторська творчість видатного франко-канадського піаніста-віртуоза Марка-Андре Амлена (Marc-André Hamelin), яка викликає зацікавленість широкого кола слухачів і професійних музикантів. Твори М. А. Амлена звучать на авторитетних конкурсах піаністів, а його концертні та студійні записи отримують схвальні відгуки провідних світових музично-критичних видань та відзначаються престижними винагородами. Втім, певні аспекти виконавської та композиторської діяльності митця поки що не отримали достатньо повного музикознавчого осмислення. В роботі обґрунтовується гіпотеза, що інтерес до творчості М. А. Амлена багато в чому зумовлений яскравим відображенням у ній важливих тенденцій сучасної культури, таких як опрацювання музичної спадщини минулого, діалогічність, використання іронії як засобу музичного мислення. Методологічною базою дослідження є комплекс ідей, втілених у естетично-філософських концепціях постмодерну. Однак, оскільки поняття постмодерн охоплює дуже широке коло соціологічних та мистецьких явищ, філософських ідей та культурологічних концепцій, в представленій роботі пропонується використовувати дотичну до постмодерну концепцію діалогу культур. Вона є більш предметною і дозволяє звузити коло досліджуваних питань та конкретизувати музичні явища, що слугують матеріалом дослідження. Використання цієї концепції дозволяє зосередити увагу на втіленні у музичному мистецтві принципу гри. В творчості М. А. Амлена він відображається у співставленні різних історичних стилів у рамках одного твору і специфіці застосування музичних цитат.^UThe work examines the performing and composing work of the outstanding French-Canadian virtuoso pianist Marc-Andre Hamelin, which arouses the interest of a wide range of listeners and professional musicians. М. А. Hamelin's works are performed at reputable piano competitions, and his concert and studio recordings receive positive reviews from the world's leading music and critical publications and are awarded prestigious awards. However, certain aspects of the artist's performing and composing activities have not yet received a sufficiently complete musicological understanding. The paper substantiates the hypothesis that the interest in the work of М. А. Hamelin is largely due to the vivid reflection in it of important trends of modern culture, such as the study of the musical heritage of the past, dialogicism, and the use of irony as a means of musical thinking. The methodological basis of the research is a set of ideas embodied in the aesthetic and philosophical concepts of postmodernism. However, since the concept of postmodernism covers a very wide range of sociological and artistic phenomena, philosophical ideas and cultural concepts, the presented paper suggests using the concept of dialogue of cultures tangent to postmodern. It is more substantive and allows you to narrow down the range of issues studied and specify the musical phenomena that serve as the research material. Using this concept allows you to focus on the implementation of the principle of play in the musical art. In the work of М. А. Hamelin it is reflected in the comparison of different historical styles within a single work and the specifics of the use of musical quotations.

Робота присвячена пошуку нових біологічно активних речовин серед 7-заміщених похідних 3-бензил-8-пропілксантину, розробці препаративних методик їх синтезу, вивченню фізико-хімічних властивостей новосинтезованих сполук, проведенню первинного фармакологічного скринінгу з метою визначення сполук з низькою токсичністю та високими показниками біологічної активності. На підставі квантово-хімічних розрахунків теормодинамічних параметрів процесів, методом теорії функціоналу густини, запропоновано ймовірні механізми перебігу хімічних реакцій – замикання імідазольного циклу при побудові вихідного 3-бензил-8-пропілксантину; гетеро циклізації гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти з анелюванням піразольного циклу у заміснику положення 7; побудови оксадіазольного циклу у бічному ланцюзі шляхом гетеро циклізації іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. З метою регуляції параметру ліпофільності речовин а також розширення арсеналу біологічно-активних сполук, похідних 3-бензил-8-пропілксантину, синтезовано ряд неописаних в літературі водорозчинних солей 3-бензил-8-пропілксантину – зручних об'єктів для фармакологічних досліджень, а взаємодією вихідної сполуки з галогенопохідними алканів, алкенів, арил(гетерил)алканів та ароматичних кетонів отримані більш полярні 7-заміщені похідні 3-бензил-8-пропілксантину. Запропоновано три методи синтезу 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти – прямою взаємодією з хлорацетатною кислотою або хлорацетамідом чи естерами хлороацетатної кислоти. Досліджено три методики синтезу неописаних в літературі естерів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. Для подальшого розширення ареналу перспективних біологічно активних сполук був отриманий гідразид 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти, який було запропоновано в якості базової структури, що дозволила отримати похідні ксантину, які містять гетероциклічні замісники у бічному карбоновому ланцюзі. Так, для одержання неописаного в літературі 3-бензил-8-пропіл-7-[2'-оксо-2'-(3'',5''-диметилпіразол-1''-іл)етил]ксантину було розроблено дві прості у виконанні методики синтезу взаємодією гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти з ацетилацетоном, а на підставі квантово-хімічних розрахунків за методом DFT запропонований ймовірний механізм перебігу реакцій. При одержанні потенційних біологічно-активних сполук з низькими показниками токсичності були адаптовані препаративні методики синтезу іліденпохідних гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. Показана можливість використання цих іліденгідразидів в реакціях гетероциклізації для отримання неописаних раніше 7-([4'-ацетил-5'-R-4',5'-дигідро-1',3',4'-оксадіазол-2'-іл]метил)-3-бензил-8-пропілксантинів, які в своїй структурі поєднують два фармакологічно перспективних гетероцикли. Вперше були одержані 3-бензил-7-[(4'-R-5'-меркапто-1',2',4'-тріазол-3'-іл)метил]-8-пропілксантини. На основі отриманих N-алкіл(феніл)гідразинокарботіоамідів 3-бензил-8-пропілксантину вперше синтезовані сполуки, які поєднують в одній молекулі ксантиновий та тіазольний або тіазолідиновий цикли. В ході виконання дисертаційної роботи було синтезовано111 нових сполук для яких проведено дослідження різних видів біологічної активності, що дало змогу виявити найактивніші структури та встановити закономірності «будова-дія». Здійснено фармакологічний скринінг синтезованих сполук на антиоксидантну (63), діуретичну (24), протимікробну (20), протигрибкову (20), та гіпоглікемічну дії (7) внаслідок чого встановлено, що 3-бензил-8-пропілксантин, його ксантиніди, 7-алкіл(аралкіл)заміщені, 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатна кислота та її похідні, а також 7-заміщені 3-бензил-8-пропілксантини, що містили у бічному ланцюзі гетероциклічні замісники виявляють досліджувані активності і в ряді випадків перевищують еталони порівняння. Проведено аналіз залежності біологічної дії синтезованих сполук від їх будови. Знайдені закономірності дозволили виявити ряд перспективних напрямків для подальшого пошуку нових біологічно активних сполук. За результатами invitro-дослідження АОА відібрана найбільш активна сполука, актопротективні та кардіопротективні властивості якої було вивчено на модельній патології. Для подальшого поглибленого фармакологічного дослідження запропоновано L-аргініна 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетат, який виявляє виражену актопротективну дію та відноситься до практично нетоксичних речовин. Для стандартизації субстанції «сполуки-лідера» розроблено проект «Методики контролю якості» на порошок (субстанцію) для виробництва стерильних лікарських засобів. Результати дослідження біологічної дії, а також встановлені закономірності залежності «будова-дія», можуть бути застосовані для цілеспрямованого пошуку біологічно активних сполук серед 7-заміщених похідних3-R-8-R'ксантинів.^Ucompound with halogenated derivants of alkanes, alkenes, aryl(heteryl)alkanes and aromatic ketones enabled to obtain more polar 7-substituted derivants of 3-benzyl-8-propylxanthine. Three methods for the synthesis of 3-benzyl-8-propylxanthine-7-yl ethanoic acid have been proposed. In order to further expand the range of prospective biologically active compounds, 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid hydrazide was obtained. It was proposed as a basic structure, which allowed to obtain xanthine derivants containing heterocyclic substituents in the side carbon chain. For instance, to obtain previously not described 3-benzyl-8-propyl-7-[2'-oxo-2'-(3'',5''-dimethylpyrazole-1''-yl)ethyl]xanthine, two easy-to-perform methods of synthesis by the interaction of 3-benzyl-8-propylxanthine-7-yl acetic acid hydrazide with acetylacetone were developed. Grounding on the quantum chemical calculations by DFT method, a probable mechanism of reactions behavior was suggested. Preparative methods for the synthesis of 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid hydrazideylidenederivants were adapted to obtain potential biologically active compounds with low toxicity. The author has shown the potential of using these ylidenehydrazides in heterocyclization reactions to obtain previously undescribed 7-([4'-acetyl-5'-R-4',5'-dihydro-1',3',4'-oxadiazol-2'-yl]methyl)-3-benzyl-8-propylxanthines, which structurally combine two pharmacologically prospective heterocycles. It is for the first time that 3-benzyl-7-[(4'-R-5'-mercapto-1',2',4'-triazole-3'-yl)methyl]-8-propylxanthines were obtained. Basing on the obtained 3-benzyl-8-propylxanthine N-alkyl(phenyl)hydrazinocarbothioamides, compounds that combine xanthine and thiazole or dihydrothiazole cycles in one molecule, have been synthesized for the first time. In the course of the dissertation research, 111 new compounds were synthesized for which the study of different types of biological activity was performed, which allowed to reveal the most active structures and to establish the regularities of "structure-action". Pharmacological screening of the synthesized compounds for antioxidant (63), diuretic (24), antimicrobial (20), antifungal (20), and hypoglycemic effects (7) was performed. As a result, it was found that 3-benzyl-8-propylxanthine, its xanthinides, 7-alkyl(aralkyl)substituted, 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid and its derivants, as well as 7-substituted 3-benzyl-8-propylxanthines that contained heterocyclic substituents in the side chain, demonstrate the studied activities and in some cases exceed the reference standards. The dependence of biological action of the synthesized compounds on their structure has been analyzed. Discovered regularities allowed to reveal a number of perspective directions for further search of new biologically active compounds. According to the results of in vitro studies of AOA, the most active compound was selected, the actoprotective and cardioprotective properties of which were studied on a model pathology. L-arginine 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetate, which has a pronounced actoprotective effect and belongs to practically non-toxic substances, has been proposed for further in-depth pharmacological research. In order to standardize the "leader-compound" substance, a project of quality control methods for powder (substance) for the production of sterile medications has been designed. The results of the biological action study, as well as the established patterns of "structure-action" dependence, can be used for a targeted search for biologically active compounds among 7-substituted derivants of 3-R-8-R'xanthines.

Михайлович В.В. Проектування нанорозмірних оксидних діелектричних матеріалів для електронних пристроїв. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 104 «Фізика та астрономія». – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича МОН України, Чернівці, 2023.Сьогодні діелектричні матеріали відіграють ключову роль у передових електронних пристроях, таких як, конденсатори, суперконденсатори, сенсори, транзистори, тощо. В контексті нинішньої тенденції до мінімізації розмірів, підготовка та функціоналізація нанорозмірних діелектричних матеріалів є одним із пріоритетних напрямків дослідження. Серед широкого спектру діелектриків одним із найцікавіших є матеріали з високою діелектричною сталою, так звані матеріали з високою константою діелектричної проникності (high-k). Одними з найбільш яскравих представників висококонстантних матеріалів є оксидні діелектрики, до яких можна віднести перовскіти барію титанату та шпінелі на основі хромітів. Ці два типи сполук викликають зростаючий інтерес, оскільки вони володіють високою діелектричною сталою, фероелектричною, п'єзоелектричною, піроелектричною та іншими властивостями, що робить їх ідеальними кандидатами для застосування в мікро- та наноелектроніці.В цьому контексті, дана дисертація зосереджується на підготовці, функціоналізації та інтеграції нанорозмірних перовскітів типу BaTiO3 та шпінелей типу ZnCr2O4 у плоскі конденсатори з високим значенням константи діелектричної проникності. Дисертація організована наступним чином;У вступі обґрунтовано вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження, вказано його зв’язок з науковими програмами та темами, сформульовано мету та завдання дисертації, вказане її наукове та практичне значення, наведено інформацію про публікації й особистий внесок здобувача, апробацію результатів роботи, її структуру й обсяг.Розділ 1 складається з чотирьох основних частин: (i) сучасний стан досліджень, (ii) властивості нанорозмірних діелектричних оксидних частинок, (iii) методи наноструктурування та організації діелектричних наночастинок у вигляді тонких плівок та (iv) інтеграція діелектричних наночастинок в електронні пристрої в якості активних компонентів. Розділ закінчується висновками. У розділі 2 описано основні методи, що використовувалися для характеристики діелектричних оксидних наноматеріалів. Розділ 3 присвячено синтезу та характеристиці діелектричних наночастинок типу перовскіту. Зокрема, експериментальним шляхом було отримано ряд систем наночастинок титанату барію з контрольованою морфологією та розміром: кубічні наночастинки (середній розмір близько 15 нм), усічені кубоїдальні наночастинки (середній розмір близько 100 нм) та усічених ромбододекаедричних наночастинок (середній розмір близько 110 нм). Слід зазначити, що наночастинки з усіченою ромбододекаедричною та усіченою кубоїдальною морфологією BaTiO3 були отримані та описані вперше. Досліджено вплив морфології частинок на діелектричні властивості наночастинок на основі титанату барію. У розділі 4 описано методику варіювання морфологією систем типу шпінелі та її вплив на діелектричні властивості. Результати експерименту свідчать, що на розмір, ширину забороненої зони та діелектричні властивості отриманих наночастинок шпінелі впливають декілька факторів, зокрема час горіння гелю, температура горіння та ентальпія горіння твердого хелатно-звязуючого агента. Розділ 5 ілюструє, інтеграцію наночастинок типу шпінелі та перовскіту в електронні пристрої. Першим кроком на цьому шляху була функціоналізація поверхні наночастинок з метою отримання стабільних суспензій, які будуть використовуватися для осадження тонких плівок. Для виготовлення тонких плівок були використані два методи, а саме: діелектрофорез та “drop casting”. Незважаючи на те, що метод діелектрофорезу дозволяють отримувати тонкі плівки з високим ступенем впорядкованості наночастинок, цей методи обмежений неперервністю тонких шарів на великих поверхнях. Цю проблему було подолано за допомогою методу “drop casting”. Для наноматеріалів перовскіту та шпінелі товщина отриманих тонких плівок варіюється від 400 нм до 4300 нм. Якість поверхні та елементний склад плівок було досліджено за допомогою скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійного X-проминевого аналізу. Наступним кроком після визначення характеристик тонких плівок було виготовлення конденсаторів. Ефективність виготовлених конденсаторів було досліджено методом імпеданс спектроскопії. Таким чином, ми отримали наступні значення електричної ємності: 1 нФ для конденсатора на основі ZnCr2O4, 200 нФ для конденсаторів на основі усічених кубоїдальних наночастинок BaTiO3 і 2 нФ для конденсаторів на основі усічених ромбододекаедричних наночастинок BaTiO3.^UMykhailovych V. V. Design and production of oxide dielectric materials at the nanometric scale for electronic devices.Thesis on search for the Doctor of Philosophy degree in specialty 104 «Physics and Astronomy». - Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Chernivtsi, 2023.Nowadays, dielectric materials play a key role in main electronic devices, like for example capacitors, supercapacitors, sensors, field effect transistors, etc. Towards the minimalization trend, the preparation and functionalization of nanoscale dielectric materials are of primary interest. Among a wide range of dielectrics, one of the most interesting are the materials with high dielectric constant (high-k). One of the brightest representatives of high-k materials are oxide-based dielectrics, from which barium titanate perovskites and metal chromite spinels can be figured out. These two types of compounds show a growing interest as they possess high dielectric, ferroelectric, piezoelectric, pyroelectric and other properties, which makes them a perfect candidate for application in micro- and nano-electronics. In this context, the present thesis focusses on preparation, functionalization and integration of nanoscale perovskite-type BaTiO3 and spinel-type ZnCr2O4 in planar high-k capacitors. The thesis is organized as following;The Іntroduction justifies the relevance of the topic of the dissertation research, indicates its connection with scientific programs, plans and topics, formulates the purpose and tasks of the dissertation, emphasizes its scientific and practical significance, presents information about the publications and personal contribution of the recipient, approves the project results, their structure and amount.Chapter 1 is structured in four main sections which consist of (i) state of the art, (ii) properties of nanosized dielectric oxide particles; (iii) nanostructuration and organization methods of dielectric nanoparticles as thin films and (iv) integration of dielectric nanoparticles in electronic devices as active elements. The chapter ends with partial conclusions. Chapter 2 describes the main techniques used for dielectric oxide nanomaterials characterization. Chapter 3 is devoted to synthesis and characterization of perovskite-type dielectric nanoparticle systems. Thus, a series of barium titanate nanoparticles systems have been obtained, with controlled morphology and size: cubic nanoparticles (with the mean size of about 15 nm), edge-truncated cuboidal nanoparticles (with a size about 100 nm) and truncated rhombic dodecahedron (with a size about 110 nm). It has to be mentioned here that the truncated rhombic dodecahedron and cuboidal edge-truncated morphologies for BaTiO3 has been obtained and described for the first time. Chapter 4 describes the methodology of morphology tailoring in spinel type systems and its impact on the dielectric properties. The experimental results strongly suggest that several factors, including the burning time of gel, the combustion temperature, and the enthalpy of combustion of the solid chelating/fuel agents, influence the size, band gap and dielectric properties of the obtained spinel nanoparticles. Chapter 5 is dedicated to the integration of the spinel and perovskites nanoparticles in electronic devices. First step on this road was the surface functionalization of the nanoparticles in order to obtain a stable ink suspensions which will be used for the thin films deposition. Various methods were used for the thin film fabrication, namely drop casting, dielectrophoresis and spin coating. Despite the dielectrophoresis and spin coating methods allowed as to obtain thin films with a high order degree of the nanoparticles, these techniques are limited by the continuity of the thin layers on large surfaces. This issue has been overcome by using drop casting method. For both, perovskite and spinel nanomaterials the thickness of the prepared thin films vary from 400 nm to 4300 nm. The surface quality and elemental composition of the films has been investigated by Field-emission Scanning Electron Microscopy, and EDX analyses. As a next step, after elaboration of characterization of thin films the planar capacitors have been fabricated by deposition of silver electrodes onto the both sides of the dielectric films. The performance of the fabricated planar capacitors was studied by Broadband Dielectric Spectroscopy. Thus, we obtained the following values for the electrical capacitance: 1 nF for ZnCr2O4 based capacitor, 200 nF for cuboidal BaTiO3 based capacitors and 2 nF for the truncated rhombic dodecahedron BaTiO3 based capacitors.

Розглянуто вплив злоякісної пухлини бронхів і проксимального відділу шлунка на зміну бактеріальної флори в екосистемах легень і шлунка. Висвітлено ефективність застосування периопераційної та післяопераційної антибіотикопрофілактики цефотаксимом. Здійснено оцінку швидкості темпів зниження рівня ендогенної інтоксикації залежно від антибіотикотерапії. Встановлено, що наявність і розвиток злоякісної пухлини легень і шлунка спричинює якісні та кількісні зміни у мікробних популяціях вищезгаданих органів, формування локальних запальних вогнищ. Застосування периопераційної схеми антибіотикопрофілактики цефотаксимом у режимі монотерапії зменшує частоту післяопераційних ускладнень, підвищує ефективність хірургічного лікування хворих на рак легень і рак проксимального відділу шлунка. Доведено, що застосування периопераційної схеми антибіотикопрофілактики сприяє більш швидкому зниженню рівня ендогенної інтоксикації у прооперованих хворих онкоторакального профілю у порівнянні з післяопераційною схемою антибіотикопрофілактики. Запропоновано удосконалену схему протибактеріальної терапії, ефективну фармакологічну дозу цефотаксиму, а також методику визначення коефіцієнта інтоксикації "К" як критерія для визначення темпів зниження рівня ендогенної інтоксикації.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори, що викликають необхідність тлумачення нормативних приписів. Сформульовано мету тлумачення закону та запропоновано логічний алгоритм її досягнення. Подано визначення поняття офіційного тлумачення закону, репрезентовано його основні ознаки, стадії та види. Охарактеризовано співвідношення офіційного та доктринального тлумачення. Висвітлено поняття, юридичну природу, загальні та специфічні ознаки, функції та види актів офіційного тлумачення, акцентовано увагу на особливостях їх дії у часі, просторі та щодо кола осіб.

  Скачати повний текст

Досліджено освітній потенціал культурної політики, спрямованої на реформування вітчизняної системи освіти та забезпечення її входження у світовий освітній простір як рівноправної дієвої сили, що передбачає у своїй сутності світові культурно-освітні тенденції, але не заперечує та не применшує національні чинники та цінності, які визначають своєрідність характеру саме української освіти. Запропоновано визначення поняття "культурна політика". Досліджено процес становлення парадигм освіти у різних типах культури (доглобалізаційний період). Визначено соціально-історичні параметри глобалізації. Висвітлено перспективи та тенденції розвитку освіти у ситуації глобалізації. Розкрито значення освітніх тенденцій культурної політики у розвитку глобальної цивілізації. Досліджено українські реалії культурної політики у контексті розвитку сучасної вітчизняної політики.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності профілактики алергічних реакцій, які виникають у порожнині рота під час протезування із застосуванням незнімних металевих констукцій зубних протезів, шляхом розробки та використання патогенетично обгрунтованого комплексу діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів. Проведено імунологічні дослідження у хворих у разі істинних алергічних реакцій з визначенням рівня IgE в периферійній крові та рідині ротової порожнини, який є специфічним маркером цього захворювання, що дозволило встановити або підтвердити його діагноз. Встановлено клінічні ознаки алергічних реакцій залежно від виду алергії (істинних алергічних і псевдоалергічних реакцій), виявлено найбільш інформативні диференційно-діагностичні клінічні ознаки. Розроблено схеми комплексного лікування істиних алергічних і псевдоалергічних реакцій, які передбачали видалення зубних протезів в усіх хворих у разі істинних алергічних реакцій, а у 80 % пацієнтів у разі псевдоалергічних реакцій. Проведено загальну та місцеву санації організму, усунено імунодефіцитний стан шляхом застосування імунокоректорів, зокрема, поліоксидонію.

  Скачати повний текст

Досліжено проблему підвищення ефективності систем відведення теплоти конденсації промислових аміачних холодильних установок, які підпадають під вплив великої кількості неконденсованих газів (НКГ). Розглянуто дані, одержані за результатами досліджень сучасними науковцями, у сфері впливу НКГ на процес конденсації. Визначено особливості конденсації пари всередині горизонтальних труб за наявності НКГ. Запропоновано математичну модель процесу конденсації пари аміаку всередині такої труби з урахуванням впливу НКГ. Проведено експериментальні дослідження робочих характеристик повітряних конденсаторів на промисловій аміачній холодильній установці за наявності високих концентрацій НКГ. Визначено основні шляхи оптимізації робочих параметрів промислових конденсаторних систем. Наведено рекомендації щодо вдосконалення конструкції повітряних конденсаторів з метою зменшення енерговитрат. Упроваджено алгоритм контролю та своєчасного видалення НКГ з системи промислової холодильної установки. Введено поняття відносної насиченості парогазової суміші, що дозволяє точніше оцінити впливи НКГ на роботу конденсаторів за різних зовнішніх умов. Розроблено конструкцію нового віддільника НКГ з використанням пластинчастої поверхні теплообміну як основної.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанню вивчення порушень клітинної та гуморальної ланок імунологічної реактивності, стану аутомікрофлори шкіри у хворих на мікробну екзему, а також динаміки показників під впливом традиційного комплексного лікування. Доведено доцільність застосування в комплексі лікування хворих на мікробну екзему мікрохвильової резонансної терапії, спіруліни та їх поєднання, що сприяє покращанню ефективності лікування, скороченню його термінів, нормалізації показників імунітету та аутомікрофлори шкіри в більш ранні терміни.

  Скачати повний текст

Вперше визначено наявність зв'язку між ураженням слухового аналізатора та розвитком остеопоротичного синдрому, викликаного нефрогенним і декомпенсованим гіперпаратиреозом. Визначено залежність типу та тяжкості ураження слухової функції від тривалості та тяжкості проявів остеопорозу. Вперше встановлено відмінності впливу на функцію слуху хворих з хронічними захворюваннями нирок уремічного та остеопоротичного синдромів. Вивчено рентгенологічні особливості скроневої кістки пацієнтів з розладами слуху, викликаними нефрогенним остеопорозом та у разі остеопорозу, викликаного декомпенсованим гіперпаратиреозом. Удосконалено схему диференційної діагностики ураження слухового апарату пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються порушеннями стану кісткової тканини. Доведено ефективність комплексного лікування декомпенсованого гіперпаратиреозу на стан слухової функції пацієнтів з приглухуватістю остеопоротичного генезу.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження художніх особливостей прозових творів відомого українського філософа Г.Сковороди. Визначено вплив творчої діяльності митця на подальший розвиток української літератури. Проведено дослідження зовнішньої та внутрішньої композиції творів, сюжетно-фабульних ліній прози українського мислителя. Розглянуто етимологію імен головних героїв діалогів, поетику цитат. Обгрунтовано твердження про наявність елементів психоаналізу у прозових творах Г.Сковороди. Систематизовано образи дискутантів та епізодичних дійових осіб. Здійснено поділ персонажів діалогів на носіїв моральних принципів, духовності, інтелекту залежно від їх ідейної позиції. Доведено, що твори Г.Сковороди є не філософією у прозі, а філософічною прозою. На підставі визначення частотності вживання художніх засобів, тематики, проблематики прози Г.Сковороди обгрунтовано припущення про симбіоз бароково-просвітницької літератури у межах творів митця.

  Скачати повний текст

Наведено методику дослідження емоційного мовлення зі створенням робочої класифікації емоційних висловлювань та визначенням набору ознакових просодичних параметрів для їх експериментально-фонетичного дослідження. На підставі проведених аудитивного й акустичного аналізів розроблено алгоритм побудови просодичних моделей українського емоційного спонтанного мовлення. Подано комплексні схеми просодичних моделей висловлювань позитивних, негативних і контекстних емоцій на основі їх тональних, темпоральних, динамічних параметрів.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості зміни соціальних суб'єктів в історичному процесі. Досліджено різні напрями та школи в історії філософії, що містять аналіз понять "суб'єкт", "соціальний суб'єкт". Виявлено атрибути соціальної суб'єктивності. Розглянуто історіософські концепції, що представляють варіанти вирішення проблеми про роль соціальних суб'єктів в історії. Виявлено та проаналізовано підстави активності та зміни суб'єкта. Висвітлено найбільш значущі фактори, що впливають на становлення та розвиток суб'єктів, міру їх активності: соціокультурний контекст, вплив конкретно-історичних епох. Розкрито призначення поняття індивідуалізації в теоретичній конструкції зміни суб'єкта в історичному процесі як фактора, який став початком формування людини як суб'єкта історії та своєї долі. Досліджено тенденції зміни суб'єкта в історії з Античності до сучасного етапу розвитку суспільства. Визначено особливості розвитку суб'єкта за умов трансформаційного суспільства XXI ст., що складаються під час переходу в інший сутнісний інтервал. Вивчено основні форми прояву кризи суб'єктивності: проблеми ідентичності, насильства, духовності. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку людства як справжнього суб'єкта історії.

  Скачати повний текст

Розкрито суть і структуру професійно-комунікативної компетентності, розглянуто її особливості для майбутніх фахівців туристської індустрії. Теоретично обгрунтовано педагогічні умови ефективності процесу формування комунікативної компетентності студентів туристських спеціальностей й експериментально перевірено технологію їх реалізації. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійно-комунікативної компетентності студентів. Доведено ефективність упровадження теоретично обгрунтованих педагогічних умов ефективності формування професійно-комунікативної компетентності майбутніх фахівців туристської індустрії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему формування гуманістичних цінностей у фаховій підготовці майбутнього вчителя. Обгрунтовано перспективність впровадження системи позааудиторних виховних заходів, спрямованих на формування конкретних загальнолюдських цінностей, які у педагогічній діяльності трансформуються у конкретні цінності вчителя. Аргументовано необхідність вивчення похідного рівня сформованості життєвих цінностей студентів педагогічних спеціальностей з метою створення максимально однорідних груп для реалізації моделі формування гуманістичних цінностей у колективах, об'єднаних спільною навчальною діяльністю. У межах даної моделі розроблено систему позааудиторних виховних заходів, яка включає три етапи формування гуманістичних цінностей (теоретичні відомості, групову дискусію та соціально значущу практичну дію). Обгрунтовано критерії відбору та досліджено співвідношення загальнолюдських і педагогічних цінностей, які варіюються на кожному з етапів навчання за умови постійного збільшення питомої ваги гуманістичних педагогічних цінностей. Запропоновано методику оцінювання рівня сформованості життєвих цінностей майбутніх учителів.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження феномена конкуренції. Розглянуто методологічний аспект її дослідження як принципу соціального розвитку, соціального інституту, механізму саморегуляції соціуму, певного виду активності соціальних суб'єктів щодо досягнення кращих результатів у порівнянні з іншими завдяки доступу до володіння, розпорядження та використання обмежених суспільних благ. Визначено та проаналізовано категоріальний ряд, який визначає зміст конкуренції. Виявлено логіку саморозвитку даного феномена в історії становлення суспільства та знайдено об'єктивний критерій виділення етапів його генезису. Проаналізовано основні види конкуренції: співробітництво, змагання, партнерство, суперництво, конфлікт, конфронтація та війна. Зазначено, що соціальними функціями конкуренції є посередницька, регулювальна, контрольна, генерувальна, стимулювальна та захисна. Виявлено та досліджено фактори оптимізації розвитку конкуренції в Україні.

  Скачати повний текст