Комплексно висвітлено діяльність В. Сарбея (1928 - 1999 р.) як історика України. На основі вивчення архівних джерел, творчої спадщини вченого, матеріалів його особистого архіву проаналізовано всі аспекти наукової діяльності та розглянуто його життєвий і творчий шлях на тлі суспільно-політичних явищ, які відбувались в Україні. Зауважено, що у науковому доробку дослідника (більше тисячі робіт) відображені процеси змін його історичних поглядів. Зазначено, що В. Сарбей вивчав історію України XIX - початку XX ст. У радянські часи його праці з даної проблеми відповідали ідеям радянської історіографії, з кінця 1980-х рр. він розпочав розробку питань національної історії. У 1990-х рр. В. Сарбей запропонував концепцію українського відродження, а також ідеї щодо висвітлення та дослідження історії України. Окремі праці науковця присвячені історії української історичної науки періоду XX ст. Важливе місце у доробку В. Сарбея належить персонологічним розвідкам.

  Скачати повний текст

Розроблено класифікацію висловлень-звинувачень з урахуванням особливостей їх структури. Охарактеризовано мовні засоби об'єктивації висловлення-звинувачення. Розроблено синтаксичні моделі, за якими структуруються висловлення-звинувачення залежно від форми їх реалізації. На підставі результатів статистичного аналізу взаємодії всіх засобів об'єктивації зроблено висновок про вплив лексико-синтаксичних та прагматичних факторів на вибір форми вираження висловлення-звинувачення адресантом. Встановлено вплив рольових, статусних та гендерних факторів на функціонування висловлення-звинувачення на рівні ситуативного контексту. Розглянуто основні когнітивно-прагматичні характеристики висловлення-звинувачення.

  Скачати повний текст

Представлено модифікацію лазерної задньої гіалоїдотомії (ЛЗГТ), що грунтується на утворенні додаткового отвору у задній гіалоїдній мембрані у верхній частині премакулярного крововиливу. Встановлено, що застосування лазерних технологій для дренування премакулярних крововиливів дозволяє у три рази скоротити термін лікування у порівнянні з традиційним медикаментозним лікуванням. З'ясовано, що у разі премакулярних крововиливів за наявності діабетичної ретинопатії модифікована ЛЗГТ дозволяє на 20 % скоротити термін лікування у порівнні з традиційною ЛЗГТ, а оптична когерентна томографія - розрахувати об'єм і площину премакулярного крововиливу та ретельно спостерігати за перебігом післяопераційного періоду.

  Скачати повний текст

На підставі результатів досліджень поведінки корів у технологічній групі за прив'язного та безприв'язного способів утримання та їх реакції на кормовий фактор, рухової активності та споживання води оптимізовано режими годівлі тварин з використанням кормового столу, що забезпечує збільшення споживання корму на 5 - 10 % та підвищує молочну продуктивність до 14,4 %. Розвинуто положення щодо доцільності застосування безприв'язного способу утримання корів з обов'язковим використанням сучасних доїльних установок типу "Ялинка" та "Паралель", що забезпечує зниження затрат праці операторів машинного доїння корів до 15,7 - 32,8 %. Оптимізовано параметри боксів для корів українських чорно- та червоно-рябої молочних порід і схему їх розташування у корівниках, що дозволило покращити технологічні рішення стосовно облаштування кормового столу, кормового та гнойового проходів під час реконструкції та будівництва корівників. Уточнено окремі елементи, параметри та схеми розміщення технологічного обладнання у корівниках за безприв'язно-боксового утримання корів під час реконструкції та будівництва тваринницьких приміщень. Установлено, що найбільш оптимальна ширина кормового столу у корівнику становить 5 м, кормових проходів для корів - 3,5 м; а фронт годівлі на одну корову має складати не менше 0,8 м. Це забезпечує сталу поведінку й адекватну реакцію корів на кормовий фактор і зменшення кількості стресів у тварин, створює комфортні умови для утримання корів і одержання високої молочної продуктивності.

  Скачати повний текст

В дисертації представлено результати теоретичних досліджень процесу резонансного тунелювання за участю глибоких станів в напівпровідникових структурах і зв'язаних з ним ефектів. Розраховуються і аналізуються енергетичні спектри двобар'єрної тунельно-резонансної структури, асиметричних подвійних квантових ям, надграток з макродефектами за умови, що в потенціальних бар'єрах вказаних структур знаходяться глибоких центри. Показано, що глибокі домішки кардинальним чином змінюють тунельні спектри невпорядкованих надграток різних типів. Пропонуються нові версії квазіперіодичних надграток Фібоначчі, а також ієрархічних НГ і аналізуються їх спектри. Продемонстровано сильний вплив розсіювачів на енергетичні спектри мезокристалів, транспортні властивості L-подібних квантових хвильоводів, тунельні спектри альтернованих надграток різних типів, характеристики контакту метал-напівпровідник. Розглянуто також деякі питання утворення глибоких станів в напівпровідниках.

  Скачати повний текст

Розкрито суть, зміст творчої діяльності, що поєднує у собі мотиваційний, орієнтаційний, емоційно-вольовий, психофізіологічний та оцінювальний компоненти, спрямовані на підвищення результативності нетрадиційних методів навчання. Обгрунтовано педагогічні умови для подальшого вдосконалення формування готовності учнів музичних шкіл до творчої діяльності. Наведено форми та методи реалізації принципу рольової перспективи у формуванні учнів за схемою Я - творча особистість. Доведено ефективність використання завдань-вправ на моделювання ситуацій, тренінгів. Розроблено індивідуальний підхід та свободу вибору завдань на підставі концепції, що визначає особливості власного Я.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано теоретичні основи формування дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами в контексті сучасних викликів суспільства. Визначено сутність процесу підтримки батьків дітей з особливими мовленнєвими потребами як комплекс заходів, що організовані вчителями-логопедами та спрямовані на залучення батьків до співпраці у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах віддаленої взаємодії. Реалізація цих заходів дає змогу покращити якість життя сімей, які виховують дитину з особливими мовленнєвими потребами через надання батькам ресурсів для мовленнєвого розвитку їхніх дітей, сприяння задоволенню ними власних соціальних і психологічних потреб. Проаналізовано сучасні форми залучення педагогами-логопедами батьків до взаємодії в умовах закладів дошкільної освіти та визначено, що оптимальною моделлю стосунків між фахівцем та батьками має стати партнерська взаємодія, забезпечена новітніми технологічними рішеннями з використанням інтерактивного потенціалу інформаційного мережевого середовища та дистанційних можливостей комп’ютерних технологій. Встановлено, що створення віртуального просвітницького простору для батьків дітей з особливими освітніми потребами та впровадження дистанційних форм роботи надають можливість трансформувати традиційні підходи до представлення, розповсюдження та обміну інформацією. Констатовано необхідність створення дистанційно-інтерактивного середовища для безперервної взаємодії педагога з батьками та включення в таке середовище застосунків, сервісів та програм, як от: соціальних мереж, онлайн-платформ для дистанційного зв’язку, навчальних онлайн-платформ, хмарних сервісів, месенджерів для особистого спілкування та чат-ботів для консультування. Доведено, що використання дистанційно-інтерактивного середовища підтримки батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами сприяє зростанню в них рівня готовності до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей, що є фактором, який сприяє отриманню успішного результату під час логокорекційної роботи. Визначено методологічні підходи до комплексного вивчення підтримки (системний, процесуальний, гуманістичний, аксіологічний, акмеологічний, середовищний, особистісно орієнтований, соціально-психологічний, сімейно-орієнтований та діяльнісно-інтерактивний) та принципи організації взаємодії учителя-логопеда з батьками (принцип емоційного благополуччя, індивідуалізації, орієнтації на потреби та запити батьків, практичної орієнтованості, систематичності й неперервності, диференціації, інтеграції).Розроблено структурно-функціональну модель готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом з метою відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища, яка стала основою діагностики рівня вираженості такого феномену та відобразила специфіку готовності дорослих людей (нефахівців) до співпраці з логопедом у логокорекційному процесі. Здійснено аналіз компонентного складу готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом у процесі логокорекції, оскільки саме вона, на нашу думку, є основною передумовою ефективності логокорекційної роботи з дитиною з особливими мовленнєвими потребами в умовах віддаленої взаємодії. Готовність до співпраці з логопедом у процесі логокорекційної діяльності за своєю суттю та структурою подібна до готовності людини до інноваційної діяльності і містить мотиваційний, когнітивний та процесуальний компоненти. Розроблено компонентний склад готовності батьків до співпраці з учителем-логопедом. У її структурі виокремлено аксіологічний (система психологічних утворень особистості, які за відповідних обставин створюють відповідні настрої та спонукають людину до обраної діяльності), акмеологічний (комплексне утворення з ціннісних установок, особистісних якостей та властивостей суб’єкта діяльності, які обумовлюють успішність і продуктивність обраної діяльності) та праксеологічний (здатність батьків діяти самостійно та взаємодіяти з іншими суб’єктами діяльності, у тому числі з дитиною, з метою її ефективної організації та досягнення спільного результату) компоненти. Кожен з компонентів готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом у процесі відновлення мовленнєвих потенцій їхніх дітей в умовах дистанційно-інтерактивного середовища обумовлює низку критеріїв готовності батьків: мотиваційну готовність, готовність до самовдосконалення та технологічну готовність. Розроблено програму та діагностичний інструментарій, послідовність та алгоритм діагностичних процедур дослідження для визначення рівня готовності батьків дошкільників з особливими мовленнєвими потребами до співпраці з учителем-логопедом в умовах віддаленої взаємодії.^UThe dissertation sets out the theoretical foundations for the methodology for designing the distance-interactive environment to support parents of children with special speech needs in the context of modern societal challenges. The essence of the process of supporting parents of children with special speech needs is determined as a set of activities organized by speech therapists and aimed at parental cooperation in the process of restoring the speech potential of their children. The implementation of these measures makes it possible to improve the quality of life of those families raising a child with special speech needs, by providing parents with the resources for speech development of their children, helping them to meet their own social and psychological needs. The modern forms of involvement of parents by speech therapists in interaction in the conditions of preschool education institutions were analyzed. It was determined that the optimal model of relations between the specialist and parents should be interaction through partnership, based on the latest technological solutions using the interactive potential of the information network environment and the remote capabilities offered by computer technologies. It has been established that the creation of a virtual educational space for parents of children with special educational needs and the introduction of remote forms of work provides an opportunity to transform traditional approaches to the presentation, distribution and exchange of information. There is a need to create a remote-interactive environment for continuous interaction between the therapist and parents and to include in such an environment the key applications, services and programs, such as social networks, online platforms for remote communication, online educational platforms, cloud services, messaging for personal communication and chat-bots for consulting. It has been demonstrated that the use of a remote-interactive environment supporting parents of children with special speech needs contributes to an increase in the level of readiness of parents of such children to cooperate with a speech therapist in the process of restoring their children’s speech potential, and this is a contributory factor in obtaining a successful result during speech therapy. Methodological approaches to the comprehensive study of support (systemic, procedural, humanistic, axiological, acmeological, environmental, person-centred, socio-psychological, family-oriented, and activity-interactive) and the principles of organizing the interaction of a speech therapist with parents (the principle of emotional well-being, individualization) are determined, directed towards the needs and requests of parents, with a practical orientation, systematicity and continuity, differentiation, and integration.A structural-functional model of the readiness of parents of children with special speech needs to cooperate with a speech therapist in order to restore the speech potential of their children in the conditions of a remote-interactive environment was developed. This becomes the basis for diagnosing the level and specifics of the readiness of adults (non-specialists) to cooperate with a therapist during speech therapy. An analysis of the components that make up the parents’ willingness to cooperate with a speech therapist in the speech therapy process was carried out, as we consider this the main prerequisite for the effectiveness of speech therapy with a child with special speech needs in conditions of remote interaction. Readiness to cooperate with a specialist in the process of speech therapy is similar in nature and structure to a person’s readiness for innovative activity and contains motivational, cognitive and procedural components.The component composition of parents’ readiness to cooperate with a speech therapist has been identified. In the structure of readiness, we distinguish between axiological components (a system of psychological formations of the personality, which under appropriate circumstances create appropriate moods and motivate a person to the chosen activity), acmeological components (a complex formation of value attitudes, personal qualities and properties of the subject of activity that determine the success and productivity of the chosen activity) and praxeological components (the ability of parents to act independently and interact with other subjects of activity, including the child, for the purpose of its effective organization and achievement of a common result). Each of the components of the readiness of parents of children with special speech needs to cooperate with a speech therapist in the process of restoring the speech potential of their children in the conditions of a remote-interactive environment determines a number of criteria for the readiness of parents: motivational readiness, readiness for self-improvement, and technological readiness.