Досліджено проблеми визначення адміністративно-правового статусу Державного комітету фінансового моніторингу України, створення ефективної системи заходів для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму. Проведено історико-правове дослідження процесу становлення Державного комітету фінансового моніторингу України від департаменту у складі Міністерства фінансів України до самостійного органу виконавчої влади. Проведено порівняльно-правовий аналіз законодавства деяких країн, яке регулює діяльність підрозділів фінансових розвідок щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Наведено пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового статусу Державного комітету фінансового моніторингу України та системи заходів щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму. Обгрунтовано шляхи покращання взаємодії Державного комітету фінансового моніторингу з іншими державними та правоохоронними органами, а також міжнародними організаціями у даній сфері.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади та створено засоби інтелектуалізації систем диспетчерського управління (ДУ) територіально-розподіленими електроенергетичними об'єктами (ТРЕЕО) з метою підвищення ефективності оперативно-технологічного управління електроенергетичним виробництвом. Розвинуто теорію, визначено основні принципи, розроблено та практично реалізовано моделі, методи, алгоритми та засоби побудови зазначених систем. Висвітлено проблему інтелектуалізації систем ДУ ТРЕЕО в аспекті інформатизації електроенергетики, а саме: забезпечення спостережуваності ТРЕЕО шляхом інформатизації електроенергетики "знизу" та створення необхідного інформаційного середовища розв'язання задач ДУ ТРЕЕО; визначено шляхи автоматизація побудови та забезпечення обчислювальної ефективності систем прикладного програмного забезпечення (ППЗ) розв'язання задач ДУ ТРЕЕО, здатних адаптувати існуючі та використовувати нові моделі без суттєвих витрат (матеріальних та часу), які традиційно зумовлюють модернізацію або розробку нового ППЗ; створення засобів розв'язання задач ДУ ТРЕЕО, які не мають детермінованих алгоритмів розв'язання, що перш за все стосується найбільш актуальних для ДУ ТРЕЕО задач, обумовлених виникненням і розвитком аварій.

  Скачати повний текст

Досліджено відносини, що виникають у процесі утворення, функціонування та ліквідації вільних економічних зон (ВЕЗ), визначено особливості їх управління та здійснення господарської діяльності у ВЕЗ. Виявлено соціально-економічне призначення ВЕЗ, з'ясовано особливості ВЕЗ України, досліджено їх типи. Особливу увагу приділено аналізу спеціального правового режиму господарювання у ВЕЗ, визначено правове становище суб'єктів ВЕЗ та повноваження органів їх управління, розглянуто порядок утворення та ліквідації ВЕЗ. З'ясовано правову природу договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту в ВЕЗ, проаналізовано обов'язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Наведено пропозиції щодо удосконалення правового регулювання господарської діяльності у ВЕЗ. Розроблено нову форму редакції Закону України "Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".

  Скачати повний текст

Досліджено соціальні та політичні процеси на землях Уманщини у добу раннього середньовіччя (IV - XIII ст.), простежено процес розвитку автохтонного населення краю. Розглянуто історію регіону в період перебування у складі Київської Русі, встановлено вплив на населення Уманщини монголо-татарської навали. Зроблено спробу визначити характер геополітичних прагнень Литви, Польщі та Кримського ханства у XIV - XVI ст. Висвітлено роль населення Уманщини у процесі формування козацтва як нової етнотворчої сили. Досліджено колонізаційні та асиміляційні процеси на Уманщині в період польського панування. З'ясовано специфіку польської колонізації на території, що досліджується.

  Скачати повний текст

Досліджено природу та суть міжнародного права, його основні особливості в стародавній період. Визначено основні досягення та недоліки сучасних теорій і концепцій зародження міжнародного права. Розкрито характерні риси стародавніх інститутів: міжнародної правосуб'єктності, міжнародного договірного права, міжнародного посольського права, законів і звичаїв війни, статусу іноземців, джерел морського права, статус теорії, а також їх генетичний зв'язок з сучасним міжнародним правом. Встановлено закономірності взаємодії міжнародного та внутрішньодержавного права в стародавній період, витоки й основні етапи становлення міжнародно-правових поглядів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено історію міжнародного права докласичного періоду до укладення Вестфальського миру у 1648 р. Висвітлено питання становлення перших норм міжнародного права та їх комплексів, а також вплив особливостей міжнародних відносин пізньої античності на формування міжнародного права нового середньовічного типу, становлення міжнародного договору як основного джерела міжнародного права даного періоду, механізм переходу від регіонального до універсального міжнародного права, спадковість між середньовічним і класичним міжнародним правом. Досліджено докласичні міжнародно-правові погляди, їх поділ за напрямами (світським, християнсько-католицьким, ісламським, позаєвропейських регіонів). Розкрито вплив ідей класичних римських юристів на становлення європейської середньовічної міжнародно-правової думки, особливості формування міжнародно-правових поглядів позаєвропейських народів, становлення перших національних шкіл міжнародного права.

  Скачати повний текст

Здійснено соціально-філософський аналіз формування феноменів маргінального ряду за умов генезису сітьового глобального суспільства. Досліджено структурний і культурний маргінальні стани соціальних суб'єктів, що виникають у процесі трансформації соціальної структури та соціокультурної сфери суспільства в обставинах переходу до нового способу структурної стійкості - інформаційного капіталізму, який реалізується за умов глобальної економіки та політики. Висвітлено питання зміни принципів соціальної стратифікації та наступності соціальних структур під час становлення сітьового суспільсва з урахуванням регіональної специфіки. Здійснено порівняльний аналіз методологічних підходів, які склалися у дослідженнях маргінальності протягом індустріального періоду, а також методологічних принципів рефлексії сітьової реальності, вписаної у постнекласичну картину світу. Запропоновано новий підхід щодо дослідження маргінальності в сітьовому суспільстві. Сформульовано визначення концептів маргінальності. Проаналізовано маргінальні наслідки "сітьовизації", що відбувається на стику глобалізаційних і локалізаційних процесів. Розроблено практичні рекомендації щодо профілактики маргіналізації, яка за умов генезису сітьового глобального суспільства може призвести до розколу єдиних соціокультурних просторів і хантінгтоновського "зіткнення цивілізацій".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Об’єктом дисертаційної праці визначено одноосібне селянське господарство в період реалізації нової економічної політики в українському селі. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу історичного матеріалу розкрити особливості формування бюджету селянських господарств України в умовах НЕПу. Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає, передусім, у тому, що представлені у ньому історіографічний огляд, фактологічний матеріал, сформульовані теоретичні положення, висновки та узагальнення суттєво розширюють і доповнюють сучасне уявлення про особливості виробничого потенціалу і діяльність селянських господарств з формування своїх бюджетів та практику збалансування фактичних витрат та доходів. Результати роботи можуть бути корисними при створенні узагальнюючих праць з аграрної історії України, наукової розробки її соціально-економічних аспектів, забезпеченні викладання лекційних курсів з новітньої історії України, проведення спецкурсів і спецсемінарів, підготовці монографій та навчальних посібників і підручників.Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної праці визначається самою постановкою та вирішенням проблеми, пов’язаної із з’ясуванням особливостей формування селянських бюджетів у добу НЕПу (1921–1929 рр.), аналізом їх структури та джерел наповнення. До цього часу селянські бюджети зазначеного періоду у такому контексті не досліджувалися. У дисертації вперше:- здійснено критичний аналіз історіографії проблеми та введено до наукового обігу нові джерела;- уточнено зміст терміну «бюджет селянського господарства» та охарактеризовано одноосібне селянське господарство як організаційно-правову форму аграрного підприємництва періоду НЕПу;- всебічно проаналізовано виробничий потенціал і дохідність селянських господарств та практику формування їх бюджетів – ключового селянського питання, що визначало матеріальний рівень життя селян;- комплексно досліджено структуру і джерела формування бюджетів селянських господарств України в розрізі основних та допоміжних галузей господарства;- визначено роль, місце та співвідношення питомої ваги господарських галузей, промислів, сезонних підробітків та інших робіт у наповненні селянських бюджетів;- здійснено аналіз витратної частини бюджету селянських господарств та реального досвіду збалансування її з фактичними доходами родин впродовж господарського року;удосконалено та розширено:- аргументований висновок про те, що дослідження еволюції аграрного сектору у доколгоспний період крізь призму формування селянських бюджетів дає можливість краще зрозуміти особливості і закономірності тогочасної аграрної політики, коли ще був можливим пошук і вибір шляхів подальшого суспільного та економічного розвитку;- твердження про те, що критичне осмислення історичного досвіду формування селянських бюджетів в період НЕПу сприятиме оцінці сучасних можливостей і виробленню засад державної аграрної політики, спрямованої на зміцнення селянських бюджетів, а відтак підвищення життєвого рівня українського селянства і наближення його до світових стандартів.^UThe object of research is the individual peasant farm at the period of the new economic policy implementation in the Ukrainian countryside.The aim of the study is to reveal the peculiarities of the formation of the budget of Ukrainian peasant farms under the conditions of the NEPon the basis ofcomplex analysis of historical material.Practical significance of the obtained research results lies, first of all, in the fact that the presented historiographic review, factual material, formulated theoretical provisions, conclusions and generalizations significantly expand and supplement the modern idea of the peculiarities of the production potential and the activities of peasant farms in forming their budgets and balancing actual expenses and income. The results of the work can be useful in the creation of generalizing works on the agrarian history of Ukraine, scientific development of its socioeconomic aspects, teaching lecture courses in the modern history of Ukraine, the holding of special courses and seminars, the preparation of monographs, educational aids and textbooks.Scientific noveltyof the obtained results of the thesisis determined by the very formulation and solution of the issue, associated with the clarification of the peculiarities of the formation of peasant budgets during the NEP era (1921–1929), the analysis of their structure and sources of filling. Until now, peasant budgets of the specified period have not been studied in this context. For the first time:- critical analysis of the historiography of the issue was carried out and new sources were introduced into scientific circulation;- the meaning of the term “budget of the peasant farm” was clarified and the individual peasant economy was characterized as an organizational and legal form of agrarian entrepreneurship during the NEP period;- the production potential and profitability of peasant farms, the practice of forming their budgets – akey peasant issue that determined the material standard of living of peasants – were under analysis;- the structure and sources of formation of the budgets of Ukrainian peasant farms were investigated in terms of the main and auxiliary branches of economy;- the role, place and ratio of the specific weight of economic branches, trades, seasonal part-time jobs and the other ones in filling peasant budgets were considered;- the analysis of the expenditure part of the budget of peasant farms and the real experience of balancing it with the actual incomes of families during the economic year was carried out;- a reasoned conclusion about the study of the evolution of the agrarian sector in the pre-collective period through the prism of the formation of peasant budgets was madein order toprovide better understanding of the peculiarities and regularities of the agrarian policy of that time, when it was still possible to search and choose ways of further social and economic development