Розглянуто основне завдання візантійського уряду в плані регулювання зовнішньої торгівлі - бажання вигідно отримувати високоліквідні східні товари, причому не здійснювалося жодних спроб державної організації посередницької зовнішньої торгівлі з метою отримання комерційного прибутку. Зазначено, що відсутність у імперському адміністративному апараті спеціальних відомств, діяльність яких була б спрямована на забезпечення контролю та регулювання торгівлі - наслідок перманентного превалювання політики над економікою. Окремі "спеціалізовані" чиновники (відомство епарха міста Константинополя, коммеркіарії, авідики тощо) були рідкістю, а сфера їх діяльності торкалася переважно важливої у політичному плані зовнішньої торгівлі. Відзначено, що важливим засобом регулювання внутрішньої торгівлі була податкова система: податкові реформи Анастасія І (491 - 518 рр.) в 498 р. та Константина V (741 - 775 рр.) в 767 р. мали на меті запустити або інтенсифікувати функціонування ринкових механізмів. У цілому, особливості, принципи, завдання державного регулювання торгівлі у Візантії були викликані специфічними характеристиками комерційного обміну будь-яких докапіталістичних суспільств, в яких торгівля переважно обслуговувала споживчі функції. Втручання з боку держави лише посилювало ці особливості й запобігало появі в усталеній економічній системі ранньосередньовічної Візантії можливостей для розширеного виробництва.

  Скачати повний текст

Досліджено економічну роль держави у розвитку українсько-російських торговельних відносин в агропродовольчій сфері. Запропоновано шляхи їх активізації та раціоналізації. Обгрунтовано концептуальні засади державного впливу на формування та розвиток зовнішньої торгівлі, систематизовано основні методи та інструменти державного регулювання. Проаналізовано питання формування експортного потенціалу АПК України на російському напрямі, тенденції розвитку експортно-імпортних операцій в агропродовольчій сфері й основні правові документи щодо їх регулювання. Досліджено спільні та відмінні погляди України та Росії у процесі приєднання до СОТ щодо питань внутрішньої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, рівня імпортних тарифів та експортних субсидій. Запропоновано можливий сценарій подальшого розвитку українсько-російських торговельних відносин після вступу обох держав до СОТ. З метою підвищення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції сформовано відповідні заходи державного впливу. Проаналізовано Угоду про Єдиний економічний простір (ЄЕП) та визначено напрями спільної аграрної політики країн-учасниць ЄЕП з метою активізації українсько-російської торгівлі у даній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено індуктивно-резонансний перенос енергії (ІРПЕ) в модельних ліпідних та білково-ліпідних мембранах, розглянуто питання розвитку і застосування ІРПЕ як кількісного методу досліджень. Проаналізовано систему моделей ІРПЕ для опису найбільш важливих ситуацій в біофізичних дослідженнях мембран. Висвітлено вплив орієнтаційних ефектів на ефективність переносу енергії в мембранах. Розроблено методологію вимірювання і аналізу багатовимірних масивів даних ІРПЕ в мембранах, що забезпечує отримання найбільш повної і статистично достовірної структурної інформації за даними стаціонарної флуоресцентної спектроскопії.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне визначення поняття та конститутивних ознак представництва, формулювання узагальнених законодавчих засад цивільно-правового регулювання добровільного представництва. Розкрито суть поняття, правової природи й елементів добровільного представництва, його особливостей у порівнянні з законним представництвом. Досліджено реальний стан законодавства та формулювання пропозицій, спрямованих на усунення суперечностей, що мають місце щодо добровільного представництва як способу здіснення цивільних правовідносин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше здійснено всебічне дослідження історії Чернігівського магістрату - органу міського самоврядування, що виник в результаті надання місту магдебурзького права. Визначено структуру міського уряду на чолі з війтом, принципи обрання міських урядовців, формування канцелярії та допоміжного персоналу. Окреслено території, які перебували під юрисдикцією Чернігівського магістрату. Охарактеризовано кількісний склад і соціально-економічне становище чернігівського міщанства. Проаналізовано основні напрями діяльності магістрату, його взаємини з урядовими установами Гетьманщини та Російської держави.

  Скачати повний текст