Вперше застосовано комплексну діагностику кістозних уражень яєчників у свиноматок і розроблено диференційні діагностичні тести фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників у свиноматок. За умов м'ясокомбінатів Сумської області проведено післязабійну діагностику патологічних змін в яєчниках основних свиноматок і ремонтних свинок, а за умов свинарських господарств вивчено клініко-морфологічні показники фолікулярних і лютеїнових кіст свиноматок за анафродизії та німфоманії. Вдосконалено методи оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків і досліджено біохімічні та гормональні показники крові та кістозної рідини у разі фолікулярних і лютеїнових кіст. У порівняльному аспекті вивчено терапевтичну й економічну ефективність лікування свиноматок у разі фолікулярних і лютеїнових кіст яєчників і динаміку змін метаболічних показників крові до і після застосування фармакологічних засобів.

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональний стан рогівки свині в нормі та її зміни під час консервування і ліофілізації. Встановлено, що кріоконсервування з використанням кріопротектора забезпечує високий ступінь збереженості структурних компонентів рогівки на основі проведених комплексних морфологічних досліджень. Визначено морфометричні показники товщини рогівки, переднього епітелію, власної речовини, які достовірно не відрізняються у порівнянні з нормою. Встановлено, що локалізація після попереднього кріоконсервування з використанням кріопротектора зменшує ступінь пошкодження структурних компонентів рогівки, зберігає плазматичні, ядерні та органоїдні мембрани епітеліоцитів і кератоцитів; морфометричні показники незначно змінюються, на відміну від звичайної ліофілізації. Встановлено задовільне збереження концентрації біохімічних сполук (протеогліканів, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфату, сіалових кислот) за кріоконсервування і ліофілізації з використанням кріопротектора. Визначено високий рівень нуклеїнових кислот за результатами проведеного люмінісцентного аналізу кріоконсервованої з кріопротектором і ліофілізованої ксенорогівки, що вказує на збереженість її регенераторного потенціалу.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості післяінфарктного ремоделювання серця (РС) у 450-ти хворих на інфаркт міокарда, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), артеріальну гіпертензію (АГ). Післяінфарктне РС за тривалого (до 96 міс) спостереження характеризувалось прогресуючою дилатацією камер серця, потоншенням міжшлуночкової перегородки, порушеннями функції міокарда та завершувалось формуванням патологічної геометрії серця, розвитком серцевої недостатності. Установлено вплив ХОЗЛ і АГ на морфофункціональні характеристики міокарда у процесі формування післяінфарктного серця. На підставі дослідження РС, проаритмогенної активності міокарда, визначення незалежних первісників серцево-судинного ризику запропоновано методику диференційованої тривалої терапії та програму оптимізації корекції післяінфарктного РС, застосування якої дозволило знизити летальність, покращити виживання хворих у разі мікст-патології.

  Скачати повний текст

Сформовано концепцію причин розвитку аневризм висхідної частини аорти. Проведено пошук етіології аневризм і встановлено вирішальну роль ксенобіотиків у їх розвитку. На підставі судово-медичного аналізу випадків аневризм встановлено обставини та місце смерті, особливості танатогенезу у разі розриву аорти. Визначено основні механізми розвитку травматичних аневризм аорти. Встановлено особливості їх патоморфологічної картини. Розроблено протокол дослідження аневризм аорти в судово-медичній та патологоанатомічній практиці. Запропоновано робочу класифікацію розривів аорти травматичного характеру.

  Скачати повний текст

Досліджено питання щодо удосконалення репродуктивних, відгодівельних і м'ясних якостей свиней великої білої породи у племзаводах Сумщини. Розвинуто методи створення заводських ліній кнурів і родин свиноматок, заводських типів і спеціалізованих ліній, а також з'ясовано шляхи використання генотипів великої білої породи англійської, німецької, шведської й естонської селекції та їх роль у підвищенні продуктивних якостей свиней української селекції. Наведено дані щодо продуктивності свиноматок ліній, родин і типів, росту та розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і м'ясних якостей, морфологічних і біохімічних показників крові. Показано фізико-хімічний склад м'яса та сала, а також економічну ефективність використання генотипів закордонної селекції.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вивченню проаритмогенної активності міокарда в різні часові терміни інфаркту міокарда (ІМ), її впливу на перебіг гострого періоду, післяінфарктне ремоделювання серця, розвиток ускладнень на госпітальному етапі лікування, після виписки зі стаціонару та в процесі динамічного спостереження упродовж 24 місяців у пацієнтів з коморбідною артеріальною гіпертензією (АГ) та цукровим діабетом (ЦД). Також простежено розвиток несприятливих серцево-судинних подій в катамнезі та вивчено безпосередню та віддалену (упродовж 10 років) смертність у досліджуваній когорті пацієнтів залежно від терміну і типу порушень ритму серця (ПРС) в гострий період ІМ. Доведено, що віддалена виживаність достовірно погіршилась у пацієнтів, які мали на до госпітальному етапі пароксизм фібриляції передсердь. Показано, що в гострому періоді ІМ найчастіше виникають пререперфузійні ПРС і мають найгірший віддалений прогноз при шлуночковій аритмії. Доведено, що пацієнти з пароксизмом фібриляції передсердь, що виник на до госпітальному етапі мали найвищу 30-денну смертність. Підтверджено, що пізні післяреперфузійні аритмії зустрічаються значно рідше, ніж порушення ритму в інші терміни ІМ, однак мають достовірний вплив на віддалену виживаність пацієнтів. Особливо це стосується ранніх післяреперфузійних аритмій, за яких показники виживаності впродовж 10-річного терміну спостереження були достовірно зниженими, а смертності – достовірно гіршими. Доведено, що пацієнти, які пережили реперфузійні ПРС мали кращий віддалений прогноз порівняно з пацієнтами, в яких не спостерігались реперфузійні аритмії. Коморбідна патологія, зокрема АГ та ЦД посилює проаритмогенний потенціал міокарда в умовах гострої ішемії та погіршує ранній і віддалений прогноз після ІМ, що вимагає оптимізації тактики ведення таких пацієнтів. Встановлено, що проаритмогенний потенціал зростав в умовах коморбідності за рахунок неадекватного післяінфарктного ремоделювання на тлі попередніх змін міокарда за рахунок несприятливого впливу АГ і ЦД. Встановлено, що час появи та вид ПРС є провідними детермінантами впливу на безпосередній і віддалений прогноз хворих з ГКС.^UThe dissertation is devoted to the study of the proarrhythmogenic activity of the myocardium at different time points of myocardial infarction (MI), its influence on the course of the acute period, post-infarction remodeling of the heart, the development of complications at the hospital stage of treatment, after discharge from the hospital, and during dynamic observation over 24 months in patients with comorbid arterial hypertension (AH) and diabetes mellitus (DM). The development of adverse cardiovascular events in the catamnesis was also tracked and immediate and long-term (within 10 years) mortality in the studied cohort of patients was studied depending on the term and type of cardiac arrhythmias (CA) in the acute period of MI. It was proved that long-term survival significantly worsened in patients who had paroxysms of atrial fibrillation at the pre-hospital stage. It has been shown that in the acute period of MI, prereperfusion CA most often occur and have the worst long-term prognosis in ventricular arrhythmia. It has been proven that patients with paroxysm of atrial fibrillation, which occurred at the pre-hospital stage, had the highest 30-day mortality. It has been confirmed that late post-reperfusion arrhythmias occur much less often than rhythm disturbances in other periods of MI, but have a reliable impact on the long-term survival of patients. This is especially true of early post-reperfusion arrhythmias, for which survival rates during the 10-year follow-up period were significantly lower, and mortality rates were significantly worse. We proved that patients who survived reperfusion CA had a better long-term prognosis compared to patients who did not experience reperfusion arrhythmias. Comorbid pathology, in particular hypertension and diabetes, increases the proarrhythmogenic potential of the myocardium in conditions of acute ischemia and worsens the early and long-term prognosis after MI, which requires optimization of management tactics for such patients. It was established that the proarrhythmogenic potential increased in conditions of comorbidity due to inadequate post-infarction remodeling against the background of previous changes in the myocardium due to the adverse effects of hypertension and diabetes. In general, according to the data of our study, it was established that the time of appearance and the type of CA are the leading determinants of the impact on the immediate and long-term prognosis of patients with acute coronary syndrome.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної проблеми сучасної кардіології – запобіганню розвитку першого пароксизму фібриляції передсердь (ФП), почастішання її рецидивів чи трансформації у хронічну форму на підставі вивчення провокуючих факторів у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Також проведено скринінг ФП в умовах даної коморбідності. З’ясовано, які саме лабораторно-інструментальні показники мають найбільший вплив на погіршення прогнозу ФП. Доповнено наукові дані щодо достовірного впливу гіпертонічної хвороби та цукрового діабету 2 типу на розвиток та персистенцію ФП. Проведено скринінг ФП у хворих з АГ і ЦД та виявлено клінічно значиму частку прихованої безсимптомної аритмії при даній коморбідності. Показано, що у пацієнтів з ЦД нерідко виникає діабетична кардіальна нейропатія на тлі якої досить часто розвивається асимптомна аритмія, що вимагає перегляду клінічних настанов та оптимізації стандарту діагностики ФП у коморбідних пацієнтів. Доведено, що ФП на тлі АГ та ЦД частіше зустрічається у чоловіків, причому в молодшому віці, ніж у жінок. Встановлено, через які саме причинні фактори реалізується вплив коморбідності на розвиток першого та наступних епізодів ФП, а також переходу ФП у перманентну форму. Показано, що у окремої когорти пацієнтів з АГ розвивається ГК та фіброз міокарда, які значно збільшують частоту ФП. Визначено показники, які вказують на розвиток ГК. На підставі вивчення причинних факторів ініціації ФП, провокації рецидивів, їх почастішання та трансформації у постійну форму розроблено алгоритм менеджменту коморбідних пацієнтів.^UThe dissertation is devoted to solving the current problem of modern cardiology – preventing the development of the first paroxysm of atrial fibrillation (AF), the frequency of its recurrence or transformation into a chronic form based on the study of provoking factors in patients with hypertension and diabetes mellitus (DM) type 2. AF screening was also performed in the conditions of this comorbidity. It was found out which laboratory-instrumental indicators have the greatest impact on worsening the prognosis of AF. Added scientific data on the reliable influence of hypertension and type 2 diabetes on the development and persistence of AF. AF screening was performed in patients with hypertension and diabetes mellitus and a clinically significant proportion of hidden asymptomatic arrhythmias with this comorbidity was revealed. It is shown that diabetic cardiac neuropathy often occurs in patients with DM, against the background of which asymptomatic arrhythmia often develops, which requires revision of clinical guidelines and optimization of the standard of diagnosis of AF in comorbid patients. It has been proven that AF on the background of hypertension and diabetes mellitus occurs more often in men, and at a younger age, than in women. It was revealed through which causal factors the effect of comorbidity on the development of the first and subsequent episodes of AF, as well as the transition of AF into a permanent form, is realized. It has been shown that a separate cohort of patients with hypertension develops hypertension and myocardial fibrosis, which significantly increase the frequency of AF. Indicators that indicate the development of HC have been determined. An algorithm for the management of comorbid patients was developed based on the study of the causal factors of initiation of AF, provocation of relapses, their frequency and transformation into a permanent form.