Встановлено, що першочерговими заходами щодо вирішення проблеми забезпечення лікарськими засобами пільгових категорій населення в Україні є: введення особистого реєстру громадян, які потребують лікування та їх віднесення до пільгових груп; впровадження соціального й обов'язкового медичного страхування з метою часткової компенсації вартості лікування важких захворювань, розробка ефективних механізмів реімбурсації вартості лікарських засобів, визначення переліку державних соціальних стандартів лікування із зазначенням видів та обсягів медичної та фармацевтичної допомоги, що надається громадянам безоплатно за рахунок бюджетів усіх рівнів і коштів обов'язкового медичного страхування.

  Скачати повний текст

Визначено особливості еволюції, структури вищої освіти країн Західної Європи, чинники впливу на модернізаційні процеси у вищій школі. Виявлено, що тенденції реформування даної освіти у західноєвропейських країнах пов'язувались зі зміною скерованості та стилем законів, на підставі яких вносились зміни у вищу освіту; структурою вищої освіти; підвищенням рівня внутрішнього самоуправління та самоконтролю; децентралізацією управління вищою освітою; зміною процедур фінансування ВНЗ; запровадженням процедур забезпечення якості вищої освіти; оновленням процедур доступу до навчання і зниженням показників відсіву студентів; змінами у галузі фінансової підтримки студентів; модернізацією навчальних курсів; стимулюванням процесів інтернаціоналізації у вищій освіті країн Західної Європи. Здійснено порівняльний аналіз моделей реформування вищої освіти у країнах Західної Європи та в Україні. Запропоновано рекомендації щодо використання позитивного західноєвропейського досвіду щодо реалізації реформ у вищій освіті з урахуванням особливостей і традицій вищої школи України.

  Скачати повний текст

Запропоновано технологію регенерації відпрацьованих промислових срібних нанесених каталізаторів, використаних у процесі синтезу формальдегіду, сутність якої полягає у видаленні з них вуглецю, вимиванні домішок сполук натрію, кальцію, феруму й активації 40 % нанесеного срібла. Видалення вуглецю здійснено методом просочення відпрацьованого нанесеного срібного каталізатора розчином нітрату калію та нагріванням до температури, що не перевищує технологічну. На підставі випробувань регенерованого промислового нанесеного срібного каталізатора на Сєверодонецькому ДВП "Об'єднання Азот" за розробленою технологією встановлено відповідність якості одержаного формальдегіду вимогам діючих стандартів.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й емпірично вивчено особистісні диспозиції, які є ресурсами психологічного благополуччя, особливо в умовах невизначеності життя. У роботі досліджені особистісні диспозиції як ресурси, що можуть підтримувати благополуччя в різних умовах суспільного життя; визначені особистісні диспозиції, які мають позитивний вплив на благополуччя особистості в різних умовах життя; побудована та емпірично верифікована модель впливу невизначеності життя та особистісних диспозицій на психологічне благополуччя особистості, а саме: показана медіаторна роль особистісних диспозицій в опосередкуванні зв'язків між суб'єктивною невизначеністю в значущих сферах життя та благополуччям людини; виявлено особливості прояву особистісних диспозицій та психологічного благополуччя з урахуванням вікового та статевого критеріїв, а також в залежності від рівня суб'єктивної оцінки визначеності життя.^UThe dissertation carries out the theoretical substantiation and studies personal dispositions which are resources of psychological well-being in various conditions of life.Experimental research of personal dispositions as resources that can support well-being in usual and unpredictable conditions of public life; reveals the peculiarities of the manifestation of personal dispositions and psychological well-being, taking into account age and gender criteria, as well as depending on the level of subjective assessment of the certainty of life; describes certain personal dispositions that have a positive effect on the well-being of the individual in different living conditions; structural modeling confirmed the assumptions about the resource role of personal dispositions in conditions of uncertainty: shows the intermediary role of personal dispositions in creation of the links between the subjective uncertainty of life, which is provided by uncertainty in important areas of life and human well-being; provides recommendations for psychological counseling of the individual in conditions of life uncertainty.

Нині людство живе у світі, де складно не помітити негативні екологічні зміни. Діяльність кожного є основною причиною трансформацій у природному оточенні. Для того, щоб зупинити деградацію в природі, усім представникам людського виду потрібно об'єднатися й робити більше «екологічно доброзичливих», ніж екологічно руйнівних вчинків, але така зміна спрямованості поведінки залежить від багатьох факторів. Ми зосередилися на особистісних чинниках екологічної поведінки індивіда.У дисертації представлено теоретичне узагальнення та емпіричне підтвердження значної ролі особистісних чинників у визначенні спрямованості екологічно значущої (екоруйнівної або екозберігаючої) поведінки та описано механізми активації екозберігаючої поведінки особистості. У роботі розкриті механізми впливу екологічної позиції як керуючого параметру, що визначає системну організацію смислових утворень особистості, на екологічно значущу поведінку. Запропоновано теоретичну модель регуляторних впливів на екологічно значущу поведінку, згідно якої вплив екологічної позиції на поведінку опосередкований такими особистісними чинниками, як переконання щодо контролю в екологічній сфері, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на екологічні проблеми, екологічні копінг-стратегії.Мета дослідження: розробити та перевірити модель регуляторних впливів особистісних чинників на екологічно значущу поведінку як теоретичної підстави для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. У дослідженні взяли участь 538 респондентів, з яких 374 жінки та 164 чоловіки. Дослідження складалося з чотирьох частин.У дисертації емпірично підтверджено, що переконання щодо контролю, екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм та копінг-стратегії у відповідь на глобальні екологічні загрози є медіаторами, що опосередковують вплив екологічної позиції на екологічно значущу поведінку; показано, що раціональне визнання суб'єктом своєї належності до природного світу сприяє проекологічній поведінці за умови переживання ним зв'язку з природою; встановлено, що вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку частково опосередкований екологічною самоефективністю, яка, в свою чергу, посилює загальну самоефективність, що сприяє проекологічній поведінці; встановлено, що позитивний вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку здійснюється опосередковано через гальмування депроблемних емоційно-орієнтованих стратегій та відповідне посилення копінгу вирішення проблем; встановлено, що саме проблемно-орієнтований копінг позитивно впливає на активацію проекологічної поведінки; виділені та описані три типи екологічного світогляду в залежності від екологічної позиції особистості; розроблено тренінг, який спрямовано на активацію та/або підтримку проекологічної поведінки суб'єкта, а також рекомендації для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій.Ключові слова: особистісні чинники, екологічна позиція, екологічно значуща поведінка, переконання щодо контролю, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм, екологічні копінг-стратегії, типи екологічного світогляду, еколого-психологічний тренінг.^UCurrently, humanity lives in a world where it is hard not to notice the negative environmental changes. Everyone's activity is the primary cause of transformations in the natural environment. To stop the degradation in nature, all representatives of human species need to unite and perform more «ecologically friendly», rather than destructive actions, but such direction change in behaviour depends on many factors. The focus is made on the personality determinants of an individual's ecological behaviour. The dissertation presents a theoretical generalization and empirical confirmation of the significant role of personalized factors in determining the orientation of environmentally significant (eco-destructive or eco-conservative) behavior behavior and describes the mechanisms of activation of eco-conservative behavior of a personality. Іn the work revealed mechanisms of influence of ecological worldview position as a control parameter that determines the systemic organization of semantic formations of personality on environmentally significant behavior. A theoretical model of regulatory influences on environmentally significant behavior is proposed, according to which the influence of ecological worldview position on behavior is mediated by such personal factors as beliefs about control in the ecological area, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to environmental problems, coping strategies.The purpose of the study: to develop and test a model of personal factors regulatory influences of environmentally significant behavior as a theoretical basis for the development of personality-oriented socio-environmental interventions. The study involved 538 respondents, of whom 374 were women and 164 men. The study consisted of four parts.The dissertation it is empirically confirmed that control beliefs, environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violations of environmental norms and coping strategies in response to global environmental threats are mediators that mediate the impact of ecological position on environmentally significant behavior; it is shown that the subjective rational recognition of his belonging to the natural world promotes proenvironmental behavior, provided that he experiences a connection with nature; the impact of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is partly mediated by environmental self-efficacy, which, in turn, enhances the overall self-efficacy that promotes pro-environmental behavior; it is defined that the positive influence of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is carried out indirectly through the inhibition of emotionally-focused strategies and the corresponding strengthening of problem-focused coping; it is defined that problem-focused coping has a positive effect on the activation of pro-environmental behavior; identified and described three types of ecological worldview depending on the ecological worldview position of the person; training was developed aiming at activating and / or supporting the proenvironmental behavior of the person, as well as recommendations for the development of personality-oriented socio-environmental interventions.Key words: personal factors, ecological worldview position, environmentally significant behavior, control beliefs, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violation of proenvironmental norms, coping strategies, types of ecological worldview, training.

Нині людство живе у світі, де складно не помітити негативні екологічні зміни. Діяльність кожного є основною причиною трансформацій у природному оточенні. Для того, щоб зупинити деградацію в природі, усім представникам людського виду потрібно об'єднатися й робити більше «екологічно доброзичливих», ніж екологічно руйнівних вчинків, але така зміна спрямованості поведінки залежить від багатьох факторів. Ми зосередилися на особистісних чинниках екологічної поведінки індивіда. У дисертації представлено теоретичне узагальнення та емпіричне підтвердження значної ролі особистісних чинників у визначенні спрямованості екологічно значущої (екоруйнівної або екозберігаючої) поведінки та описано механізми активації екозберігаючої поведінки особистості. У роботі розкриті механізми впливу екологічної позиції як керуючого параметру, що визначає системну організацію смислових утворень особистості, на екологічно значущу поведінку. Запропоновано теоретичну модель регуляторних впливів на екологічно значущу поведінку, згідно якої вплив екологічної позиції на поведінку опосередкований такими особистісними чинниками, як переконання щодо контролю в екологічній сфері, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на екологічні проблеми, екологічні копінг-стратегії. Мета дослідження: розробити та перевірити модель регуляторних впливів особистісних чинників на екологічно значущу поведінку як теоретичної підстави для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. У дослідженні взяли участь 538 респондентів, з яких 374 жінки та 164 чоловіки. Дослідження складалося з чотирьох частин. У дисертації емпірично підтверджено, що переконання щодо контролю, екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм та копінг-стратегії у відповідь на глобальні екологічні загрози є медіаторами, що опосередковують вплив екологічної позиції на екологічно значущу поведінку; показано, що раціональне визнання суб'єктом своєї належності до природного світу сприяє проекологічній поведінці за умови переживання ним зв'язку з природою; встановлено, що вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку частково опосередкований екологічною самоефективністю, яка, в свою чергу, посилює загальну самоефективність, що сприяє проекологічній поведінці; встановлено, що позитивний вплив екологічної позиції на проекологічну поведінку здійснюється опосередковано через гальмування депроблемних емоційно-орієнтованих стратегій та відповідне посилення копінгу вирішення проблем; встановлено, що саме проблемно-орієнтований копінг позитивно впливає на активацію проекологічної поведінки; виділені та описані три типи екологічного світогляду в залежності від екологічної позиції особистості; розроблено тренінг, який спрямовано на активацію та/або підтримку проекологічної поведінки суб'єкта, а також рекомендації для розробки особистісно-орієнтованих соціально-екологічних інтервенцій. Ключові слова: особистісні чинники, екологічна позиція, екологічно значуща поведінка, переконання щодо контролю, особисті екологічні норми, суб'єктивний зв'язок з природою, емоційні відгуки на порушення проекологічних норм, екологічні копінг-стратегії, типи екологічного світогляду, еколого-психологічний тренінг.^UCurrently, humanity lives in a world where it is hard not to notice the negative environmental changes. Everyone's activity is the primary cause of transformations in the natural environment. To stop the degradation in nature, all representatives of human species need to unite and perform more «ecologically friendly», rather than destructive actions, but such direction change in behaviour depends on many factors. The focus is made on the personality determinants of an individual's ecological behaviour. The dissertation presents a theoretical generalization and empirical confirmation of the significant role of personalized factors in determining the orientation of environmentally significant (eco-destructive or eco-conservative) behavior behavior and describes the mechanisms of activation of eco-conservative behavior of a personality. Іn the work revealed mechanisms of influence of ecological worldview position as a control parameter that determines the systemic organization of semantic formations of personality on environmentally significant behavior. A theoretical model of regulatory influences on environmentally significant behavior is proposed, according to which the influence of ecological worldview position on behavior is mediated by such personal factors as beliefs about control in the ecological area, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to environmental problems, coping strategies. The purpose of the study: to develop and test a model of personal factors regulatory influences of environmentally significant behavior as a theoretical basis for the development of personality-oriented socio-environmental interventions. The study involved 538 respondents, of whom 374 were women and 164 men. The study consisted of four parts. The dissertation it is empirically confirmed that control beliefs, environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violations of environmental norms and coping strategies in response to global environmental threats are mediators that mediate the impact of ecological position on environmentally significant behavior; it is shown that the subjective rational recognition of his belonging to the natural world promotes proenvironmental behavior, provided that he experiences a connection with nature; the impact of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is partly mediated by environmental self-efficacy, which, in turn, enhances the overall self-efficacy that promotes pro-environmental behavior; it is defined that the positive influence of the ecological worldview position on proenvironmental behavior is carried out indirectly through the inhibition of emotionally-focused strategies and the corresponding strengthening of problem-focused coping; it is defined that problem-focused coping has a positive effect on the activation of pro-environmental behavior; identified and described three types of ecological worldview depending on the ecological worldview position of the person; training was developed aiming at activating and / or supporting the proenvironmental behavior of the person, as well as recommendations for the development of personality-oriented socio￾environmental interventions. Key words: personal factors, ecological worldview position, environmentally significant behavior, control beliefs, personal environmental norms, subjective connection with nature, emotional responses to violation of proenvironmental norms, coping strategies, types of ecological worldview, training.