Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне економічне дослідження актуальної проблеми формування цільової функції економічної політики держави. Розроблено методологічні засади економічного аналізу, встановлено категоріальний зв'язок та висвітлено еволюцію концепцій цілепокладання в економічній політиці, визначено соціально-економічні передумови його розвитку. З використанням факторного підходу досліджено процес формування цільової функції економічної політики в Україні, розкрито роль державних і недержавних інститутів в його реалізації. Виявлено характерні особливості формування цільової функції. Обгрунтовано необхідність розмежування понять "цільова функція" та "цілепокладання", розглянуто різні підходи щодо їх трактування. Систематизовано соціально-економічні передумови цілепокладання в державному регулюванні економіки. Виявлено особливості формування цільової функції економічної політики України. Доведено необхідність взаємодії державних і недержавних інституцій в процесі визначення та реалізації цільової функції. На підставі системного підходу наведено оцінку її основних компонентів. На базі використання математичних методів здійснено прогнозування цільової функції на засадах оптимального співвідношення між кількістю пріоритетних стратегічних цілей та реальних інструментів їх досягнення. Розроблено модель оптимізації цільової функції економічної політики держави для сучасних умов України на базі факторного підходу щодо її формування.

  Скачати повний текст