Проаналізовано міфоритуальні форми у поезії В.Герасим'юка, І.Римарука, І.Малковича, визначено роль їх творчості у літературному процесі останньої третини XX ст. Встановлено, що поетика даних представників покоління вісімдесятників орієнтована на обгрядово-магічне слово, на міфоритуальні матриці життєвого циклу ("народження - ініціація - шлюб - смерть"), що акумулюють у собі досвід переживання та долання межових екзистенційних ситуацій. Показано, що вісімдесятники переймаються зануренням у першоматерію ритуалу та переосмисленням традиційних уявлень за допомогою архаїчних пластів слова, уподібнюючи структуру тексту до структури міфу або замовляння, вибудовують поетичний текст з ритуальних жестів, знаків, міфологем. Дані міфо-ритуальні моделі реалізовано у поезії вісімдесятників на загальному філософському рівні та на рівні окремих образів, символів, мотивів, що й визначає її особливості (домінування жіночих архетипів, моделювання простору за принципом "свій/чужий", взаємодія лінійної та циклічної хронологічних моделей, наявність міфологем космічної ієрогамії, ритуального жертвоприношення, ініцального випробування).

  Скачати повний текст

Проаналізовано науково-теоретичні аспекти управління інтелектуальної власності (ОІВ) на підприємстві, вдосконалено класифікацію їх об'єктів, визначено підходи до управління портфелем ОІВ. Досліджено стан і тенденції розвитку процесів формування та використання ОІВ в Україні та на підприємствах авіаційного комплексу. Побудовано економіко-математичну модель формування портфелю ОІВ. Удосконалено підходи до визначення ефективності системи управління ОІВ на підприємстві за рахунок виділення узагальнювального й індивідуального показників ефективності виконання функцій управління та їх розподілу на групи за показниками ефективності формування, використання, моніторингу та контролю ОІВ.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетику процесів всмоктування та біодоступності аміксину та його метаболітів в організмі мишей. Обгрунтовано кінетичну схему та проведено кількісну оцінку процесів розподілу препарату. Здійснено порівняння процесів органної та тканинної елімінації аміксину за умов одноразового та багаторазових введень. Модифіковано математичний апарат щодо оцінки окремих параметрів фармакокінетики препарату за різних схем його введення.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена теоретичному та експериментальному обґрунтуванню доцільності застосування метадоксину як дезінтоксикаційного та гепатопротекторного засобу для попередження розвитку гострої алкогольної інтоксикації та уражень печінки алкогольної й неалкогольної етіології. Метадоксин, введений попередньо тваринам на тлі дії чинника гострої алкогольної інтоксикації, прискорює відновлення зниженої спонтанної рухової активності, знижує частоту розвитку міорелаксації, потягу до блювання, попереджує порушення розумової працездатності, а також прискорює ренальне виведення етанолу. Метадоксин при профілактичному введенні на тлі дії чинника ураження печінки алкогольного або неалкогольного ґенезу повністю не запобігає метаболічному ураженню печінки, але значно зменшує вираженість біохімічних порушень у печінці. За даними оцінки можливих іонізованих/неіонізованих форм компонентів метадоксину та визначення кінетики розчинення in vitro твердих дозованих пероральних лікарських форм метадоксину негайного вивільнення системної дії у фізіологічному діапазоні рН, доцільним є введення таблеток метадоксину за 30–60 хв до введення чинників гострої алкогольної інтоксикації та токсичних уражень печінки.^UThe thesis is devoted to the theoretical and experimental substantiation of the feasibility of the use of metadoxine as a detoxicative and hepatoprotective agent to prevent the development of acute alcohol intoxication and liver injury of alcoholic and non-alcoholic etiology. Metadoxine prophylactic administration to animals on the background of the action of the acute alcohol intoxication factor accelerates the recovery of reduced spontaneous locomotor activity, reduces the frequency of muscle relaxation, the urge for vomiting, prevents the impairing of cognitive performance and accelerates the renal elimination of ethanol. Metadoxine prophylactic administration on the background of the action of alcoholic or non-alcoholic liver damage factor doesn't completely prevent the metabolic liver damage, but significantly reduces the severity of the liver biochemical abnormalities. According to the assessment of the possible ionized/non-ionized forms of metadoxine components and in vitro dissolution kinetics of immediate release solid oral dosage forms of metadoxine with systemic action in the physiological pH range, it is appropriate to administer metadoxine tablets 30–60 min prior to administration of acute alcohol intoxication and toxic liver damage factors.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021. Дисертаційна робота містить результати комплексної характеристики правового механізму взаємодії громадянського суспільства і держави у сфері захисту прав дітей в Україні. Матеріал дисертації узагальнює аналіз наукових праць, що стосуються вказаної проблеми, міжнародно-правових договорів, національних нормативно-правових актів, аналітичної та статистичної інформації. У роботі наголошено, що практично всі держави сучасного світу узгоджують власну політику у сфері прав дітей з універсальними стандартами, які містить міжнародний механізм захисту прав дитини, у зв'язку з чим здійснено ретроспективний аналіз формування цього механізму й виокремлено чотири етапи цього процесу – від початку ХХ ст. і донині. Висвітлено зміст основних загальних і спеціальних міжнародно-правових актів, які регламентують права дитини та їх захист. Охарактеризовано діяльність міжнародних міжурядових і неурядових організацій у сфері захисту прав дітей. Підкреслено, що в третьому тисячолітті зусилля міжнародного співтовариства спрямовуються на реалізацію принципу найкращого забезпечення інтересів дитини. Висвітлено європейську політику у сфері захисту прав дітей, що реалізується під егідою Ради Європи та у рамках Європейського Союзу. Виявлено відповідність законодавства України європейським конвенціям щодо захисту прав дітей та прагнення Української держави досягнути такого ж рівня захисту прав дитини, який забезпечують країни-члени ЄС. Захист прав дітей розглянуто як один із напрямів ювенальної політики держави. Охарактеризовано модель молодіжної/ювенальної політики Української держави, що має змішаний характер, оскільки поєднує риси поширених у світі шведської та американської моделей. Крім того, національну модель молодіжної/ювенальної політики визнано відкритою, оскільки вона орієнтується на норми міжнародного права прав дитини. Підтверджено, що на сучасному етапі ювенальна політика України зберігає багато патерналістських ознак. Перспективним напрямом розвитку ювенальної політики визнано поєднання патерналізму та лібералізму, що передбачає як особливий захист дитини з боку суспільства і держави, так і безпосередню участь дитини у прийнятті рішень з тих питань, які безпосередньо її стосуються. Запропоновано визначення ювенальної політики як діяльності державних і недержавних інституцій щодо створення умов з метою всебічного розвитку дітей та їх соціального становлення як повноправних членів громадянського суспільства. Зміст ювенальної політики охарактеризовано як єдність трьох основних напрямів діяльності щодо забезпечення, охорони і захисту прав дітей. Захист прав дітей розглянуто у широкому та вузькому аспектах. У широкому аспекті захист прав дітей є частиною соціальної функції держави та являє собою систему юридичних, економічних, організаційних заходів щодо забезпечення, охорони і відновлення у разі порушення прав, свобод і законних інтересів дітей. У вузькому аспекті захист прав дітей розуміється як діяльність державних органів і суспільних інституцій, спрямована на убезпечення дитини від порушення її прав і свобод, поновлення порушених прав і притягнення порушників до відповідальності. Доведено, що цілеспрямована й ефективна реалізація державної політики у сфері захисту прав дітей забезпечується цілісним механізмом – системою компетентних державних органів, що створюють належні умови для реалізації, охорони та захисту прав, свобод і законних інтересів дитини у передбачених законодавством формах за допомогою відповідних засобів і способів попередження та/або усунення їх порушень. У сфері захисту прав дитини діють органи як загальної, так і спеціальної компетенції. Органи загальної компетенції формують правову основу для захисту прав дітей в Україні, а органи спеціальної компетенції здійснюють практичне забезпечення і захист прав дитини. Відзначено, що система спеціалізованих органів не має стабільного характеру.^UA thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 081 – Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2021.This dissertation contains the results of a comprehensive general theoretical characterization of the legal mechanism of interaction between the state and civil society in the sphere of protection of the rights of the child in Ukraine. The material of the dissertation generalizes the analysis of scientific works concerning the mentioned problem, international legal treaties, national normative legal acts, analytical and statistical information.The work points out that practically all states of the modern world align their policies in the area of the rights of the child with the universal standards contained in the international mechanism for the protection of the rights of the child. A retrospective analysis of the formation of this mechanism was carried out, and four stages in this process – from the beginning of the twentieth century to the present day – were highlighted. The contents of the main universal and specific international legal instruments governing the rights of the child and their protection have been reviewed. The activities of international intergovernmental and nongovernmental organizations in the area of the protection of the rights of the child are described. It is emphasized that in the third millennium the efforts of the international community are aimed at implementing the principle of the best interests of the child.Consideration is given to European policy on the protection of children's rights, which is implemented under the aegis of the Council of Europe and within the framework of the European Union. The conformity of Ukrainian legislation with the European conventions on the protection of the rights of the child and the aspiration of the Ukrainian state to achieve the same level of protection of the rights of children, which is ensured by the EU member countries has been revealed.The protection of children's rights has been examined as one of the directions of the state juvenile policy. The model of youth/juvenile policy of the Ukrainian state, which has a mixed character, as it combines features of the widespread in the world Swedish and American models, is characterized. In addition, the national model of youth/juvenile policy is recognized as open, as it is oriented to the norms of international law of the rights of the child.It is confirmed that at the present stage the juvenile policy in Ukraine retains many paternalistic features. A combination of paternalism and liberalism is recognized as a promising direction for the development of juvenile policy. This combination provides both special protection of the child by society and the state, and the direct participation of the child in decision-making on those issues that directly affect him or her.A definition of the juvenile policy as the activity of state and non-state institutions on creation of necessary conditions for all-round development of children and their social formation as full members of civil society is offered. The content of the juvenile policy is described as the unity of three main directions of activity on provision, protection and defense of children's rights. The protection of children's rights is considered in the broad and narrow aspects. In the wide aspect protection of children's rights is a part of social function of the state and represents a system of legal, economic, organizational measures for provision, protection and restoration in case of violation of their rights, freedoms and legitimate interests. In the narrow aspect, the protection of children's rights is understood as the activity of state bodies and public institutions aimed at ensuring the safety of children from violations of their rights and freedoms, restoring violated rights and bringing violators to justice.It has been argued that the targeted and effective implementation of government policy on the protection of children's rights is ensured by an integrated mechanism, i.e., a system of competent State bodies providing appropriate conditions for the realization, protection and defence of the rights, freedoms and legitimate interests of children in the forms prescribed by law through appropriate ways and means of preventing and/or eliminating violations of those rights. Both general and special agencies are involved in the protection of children's rights. The general bodies form the legal basis for the protection of the rights of the child in Ukraine, while the special bodies ensure the practical implementation and protection of the rights of the child. It is noted that the system of specialized bodies is unstable.