Досліджено мовну політику, яку провадив радянський уряд в УРСР та проаналізовано сучасну мовну ситуацію в Україні, деформації якої спричинені процесами мовно-культурної асиміляції у період колоніальної залежності України від Росії. Радянську мовну політику проаналізовано у двох аспектах - зовнішньому, спрямованому на звуження функцій, сфер вживання та соціальної бази української мови, і внутрішньому, що виявлявся у втручанні органів влади у правописну, термінологічну та лексикографічну практики з метою нівеляції самобутніх рис української мови та штучної активізації процесів її зближення з російською мовою. Загальну характеристику мовної ситуації України здійснено за даними всеукраїнських соціологічних опитувань. Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовної ситуації Києва, визначено показники демографічної та комунікативної потужності української та російської мов у столиці, оцінні характеристики обох мов у київському соціумі, співвідношення двох мов у різних сферах вживання, виявлено ставлення киян до української мови як державної та зміни у масовій свідомості щодо перспектив розширення сфер вживання української мови. Досліджено явище змішування української та російської мов, розглянуто креолізований тип усного мовлення, сформований внаслідок домінування російської мови у міських середовищах, визначено ареал його поширення та місце у системі форм побутування української мови. Висвітлено шляхи подолання кризової мовної ситуації країни, визначено практичні завдання державної мовної політики.

  Скачати повний текст