Досліджено основні етапи розвитку візантійської традиції в іконографії літургійного шитва пізнього середньовіччя. Розглянуто витоки богослужебних тканин, візантійські поротипи основних сюжетів плащаниць і воздухів кінця XII - XVI ст. - Євхаристії, образу Богородиці, Служби Св.Отців, Агнця Божого, Оплакування. Простежено зміни в їх іконографії: трансформацію візантійських прототипів із сюжетом Євхаристії, еволюцію образу Богоматері від Богородиці Епіскепсис до сюжетів "Богородиця Втілення" та "Богородиця Знамення", а також перетворення сюжету "Служба Св.Отців", що має візантійські корені, на "Агнець Божий". Розроблено класифікацію типів іконографії "Оплакування" у літургійному шитві на підставі вивчення символічного змісту зображень, виділено й охарактеризовано основні іконографічні програми єпитрахилей XIII - XVI ст. Розкрито зв'язок з візантійською традицією фрагментів золотного шитва XIII ст. з Софійського собору у Києві. Зроблено реконструкцію єпитрахилі митрополита Кирила II (1241 - 1280). Уточнено атрибуцію єпитрахилі митрополита Фотія кінця XIV ст. з музею "Новий Єрусалим". Проаналізовано особливості еволюції досліджуваної традиції в іконографії літургійного шитва кінця XII - XVI ст. країн візантійського світу.

  Скачати повний текст