Розроблено методологічні засади, принципи, методи, моделі й інформаційну технологію ризик-орієнтованого підходу (РОП), які забезпечують вирішення задач управління ризиками, ресурсами, фінансами, строками та якістю проектів і програм розвитку техніки (ППРТ), стійких до ризиків. Розроблено системний сценарій застосування РОП щодо формування й управління ресурсами ППРТ з позицій реалізовності та стійкості. На підставі аналізу результатів робіт, рівня якості, фінансового та ресурсного забезпечення, механізмів організаційного управління, наведено комплекс методів і моделей управління ризиками ППРТ, які дають змогу вирішувати задачі розрахунку основних ресурсних показників проекту. Сформовано підхід до структуризації страхових запасів проекту, що грунтується на аналізі життєвого циклу й універсальності ресурсів, моделюванні основних показників проекту за урахування процесів відновлення ресурсів, стану й витрат на їх зберігання. Запропоновано комплекс методів оцінки ППРТ галузевого й державного рівнів. Розроблено метод аналізу проявлення мультиплікативності під час оцінки ефективності проектів.

  Скачати повний текст

Розв'язано наукову задачу щодо забезпечення високого рівня зайнятості населення на підставі теоретичного узагальнення, аналізу прикладних і розробки методичних положень щодо підвищення гнучкості місцевого ринку праці. Відзначено змістовність міської політики щодо трудової активності населення на підставі диференціації відповідних повноважень органів місцевого самоврядування, спрямованої на узгодження інтересів учасників місцевого ринку праці. Розвинуто поняття місцевого ринку як системи організації найманої праці, що складається з працедавців, найманих працівників, а також механізму узгодження їх інтересів у межах низового рівня адміністративно-територіального поділу держави. Вдосконалено структуризацію місцевих ринків праці на підставі виділення окремих підсистем. Розкрито суть поняття "гнучкість місцевого ринку праці" як здатності його учасників пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища за допомогою врахування індивідуальних особливостей залучення, використання, стимулювання та винагороди робочої сили в реальному секторі економіки. Вдосконалено галузевий підхід до виявлення особливостей територіальної організації місцевого ринку праці за видами економічної діяльності, прийоми аналізу щодо виявлення гнучкості місцевого ринку праці на підставі використання індивідуальних тарифних ставок і нормативів плинності кадрів, способи визначення взаємодії попиту та пропозиції на місцевому ринку праці з використанням кореляційно-регресійної моделі, методичний підхід до аналізу заробітної плати на підставі прогнозних середніх величин. Розвинуто методичні положення щодо підвищення гнучкості місцевого ринку праці шляхом розробки стратегії забезпечення високого рівня зайнятості населення.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичні й емпіричні дослідження провідних чинників і особливостей розвитку професійної ідентичності у студентів, що навчаються за спеціальністю практичного психолога. Проаналізовано основні підходи до вивчення феноменів ідентичності й ідентифікації. Розкрито суть поняття "професійна ідентичність" як результат процесів професійного самовизначення та самоорганізації. Виділено складові професійної ідентичності психолога, які забезпечують успішність його діяльності як фахівця-практика, а саме: когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий. Досліджено динаміку формування зазначених складових у процесі навчання ВНЗ. Виявлено, що ефективним шляхом розвитку професійної ідентичності майбутніх психологів є впровадження у навчальний процес тренінгової програми відповідного спрямування, побудованої за принципами активного навчання. За результатами проведеного формувального дослідження виявлено певні позитивні зміни у виділених складових професійної ідентичності досліджених студентів експериментальної групи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вдосконаленню концептуальних, науково-методичних та прикладних засад щодо цілеспрямування, змісту та факторно-процесного базису системи оцінки та мотивації персоналу будівельних підприємств, з врахуванням особливостей мотиваційного менеджменту для даних підприємств.Обґрунтовано науково-прикладний інструментарій, який в єдиному циклі прийняття рішень щодо змісту заходів мотиваційного менеджменту на будівельному підприємстві забезпечує науково-обгрунтований супровід процесам регламентування змісту, адміністрування циклом та економіко-кваліметричного багатофакторного оцінювання мотиваційних заходів будівельного підприємства, що інтегруються в сукупному ідентифікаційному (бально-семантичному) критерії та дозволяє прийти рішення щодо збереження чи коригування мотиваційної стратегії будівельного підприємства на певному етапі (стадії) руху та розвитку підприємства як стейкхолдера проектів та робіт. Важливою науково-прикладною перевагою запровадженого в роботі підходу є спроможність - у вигляді карт реактивної чутливості - формалізованого співставлення результатів економіко-кваліметричної оцінки вмотивованості персоналу з підсумками операційної діяльності та динамікою змін стану підприємства щодо конкурентоспроможності. Підсумки опрацювання зазначених карт дозволять скоригувати мотиваційну стратегію БП, заходи, організаційно-управлінські та аналітичні засоби мотиваційного менеджменту, і, в підсумку, виявити резервів зростання стану вмотивованості персоналу до встановлених керівництвом директивних показників.^UThe dissertation is devoted to the improvement of conceptual, scientific-methodical and applied bases concerning the purpose, content and factor-process basis of the system of evaluation and motivation of the personnel of construction enterprises, taking into account the peculiarities of motivational management for these enterprises.The scientific and applied tools are substantiated, which in a single decision-making cycle on the content of motivational management measures at the construction company provides scientifically sound support to the processes of content regulation, cycle administration and economic-qualimetric multifactor evaluation of motivational measures of the construction company. semantic) criteria and allows to make a decision on maintaining or adjusting the motivational strategy of the construction company at a certain stage (stage) of movement and development of the company as a stakeholder of projects and works. An important scientific and applied advantage of the approach introduced in the work is the ability - in the form of reactive sensitivity maps - a formalized comparison of the results of economic-qualimetric assessment of staff motivation with the results of operating activities and the dynamics of enterprise competitiveness. The results of the development of these maps will allow to adjust the motivational strategy of СE measures, organizational and managerial and analytical tools of motivational management, and, as a result, identify reserves for increasing staff motivation to the guidelines set by management.

Перший розділ присвячено теоретико-методологічним засадам державно-громадянського партнерства у сфері культури. Проведено систематизацію теоретико-методологічних поглядів щодо категорій «партнерство», «державно-громадянське партнерство» та «культура». Систематизовано теоретико-методологічні погляди зарубіжних і українських дослідників щодо цих категорій. Визначено сутність державно-приватного та державно-громадянського партнерства. Проведено порівняння сутності категорій та визначення їх відмінностей. Досліджено розуміння цих понять у різних наукових школах. Встановлено різні підходи до розуміння партнерства: теоретичний та зосереджений на галузі. Виокремлено форми та види партнерства. Акцентовано увагу на партнерстві щодо взаємодії багатьох секторів і окремих субʼєктів задля досягнення суспільного інтересу. Визначення партнерства систематизовані за аспектами їх застосування в публічному управлінні та адмініструванні. Виокремлено теоретичні основи партнерства та його результати. Охарактеризовані методологічні основи партнерства. Надано авторське визначення партнерства в контексті теорії публічного управління та адміністрування.Досліджено теоретичну базу державно-громадянського партнерства у сфері культури. За результатами дослідження систематизовано наукові теорії, концепції, погляди, наукові школи, які основою розуміння державно-громадянського партнерства. Визначено сутність державно-приватного та державно-громадянського партнерства. Продемонстровано, що публічне управління державно-громадянським партнерством є новим явищем для України у контексті відносин органів публічної влади з громадським сектором. Надано авторське визначення державно-громадянського партнерства. Показано, що державно-громадянське партнерство має як економічний ефект, так і суспільну цінність, а також є вагомим важелем для розвитку культури. Проведено аналіз та узагальнення теорій культури в контексті публічного управління та адміністрування з акцентами на особливостях державно-громадянського партнерства. Показані взаємозв’язки між процесами сталого розвитку культурного сектору та становлення демократії. Культурна складова розглядається як організаційний елемент, навколо якого, як культурної цінності, створюється організація громадянського суспільства для посилення соціальної легітимності і відповідно, формується державно-громадянське партнерство. Аналіз зарубіжних наукових джерел продемонстрував інноваційні підходи до розуміння ролі культури в державі та щодо впливів культурних процесів на державу. Показана відмінність між культурними системами різних країн щодо створення різних організаційних структур в процесі становлення державно-громадянського партнерства через створення соціальних підприємств, які інституціалізуються як культурний конструкт. Надано авторське визначення культури в рамках публічного управління та адміністрування. Надані авторські характеристики сфери культури як область публічного управління. Автором характеристики культури класифіковані відповідно до наукових теорій, що вплинуло на авторське визначення поняття «сфера культури», яке надано в даному розділі. Охарактеризовані основні суб’єкти взаємодії в сфері культури в контексті державно-громадянського партнерства. Виокремлено основні концепції, які покладено в основу управління культурою в контексті державно-громадянського партнерства. Охарактеризовано форми управління культурою та розподілено їх у науково-методологічному та організаційно-правовому аспектах. У другому розділі досліджується управлінсько-правове підґрунтя вироблення, формування та розвитку державно-громадянського партнерства в сфері культури. Форми управління культурою розглядаються в науково-методологічному та організаційно-правовому аспектах. Державно- громадянського партнерство в сфері культури в зарубіжних країнах охарактеризовано в контексті організаційно-правового забезпечення. Продемонстрована їх залежність від особливостей державного устрою та моделей публічного управління та адміністрування. Показані особливості організаційних форм для діяльності громадських об’єднань в межах державно-громадянського партнерства в різних державах. Автором систематизовано і узагальнено правові акти держав світу щодо державно-громадянського партнерства, в тому числі і в сфері культури. Показані сучасні інноваційні тенденції щодо залучення громадськості до економічної діяльності в сфері культури шляхом створення різних видів об’єднань, яким надано право господарської діяльності. Автором проведена систематизація і періодизація правових актів держав світу щодо благодійності, філантропії, зменшення приватним донорам податкової бази за рахунок пожертв для суспільно корисних цілей, фінансування, публічних оголошень та оцінки пропозицій, контрактів на культурні послуги, звільнення від податків та пільгового опод^UThe first chapter is devoted to the theoretical and methodological foundations of state-citizen partnership in the field of culture. Systematization of theoretical and methodological views on the categories: "partnership", "public-civil (state-civil) partnership" and "culture" was carried out. The theoretical and methodological views of foreign and Ukrainian researchers regarding these categories are systematized. The essence of public-private and public-civil (state-civil) partnership is determined. A comparison of the essence of the categories and definition of their differences was carried out. The understanding of these concepts in various scientific schools was investigated. Various approaches to understanding partnership are established: theoretical and industry. Forms and types of partnership are highlighted. Emphasis is placed on partnership for the interaction of many sectors and individual subjects to achieve public interests.Definitions of partnership are systematized according to aspects of their application in public management and administration. The theoretical foundations of partnership and its results are highlighted. The methodological foundations of partnership are characterized. The author's definition of partnership in the context of the theory of public management and administration is given.The theoretical base of the public-civil (state-civil) partnership in the field of culture has been studied. Based on the results of the research, scientific theories, concepts, views, and scientific schools, which are the basis for understanding state-civil partnership, were systematized. The essence of public-private and public-civil (state-civil) partnership is determined. It has been demonstrated that public management of state-civil partnership is a new phenomenon for Ukraine in the context of relations between public authorities and the public sector. The author's definition of public-civil (state-civil) partnership is given. It is shown that the public-civil (state-civil) partnership has both an economic effect and a social value, and is also a significant lever for the development of culture.The analysis and generalization of cultural theories in the context of public management and administration with emphasis on the features of state-citizen partnership was carried out. Interrelationships between the processes of sustainable development of the cultural sector and the formation of democracy are shown. The cultural component is considered as an organizational element around which, as a cultural value, the organization of civil society is created to strengthen social legitimacy and, accordingly, a public-civil (state-civil) partnership is formed. The analysis of foreign scientific sources demonstrated innovative approaches to understanding the role of culture in the state and the effects of cultural processes on the state.The difference between the cultural systems of different countries regarding the creation of various organizational structures in the process of the formation of public-civil (state-civil) partnership through the creation of social enterprises, which are institutionalized as a cultural construct, is shown. The author's definition of culture within the framework of public management and administration is provided.The author's characteristics of the sphere of culture as a sphere of public administration are given. The author classified the characteristics of culture according to scientific theories, which influenced the author's definition of the concept of "sphere of culture", which is given in this section. The main subjects of interaction in the field of culture in the context of public-civil (state-civil) partnership are characterized. The main concepts that form the basis of cultural management in the context of state-citizen partnership are highlighted. Forms of culture management are characterized and divided into scientific-methodological and organizational-legal aspects.The second chapter examines the administrative and legal basis for the development, formation and development of state-civil partnership in the field of culture. Forms of cultural management are considered in scientific-methodological and organizational-legal aspects. Public-civil (state-civil) partnership in the field of culture in foreign countries is characterized in the context of organizational and legal support. Their dependence on the peculiarities of the state system and models of public management and administration is demonstrated. The peculiarities of organizational forms for the activity of public associations within the framework of public-civil (state-civil) partnership in different states are shown.The author systematized and summarized the legal