Узагальнено основні теоретичні підходи щодо суті зернового ринку та розглянуто засади оптимального поєднання державного та ринкового регулювання у аспекті стабільності його розвитку та забезпечення економічної та продовольчої безпеки держави. Досліджено особливості прояву організаційно-економічних засад розвитку зернового ринку на регіональному рівні. На підставі результатів комплексного дослідження стану даного ринку, факторів зовнішнього впливу, враховуючи агротехнічні умови вирощування зернових, визначено перспективи розвитку ринку зерна Київщини. Обгрунтовано напрями мінімізації ризиків для вітчизняних товаровиробників у контексті майбутнього приєднання України до Світової Організації Торгівлі.

  Скачати повний текст

Теоретично узагальнено особливості організації підготовки виробництва на сучасному етапі, врахування яких сприяє ефективному функціонуванню підприємств та їх адаптації до умов ринку. Розроблено методичні рекомендації з оцінки конкурентоспроможності продукції промислових підприємств, які забезпечують можливість визначення конкурентних переваг. Теоретично обгрунтовано принципи стратегічного планування у процесі підготовки виробництва конкурентоспроможної продукції, що сприяють гнучкості та стійкості на ринку. Наведено методичні рекомендації щодо планування робіт з використанням сітьових моделей, які забезпечують підвищення дієвості підприємства. Запропоновано новий методичний підхід до складання бізнес-плану з питань підготовки виробництва як інструменту обгрунтованості витрат на її здійснення.

  Скачати повний текст

Розроблено науково обгрунтовану систему роботи з метою вивчення, запобігання та розв'язання конфліктів, взаємопов'язаних з поведінкою розумово відсталих підлітків. Виявлено чинники сімейного та шкільного життя, що впливають на формування різних стратегій конфліктної поведінки підлітків з інтелектуальною недостатністю. З'ясовано перевагу у такому конфлікті деструктивних стратегій поведінки, а саме: активної (суперництва), пасивних (уникнення, пристосування). Для розумово відсталих підлітків характерний особливий тип поведінки у конфлікті - застрявання. За його вияву підліток самостійно не впорається з ситуацією. Частіше застрявання виявляється у групі підлітків з психопатоподібними проявами, з недостатністю лобних долей, а також у підлітків з порушеннями нейродинаміки. Установлено вплив структури дефекту та нейродинаміки, рівня психічного розвитку, вікових особливостей і гендерних відмінностей підлітків на вибір стратегій поведінки за конфліктних ситуацій. Розроблено систему корекційної роботи з метою запобігання та розв'язання конфліктів у поведінці підлітків з інтелектуальною недостатністю. Проведено роботу за трьома напрямками з урахуванням компонентів розвитку особистості (когнітивного, емоційного та поведінкового), реалізовано психо-корекційну програму спеціальних занять-кроків з формування та розвитку навичок соціальної взаємодії та конструктивної поведінки у конфлікті.

  Скачати повний текст

Вивчено естетичний феномен - поліфункціональність і полісемантичність наскрізних поетичних образів-домінант у творчості митців різного часу та різних творчих спрямувань української та російської поезії (переважно ХІХ та ХХ ст.), образів надепохальних, корені яких сягнули сивої давнини: душа, серце, розум, доля, дім, кінь, туман, вітер, сон, дощ, окремі колоративи тощо. У центрі дослідницької уваги - творчість Т.Шевченка, О.Пушкіна, Ф.Тютчева, О.Блока, Лесі Українки, М.Рильського, В.Сосюри, П.Тичини, Є.Маланюка, Дм.Загули, Ліни Костенко та ін., зокрема, митці Канону, творчість яких сфокусувала все найтиповіше, найхарактерніше в поетичному аспекті, що й зумовило широкий спектр поетичних функцій кожної домінанти, кожного ключового образу та мотиву, визначило їх роль у формуванні вічних цінностей світової культури у цілому.

  Скачати повний текст

У дисертаційному дослідженні проаналізовано та теоретично узагальнено психолого-педагогічні аспекти проблеми життєвого цілепокладання; уточнено розуміння сутності поняття «цілепокладання» у структурі соціальної компетентності особистості; розроблено та експериментально перевірено методику формування готовності підлітка з інтелектуальними порушеннями до життєвого цілепокладання; представлено алгоритм формування життєвого цілепокладання у підлітків на основі інтерпретації, реінтерпретації, інтеріоризації, проблематизації, діалогізації діяльності, отримання власного практичного досвіду, можливості його застосування в нових умовах; висвітлено послідовність процесу формування життєвого цілепокладання підлітків з інтелектуальними порушеннями від цілепокладання під керівництвом дорослого, через спільну діяльність в міжособистісному спілкуванні, до самостійного цілепокладання. Уточнено психодіагностичний інструментарій із визначення рівня сформованості життєвого цілепокладання у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Подальшого розвитку в дисертаційному дослідженні набули науково-теоретичні підходи щодо поетапного формування життєвого цілепокладання у підлітків з інтелектуальними порушеннями. Практичне значення здобутих результатів дослідження полягає в тому, що розроблені кейс-методи та корекційні завдання з формування цілепокладання у підлітків можуть бути використані у практиці роботи закладів спеціальної освіти; діагностичний інструментарій для дослідження рівня та динаміки сформованості готовності до цілепокладання може бути впроваджено в практику психологічної служби освітнього закладу; розроблені у роботі методичні рекомендації можуть стати значущим підґрунтям для педагогів та психологів у формуванні окремих складових процесу цілепокладання в підлітків з інтелектуальними порушеннями та нормотиповим розвитком. Під цілепокладанням, виходячи з його логічної цілісності, у дисертаційному дослідженні розуміємо організований процес, у структурі якого виділено: ціленародження (складений образ мети); цілеутворення (моделювання цілі та завдань її досягнення з урахуванням необхідних методів та засобів); цілереалізацію; цілерефлексію (аналіз дій, бачення помилок у діях); цілекорекцію (корекція помилок у діях, вибір нових шляхів досягнення мети). У роботі визначено компоненти готовності підлітків до цілепокладання: мотиваційний, когнітивний, операційний, регуляторний та особистісний. Встановлено, що підліткам з інтелектуальними порушеннями властиві такі характеристики, як поверховість знань про власне майбутнє, нестійкість, випадковість уявлень про власну долю, відсутність реальних планів, орієнтації в майбутньому часі, несформованість вмінь проєктування життєвих планів на декілька років уперед, неусвідомленість подій, визначення випадкових, несуттєвих ознак. Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження показав, що низький рівень сформованості життєвого цілепокладання встановлено більш ніж у половини підлітків з інтелектуальними порушеннями. У цих підлітків виявлено поверховість знань про власне майбутнє, уявлення випадкові, нестійкі, вони не мають життєвих планів для досягнення, не мають уявлень про власну професію та сім'ю, не орієнтуються в майбутньому часі, не вміють навіть за допомогою дорослого проєктувати майбутні професійні досягнення та життєві плани на декілька років уперед, усвідомлюють події минулого за випадковими, несуттєвими ознаками, не вміють порівнювати минуле та майбутнє, не бачать залежності сучасності від минулих подій. Середній рівень констатований у 36,85 % підлітків експериментальної групи та 39,28 % підлітків контрольної групи. Високого рівня немає. Встановлено способи реагування підлітків з інтелектуальними порушеннями на проблемні ситуації та необхідність їх вирішення: так, доведено, що не завжди підлітки реагують деструктивно на ситуації прийняття рішення цілеутворення та реалізації досягнення мети. На основі аналізу теоретичних та практичних даних, отриманих у дослідженні, створено та реалізовано методику формування готовності до життєвого цілепокладання на трьох етапах – організаційному, виконавчому та аналітичному.^UThe dissertation is devoted to the development and approbation of the methodology of formation of the readiness for life goal setting in adolescents with intellectual disabilities basing on anticipation. The psychological and pedagogical aspects of the issue of life goal setting are analysed and theoretically generalised in the dissertation research; the understanding of the essence of the “goal setting” concept within the structure of social competence of the individual is specified; the methods of the development of the readiness of adolescents with intellectual disabilities to set life goals are developed and experimentally tested; the algorithm of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities basing on interpretation, reinterpretation, internalisation, problematization, dialogization of activity, obtaining their own practical experience, as well as the ability to apply it in new conditions, are presented; the sequence of the process of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities starting from defining the goals under the guidance of an adult, through joint activities in interpersonal communication, and finally getting to independent goal setting. Psychodiagnostics' tools for determination of the level of life goal setting development in adolescents with intellectual disabilities are specified. Scientific and theoretical approaches to the step-by-step formation of life goals in adolescents with intellectual disabilities are also further developed in the dissertation. The practical significance of the obtained research results lies in the fact that the developed case methods and corrective tasks for the life goal setting development in adolescents can be used in the practical activity of special education institutions; the diagnostic tools for the investigation of the level and dynamics of the readiness formation for goal setting can be introduced into the practice of the psychological service of an educational institution; the methodical recommendations developed in the thesis can become a significant basis for teachers and psychologists in the formation of certain components of goal setting process in adolescents with intellectual disabilities and normotypic development.Within the framework of our thesis, we consider the personal component of goal setting as a quality in the structure of the adolescent's personality, which is characterised by manifestations of initiative (desire, interest and need for life goal setting); concentration (opportunity to show willpower in setting and achieving the goal); responsibility (ability to be responsible for one's own actions); mobility (the ability to change one's own actions, adjust them to achieve the goal).The components of adolescents' readiness for goal setting, particularly motivational, cognitive, operational, regulatory and personal ones, are defined in the thesis. It is concluded that adolescents with intellectual disabilities have the following characteristics: superficial knowledge about their own future, instability, random ideas about their own destiny, lack of real plans and focus regarding the future, lack of skills to design life plans for several years ahead, ignorance of events, as well as identification of accidental, insignificant peculiarities. Quantitative and qualitative analysis of the results of the study showed that more than half of adolescents with intellectual disabilities demonstrate low level of life goals formation . These adolescents have superficial knowledge about their own future; their ideas are random, unstable; they do not have real plans that they want to achieve, ideas about their own profession and family; they can't focus on the future, do not know how to project future professional achievements and life plans for several years ahead, even with the help of an adult; they perceive past events basing on random, insignificant features; they are not able to compare past and future and do not see the dependence of present situation on past events. The research determined that 36.85 % of adolescents in the intervention group have the average level, while in the observational group this index was 39.28%. None of the groups had participants with high level. The ways adolescents with intellectual disabilities respond to problem situation and the need to solve them were also determined, specifically, the thesis proved that adolescents do not always react destructively to the situation with decision-making and implementation of the goal. Based on the analysis of theoretical and practical data obtained in the study, a method of formation of readiness for setting life goals was created and implemented at three stages: organisational, executive and analytical one

У дисертації на основі антропоцентричного та міждисциплінарного підходів уперше здійснено комплексне дослідження лінгво- і семантико-когнітивних ознак концепту САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION, реалізованого в англійському лінгвокультурному просторі, та виявлено номінативні одиниці сучасної англійської мови й іконічні елементи, які слугують засобами реалізації досліджуваного концепту в англомовній науково-фантастичній прозі ХХ-ХХІ століть. Опрацьовано теоретичні положення вивчення концепції самовідчуження у сучасній науковій парадигмі знань, згідно з якою самовідчуження є процесом, що відбувається у самій людині, її свідомості як внутрішньоособистісний конфлікт індивіда, екстраполюється на природу, соціальні інститути, матеріальні й духовні цінності, що веде до знеособлення та усереднення особистості, дегуманізації людських відносин, відчуття ізольованості, безпорадності, страху. В англомовній картині світу поняття самовідчуження використовується у філософському, правовому, психологічному, соціологічному й медичному дискурсах. Спостережено, що антропоцентричне переосмислення проблематики особистісного відчуження, причин і наслідків виникнення почуття відчуження між людьми, під якими розуміють припинення близьких, дружніх відносин, внутрішнє відштовхування і збайдужіння, відокремленість, що пов'язані з анонімністю, відсутністю взаємності, неможливістю бути «почутим», ізольованістю особистості від свого соціального оточення, перебуває у центрі досліджень відносно нової сфери знань, біоетики, яка охоплює аспекти взаємодії науки і моралі. Вибір англомовних прозових творів науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть зумовлений кореляцією таких проблем біоетики, як поєднання біологічного знання із пізнанням системи людських цінностей, із темами, які висвітлює «м'яка» наукова фантастика. Однією з таких є морально-етичні проблеми генного втручання у людський організм шляхом клонування та непередбачувані наслідки у системі ціннісних орієнтацій людей, порушення яких може призвести до втрати ідентичності й індивідуальності, деперсоналізації та самовідчуження. У дисертаційній роботі концепт визначено як абстрактне ментальне утворення, комплексну культурно-ментально-мовну одиницю, яка охоплює три рівні (поняттєвий, ціннісний, образний), що забезпечують її зв'язок із мовою (концепт опредметнюється, об'єктивується у мові), культурою (концепт обумовлюється, детермінується культурою) і свідомістю (концепт знаходиться, лежить у свідомості). Виявлено, що концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION є актуальним онтологічним об'єктом лінгвокультурних і лінгвокогнітивних досліджень як комплексний полівалентний конструкт людської свідомості й буття. В англомовних прозових творах науково-фантастичної літератури ХХ-ХХІ століть концепт САМОВІДЧУЖЕННЯ / SELF-ALIENATION реалізується як художній багаторівневий когнітивний конструкт, що вирізняється емоційно-експресивною маркованістю й особливими образами, експлікованим вербальними знаками.^UIn the framework of anthropocentric and interdisciplinary approaches, the thesis provides the basis for a comprehensive research of linguistic and semantic cognitive features of the concept SELF-ALIENATION in the English language and culture as well as nominative units of contemporary English and iconic elements as means for the realization of the concept in twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction. According to the scientific paradigm, self-alienation is defined as a process taking place within the person, his/her consciousness as an intrapersonal individual conflict which extrapolates on nature, social institutions, wealth, and spiritual values. In turn, this leads to depersonalization, lack of personal responsibility, dehumanization of human relations, the feeling of isolation, helplessness, and fear. In the English language world picture, the term self-alienation is used in philosophical, legal, psychological, sociological, and medical discourses. Anthropocentric comprehension of the problems of individual alienation, reasons, and consequences of interpersonal estrangement meant as a termination of close and friendly relations, inner disaffection and indifference, separation, lack of rapport, isolation of an individual from their social surroundings are defined to be the focus of study of a relatively new discipline – bioethics. The choice of twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction was determined by the correlation of the issues considered by bioethics (the unity of biological knowledge and cognition of human values system) and those raised by “soft” science fiction. The questions of gene interference in a human organism by cloning and its unpredictable consequences considered in terms of the system of human values are debated as moral and ethical problems. The violation of the axiological basis of personal existence as a social being causes a lack of identity and individuality, depersonalization, or self-alienation. The concept in the research is defined as an abstract mental formation, complex cultural, mental, and language unit consisting of three components (conceptual, evaluative, figurative) in connection with language (the concept is revealed in language), culture (the concept is determined by culture) and consciousness (the concept is situated or lies in consciousness). It is found out that concept SELF-ALIENATION is a topical ontological object of linguo-cultural and linguo-cognitive investigations as a complex polyvalent construct of a human being and human consciousness. In twentieth- and twenty-first-century English-language science fiction, the SELF-ALIENATION concept is realized as a fiction multilevel cognitive construct which is emotively and expressively marked with special verbally explicated images.