Дисертація присвячена дослідженню ліцензійного договору в патентному праві. Дається його поняття, види та правова характеристика. Показується співвідношення добровільних і примусових ліцензій, а також викладається визначення юридичної природи зазначеного договору і його місця в системі цивільно-правових договорів. Проводиться розмежування між ліцензійним договором в патентному праві, аналогічним йому договором в авторському праві і договором про передачу "ноу-хау". Розглядається предмет і об'єкт зазначеного договору, правове положення сторін, можливі види винагороди. Особлива увага приділена ризикам, яких можуть зазнати контрагенти, і долі договору у випадку припинення чинності патенту або визнання його недійсним. Сформульовані пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства, зокрема, відносно прав та обов'язків патентовласника.

  Скачати повний текст

Досліджено питання теоретичного та практичного характеру, пов'язані з розробкою заходів запобігання злочинам, що скоюються у сфері сімейно-побутових відносин. Надано кримінально-правову та кримінологічну характеристики даних злочинів, кримінологічну характеристику осіб, що скоюють дані злочині. Значну увагу приділено аналізу факторів, що зумовлюють скоєння злочинів у зазначеній сфері та безпосередніх обставин, які викликають конфлікт у сфері сімейно-побутових відносин. Наведено пропозиції щодо підвищення ефективності загальносоціального, спеціального та індивідуального запобігання злочинам, визначено основні напрямки здійснення попереджувальної діяльності органами внутрішніх справ. Запропоновано заходи щодо вдосконалення організації взаємодії суб'єктів запобігання злочинам у сфері сімейно-побутових відносин.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне дослідження 23-х похідних бурштинової кислоти за показниками тривалості життя тварин, визначено їх гостру токсичність. Доведено доцільність пошуку в даному ряду сполук з вираженою антигіпоксичною дією. На етапі скринінгу для доклінічного вивчення відібрано речовину, що одержала умовну назву "тіазоліламідетан", токсичність якого нижча, антигіпоксичний індекс в 29,4 рази більший, ніж у мексидолу. Під час профілактичного введення на різних моделях гострих гіпоксій встановлено стійку антигіпоксичну активність тіазоліламідетану. Зазначено, що дана речовина в дозі 18,6 мг/кг позитивно впливає на перебіг хронічного киснезалежного стану в експерименті. Виявлено, що її застосування сприяє більш швидкому відновленню динамічної рівноваги між порушенням газового, кислотно-основного гомеостазу і компенсаторно-адаптаційними механізмами організму. З'ясовано, що використання тіазоліламідетану ефективніше, ніж застосування мексидолу. Виявлено супутні види біологічної дії нової речовини: високу антиексудативну, помірну анальгетичну, високу діуретичну активність, а також відсутність антифібринолітичної дії. Встановлено, що у разі хронічного експерименту тіазоліламідетан не виявляє негативного впливу на функції серцево-судинної, сечовидільної систем та обмінні функції печінки і не змінює морфологічний склад периферичної крові.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

  Скачати повний текст

Досліджено прояви цивільного колабораціонізму як соціального явища серед населення великого міста під час військової окупації на прикладі Харкова періоду 1941 - 1943 рр. Розроблено теоретичні засади вивчення колабораціонізму. Обгрунтовано доцільність застосування концептуальних розробок феноменології та соціології повсякдення у дослідженні феномену цивільного колабораціонізму. Удосконалено методологію та методику емпіричного вивчення цивільного колабораціонізму на підставі історико-соціологічного підходу та розроблено комплекс якісних методів збору й аналізу даних, за домопогою яких проаналізовано повсякденні події міста та типові прояви поведінки населення як реакції на умови, що швидко змінювались. Виокремлено три умовні періоди окупації, визначено мотиви цивільного колабораціонізму за умов екстраординарного повсякдення.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена теоретичному узагальненню і новітньому вирішенню актуальної науково-практичної проблеми сучасної біологічної та медичної патологічної фізіології – ролі антиоксидантів у патогенезі ринітів різного ґенезу, що дозволяє патогенетично обґрунтувати принципи корекції даного патологічного процесу.Проведено патофізіологічні, біохімічні, імунологічні, гістоморфологічні методи дослідження щодо з'ясування механізмів ринітів різного ґенезу та патогенетичного обґрунтування застосування місцевих антиоксидантних засобів природного походження. Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено доцільність використання гелю «Імбирол» та мазі «Піносол» при ринітах завдяки доведеним механізмам впливу на прооксидантно-антиоксидантні та імунні ланки патогенезу. Достовірно встановлено, що застосування місцевих антиоксидантних засобів знижує виразність морфологічних ознак риніту: вогнищевих некротично-деструктивних змін, проліферативної запальної реакції у власній пластинці, гіперсекреції епітеліальних клітин слизово-серозних залоз підслизового шару на моделях хімічного та бактеріального ринітів у експериментальних тварин. Отримані результати патогенетично обґрунтовують можливість та доцільність застосування місцевих лікувальних засобів з антиоксидантною активністю – гелю «Імбирол» та мазі «Піносол» – при гострому асептичному та бактеріальному ринітах.^UThe thesis is devoted to theoretical synthesis and the latest solution of the actual scientific and practical problem of modern biological and medical pathology physiology - the role of antioxidants in the pathogenesis of rhinitis of various geneses, which allows pathogenetically substantiate the principles of correction of this pathological process.The pathophysiological, biochemical, immunological, histomorphological methods of investigation concerning the determination of rhinitis mechanisms of various geneses and pathogenetic substantiation of the use of local antioxidant agents of natural origin have been carried out. The expediency and feasibility of using the gel "Imbirol" and the "Pinosol" ointment in rhinitis have theoretically substantiated and experimentally confirmed due to proven mechanisms of action on the prooxidant-antioxidant and immune links of pathogenesis.It is verified that the use of local antioxidant agents reduces the severity of morphological signs of rhinitis: focal necrotic-destructive changes, proliferative inflammatory reactions in the plate, hypersecretion of epithelial cells of the mucosal and serous glands of the submucosal layer on models of chemical and bacterial rhinitis in experimental animals. The obtained results give pathogenetic explanation to the possibility and appropriateness for application of local drugs with antioxidative activity – «Imbirol» gel and «Pinosol» ointment – for the treatment of acute aseptic and bacterial rhinitis conditions.

Дисертаційна робота присвячена розгляду теоретичних й практичних аспектів юридичного порядку формування, а також специфіки структурних елементів зобов'язання, пов'язаного з публічною обіцянкою винагороди, особливостей цивільно-правової відповідальності його учасників, а також припинення відповідного правовідношення.Автором сформульовано визначення зобов'язання з публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу як відносного цивільного правовідношення, що формується і виникає у результаті розвитку попереднього комплексу юридичних зв'язків абсолютного та/або відносного характеру у межах яких невизначене коло осіб має право виконати встановлене промісором і сповіщене ним у публічний спосіб завдання (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші або вчинити інші правомірні бажані для промісора дії) у результаті чого особа, яка першою передала відповідний результат (декілька осіб, які передали відповідний результат відповідно до визначеного його обсягу та/або кількості, якщо множинність виконавців завдання не виключена умовами завдання) набуває право вимагати від промісора передачі визначеної винагороди (нагороди).Обґрунтовуються цивільно-правові підходи щодо розуміння публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу, що являє собою елемент цивільно-правового механізму формування відносного цивільного правовідношення, у межах якого зобов'язання промісора передати винагороду (нагороду) виникає у результаті виконання особою завдання і, якщо це випливає з характеру завдання, передачі її результату промісору. Подібний цивільно-правовий механізм забезпечує формування договірного правовідношення з публічної оферти, укладення договору за якою передбачає не лише її акцепт, але і передачу майна. Однак, на відміну від публічної оферти, за допомогою якої можуть виникати лише правовідносини з передачі майна у власність або користування, конструкція публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу може забезпечувати виникнення також зобов'язань з надання послуг, виконання робіт чи здійснення інших дій.Встановлюється, що виконання особою завдання, визначеного публічною обіцянкою винагороди без оголошення конкурсу, до моменту сповіщення про зміну такого завдання та/або умов надання винагороди або до моменту скасування завдання надає право особі, яка виконала завдання, вимагати передачі їй винагороди (нагороди) відповідно до умов, що були чинними до відповідних змін або скасування завдання, або на власний вибір, винагороди (нагороди) відповідно до зміненого завдання або умов надання винагороди, якщо таке завдання такою особою виконане.В роботі доведено, що акт публічної обіцянки винагороди, незалежно від того чи пов'язана вона з проведенням конкурсу або ж ні, має персоніфікований характер, що покликано забезпечити стабільність цивільного обороту і мінімізацію ризиків виникнення у майбутньому юридичних спорів у зв'язку зі спрощеною порівняно з цивільно-правовим договором процедурою її оформлення.Окрема увага в роботі присвячується теоретичним положенням щодо сутнісно-термінологічної диференціації винагороди та нагороди, як об'єктів правовідносин при їх публічній обіцянці. Обґрунтовано, що сутнісно-семантична природа вказаних категорій визначає необхідність розгляду в якості винагороди майнового блага (речі, у тому числі цінні папери, роботи, послуги, майнові права тощо), що передається виконавцю завдання в якості майнового надання за здійснену ним поведінку і становить елемент мінової операції, в той час як нагорода становить відзначення здобутих виконавцем завдання (переможцем чи переможцями конкурсу) результатів, що не являє собою майнове надання взамін одержання особою, яка обіцяла винагороду без оголошення конкурсу або засновником конкурсу, визначеного блага в силу незбереження останнього за такою особою.Автором наведено наукове розуміння підстави виникнення конкурсного цивільного правовідношення, пов'язаного з публічною обіцянкою винагороди за результатами конкурсу. Встановлено, що передача роботи на конкурс виступає в якості такої підстави лише у випадку, якщо умовами конкурсу не передбачено схвалення засновника конкурсу допуску особи до участі у ньому, здійснення попереднього аналізу результату конкурсу на його відповідність вимогам, що висуваються, тощо; В роботі проведено ретельний аналіз наукових уявлень щодо диспозитивності інструментальної складової механізму саморегулювання цивільних відносин, пов'язаних з проведенням конкурсу. Обґрунтовано цивільно-правову життєздатність договірної конструкції конкурсу як альтернативної досліджуваній. У межах договірної конструкції конкурсу підставою участі особи у ньому є укладення із засновником конкурсу відповідного цивільно-правового договору. При цьому визначено можливість існування змішаної інструментальної конструкції саморегулювання відповідних відносин, що характеризується їх індивідуальним упорядкуванням за допомогою цивільно-правового договору і водночас у неохоплених ним питаннях – умовами проведення конкурсу.^UThis thesis is devoted to examining the theoretical and practical aspects of the legal order of formation, as well as the specifics of the structural elements of the obligation deriving from public promise of reward, features of civil liability of its participants and this legal relationship's termination.The author defines the obligation of public promise of reward without announcing a competition as a relative civil relationship that is formed and originates as a result of developing pre-existing complex of legal relations of absolute and/or relative nature in which an undefined number of subjects have a right to complete the task formulated and announced by the promissor in public (transfer property, perform work, provide a service, pay a sum of money or any other action which is lawful and desired by the promissor), that results in the right to demand from the promissor the promised payment or reward being given to the first person that completes the task (or to several persons that completed the task by the amount defined, if the terms of the task didn't exclude the possibility of multiple performers).Several points of view grounded in the science of civil law are discussed, concerning the public promise of reward without announcing a contest, which is an element of civil law mechanism to form a relative legal relationship between a promissor that is obliged to pay or give a reward since the moment the task is complete and a person executes the task and, if the character of the task demands it, gives the result to the promissor. Such civil law mechanism ensures the formation of a contractual relationship of public offer, concluding an agreement which calls for not only the formal acceptance, but also for some property transfer. However, unlike the public offer which can only create relations of property transfer or lease, the construction of public promise of reward without announcement of contest may furnish the obligations of providing a service, doing some work or performing other actions.Referring to the doctrinal and legal provisions of the current civil legislature of Ukraine that define the civilistic understanding of public announcement as a specific feature of the promise of reward, the author draws a conclusion that in the context of the Chapter 78 of the Civil Code of Ukraine the public announcement means that the promise is announced for general public to ensure that an undefined number of recipients are being informed of the promise and/or in such a way that enables to see that the person announcing this means to get the fulfillment not from a specific subject but from anyone among the “each and everybody” participating in the civil relationship or that the founder of the contest means to let anyone compete in it who meets or whose prepared in advance results meet the requirements put forward if there are any. The public promise in this sense opposes the private promise that is addressed to a certain person directly or indirectly and from which it is clear that the task is expected to be fulfilled only by a particular person.It is soundly established that after the task is performed that was defined by publicly promised reward without a contest announcement that afterwards was changed and/or canceled the person that performed the task may demand to be given the reward or be paid by the terms that were in force before the relative change or cancellation or by personal choice to demand the payment or reward that currently stands after the task was changed or canceled if the person fulfilled the task according to all requirements. In the paper it is concluded that the act of public promise of reward both with or without announcing a contest has a personified nature designed to ensure the stability of the civil turnover and minimize the risks of potential litigation in the future by its relatively simple procedure of execution compared to the civil agreements.