Головною метою досліджень за умов вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за різним складом у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вираховано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змодельовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбурів з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного рекомендовано виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

  Скачати повний текст

Проведено компаративний аналіз українського та центрально-східноєвропейського варіантів опозиційного антикомуністичного руху у 1980-ті - 1991 рр. Уточнено сутність історичної компаративістики, розкрито її пізнавальні можливості для дослідження проблеми опозиційної боротьби. Виявлено спільні та відмінні риси Гельсінського руху в Україні та країнах Центрально-Східної Європи. Визначено роль і місце православного та католицького чинників в опозиційному русі. Досліджено вплив екологічного фактора на політизацію руху опору. Визначено особливості молодіжного руху, показано значення освіти у процесі формування демократичних цінностей молоді. Розкрито специфіку українського робітничного та профспілкового руху в країнах Центрально-Східної Європи.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу дигідропохідних імідазо[1,2-а] піримідину та 1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідину, вивчено їх реакції та імін-єнамінну таутомерну рівновагу. Запропоновано метод синтезу дигідропохідних імідазо[1,2-a]піримідину та нових похідних дигідро-1,2,4-триазоло[1,5-a]піримідину та піримідо[1,2-a]бензимідазолу циклоконденсацією аміноазолів з ароматичними ненасиченими кетонами та їх синтетичними еквівалентами. Виявлено залежність положення імін-єнамінної таутомерної рівноваги від характеру анельованого азольного ядра та замісників у дигідроциклі. Доведено можливість окиснення дигідроазолопіримідинів до їх гідроксизаміщених. Визначено нові напрями взаємодії 2-амінобензимідазолу з ненасиченими нітрилами. Проаналізовано електронну будову дигідроазолопіримідинів і радикалів на їх основі. Висвітлено чинники, що визначають вплив азольного ядра на потенціали іонізації, які призвели до реалізації альтернативних напрямів взаємодії дигідроазолопіримідинів з окиснювальними реагентами.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий, комплексний семантико-когнітивний підхід до розгляду текстових концептів французької художньої прози на семантичному, метасеміотичному та метаметасеміотичному рівнях. Вивчено когнітивну та комунікативну динаміку їх розгортання у ракурсі імплікації й експлікації, що дало змогу побудувати ієрархію та визначити функції тексових концептів у французьких романах середини XX ст. Доведено, що структурування даних концептів зумовлено композиційно-тематичною структурою художніх творів. Вибудовано мережу мезоконцептів, макроконцептів та катаконцептів (з концептуальними складниками), підпорядкованих мегаконцептам художніх творів. Представлено фреймові моделі текстових концептів та досліджено наративну організацію французьких романів середини XX ст. Установлено взаємозалежність текстових мегаконцептів та концептів додаткового фокусу, зважаючи на яку простежено розгортання текстових концептів досліджуваних романів. Визначено тенденцію до їх негативного спрямування усіх рівнів ієрархії, а також окреслено функції інтеграції, диференціації та індивідуалізації, властиві дослідженим концептам.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано зв'язок між структурою та станом лісів, нормуванням запасу та моделлю раціонального лісовикористання. Вперше у теорію лісівництва введено нову категорію "рівень продуктивності деревостану", яка є поєднанням бонітетної класифікації з типологічною. Даною категорією доповнено структуру постійної господарської секції, що дозволило модифікувати організацію використання лісових ресурсів і виявити резерви для підвищення концентрації запасу деревостану. Вперше розроблено багаторівневу систему прогнозу продуктивності соснових і букових деревостанів за критерієм максимального обсягу лісовикористання з урахуванням різних режимів ведення лісового господарства. Аналітично описано закономірності накопичення запасу деревостанами у різних класах бонітету за різних лісорослинних умов у вигляді моделей динаміки основних таксаційних показників і двовимірних розподілів кількості дерев за висотою та діаметром. Удосконалено нормативи прогнозу продуктивності лісових насаджень шляхом систематизації їх за рівнем продуктивності та визначення кількості (для сосни - 6, бука - 4). У межах рівнів продуктивності виділено стани (оптимальний, субоптимальний, критичний) деревостану як наслідок різного за інтенсивністю ведення лісового господарства. Відзначено, що на відміну від існуючих запропоновані нормативи продуктивності пов'язують систему лісогосподарських заходів з реальними грунтово-кліматичними умовами. Удосконалено методичний підхід щодо оптимізації обсягу рубок головного користування лісом за критерієм максимального використання приросту в агрегованому на типологічних засадах господарстві за умови зменшення частки тимчасових господарських секцій. Доведено, що впровадження нової методики дозволяє у 2 - 3 рази підвищити продуктивність використання ресурсів стиглого лісу за оборот рубки. Запропоновано методику розрахунку віку господарської, якісної та технічної стиглості. З'ясовано, що урахування рівня продуктивності деревостану дозволяє запобігти завищенню віку стиглості для насаджень, які характеризуються нижчою за оптимальну потенційною продуктивністю за конкретних лісорослинних умов. Встановлено закономірності розподілу корельованих таксаційних ознак. Розкрито зміст 14-ти параметрів теоретичної поверхні розподілу кількості дерев за висотою та діаметром у динаміці, які використано для аналітичного розрахунку відпаду повних деревостанів та імітаційного моделювання оптимальної вибірки у зріджуваних насадженнях.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.05 – будівельні матеріали та вироби. Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Львів, 2020.Дисертаційна робота присвячена питанням розроблення теоретичних основ технології дисперсно-армованого пінобетону неавтоклавного тверднення з регламентованими будівельно-технічними і деформаційними характеристиками для можливості його використання в якості теплоізоляційного шару дорожнього одягу. Запроектовано ефективні склади пінобетонів, досліджено будівельно-технічні властивості, здійснено промислово-дослідну апробацію та розраховано техніко-економічну ефективність використання фібропінобетонів неавтоклавного тверднення.Здійснено дослідження тріщиностійкості пінобетону неавтоклавного тверднення, неармованого та армованого волокнами поліпропіленової фібри. Дослідження проводилися за критеріями механіки руйнування з метою визначення міцнісних та деформативних характеристик досліджуваних пінобетонів. Встановлено, що армування пінобетону неавтоклавного тверднення поліпропіленовою фіброю підвищує міцнісні та деформативні характеристики, силові та енергетичні параметри тріщиностійкості. Показано, що у закритичній стадії руйнування фібра стримує процес руйнування з моменту розвитку магістральної тріщини і до повної дефрагментації.Запропоновано методику розрахунку величини теплоізоляційного (протиморозного) прошарку з використанням монолітного неавтоклавного фібропінобетону та номограми для визначення необхідної величини протиморозного прошарку з монолітного неавтоклавного конструкційно-теплоізоляційного фібропінобетону марок за густиною D600-D1000.^UThe dissertation is devoted to the development of the theoretical foundations of the technology of dispersed reinforced non-autoclaved foam concrete with specified construction, technical and stress-related properties for the possibility of its use as a heat-insulating layer of road surface dressing.In the course of the research the following results were achieved: the effective foam concrete compositions were designed; the construction and technical properties of foam concrete were investigated; the industrial-research and practical approval was carried out; the technical and economic efficiency of using non-autoclaved fiber-reinforced foamed concrete in highways surface dressing was calculated.The thesis studies the matters of improving the performance properties of non-rigid roads by replacing the frost-resistant layer made of building sand with a layer of monolithic21non-autoclaved foam concrete reinforced with polypropylene fiber grades of density D600, D800 and D1000. The existing approaches to the use of non-autoclaved foam concrete as road surface dressing layers are analyzed in order to eliminate the effect of frost lift of the subgrade in Ukraine.According to the developed block diagram of studies, the basic physical, mechanical, thermotechnical, power and energy characteristics of the fracture strength of non-reinforced foam concrete and dispersed non-autoclaved foam concrete reinforced with polypropylene fiber grades of density D600, D800, D1000 were analyzed in stages. The method of mathematical and statistical modeling was used to determine the optimum composition of fiber-reinforced foamed concrete.The research of the fracture strength of non-autoclaved foam concrete of unreinforced and reinforced with polypropylene fibers was done. The studies were carried out according to the criteria of fracture mechanics in order to determine the strength and stress-related properties of the developed foam concrete. In addition, the study of the elasticity coefficient by the method based on the equality of the values of concrete elasticity coefficient under compression and tension using the dependency diagram "load-deformation" was performed. It has been established that reinforcing non-autoclaved foam concrete with polypropylene fiber increases both the strength and stress-related properties, as well as the power and energy parameters of the fracture strength of the material, and also inhibits the fracture process from the moment of the development of the highway cracks to its complete defragmentation.In the dissertation, it is proposed the methodology for calculating the value of the antifreeze layer using a monolithic non-autoclave fiber-reinforced foam concrete and nomograms to determine the required value of the antifreeze layer made of a monolithic non-autoclave structural-heat-insulating fiber-reinforced foam concrete of grades of density D600–D1000. Research and industrial approval of the use of monolithic non-autoclave structural and heat-insulating fiber-reinforced foam concrete of the calculated thickness as an antifreeze layer of road surface dressing for the construction of individual sections of highways, access roads and internal development roads, pedestrian areas at the objects of construction and reconstruction of the transport infrastructure was performed.It was calculated the economic effect of replacing the antifreeze layer of road surface dressing made of building sand with non-autoclaved fiber-reinforced foam concrete of the corresponding class which amounts to 7,3% of the cost savings. It has been established that the use of this material as an antifreeze layer of road surface dressing 2.5 times increases the overhaul cycle of operation of a non-rigid road transport network.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню питань щодо адміністративно-правового статусу військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану. У роботі досліджено законодавче регулювання адміністративно-правового статусу військовослужбовців в Україні. Акцентовано увагу на тому, що важливим аспектом у системі забезпечення національної безпеки та оборони у сучасних умовах розвитку української державності є чітка та докладна регламентація адміністративно-правового статусу військовослужбовців. Проведено ґрунтовний аналіз доктринальних підходів щодо розуміння терміна військове законодавство та на підставі цього під останнім запропоновано розуміти чітко структуровану систему нормативно-правових приписів, нормативно-правових актів та інститутів законодавства, що в комплексі регламентують організацію та функціонування Збройних Сил України та інших військових формувань, правовий статус військовослужбовців, органів військового управління з метою максимально ефективного забезпечення національної безпеки та обороноздатності України. Розкрито сутність військового законодавства, його спрямованість, а також наведено критерії ефективності правового регулювання питань, що складають його предмет. У роботі розкрито елементи, що входять до структури адміністративно-правового статусу військовослужбовців. У межах дисертаційного дослідження здійснено аналіз основних видів особливих правових режимів, що зумовлено тим, що організація та функціонування сектору безпеки і оборони України, реалізація адміністративно-правового статусу військовослужбовців можуть здійснюватися у межах різних правових режимів, кожен з яких має свою специфіку реалізації. У роботі сформульовано адміністративно-правову концепцію воєнного стану, яка складається з таких компонентів: 1) організаційний; 2) нормативний; 3) причинний; 4) процедурний; 5 забезпечувальний; 6) змістовний; 7) компетенційний; 8) особистісний. З урахуванням запропонованої концепції у роботі розкриваються теоретичні та практичні аспекти воєнного стану як особливого правового режиму. У роботі проаналізовано основні напрями трансформації адміністративно-правового статусу військовослужбовців в умовах дії правового режиму воєнного стану та виокремлюються такі три напрями: передтрансформаційний, компетентний та елементаційний. Акцентовано увагу на критеріях, які визначають специфічні різновиди трансформації елементів адміністративноправового статусу військовослужбовця.^UThe dissertation is devoted to the complex research of questions concerning the administrative and legal status of servicemen in the conditions of action of a legal mode of martial law. The legislative regulation of the administrative and legal status of servicemen in Ukraine is studied in the work. Emphasis is placed on the fact that an important aspect in the system of national security and defense in the current conditions of development of Ukrainian statehood is a clear and detailed regulation of the administrative and legal status of servicemen. A thorough analysis of doctrinal approaches to understanding the term military legislation and on the basis of the latter proposed to understand a clearly structured system of regulations, regulations and legal institutions that comprehensively regulate the organization and functioning of the Armed Forces of Ukraine and other military formations, legal the status of servicemen, military administration bodies in order to ensure the most effective national security and defense capabilities of Ukraine. The essence of the military legislation, its direction is revealed, and also criteria of efficiency of legal regulation of the questions making its subject are resulted. The paper reveals the elements that are part of the structure of the administrative and legal status of servicemen. The dissertation analysis of the main types of special legal regimes, due to the fact that the organization and functioning of the security and defense sector of Ukraine, the implementation of the administrative and legal status of servicemen can be carried out within different legal regimes, each with its own specific implementation. The paper formulates the administrative and legal concept of martial law, which consists of the following components: 1) organizational; 2) normative; 3) causal; 4) procedural; 5 security; 6) meaningful; 7) competent; 8) personal. Taking into account the proposed concept, the paper reveals the theoretical and practical aspects of martial law as a special legal regime. The main analyzes of the transformation of the administrative and legal status of servicemen in the conditions of the legal regime of martial law are analyzed and the following three directions are distinguished: pre-transformation, competent and elementary. Emphasis is placed on the criteria that determine the specific types of transformation of the elements of the administrative status of a serviceman.

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування та практичне розв'язання важливого наукового завдання щодо професійного розвитку керівників гуртків фізико-математичного спрямування закладів позашкільної освіти (ЗПО) в системі післядипломної освіти. У ході наукового пошуку виявлено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови професійного розвитку керівників гуртків фізико-математичного спрямування ЗПО; розроблено структурно-функціональну модель професійного розвитку керівника гуртка фізико-математичного спрямування ЗПО в системі післядипломної освіти, що охоплює три взаємопов'язані блоки та відображає алгоритм процесу професійного розвитку; визначено критерії, показники та рівні професійного розвитку керівників означених гуртків у системі післядипломної освіти; запропоновано професіограму керівника гуртка фізико-математичного спрямування ЗПО (загальна характеристика професії, що охоплює мету, завдання та основні компетентності, якими має володіти керівник гуртка, критерії оцінювання його професіоналізму; санітарно-гігієнічні умови та умови безпеки праці керівника гуртка фізико-математичного спрямування ЗПО; основні професійні вимоги до особистості працівника; матеріальне забезпечення та перспективи зайнятості); сформульовано авторське трактування поняття «професійний розвиток керівників гуртків фізико-математичного спрямування ЗПО»; уточнено: зміст поняття «професійний розвиток» як тривалий складний процес досягнення педагогом таких позитивних змін у професійній діяльності, як мотивація до вдосконалення власної майстерності; застосування нових методик, обміну досвідом, самоосвіти тощо; упровадження методик для підготовки вихованців до різних конкурсів, олімпіад, виставок творчих напрацювань, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт МАН тощо; системне підвищення рівня кваліфікації (педагоги з вищим кваліфікаційним рівнем забезпечують, відповідно, вищі прогностичні результати освітньої діяльності вихованців); набуття педагогом ЗПО досвіду роботи, а відтак і майстерності в організації освітньої діяльності; поглиблення інформаційного складника освітньої діяльності (володінння інформаційно-комунікаційними технологіями та вміле використання їх під час гурткових занять у ЗПО).^UThe dissertation is devoted to theoretical substantiation and the practical decision of important scientific task concerning professional development of the heads of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions in the system of postgraduate education. In the paper the pedagogical conditions of professional development of the heads of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions were revealed, theoretically substantiated and experimentally checked; the structural and functional model of professional development of the heads of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions in the system of postgraduate pedagogical education was worked out; criteria (motivational, cognitive, activity, reflexive), indicators and levels (basic, heuristic, innovative) of professional development of the heads of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions in the system of postgraduate pedagogical education have been specified and scientifically substantiated; the professional profile of the head of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions was created (the general characteristic of profession covering the purpose, tasks and the basic competences which the head of the circle should possess, criteria of their professionalism estimating; sanitary and hygienic conditions and conditions of work safety of the head of the circle; basic professional requirements for the employee's personality; material support and employment prospects); the definition of the concept «professional development of the heads of physical and mathematical circles of extracurricular education institutions» was given; the meaning of the concept «professional development» as a long complex process of achieving such positive changes in the professional activity as motivation to improve the skills; using new methods, experience exchange, self-education, etc.; introduction of methods for pupils training for various competitions, Olympiads, exhibitions, competitions-defenses of research works of the Academy of Sciences, etc.; systematic improvement of the level of qualification; acquiring the work experience, and hence skill in organizing educational activity; deepening the information component of educational activities (mastering the information and communication technologies and their skillful using in group classes in extracurricular education institutions) were clarified.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на українських теренах, що у досліджуваний період входили до складу Російської імперії, вітчизняної та іноземної наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено нормативно-правове закріплення російської імперської політики на українських землях протягом ХVIII – початку ХХ ст). У роботі здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду нормативно-правового закріплення російської імперської політики на українських землях (ХVIII – початок ХХ ст.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення тенденції тогочасного поширення на терени України правових традицій Московського царства. Удосконалено періодизацію розвитку нормативно-правового закріплення російської імперської політики на українських землях, де виокремлено два етапи. Наголошено, що вже з середини XVII, і особливо протягом усього наприкінці XVIII ст. землі Лівобережної України зазнавали політичних та соціально-економічних трансформацій. З'ясовано, що впроваджувані зміни були спрямовані на створення ефективного механізму централізованої абсолютистської держави. Висвітлено, що імперська політика ґрунтувалася на новому нормативному підґрунті, що докорінно змінювало статус України та відносини у різноманітних сферах державно-правового життя українського населення. Досліджено процеси активізації протягом ХVІІІ ст. політики захоплення Російською імперією територій, які належали іншим державам. Показано, що головними рисами національної політики щодо підкорених територій упродовж ХVІІІ – початку ХІХ ст. було оголошення земель підкорених народів такими, що перебувають у верховному володінні імперії; закріпачення до того часу вільного населення; надання пільг тій частині місцевої аристократії, яка погоджувалася на «вірнопідданство». Підтверджено, що наприкінці ХVІІІ ст. на українських землях, які перебували під контролем Росії, цілковито запанували соціальні, адміністративні, правові, відносини, притаманні іншим частинам імперії. Наголошено, що державно-правова політика Російської імперії в Україні протягом другої половини XVIII – початку XIX ст. пройшла істотну еволюцію – від уніфікаційних дій, загалом, притаманних правовій природі будь-якої імперії, до відверто дискримінаційних кроків проти українців, зумовлених шовіністичним спрямуванням, що супроводжував процес становлення політичної російської нації.З'ясовано, що політика, спрямована на видалення з культурного простору української мови зумовлювала й культурну імперську політику, що з 80-х років набула характеру нівелювання культурних відмінностей українців та росіян. Втім, такі аспекти скеровувались лише підзаконними нормативними актами. До того ж, суперечливими і непослідовними.Обґрунтовано, що імперська релігійна політика базувалася на аномальних, протиправних засадах невизнання права на релігійне самовизначення особи, утилітарне використання релігії, перетворення церкви на знаряддя світської політики.Доведено, що правове регулювання діяльності політичних партій пройшло шлях від повного заперечення їх права на існування до легалізації під впливом Першої російської революції. При чому, незалежно від загального спрямування державної політики, поглядів окремих фахівців імперських спецслужб, що пропонували відмежовувати опозиційні рухи від революційних, українські партії завжди рахувались серед найбільш небезпечних для цілісності держави, незалежно від їхньої дійсної чи задекларованої мети.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of normative-legal acts operating on the Ukrainian territories which in the studied period were a part of the Russian empire, domestic and foreign scientific literature, archival documents and other written sources the normative-legal fixing of the Russian imperial policy on the Ukrainian lands during XVIII - early twentieth century).The paper provides a theoretical generalization of the historical experience of normative and legal consolidation of Russian imperial policy in the Ukrainian lands (18th - early 20th centuries). The study of this important scientific problem provided an opportunity to substantiate the author's conceptual vision of the trend of the then spread of the legal traditions of the Moscow Empire in Ukraine.The periodization of the development of normative and legal consolidation of the Russian imperial policy on the Ukrainian lands has been improved, where two stages have been singled out.It is emphasized that since the middle of the XVII, and especially throughout the late XVIII century. the lands of the Left Bank of Ukraine underwent political and socio-economic transformations.It was found that the implemented changes were aimed at creating an effective mechanism of a centralized absolutist state.It is highlighted that the imperial policy was based on a new normative basis, which radically changed the status of Ukraine and relations in various spheres of state and legal life of the Ukrainian population.The processes of activation during the eighteenth century have been studied. policies of seizure by the Russian Empire of territories belonging to other states.It is shown that the main features of the national policy on the conquered territories during the eighteenth - early nineteenth century. there was a declaration of the lands of the conquered peoples as being in the supreme possession of the empire; enslavement of the then free population; granting benefits to the part of the local aristocracy that agreed to "loyalty".It is confirmed that at the end of the eighteenth century. in the Ukrainian lands, which were under the control of Russia, completely dominated the social, administrative, legal, relations inherent in other parts of the empire.It is emphasized that the state and legal policy of the Russian Empire in Ukraine during the second half of the XVIII - early XIX centuries. has undergone a significant evolution - from unification actions, in general, inherent in the legal nature of any empire, to openly discriminatory steps against Ukrainians, due to the chauvinistic orientation that accompanied the process of becoming a political Russian nation.It was found that the policy aimed at removing the Ukrainian language from the cultural space also conditioned the cultural imperial policy, which from the 80s took on the character of leveling the cultural differences between Ukrainians and Russians. However, such aspects were guided only by bylaws. In addition, contradictory and inconsistent.It is substantiated that the imperial religious policy was based on anomalous, illegal principles of non-recognition of the right to religious self-determination, utilitarian use of religion, transformation of the church into an instrument of secular politics.It is proved that the legal regulation of the activities of political parties has gone from the complete denial of their right to exist to legalization under the influence of the First Russian Revolution. Moreover, regardless of the general direction of state policy, the views of some experts of the imperial secret services, who proposed to distinguish opposition movements from revolutionary ones, Ukrainian parties have always been considered among the most dangerous to the integrity of the state, regardless of their actual or declared purpose.