Досліджено історію громадських і політичних організацій Півдня України, що діяли наприкінці XIX - на початку XX ст. Виділено їх основні типи, проаналізовано структуру, цілі та завдання. На прикладі Херсонської губернії визначено основні напрямки діяльності громадських об'єднань і місцевих осередків політичних партій, розкрито особливості їх функціонування та вплив на мешканців Півдня України. Розроблено нову класифікацію громадських об'єднань досліджуваного періоду на базі етнотериторіального критерію, що враховує специфіку південного регіону України. Особливу увагу приділено дослідженню функціонування фізкультурно-спортивних товариств та єврейських політичних організацій. Встановлено причини, що обмежували діяльність громадських і партійних організацій та обумовили їх занепад. Зроблено висновок про намагання даних об'єднань вирішити ряд громадсько-політичних проблем в окремо взятому регіоні. Систематизовано досвід громадських організацій і місцевих відділів політичних партій у котексті сучасних процесів державотворення. Наведено рекомендації щодо використання позитивних надбань громадських і політичних об'єднань Півдня України за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми конституційно-правового статусу депутатських фракцій Верховної Ради України. Визначено доктринальні засади юридичної дефініції депутатської фракції. Проаналізовано національне законодавство, що визначає конституційно-правовий статус даних депутатських об'єднань, досліжено зарубіжні моделі їх нормативного закріплення. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке визначає конституційно-правовий статус депутатських фракцій Верховної Ради України. Охарактеризовано елементи їх конституційно-правового статусу. Сформульовано визначення понять "об'єднання в парламенті", "депутатська група", "депутатська фракція Верховної Ради України". Досліджено поняття, елементи, принципи, проблеми формування, підстави для припинення повноважень і механізм відповідальності депутатських фракцій Верховної Ради України. Розглянуто організаційно-правові форми діяльності та визначено їх організаційну будову. Запропоновано заходи щодо удосконалення взаємодії депутатських фракцій Верховної Ради та визначення їх конституційно-правового статусу в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми конституційно-правового статусу депутатських фракцій Верховної Ради України. Визначено доктринальні засади юридичної дефініції депутатської фракції. Проаналізовано національне законодавство, що визначає конституційно-правовий статус даних депутатських об'єднань, досліжено зарубіжні моделі їх нормативного закріплення. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке визначає конституційно-правовий статус депутатських фракцій Верховної Ради України. Охарактеризовано елементи їх конституційно-правового статусу. Сформульовано визначення понять "об'єднання в парламенті", "депутатська група", "депутатська фракція Верховної Ради України". Досліджено поняття, елементи, принципи, проблеми формування, підстави для припинення повноважень і механізм відповідальності депутатських фракцій Верховної Ради України. Розглянуто організаційно-правові форми діяльності та визначено їх організаційну будову. Запропоновано заходи щодо удосконалення взаємодії депутатських фракцій Верховної Ради та визначення їх конституційно-правового статусу в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми конституційно-правового статусу депутатських фракцій Верховної Ради України. Визначено доктринальні засади юридичної дефініції депутатської фракції. Проаналізовано національне законодавство, що визначає конституційно-правовий статус даних депутатських об'єднань, досліжено зарубіжні моделі їх нормативного закріплення. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке визначає конституційно-правовий статус депутатських фракцій Верховної Ради України. Охарактеризовано елементи їх конституційно-правового статусу. Сформульовано визначення понять "об'єднання в парламенті", "депутатська група", "депутатська фракція Верховної Ради України". Досліджено поняття, елементи, принципи, проблеми формування, підстави для припинення повноважень і механізм відповідальності депутатських фракцій Верховної Ради України. Розглянуто організаційно-правові форми діяльності та визначено їх організаційну будову. Запропоновано заходи щодо удосконалення взаємодії депутатських фракцій Верховної Ради та визначення їх конституційно-правового статусу в цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми конституційно-правового статусу депутатських фракцій Верховної Ради України. Визначено доктринальні засади юридичної дефініції депутатської фракції. Проаналізовано національне законодавство, що визначає конституційно-правовий статус даних депутатських об'єднань, досліжено зарубіжні моделі їх нормативного закріплення. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, яке визначає конституційно-правовий статус депутатських фракцій Верховної Ради України. Охарактеризовано елементи їх конституційно-правового статусу. Сформульовано визначення понять "об'єднання в парламенті", "депутатська група", "депутатська фракція Верховної Ради України". Досліджено поняття, елементи, принципи, проблеми формування, підстави для припинення повноважень і механізм відповідальності депутатських фракцій Верховної Ради України. Розглянуто організаційно-правові форми діяльності та визначено їх організаційну будову. Запропоновано заходи щодо удосконалення взаємодії депутатських фракцій Верховної Ради та визначення їх конституційно-правового статусу в цілому.

  Скачати повний текст

Розкрито своєрідність і новаторство художніх пошуків письменника у творенні образу тоталітарного світу (жанрово-стильові особливості, часопросторові елементи та зв'язки, специфіку розгортання конфлікту, аспекти поетики та світоглядне підгрунтя художнього мислення автора, типологію персонажів і філософську мотивацію їх буття). Визначено місце митця в українському історико-літературному процесі та його внесок у розвиток жанру роману. Зазначено, що осягнення формозмістової єдності "Раю" і "Жовтого князя" вимагало звернення до деяких позалітературознавчих дисциплін - культурології, соціології, психології, що збагатило понятійний категоріальний апарат дослідження, сприяло введенню у сферу наукових зацікавлень архівних матеріалів.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття суб'єктів права соціального забезпечення України та їх правових ознак. Розкрито суть поняття та зміст правоздатності та правового статусу як правових ознак суб'єктів права соціального забезпечення. Розглянуто питання щодо класифікації даних суб'єктів залежно від змісту прав і обов'язків, які вони мають у сфері соціального забезпечення. З урахуванням запропонованої класифікації детально охарактеризовано правовий статус суб'єктів права на соціальне забезпечення, до яких належать фізичні особи та сім'я. З'ясовано ознаки загального та специфічного галузевого правового статусів цих суб'єктів. Досліджено правові ознаки суб'єктів, які забезпечують реалізацію права на соціальне забезпечення, а також запропоновоно їх класифікацію. Охарактеризовано особливості правового статусу державних органів та установ і соціальних страхових фондів.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу наукових здобутків видатних західноєвропейських та українських вчених визначено теоретико-методологічні передумови комплексного дослідження економічних систем суспільства. Обгрунтовано, що теоретична парадигма соціально-економічного прогресу на межі XXI ст. є методологічною основою типологізації та порівняння сучасних економічних систем. Розглянуто концептуальні засади та методологію дослідження економічних систем. Запропоновано визначення категорії "економічна система суспільства", обгрунтовано її елементну структуру. Встановлено особливості ринкової організації господарської діяльності суспільства як основи сучасних економічних систем, розроблено концепцію їх типологізації на підставі виявлених об'єктивних критеріїв. Обгрунтовно концепцію порівняння сучасних економічних систем з урахуванням об'єктивних показників-критеріїв, включаючи математичну модель порівняння. Доведено, що найбільш прийнятною для України економічною моделлю є економічна система Європейського Союзу.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано суть поняття та генезис фіскальної політики в Україні на підставі концептуальних засад регіонального розвитку. Запропоновано умови та фактори формування та розподілу фінансових ресурсів місцевого самоврядування в Україні та адміністративно-територіальних одиницях. Розглянуто проблеми фінансового вирівнювання регіонів та запропоновано шляхи їх вирішення. Розраховано показники регіонального фіскального потенціалу з метою збалансованості рівня бюджетної забезпеченості регіонів і муніципальних утворень. Висвітлено напрями трансформації та розбудови регіональної фіскальної політики з урахуванням впливу регіонального фіскального інструментарію на ієрархію заходів територіального розвитку. Удосконалено механізм структурної перебудови бюджетно-податкового регулювання на центральному та місцевому рівнях, зважаючи на підходи, умови та методи регіональної, економічної, фіскальної, психологічної та протекціоністської політик. Розглянуто модель прогнозування місцевих податків та зборів, яка може слугувати базою для аналогічного прогнозу інших платежів, що надходять до місцевих бюджетів, а також забезпечує високу ефективність прогнозування у розвитку регіональної фіскальної політики. Зауважено, що розгалужене застосування складових цієї моделі сприятиме виявленню закономірностей, зв'язку та динаміки реальних фінансово-економічних явищ у фіскальному середовищі регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено методи оцінювання виробничого потенціалу, що передбачають розрахунок інтегрального показника виробничого потенціалу, який наведено у вигляді ієрархічної структури з чотирма рівнями деталізації. Висвітлено економічний механізм підвищення рівня виробничого потенціалу підприємств нафтогазовидобувної галузі, який передбачає досягнення цілей на етапі формування виробничої програми з урахуванням взаємних інтересів господарчих суб'єктів шляхом реалізації моделей оптимізації виробничої програми підприємств. Запропоновано методи формування й управління виробничим потенціалом підприємства, що дає можливість прогнозувати зміну рівня виробничого потенціалу та вибирати будь-який варіант стратегії розвитку підприємства.

  Скачати повний текст

Зазначено, що генералізація та систематизація розділу "Електродинаміка" для учнів профільних (фізичних, фізико-математичних і фізико-технічних) класів ефективно здійснюється на підставі системи фундаментальних фізичних понять. Вдосконалено методичну модель процесу формування системи фундаментальних фізичних понять в учнів профільних класів у процесі вивчення розділу "Електродинаміка", яка будується на підставі конструктивного та системного підходів і полягає у конструюванні фундаментальних фізичних понять як теоретичних узагальнень під час збереження їх емпіричної основи. Запропоновано модель організації навчально-виховного процесу з фізики на підставі системи фундаментальних фізичних понять для учнів профільних класів, у якій за побудови структурно-логічних схем вивчення всіх підрозділів чільне місце займають фундаментальні фізичні поняття й ідеї фізичні науки.

  Скачати повний текст

У дисертації розроблено структурно інформаційну модель словника мови новел Василя Стефаника на основі корпусу текстів останніх прижиттєвих видань його творів; поглиблено вивчення західноукраїнського варіанта української літературної мови, який існував на зламі ХІХ та ХХ століть; здійснено порівняльне дослідження різнорівневих мовних одиниць із показниками української прози загалом і мови деяких письменників зокрема. У праці доповнено і розвинуто наукові уявлення про вивчення ідіолекту письменника з застосуванням корпуснобазованих технологій і статистичного апарату. Розроблено структурно-інформаційну типологію словників, проаналізовано й описано інформаційне наповнення наявних українських словників мови письменників різних типів. Охарактеризовано різноманіття підходів до трактування термінів на позначення мовно-виражальних засобів письменників, методів їх корпуснобазованого та статистичного опрацювання. У праці вперше досліджено мовну структуру новел Василя Стефаника на рівні звуків, біграм, розподілу довжини слів, розподілу кількості слів у реченнях. Запропоновано застосування статистичних показників ступеня асоціації слів для визначення провідного значення полісемантичного слова.Ключові слова: авторська лексикографія, структурно-інформаційна модель словника, конкорданс, ідіолект, частотний словник, корпус текстів, статистична лінгвістика.^UThis thesis focuses on the development of an informational and structural model of the vocabulary of Vasyl Stefanyk's language based on the text corpus of the latest lifetime editions of his short stories, thus deepening the study of the Western Ukrainian version of the Ukrainian literary language, which existed at the turn of the 19th and 20th centuries. The study has supplemented and developed scientific ideas about the study of the idiolect of the writer by means of corpus-based technologies and statistical apparatus. A comparative study of linguistic units at different levels with indicators of the Ukrainian prose in general and some writers in particular. A structural and informational typology of dictionaries has been developed, the information content of existing Ukrainian dictionaries of the language of writers of different types has been analyzed and described. A variety of approaches to the interpretation of terms for the designation of expressive means of the language of writers, methods of their corpus and statistical processing are investigated. Firstly conducted statistical studies of different levels of language and text (symbols, sounds, bigrams, words and word forms length and number, sentences length) indicated the closeness of short stories published during the life of Vasyl Stefanyk to the indicators of Ukrainian modern fiction in general and some individual writers. Collocational approach by means of association measures which determine how strong the connection between words is, are to reveal the leading meaning of a polysemous word.Key words: author's lexicography, structural and informational model of a dictionary, concordance, idiolect, frequency dictionary, text corpus, statistical linguistics.

У роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади розвитку патріотичного виховання учнів у школах України (1945–2019 рр.), під якими розуміємо сукупність вихідних наукових положень, що визначають концептуальні теорії, основні підходи, принципи, розгляд патріотичного виховання як складного суперечливого процесу, що у 1945–1991 рр. відбувався під впливом маніпулятивних технологій тоталітарної держави; у 1991–2019 рр. – з орієнтацією на відродження національних цінностей, впровадження форм і методів формування національно свідомої особистості, здатної до зміцнення державності й забезпечення територіальної цілісності країни.У дослідженні визначено позитивний ретроспективний досвід патріотичного виховання молоді у вітчизняній педагогіці радянського періоду (патріотизм як чинник об'єднання та розвитку суспільства на основі державницької ідеології, масовість, формування єдності поглядів на патріотизм; прогностична оцінка уникнення суспільних конфліктів у радянському соціумі; усебічна підтримка молодіжних організацій патріотичного спрямування; заохочення діяльності авторських шкіл) і доби незалежності (вивчення й переосмислення культурної спадщини; застосування соціокультурного підходу до теоретичного і практичного формування культури патріотизму; врахування етнічної специфіки, регіональних особливостей, утвердження системи національних цінностей; відповідність нормативно-правової бази викликам сучасності; оптимізація молодіжної політики), обґрунтовано перспективи його імплементації в сучасних умовах модернізації національної системи виховання.Розроблено періодизацію розвитку патріотичного виховання в школах України в 1945–2019 рр., на основі історико-політичних і соціально-педагогічних особливостей розвитку державних утворень на українських землях визначено два взаємопротилежні історичні періоди патріотичного виховання, межею між якими стало утворення незалежної української держави в 1991 р. У межах радянської історичної доби (1945–1991 рр.) виокремлено: перший період (1945–1964 рр.) – ідеологічно-організаційний – становлення наукової теорії патріотичного виховання в умовах партійно-державного управління виховним процесом, нівелювання національних й особистісних особливостей, централізована уніфікація змісту навчальних програм, реалізація практики патріотичного виховання відповідно до радянської інтерпретації марксистсько-ленінської методології та концепції комуністичного виховання (у межах періоду визначено субперіоди: (1945–1953 рр.) – нівелювання загальнолюдських та морально-патріотичних цінностей, їхнє підпорядкування ідеї формування особистості відповідно до потреб тоталітарного режиму; (1954–1964 рр.) – становлення елементів демократизації виховного процесу; розвиток патріотичних переконань згідно з комуністичною ідеологією; упровадження елементів авторитаризму в педагогічну практику); другий період (1965–1991 рр.) – суспільно-пропагандистський – домінування ідей інтернаціоналізму та соціалістичного патріотизму (у межах періоду визначено субперіоди: (1965–1983 рр.) – тенденції до уніфікації суспільного життя, виховання відданості ідеям Комуністичної партії і радянської влади; нівелювання особистості; посилення педагогічного морально-патріотичного впливу на учнів; (1984–1991 рр.) – ухвалення документа «Основні напрями реформи загальноосвітньої та професійної школи» (1984 р.), який мав суперечливий характер, засвідчив непослідовність освітньої політики та кризовий стан радянської освіти й науки, їхнє підпорядкування ідеологічним інтересам).Після проголошення незалежності розпочався національно спрямований період патріотичного виховання (1991–2019 рр.), у межах якого визначено субперіоди: (1991–2013 рр.) – урахування надбань національної української культури, гуманістичної педагогіки; збільшення кількості шкіл з українською мовою викладання; повернення історичної пам'яті, видання історичних праць, публікація творів, що відображали реалії навколишнього життя та історичне минуле українського народу; популяризація правди про національно-визвольну боротьбу українського народу; демократизація освіти та виховання; індивідуалізація навчально-виховного процесу; (2014–2019 рр.) – активізація процесів патріотичного виховання, пов'язана з внутрішньо- і зовнішньополітичними подіями, необхідністю консолідації в умовах зростання зовнішньої загрози, подіями на сході України; перехід від регіональних програм розбудови національної системи виховання до реформ державного рівня, зокрема Нової української школи.^UThe study substantiates the theoretical and methodological principles of patriotic education of students in Ukrainian schools (1945–2019), which means a set of basic scientific principles that define conceptual theories, basic approaches, principles, consideration of patriotic education as a complex contradictory process which in 1945–1991 was under the influence of manipulative technologies of the totalitarian state; in 1991–2019 it was with a focus on the revival of national values, the introduction of forms and methods of forming a nationally conscious personality, capable of strengthening statehood and ensuring the territorial integrity of the country.The study identifies positive retrospective experience of patriotic education of youth in the domestic pedagogy of the Soviet period (patriotism as a factor of unification and development of society based on state ideology, mass, the formation of unity of views on patriotism; prognostic assessment of avoiding social conflicts in Soviet society; comprehensive support of patriotic youth organizations; encouragement of author's schools) and the era of independence (study and rethinking of cultural heritage; application of socio-cultural approach to the theoretical and practical formation of the culture of patriotism; taking into account the specific ethnic, regional characteristics, establishment of national values; compliance of the regulatory framework with the challenges of modern society; optimization of youth policy), the prospects of its implementation in conditions of modernization of the national education system.The author's periodization of the patriotic education development in the schools of Ukraine in 1945–2019 is developed, on the basis of historical-political and socio-pedagogical features of the development of state formations on Ukrainian lands two opposite historical periods of patriotic education are determined , the boundary between them was the formation of an independent Ukrainian state in 1991. In the context of the Soviet historical period (1945–1991) the following periods are distinguished: the first period (1945–1964) – ideological and organizational – the formation of the scientific theory of patriotic education in the party-state management of the educational process, leveling of national and personal peculiarities, centralized unification of the content of educational programs, realization of the practice of patriotic education in accordance with the Soviet interpretation of the Marxist-Leninist methodology and the concept of communist education within the period the subperiods are defined: (1945–1953) – leveling of panhuman, moral and patriotic values, their subordination to the idea of personality formation in accordance with the needs of the totalitarian regime; (1954–1964) – the formation of elements of democratization of the educational process; the development of patriotic beliefs in accordance with communist ideology; introduction of elements of authoritarianism in pedagogical practice); second period (1965–1991) – social propaganda – the dominance of the ideas of internationalism and socialist patriotism within the period the subperiods were defined: (1965–1983) – tendencies to unification of public life, developing of devotion to the ideas of the Communist Party and the Soviet government; leveling of personality; strengthening of pedagogical moral and patriotic influence on students; (1984–1991) – adoption of the document «The main directions of the reform of secondary and vocational schools» (1984), which was contradictory, testified to the inconsistency of educational policy and the crisis of Soviet education and science, their subordination to ideological interests).After the proclamation of independence, a nationally oriented period of patriotic education began (1991–2019), within which subperiods were defined: (1991–2013) – taking into account the achievements of national Ukrainian culture, humanistic pedagogy; increasing the number of schools with Ukrainian as the language of studying; returning of historical memory, publication of historical works, publication of works that reflect the realities of life and the historical past of the Ukrainian people; popularization of the truth about the national liberation struggle of the Ukrainian people; democratization of education and upbringing; individualization of the educational process; (2014–2019) – intensification of the processes of patriotic education, associated with domestic and foreign policy events, the need for consolidation in the face of growing external threats and events in eastern Ukraine; the transition from regional programs of a national education system to state-level reforms, including a new Ukrainian school.

Дисертацію присвячено вивченню ідеографічних параметрів дієслівної лексики української мови. Класифіковано лексико-семантичні варіянти дієслів української мови за лексико-семантичними групами й підгрупами. Для кожної лексико-семантичної підгрупи дієслів запропоновано формальне представлення дефініції дієслова в тлумачному словнику. На основі представленої лексико-семантичної класифікації та виокремлення ідеографічного параметра укладено ідеографічний словник дієслів української мови. Ідеографічний параметр витлумачено як лексикографічний параметр лінгвістичного типу, що позначає лексико-семантичні об'єднання слів (лексико-семантичне поле, тематичну групу, лексико-семантичну групу, лексико-семантичну підгрупу) в ідеографічному словнику. Створено лексикографічну базу даних „VerbSemClassˮ як експериментальне середовище для дослідження лексичної семантики дієслів української мови.Ключові слова: дієслово, лексико-семантичний варіянт, лексико-семантична група, лексико-семантична підгрупа, семантична класифікація дієслів, ідеографічний словник, ідеографічний параметр, лексикографічна база даних.^UThe dissertation is devoted to the study of ideographic parameters of the verbal lexicon of the Ukrainian language. The lexical-semantic classification of the lexical-semantic variants of the verbs of the Ukrainian language has been carried out. A formal representation of the verb definition in an explanatory dictionary is first defined for each lexical-semantic subgroup of verbs. Based on the presented lexical-semantic classification and separation of an ideographic parameter the ideographic dictionary of verbs of the Ukrainian language is built. An ideographic parameter is interpreted as a lexicographic parameter of the linguistic type that denotes lexical-semantic combinations of words (lexical-semantic field, thematic group, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup) in an ideographic dictionary. Lexicographic database „VerbSemClassˮ was created, which reveals a correlation between a specific verb-identifier and the corresponding lexical-semantic group and subgroup. Key words: verb, lexical-semantic variant, lexical-semantic group, lexical-semantic subgroup, semantic classification of verbs, ideographic dictionary, ideographic parameter, lexicographic database.

Дисертація є комплексним дослідженням правового регулювання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб в Україні. Охарактеризовано правовий статус внутрішньо переміщеної особи як суб'єкта права на соціальний захист; визначено поняття соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та досліджено юридичні гарантії соціального захисту внутрішньо переміщених осіб; охарактеризовано соціальні виплати, що надаються внутрішньо переміщеним особам; з'ясовано специфіку їхнього пенсійного забезпечення; проаналізовано правові питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб у правовідносинах зайнятості; розкрито гарантії реалізації ними права на житло; охарактеризовано послуги соціальної інтеграції та реінтеграції як вид соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. На підставі порівняльного аналізу з'ясовано, що передбачені Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» правові підстави встановлення факту внутрішнього переміщення особи не повною мірою відповідають Керівним принципам ООН з питань внутрішнього переміщення. З метою приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів запропоновано доповнити п. 2 ст. 4 зазначеного Закону України ще однією підставою взяття на облік особи як внутрішньо переміщеної: «неможливість особи проживати на території, де виникли та продовжують бути обставини, зазначені в статті 1 цього Закону України, на момент звернення, хоча через незалежні від особи причини, вона тимчасово не проживала на цій території в момент виникнення законодавчо передбачених подій». Набуло подальшого розвитку визначення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб як системи державних, територіальних та недержавних організаційно-правових заходів законодавчо-обов'язкового чи добровільного характеру, які застосовуються з метою задоволення соціальних потреб осіб, зумовлених обставинами, передбаченими Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», та спрямовані на ефективну інтеграцію цих осіб за новим місцем проживання, а також створення умов для забезпечення їм гідного рівня життя. Доведено взаємозв'язок соціальних потреб та права на соціальний захист внутрішньо переміщеної особи. Досліджено систему юридичних норм, які визначають правові умови та процедуру соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, зобов'язаних суб'єктів, способи захисту порушених прав та відповідальність у зазначеній сфері відносин. Аргументовано, що відсутність єдиного нормативно-правового акту у сфері забезпечення внутрішньо переміщених осіб соціальними виплатами негативно впливає на комплексність та ефективність їхнього соціального захисту. Запропоновано прийняти єдиний Порядок, у якому передбачити всі види таких виплат, правові підстави, умови й процедуру отримання, зобов'язаних суб'єктів та відповідальність. Вперше обґрунтовано, що передбачена законодавством правова підстава отримання відмови у призначенні грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання – наявність у її власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, що не відповідає соціальним житловим нормативам, є правообмежувальною, та повинна бути змінена відповідно до соціальних стандартів. Тому запропоновано передбачену абз. 1 п. 6 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» правову підставу відмови у призначенні грошової допомоги узгодити із соціально-житловим законодавством. Удосконалено законодавчі положення щодо суб'єктного складу отримувачів адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання. Аргументовано необхідність закріплення норми, відповідно до якої така допомога надається на кожну окрему сім'ю, незалежно від факту проживання декількох сімей за однією адресою. Відповідні зміни запропоновано внести у Постанову Кабінету Міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Обґрунтовано, що визначені законодавством строки звернення особи за соціальними виплатами будь-якого виду у механізмі реалізації зазначеного права внутрішньо переміщеною особою набувають правообмежувальних ознак. Запропоновано законодавчо заборонити застосовувати правообмежувальні строки звернення у процедурі призначення та надання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Удосконалено положення щодо процедури призначення внутрішньо переміщеній особі пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Зокрема, доведено потребу в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачити можливість внутрішньо переміщеної особи підтверджувати факт її спільного проживання з померлим годувальником довідкою про реєстрацію місця проживання до моменту їхнього внутрішнього переміщення.^UThe dissertation is a complex study of the legal regulation of social protection of internally displaced persons in Ukraine. The legal status of an internally displaced person as a subject of the right for social protection has been described; the concept of social protection of t internally displaced persons has been defined and the legal guarantees of social protection of internally displaced persons have been investigated; social benefits provided to internally displaced persons have been characterized; the specifics of their pension provision have been clarified; legal issues of social protection of internally displaced persons in the employment relations have been analyzed; guarantees of realization of their right for accommodation have been revealed; the services of social integration and reintegration have been described as types of social protection of the internally displaced persons. By means of the comparative analysis, it has been found out that the legal foundations of the Law of Ukraine “On Ensuring the Rights and Freedoms of Internally Displaced Persons” does not fully comply with the UNO Guiding Principles on Issues of Internal Displacement. In order to bring them into line with the international standards, it is suggested to complement the item 2 at Art. 4 of the above mentioned Law of Ukraine with another reason for registering a person as an internally displaced one: inability of a person to reside in the area in conditions described in the article 1 of this Law of Ukraine at the time of application, despite of reasons irrelevant to a person, they didn't reside in the territory at the time of appearance of the events, provided by law. The definition of social protection of internally displaced persons has been further developed as a system of state, territorial and non-state organizational and legal measures of legislatively obligatory or voluntary nature, used to meet the social needs of persons due to circumstances provided by the Law of Ukraine “On Ensuring Rights and Freedoms of internally displaced persons”, they are aimed at the effective integration of these persons in their new place of residence, as well as creation of conditions to ensure a decent level of standard of living. The relationship between social needs and the right for social protection of internally displaced persons has been demonstrated. The system of legal norms that determine legal conditions and procedure of social protection of internally displaced persons, obligated subjects, ways to protect the violated rights and responsibilities in this area of relations has been studied. It is argued that the lack of a single unified normative legal act in the field of providing internally displaced persons with social benefits has a negative impact on the complexity and effectiveness of their social protection. It is proposed to adopt a single Procedure in order to provide all types of such payments, legal reasons, conditions and manner for obtaining, obligated subjects and responsibility. For the first time it is substantiated that the legal reason provided by law for refusal in assignment of financial assistance to an internally displaced person to cover living expenses – the ownership of a dwelling / part of a dwelling that does not meet social accommodation standards is law-restrictive one and should be changed in accordance with social standards. The legislative provisions on the subject composition of recipients of the address-targeted assistance to internally displaced persons to cover their living expenses have been improved. The necessity of fixing the norm is argued, according to which such assistance should be provided to every individual family, regardless of the fact that several families live at the same address. It is proposed to amend the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “On providing monthly address-targeted assistance to internally displaced persons to cover living expenses, including accommodation and communal services”. It is substantiated that the terms of a person's application for any kind of social benefits provided by law in the mechanism of realization of the specified right by an internally displaced person are acquiring the law-restrictive features. It is proposed to prohibit the use of restrictive deadlines for application in the procedure of assignment and provision of social benefits to internally displaced persons. The provisions of the procedure of assignment a pension to an internally displaced person in regard with the loss of a breadwinner have been improved. In particular, there has been proved the necessity in the Procedure for application and formatting documents for assignment (recalculation) of a pension in accordance with the Law of Ukraine to provide the possibility of internally displaced persons to confirm the fact of cohabitation with the deceased breadwinner with help of the certificate of accommodation registration by the moment of their internal movement.

Дисертація присвячена дослідженню впливу дисліпідемії на стан серцевосудинної системи у дітей, удосконалення методів діагностики, профілактичнихзаходів для своєчасного виявлення можливих уражень серцево-судинної системита розробки терапевтичних схем для дітей з дисліпідемією, в тому числі згенетично обумовленою.Прагнення визначення груп підвищеного ризику на передчасні враженнясерцево-судинної системи, пошук ефективних маркерів для визначеннядоклінічних ознак уражень серцево-судинної у дітей з груп атеросклеротичногоризику, забезпечення нормального фізичного розвитку в дитячому віці таздоровий стан серцево-судинної системи на сучасному етапі, підтверджуєактуальність дослідження та обґрунтовує подальше вивчення механізмівможливих виявлених порушень з наступною розробкою способів корекції. Длядосягнення мети дослідження були визначенні наступні завдання:1. Проаналізувати особливості змін якісного та кількісного складухарчового профілю та дієтичного комплаєнсу у дітей з дисліпідемією, в томучислі із сімейною гіперхолестеринемією.2. Проаналізувати якість життя та енерговитрати на фізичну активністьу дітей з дисліпідемією, в тому числі із сімейною гіперхолестеринемією.3. Провести аналіз складу ліпідів сироватки крові, концентраціїаполіпопротеїну А1 і В, ліпопротеїну(а) та маркеру-предикторумікрокальцифікації dp-uc MGP білка у хворих на сімейну гіперхолестеринемію звикористанням системного підходу.34. Провести клініко-інструментальні дослідження стану серцевосудинної системи у дітей з дисліпідемією, в тому числі із сімейноюгіперхолестеринемією: вивчити зміни показників товщини комплексу інтимамедіа каротидної артеріальної судини, зміни жорсткості стінки магістральнихартерій за допомогою гомілково-плечового індексу, визначити особливостіморфофункціонального стану серця.5. Провести інтегральний аналіз взаємозв’язку показників харчовогопрофілю, якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, енерговитрат на фізичнуактивність, даними розширеного ліпідного профілю, dp-uc MGP білка та данихінструментального обстеження для утворення статистичної моделі зпредикторами ураження серцево-судинної системи.6. Розробити діагностично-профілактичну програму для попередженняураження серцево-судинної системи у дітей з дисліпідемією, в тому числі ізсімейною гіперхолестеринемією.Для вирішення поставлених задач у ході дослідження під спостереженнямперебувало 118 дітей обох статей віком від 5 до 18 років з ознаками дисліпідемії,в тому числі діти з дисліпідемією, хворі на сімейною гіперхолестеринемією (n =15), які спостерігались у кардіоревматологічному відділенні КНП «КМДКЛ №1».21 здоровий одноліток був включений в групу порівняння. Діти булистратифіковані за віковою категорією згідно рекомендацій ВООЗ.Доповнено наукові дані щодо фізичного розвитку дітей з дисліпідемією, втому числі із сімейною гіперхолестеринемією. За даними ауксологічного аналізупацієнти з дисліпідемією мали статистично достовірно вищу масу тіла та ІМТ повідношенню до їхніх здорових однолітків. При аналізі ретроспективних данихобстежених дітей встановлено, що середній вік виявлення дисліпідемії склав 12,0± 3,63 років. Середній вік встановлення діагнозу сімейної гіперхолестеринемії(СГ) в обстеженій популяції становив 11,6 ± 4,06 років, у той час як запропонованасучасною літературою лікувальна модель рекомендує найбільш сприятливий вікпочатку лікування 8-10 років. Відповідно викладених результатів булорекомендовано для всіх дітей у віці 7 років та дітям із групи ризику з 2 років життя4проводити первинне визначення ліпідного профілю з визначенням показників ЗХ,ЛПНЩ, ЛПВЩ, ЛПДНЩ, залХ, ТГ та не-ЛПВЩ.Оцінювання антропометричних показників вздовж вікових категорій у дітейз СГ виявило, що більшість дітей мають гармонійний фізичний розвиток у межах60-80%, ожиріння виявляється у кожної 5ї дитини вікових категорій 5-9 років та15-18 років. Кожна 5 дитина вікової категорії 10-14 років має недостатню масутіла. Ауксологічний аналіз групи співставлення встановив гармонійність розвитку100% обстежених.У роботі вперше в Україні були вивчені особливості змін якісного такількісного складу харчового профілю та дієтичного комплаєнсу у дітей здисліпідемією та сімейною гіперхолестеринемією. За допомогою опитувальникаFFQ® були отримані достовірні дані, що діти з сімейною гіперхолестеринемією увсіх вікових категоріях до та після початку медичної дієтичної терапії задопомогою Дієти інтегрованого способу життя для здоров’я серцево-судинноїсистеми (CHILD-1) недостатньо задовольняють їхні щоденні енергетичні потреби,дефіцит яких може сягати 41,45%. Пацієнти в усіх вікових категоріях не можутьсамостійно досягти збалансованого режиму харчування, що призводить донегармонійної маси. Отже, вони вимагають більш прискіпливого медичногосупроводу та регулярного моніторингу з боку лікаря.^UThe dissertation focuses on examining the impact of dyslipidemia on children'scardiovascular system, enhancing early detection diagnostics for potentialcardiovascular lesions, devising preventive measures for timely identification, anddeveloping therapeutic strategies for children with dyslipidemia, including geneticallydetermined cases.Identifying high-risk groups for premature cardiovascular lesions, searching foreffective markers of preclinical cardiovascular damage in children from atheroscleroticrisk groups, and promoting normal physical development and cardiovascular health inchildhood highlight the significance of this study, justifying further investigation ofpotential disorders and subsequent correction methodologies. To attain the study'sobjective, the subsequent goals were established:1. To analyze the qualitative and quantitative changes in the nutritionalprofile and dietary compliance in children with dyslipidemia, including familialhypercholesterolemia.2. To examine the quality of life and energy expenditure for physical activityin children with dyslipidemia, including familial hypercholesterolemia.113. To examine the composition of blood serum lipids, the concentrations ofapolipoprotein A1 and B, and the dp-uc MGP protein marker for microcalcificationprediction in patients with familial hypercholesterolemia, applying a systematicmethodology.4. To conduct physical examination and cardiac diagnostic studies in childrenwith dyslipidemia, including familial hypercholesterolemia. The research will evaluatechanges in the intima-media complex thickness of the common carotid artery, assessthe arterial stiffness through the ankle-brachial index, and determine the morphologicaland functional echocardiographic characteristics.5. To perform a comprehensive assessment of the relationship between thenutritional profile indicators, the health-related quality of life scores, the energyexpenditure for physical activity level, the extended lipid profile data, the dp-uc MGPprotein concentration level, and the cardiac diagnostic studies data to create a statisticalmodel with predictors of cardiovascular disease.6. To develop a program to diagnose and prevent a cardiovascular disease inchildren with dyslipidemia, including familial hypercholesterolemia.To achieve the study's objectives, we monitored 118 children with dyslipidemia,including those with familial hypercholesterolemia (n = 15), in the cardio-rheumatologydepartment of Kyiv City Children’s Clinical Hospital No.1. 21 healthy peers wereincluded as a comparison group. The children, aged 5 to 18 and of both sexes, werecategorized by age according to WHO recommendations.The scientific data pertaining to the physical development of children withdyslipidemia, including familial hypercholesterolemia, has been significantly enriched.Based on an auxological analysis, patients with dyslipidemia exhibited a statisticallysignificant higher body weight and BMI than their healthy peers. Retrospective dataanalysis further revealed an average age of dyslipidemia onset as 12.0 ± 3.63 yearsamongst the study's subjects. The mean age at which familial hypercholesterolemia wasdiagnosed among the study participants was 11.6 ± 4.06 years, a noteworthy observationconsidering that the prevailing guidance in current literature suggests initiation oftreatment within the age range of 8 to 10 years. Based on the listed findings, it is advised12that an initial lipid profile including total cholesterol (TC), HDL-C, LDL-C, VLDL-C,remnant cholesterol, triglycerides (TG), and non-HDL-C levels should be conducted forall children aged 7 years and those at risk beginning at 2 years of age.Assessing anthropometric indicators across different age groups in children withFH revealed that a majority (60-80%) exhibit harmonious physical development.Nevertheless, obesity is observed in every fifth child within the age groups of 5-9 yearsand 15-18 years. Conversely, in the age group of 10-14 years, every fifth child isidentified as underweight.Particular attention was given to analyzing the nutritional profile of a comparisongroup comprising healthy children. The goal was to identify any potential differencesbetween their nutritional profiles and those of children with dyslipidemia and,consequently, to gain a better understanding of the impact of nutrition on children'shealth, particularly as it relates to physical development and cardiovascular health.