Уточнено суть понять "ділове спілкування", "уміння ділового спілкування старшокласників". Обгрунтовано дидактичні засади формування вмінь ділового спілкування (ФВДС) учнів у навчальному процесі старшої школи, до яких віднесено мету ФВДС, вимоги до ФВДС, відбір змісту навчального матеріалу, методи навчання, організаційні форми навчання, моніторинг процесу ФВДС. Розроблено технологію забезпечення дидактичних засад ФВДС старшокласників у навчальному процесі, що передбачає установчо-підготовчий або пропедевтичний, інформаційно-когнітивний, процесуально-діяльнісний, оцінно-корекційний етапи.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації лікування хворих з інфекційними ускладненнями після ендопротезування суглобів. Уточнено та систематизовано фактори ризику виникнення гнійного запалення у ділянці ендопротеза. На підставі клінічних спостережень 91-го хворого (64-х - після ендопротезування кульшових суглобів та 27-ми - колінних) установлено цінність клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних, мікробіологічних, серологічних та імунних методів діагностики гнійно-запального процесу. Розроблено алгоритм ранньої діагностики гнійного запалення після ендопротезування. За результатами мікробіологічного дослідження встановлено переважну наявність грампозитивної мікрофлори (у 78,6 % випадків) у порівнянні зі стафілококом (у 66,7 %). На підставі даних, одержаних завдяки серологічному дослідженню, доведено, що високий рівень антитіл до S. aureus і S. pyogenes одночасно з реакцією на C-реактивний білок має діагностичну інформативність у разі доопераційного виявлення парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу. Установлено, що основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджених хворих відбувається через гуморальну ланку імнунітету, про що свідчить збільшення кількості імуноглобулінів класів A, M і G. Удосконалено та впроваджено комплексне лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів за етапами: передопераційної підготовки, хірургічної санації осередку, консервативної терапії та комплексу реабілітаційних заходів. Впровадження запропонованих заходів дозволило одержати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних і 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням у кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних і 3,7 незадовільних - з нагноєнням у колінному суглобі.

  Скачати повний текст

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст