Висвітлено роль довгострокового банківського кредитування підприємств у забезпеченні економічного зростання, досліджено генезис теорій банківського фінансового посередництва від неокласики до інституціоналізму. Проаналізовано інституціональні фактори розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств. Проведено аналіз обсягів, складу та структури довгострокового банківського кредитування підприємств. Обгрунтовано заходи податкового стимулювання у сфері довгострокового кредитування підприємств. Визначено методичні підходи до оцінки кредитоспроможності юридичних осіб - позичальників комерційного банку та нормативної бази щодо формування резерву для покриття можливих втрат на кредитні операції комерційних банків. Розкрито методичний підхід до вдосконалення механізму формування обов'язкових резервів для відшкодування можливих втрат по кредитних операціях комерційних банків. Наведено рекомендації щодо формування сприятливого інституціонального середовища для розвитку довгострокового банківського кредитування підприємств в Україні.

  Скачати повний текст

Встановлено, що клінічна картина інфекційного мононуклеозу (ІМ) Епштейна-Барр вірусної етіології у дітей на сучасному етапі не зазнала суттєвих змін і характеризується притаманним їй у цілому симптомокомплексом. Доведено, що у всіх дітей, хворих на ІМ Епштейна-Барр вірусної етіології, відзначаються зміни печінки у вигляді структурної або структурно-функціональної її дезорганізації. Встановлено, що імунні параметри мають високу прогностичну значущість вже на ранніх етапах захворювання у визначенні розвитку структурно-функціонального стану печінки. Розроблено нові інформативні методи прогнозування розвитку можливого варіанта ураження печінки. Наведено прогностичну таблицю, використання якої вже на ранніх етапах маніфестації захворювання дозволяє з високою вірогідністю (95 %) передбачати формування варіанта структурно-функціонального стану печінки в динаміці захворювання. Доведено, що структурно-функціональні зміни печінки за ІМ у дітей не відновлюються до періоду ранньої реконвалесценції.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі вирішено науково-прикладну проблему застосування ГНСС-технологій при розв'язанні завдань геодезичного моніторингу інженерних споруд.Виконано аналіз сучасного стану проблеми моніторингу інженерних споруд та визначено основні фактори, що призводять до виникнення аварійних ситуацій та ускладнення експлуатації споруд.Виконано аналіз систем координат та розроблено і досліджено математичні моделі перетворення висот, що дозволило розробити практичні рекомендації щодо використання глобальних моделей геоїда при виконанні геодезичного моніторингу.Значну увагу приділено питанню оптимізації ГНСС мереж. Проведено теоретичне та експериментальне дослідження методів оптимізації геодезичних мереж методом статистичних випробувань.Розроблено математичні моделі та методики аналізу деформаційних процесів територій зведення та експлуатації інженерних споруд.Для забезпечення технології геодезичного моніторингу засобами ГНСС запропоновано технологічну схему моніторингу та методики попереднього розрахунку точності ГНСС-спостережень методом PSO та попереднього розрахунку точності комбінованих наземних та ГНСС-спостережень.Удосконалено математичні моделі прогнозування деформаційних процесів на прикладі результатів експериментальних спостережень за різними типами інженерних споруд, отриманих засобами ГНСС-технологій. Досліджено математичні моделі, що базується на використанні фільтрації за Калманом та штучних нейронних мереж.Ключові слова: моніторинг, інженерна споруда, ГНСС-моніторинг, деформація, розрахунок точності, метод Монте-Карло, метод скінчених елементів, штучна нейронна мережа, фільтрація за Калманом.^UIn the dissertation, the scientific and applied problem of using GNSS technologies to solve the problems of geodetic monitoring of engineering structures has been solved.The state-of-the-art analysis of the problem of monitoring engineering structures has been carried out. Methods of geodetic monitoring are classified, and the place of GNSS technologies in solving problems of geodetic monitoring has been determined.The analysis of coordinate systems has been carried out, and mathematical models for the transformation of heights have been developed and investigated, making it possible to develop practical recommendations for the use of global geoid models when performing geodetic monitoring employing GNSS and combining GNSS and terrestrial observations.Mathematical models and methods of analysis of deformation processes in the territories of construction and operation of engineering structures have been developed. Mathematical models are based on the use of equations of the stress-strain state for plane and spatial models and the finite element method.To provide the technology of geodetic monitoring employing GNSS, a technological scheme of monitoring and methods of preliminary calculation of GNSS observations' accuracy by the PSO method.Mathematical models for predicting deformation processes have been improved on the example of the results of experimental observations of various types of engineering structures obtained through GNSS technologies. Mathematical models based on the use of Kalman filtering and artificial neural networks have been investigated.Experimental studies of GNSS technologies have been carried out when creating GNSS networks when performing geodetic monitoring of territories to construct and operate engineering structures, high-rise buildings, and large sports facilities.Keywords: monitoring, engineering structure, GNSS monitoring, deformation, accuracy calculation, Monte Carlo method, finite element method, artificial neural network, Kalman filtering.