Проведено комплексне дослідження процесів утворення, послідовного та планомірного реформування Збройних сил Директорії УНР за умов ведення бойових дій, висвітлено історію їх розвитку. Визначено роль зовнішньополітичних чинників у формуванні військово-політичного курсу напередодні та в період приходу до влади Директорії УНР. Висвітлено передумови й особливості формування військової політики Директорії та процес створення Дієвої армії УНР. Наведено загальну характеристику Дієвої армії УНР: організацію командної вертикалі, формування старшинського складу, структуру та реорганізаційні процеси. Проаналізовано найбільш дискусійні аспекти, пов'язані з явищем "отаманії" у період Директорії УНР, з'ясовано причини їх виникнення та вплив на наслідки національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено бойові дії армії УНР й Української Галицької Армії (УГА) проти військ більшовицької Росії та Добрармії генерала Денікіна у 1919 р. Висвітлено участь Збройних сил УНР на завершальному етапі боротьби за державну незалежність України. Розглянуто наслідки переходу УГА на бік Денікіна. Проаналізовано процес реорганізації армії УНР після підписання Варшавського договору 22 квітня 1920 р. та Військової конвенції 24 квітня 1920 р., а також за умов польсько-більшовицької війни.

  Скачати повний текст

На підставі результатів клінічного обстеження та визначення біохімічних та імунологічних показників з'ясовано клініко-патогенетичні особливості гострого гепатиту В (ГГВ) у осіб з хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі та доведено необхідність застосування індивідуального підходу щодо їх лікування. Здійснено експериментальну комплексну оцінку дії екстракту ехінації пурпурової на морфофунціональний стан печінки за різних видів її уражень. На підставі одержаних даних, а також результатів клінічного обстеження, вивчення змін біохімічних та імунологічних показників у процесі лікування обгрунтовано доцільність застосування екстракту ехінацеї пурпурової в комплексній терапії хворих на ГГВ з хронічними запальними захворюваннями дихальних шляхів в анаменезі.

  Скачати повний текст

Виявлено, що основною особливістю поетапного становлення філософсько-правового розуміння мети покарання є наявність духовного гуманістичного стрижня. Попри те, що у різні історичні періоди й у різних філософсько-правових і кримінально-правових наукових школах розуміння мети покарання характеризувалося специфічними проявами, в онтологічному, антропологічному й аксіологічному вимірах домінував гуманістичний концепт. Хоча в історичній вертикалі філософсько-правове розуміння мети покарання не завжди адекватно об'єктивувалось у законодавчій і правозастосувальній сферах, у теоретичній площині превалював гіманістичний вектор. Обгрунтовано, що за сучасних умов демократизації та посилення гуманістичних тенденцій складові мети покарання необхідно розглядати не лише як такі, що узгоджуються у системному вимірі як внутрішньосистемні елементи мети покарання, а й як такі, що співвідносяться зі стандартами демократичного розвитку. Доведено, що поняття кари узгоджуватиметься з європейськими гуманістичними цінностями, якщо осмислюватиметься й об'єктивуватиметься на засадах демократичності, справедливості, рівності громадян перед законом.

  Скачати повний текст