У дисертації вперше здійснено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблеми формування здоровʼязбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів фізичної терапії у процесі вивчення фахових дисциплін. Розглянуто провідні наукові підходи до проблеми дослідження у сукупності двох рівнів: загальнонаукового (холістичний і гуманістичний підходи) та конкретно-наукового (компетентнісний, аксіологічний та діяльнісний підходи). Представлено результати категорійно-поняттєвого аналізу проблеми дослідження: аналіз базових понять дослідження («збереження здоров’я», «компетентність», «професійна компетентність», «здоров’язбережувальна компетентність», «бакалаври фізіотерапії», «фахові дисципліни»); визначення професійної компетентності майбутнього фахівця-фізіотерапевта як комплексу професійних знань, вмінь та навичок професійної діяльності в галузі фізіотерапії, а також особистісних і професійних характеристик, що уможливлюють ефективне виконання фахівцем-фізіотерапевтом своїх професійних обов’язків, забезпечують його професійне зростання та самореалізацію. На підставі аналізу змісту українських та міжнародних документів про підготовку фахівців-фізіотерапевтів з’ясовано зміст основних дескрипторів, що визначають належний рівень професійної компетентності фахівців-фізіотерапевтів на бакалаврському рівні підготовки.Обґрунтовано чотири базові компоненти здоровʼязбережувальної компетентності бакалаврів фізичної терапії: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-змістовий, діяльнісно-процесуальний, рефлексивно-поведінковий компонент.Доведено, що оскільки майбутні бакалаври фізичної терапії є фахівцями сфери охорони здоров’я, то у контексті досліджуваної проблеми найбільш доцільною є змішана модель формування їхньої здоров’язбережувальної компетентності, коли до фахових дисциплін додається вплив загалом освітнього середовища закладу вищої освіти, освіта впродовж життя, позааудиторна діяльність молоді. Спроєктовано модель формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів фізичної терапії у процесі вивчення фахових дисциплін як науково обґрунтовану систему конструктів (стратегічного, тактичного і оперативного), що відображає взаємозв’язок цілі дослідження (формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів фізичної терапії у процесі вивчення фахових дисциплін) із соціальними, теоретичними, організаційними і методичними засадами її досягнення. Реалізовано експериментальне дослідження моделі, форм і методів формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх бакалаврів фізичної терапії. Діагностика стану сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фізичних терапевтів у процесі вивчення фахових дисциплін відбувалася за участі 287 майбутніх бакалаврів з фізичної терапії  здобувачів І-ІV курсів спеціальності 227 Терапія та реабілітація; 29 викладачів, які здійснюють викладання фахових дисциплін.Практичне значення дослідження визначається тим, що укладено діагностичний інструментарій, який склали: анкета на виявлення рівня сформованості відповідального ставлення до здоров’я З. Крупник; методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокича; комп’ютерне тестування знань з фахових дисциплін; моніторинг якості знань і навчальної успішності здобувачів з фахових дисциплін; анкета Ю. Копочинської для вивчення технологічної готовності та професійної ідентичності майбутніх фахівців з фізичної терапії; методика дослідження впевненості на усвідомлюваному рівні; аутоаналітичний опитувальник здорової особистості; методика діагностики ставлення до інших людей з інвалідністю О. Купрєєвої.Обґрунтовані зміст та структура здоровʼязбережувальної компетентності майбутніх фізіотерапевтів дають змогу забезпечити моніторинг якості професійної підготовки майбутніх фахівців у ЗВО. Основні положення та висновки дослідження доцільно використовувати в процесі професійної підготовки майбутніх бакалаврів фізичної терапії, при укладанні навчально-методичних видань, а також у процесі підвищення кваліфікації та організації освіти впродовж життя фахівців з фізичної терапії.Ключові слова: здоров’язбережувальна компетентність, формування здоров’язбережувальної компетентності, модель формування здоров’язбережувальної компетентності, майбутні бакалаври фізичної терапії, фахові дисципліни, освітнє середовище закладу вищої освіти.^UFor the first time, the theoretical generalization and scientific solution to the problem of formation of health-saving competence of future bachelors of physical therapy in the process of studying professional disciplines was carried out in the dissertation. The leading scientific approaches to the research problem are considered in the combination of two levels: general scientific (holistic and humanistic approaches) and specific scientific (competence, axiological and activity approaches).The results of the categorical and conceptual analysis of the research problem are presented: analysis of the basic concepts of the study (“health preservation”, “competence”, “professional competence”, “health-saving competence”, “bachelors of physical therapy”, “professional disciplines”); definition of the professional competence of a future specialist in physical therapy as a complex of professional knowledge, skills and abilities of professional activity in the field of physical therapy, as well as personal and professional characteristics that enable the effective performance of professional activities by a specialist in physical therapy, provide his/her professional growth and career fulfillment.Based on the analysis of the content of Ukrainian and international documents on the training of specialists in physical therapy, the content of the main descriptors determining the appropriate level of professional competence of specialists in physical therapy at the bachelor’s level of training is clarified.Four basic components of the health-saving competence of bachelors of physical therapy are substantiated: value-motivational, cognitive and content, activity-process, reflective and behavioral component.It is proved that since future bachelors of physical therapy are specialists in the field of health care, in the context of the problem under study, the most appropriate is a mixed model of formation of their health-saving competence, when professional disciplines are supplemented in general by the influence of educational environment of higher education institution, lifelong learning, and extracurricular activities of young people.The model of formation of health-saving competence of future bachelors of physical therapy in the process of studying special disciplines is designed as a scientifically grounded system of constructs (strategic, tactical and operational), which reflects the relationship between the purpose of the study (formation of health-saving competence of future bachelors of physical therapy in the process of studying special disciplines) and the social, theoretical, organizational and methodological principles of its achievement. An experimental study of the model, forms and methods of health-saving competence formation of future bachelors of physical therapy was implemented. The diagnostics of the state of formation of health-saving competence of future physical therapists in the process of studying special disciplines was carried out with the participation of 287 future bachelors of physical therapy – I-IV years students of specialty 227 Therapy and Rehabilitation; 29 educators who teach special disciplines.The practical significance of the study is determined by the fact that the diagnostic tools have been compiled, which include: a questionnaire to determine the level of formation of a responsible attitude to health by Z. Krupnyk; methodology “Value Orientations” by M. Rokych; computer testing of knowledge in special disciplines; monitoring the quality of knowledge and academic performance of the students in special disciplines; questionnaire by Yu. Kopochynska for studying the technological readiness and professional identity of future specialists in physical therapy; methodology for studying confidence at a conscious level; autoanalytic questionnaire of a healthy personality; methodology of diagnosing attitudes towards other people for people with disabilities by O. Kupreeva.The substantiated content and structure of future physical therapists' health-saving competence allows monitoring the quality of professional training of future specialists in higher education institutions. The main statements and conclusions of the study should be used in the process of professional training of future bachelors of physical therapy, compiling educational and methodological publications, as well as in the process of advanced training and organization of lifelong education of physical therapy specialists.Key words: health-saving competence, formation of health-saving competence, model of formation of health-saving competence, future bachelors of physical therapy, professional disciplines, educational environment of a higher education institution.

У дисертації наведено результати теоретичного узагальнення специфіки втілення жіночих образів в оперному мистецтві ХІХ ст. в аспекті образної парності. Головним факторам актуальності постає потреба відкрити й дослідити характер взаємодії парних жіночих образів в опері, що сприяє більш цілісному осягненню їх семантики, драматургічного задуму, а також розумінню значення контрастів та паралелей між ними на рівні музичної мови. Мета роботи – визначити характер взаємодії парних жіночих образів та парних образів за участю жіночих персонажів в оперному мистецтві ХІХ ст. на семантичному і драматургічному рівнях. Об’єктом дослідження є оперне мистецтво ХІХ століття, предметом – художнє втілення парних жіночих образів в західно-європейській і українській опері ХІХ ст. Матеріалом дослідження є опери Р. Вагнера («Лоенгрін», «Тангейзер»), «Аїда» Дж. Верді, опера «Кармен» Ж. Бізе, твори українських композиторів – «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, опери М. Лисенка («Наталка-Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Різдвяна ніч», «Енеїда», оперета «Чорноморці»). Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дисертації вперше в українському музикознавстві запропоновано новий погляд на інтерпретацію жіночих образів оперного мистецтва в аспекті парного зіставлення; досліджено взаємодію парних жіночих образів як музикознавчу проблему; виокремлено семантичні елементи музичної мови та драматургію жіночих образів в аспекті парності на прикладі опер ХІХ ст.; суттєво оновлено 3 та поглиблено вивчення драматургічної ролі парних жіночих образів в оперному творі та досліджено специфіку їх композиторського втілення на прикладі західноєвропейських і українських опер ХІХ ст.; розроблено класифікацію типів взаємодії парних жіночих образів в оперному мистецтві; за допомогою компаративного аналізу досліджено семантику парних жіночих образів на рівні музичної мови та на образно-емоційному рівні в контексті загальної драматургії опери; уточнено поняття «музична драматургія» в аспекті парної взаємодії образів; отримало подальший розвиток категорія «парні образи в мистецтві» та поняття «семантика музичної мови».Висновки узгоджують усі основні положення дослідження, сумують провідні визначення та формують цілісну теоретичну модель роботи відповідно до її мети та завдань. Запропоновано для аналізу парних образів в опері наступні критерії класифікації: гендерна належність, зміст компаративного зіставлення, ступінь контрастності поєднання «позитивненегативне», тип музичної взаємодії. Так, за гендерною належністю усі парні образи-персонажі розподіляються на однорідні (чоловічі або жіночі) та мішані (чоловік–жінка). При цьому, мішані пари образів, як правило, утворюються між головними героями опери, оскільки більша частина оперних сюжетів пов’язана з відтворенням історій кохання (з трагічним або щасливим фіналом). У свою чергу, однорідні пари образів в більшості випадків виникають між головним і більш другорядним персонажами. Підкреслено, що зміст компаративного зіставлення пов’язаний з тим, що лежить в основі порівняння. Так, у вищезазначених парах жіночих персонажів з опер західноєвропейських композиторів спостерігаються наступні компаративні зіставлення: щирість–підступність (Ельза–Ортруда), святість– гріховність (Єлизавета–Венера), влада–рабство (Аїда–Амнеріс), цнотливість–розгнузданість (Мікаела–Кармен). Тип музичної взаємодії обумовлений композиційною драматургією опери: якщо наявна безпосередня музична комунікація героїв (спільні дуети, розмовні діалоги), то тип взаємодії так само є безпосереднім, близьким, якщо ж вона відсутня – то більш віддаленим, опосередкованим. Так, безпосередній тип музичної взаємодії спостерігається між персонажами Ельза–Ортруда, Аїда–Амнеріс, Наталка– Терпелиха. Відповідно, опосередкований тип музичної взаємодії притаманний парним образам Єлизавета–Венера, Кармен–Мікаела, Оксана–Одарка, Оксана–Солоха, Настя–Марильця. Особливим різновидом зв’язку є такий тип взаємодії, коли два парних жіночих персонажі приймають у любовному 8 трикутнику й кожний з них по-різному впливає на третього, чоловічого персонажа. Залучення такого прийому характерне як для образів з безпосередньою, так і для образів з опосередкованою музичною взаємодією. Зокрема, Кармен та Мікаела протягом розгортання дії протилежним чином впливають на долю дона Хозе; аналогічно задіяні у любовному трикутнику разом з Тангейзером Єлизавета та Венера. Втілення парних жіночих образів в українській опері ХІХ ст., як правило, висвітлює проблематику «батьки–діти», при цьому переважає принцип поєднання двох позитивних персонажів. Парні жіночі образи в оперному мистецтві – це такі образи, що співвідносяться за одним з принципів: контрастне зіставлення, взаємодоповнення, контрастне сполучення в контексті структурного, поетичного та метафізичного видів аналізу. Отже, висновки свідчать про важливість розуміння драматургічної ролі парних жіночих образів та дослідження їх не відокремлено один від одного, а разом.^UThe dissertation presents the results of a theoretical generalization of the specifics of the embodiment of female images in the operatic art of the 19th century. in the aspect of figurative parity. The main factors of relevance are the need to discover and explore the nature of the interaction of paired female characters in the opera, which contributes to a more holistic understanding of their semantics, dramaturgical design, as well as understanding the meaning of contrasts and parallels between them at the level of musical language. The purpose of the work is to determine the nature of the interaction of paired female images and paired images with the participation of female characters in the opera art of the 19th century on the semantic and dramatic levels. The object of research is the opera art of the 19th century, the subject is the artistic embodiment of paired female images in Western European and Ukrainian opera of the 19th century. The material of the study is the operas of R. Wagner (“Lohengrin”, “Tannhäuser”), “Aida” by G. Verdi, the opera “Carmen” by G. Bizet, the works of Ukrainian composers – “Zaporozhets za Dunayem” by S. Gulak-Artemovsky, operas by M. Lysenko (“Natalka-Poltavka”, “Taras Bulba”, “Drowned”, “Christmas Night”, “Aeneid”, operetta “Chornomortsi”). Scientific novelty of the obtained results is that the dissertation offers a new perspective for the first time in Ukrainian musicology on the interpretation of female images of opera art in the aspect of paired juxtaposition; the interaction of paired 10 female images was investigated as a musicological problem; the semantic elements of the musical language and the dramaturgy of female images in the aspect of parity are singled out on the example of operas of the 19th century; significantly updated and deepened the study of the dramaturgical role of paired female characters in an opera work and explored the specifics of their compositional embodiment on the example of Western European and Ukrainian operas of the 19th century; a classification of the types of interaction of paired female images in opera art has been developed; with the help of a comparative analysis, the semantics of paired female images at the level of musical language and at the image-emotional level in the context of the general dramaturgy of the opera were investigated; in specified the concept of “musical drama” in the aspect of paired interaction of images; the category "paired images in art" and the concept of “semantics of musical language” kept further development .Conclusions harmonize all the main provisions of the study, summarize the leading definitions and form a coherent theoretical model of the work in accordance with its purpose and tasks. In particular, for the analysis of paired images in the opera, we proposed the following classification criteria: gender belonging, the content of the comparative juxtaposition, the degree of contrast of the “positive-negative” combination, the type of musical interaction. So, according to gender, all paired images-characters are divided into homogeneous (male or female) and mixed (male-female). At the same time, mixed pairs of images, as a rule, are formed between the main characters of the opera, since most of the opera plots are related to the reproduction of love stories (with a tragic or happy ending). In turn, homogeneous pairs of images in most cases arise between the main and more secondary characters. It is emphasized that the content of the comparative comparison is related to what is the basis of the comparison. Artistic embodiment of paired female images in the Ukrainian opera of the 19th century has its own specificity, which is rooted in the national mentality and people’s worldview. Thus, according to the content of the comparative comparison, paired female images, as a rule, highlight the problem of “parents and children”, while the principle of combining two positive characters prevails. Paired female images in opera art are such images that are correlated according to one of the principles: contrasting juxtaposition, complementarity, contrasting combination in the context of structural, poetic and metaphysical types of analysis. Therefore, the conclusions indicate the importance of understanding the dramatic role of paired female images and studying them not separately from each other, but together.

У дисертації здійснено цілісний аналіз особливостей формування простору класної кімнати початкової школи України кінця ХІХ ст. – 1991 р. як основного структурного компонента шкільного простору, головного приміщення у школі, у якому забезпечуються необхідні умови для якісного освітнього процесу й усебічного розвитку дитини задля актуалізації позитивного досвіду за умов творення Нової української школи (НУШ). У зв’язку з появою нових викликів і проблем за умов психотравмувальних подій набуває актуальності вивчення історико-педагогічного досвіду минулого щодо створення сприятливого освітнього середовища й, зокрема, формування простору класної кімнати початкової школи, що дасть змогу не лише зберегти наступність у розвитку педагогічної науки, а й актуалізувати позитивний досвід в умовах творення НУШ. Простір класної кімнати початкової школи України з кінця ХХ ст. й до 1991 р. мав свою історію формування, що пов’язана зі зміною підходів до освіти, зміною культурного середовища, розвитку матеріально-технічної бази.Схарактеризовано теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи в досліджуваних хронологічних межах, які розподілено на окремі етапи: дореволюційний (кінець ХІХ – початок ХХ ст.), 20–30-ті рр. ХХ ст., радянський (1939–1991 рр.), у якому виокремлено підетапи: 40–50-ті рр., 60-ті рр., 70–80-ті рр. ХХ ст. Актуалізовано історико-педагогічний досвід у формуванні простору класної кімнати як важливого компонента освітнього середовища Нової української школи – реформи загальної середньої освіти, що впроваджується в Україні.Простежено витоки і засади сучасних вимог до формування простору класної кімнати НУШ. На основі здійсненого узагальнення доведено, що простір класної кімнати Нової української школи має не лише відповідати викликам, вимогам і нормам, які постійно змінюються в контексті змін соціуму, а й спиратися на ідеї вітчизняних педагогів й великий практичний досвід початкової школи України з кінця ХІХ ст. й до 1991 р. Зроблено висновок, що багато аспектів, відображених у Концепції НУШ стосовно формування простору класної кімнати початкової школи, перегукуються з педагогічними ідеями й досвідом минулого.Схарактеризовано перспективні підходи до формування безпечного простору класної кімнати для дітей за умов пандемії Covid-19 та російсько-української війни, як-от: культурно-гуманістичний, системно-цілісний, ментально-емоційний, особистісно-розвивальний, соціально-географічний, дистанційний, локально-постерний, просторовий, коадаптивний, соціокультурний, середовищний, антропологічний, ергономічний, гігієнічний, інклюзивний та ін. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому уперше:–?системно й цілісно розкрито особливості формування простору класної кімнати в контексті суспільно-політичних, соціально-економічних та культурологічних чинників досліджуваного періоду; –?систематизовано й узагальнено теорію і практику облаштування простору класної кімнати в історії вітчизняної початкової школи за досліджуваного періоду; комплексно й системно проаналізовано праці педагогів, психологів, гігієністів, архітекторів, у яких розглядалися питання шкільних будівель, організації класних кімнат у визначених хронологічних межах;–?з’ясовано, що трансформації у формуванні простору класної кімнати були пов’язані із завданнями, які ставила держава перед системою освіти, з урахуванням науково-педагогічних, ергономічних, антропометричних, гігієнічних та естетичних вимог кожного етапу розвитку освіти й педагогіки.У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять «класна кімната», «простір класної кімнати», «формування простору класної кімнати». Простір класної кімнати розглядається як просторово-предметний компонент початкової школи, що включає в себе каркас, шкільні меблі, матеріально-технічне й навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, сукупність та певне розташування яких створює умови для організації навчання. До складників класної кімнати віднесено речі, які в школі набувають особливого значення (знаки, символи, стенди, плакати, стіннівки і т. ін.).^UThe research provides a holistic analysis of the peculiarities of the formation of the classroom space of a primary school in Ukraine in the late nineteenth century – 1991 as the key structural component of the school space, the main room in the school, which provides the required conditions for a quality educational process and comprehensive development of the child in order to update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. In connection with the emergence of new challenges and issues in the context of psycho-traumatic events, it is becoming relevant to study the historical and pedagogical experience of the past in creating a favourable educational environment and, in particular, the formation of the space of the primary school classroom, which would not only preserve continuity in the development of pedagogical science but also update the positive experience in the context of the creation of the New Ukrainian School. From the end of the twentieth century until 1991, the space of the primary school classroom in Ukraine had its own history of formation, which is associated with changing approaches to education, changing cultural environment, and the development of material and technical resources. The paper describes the theory and practice of classroom space arrangement in the history of the national primary school in the studied chronological periods, which are divided into separate stages: pre-revolutionary (late nineteenth – early twentieth centuries), 20–30s of the twentieth century, Soviet (1939–1991), in which the following sub-stages are identified: 40-50s, 60s, 70-80s of the twentieth century. There is updated historical and pedagogical experience in the formation of the classroom space as an essential component of the educational environment of the New Ukrainian School – the reform of general secondary education, which is being implemented in Ukraine. The paper traces the origins and principles of modern requirements for the formation of the New Ukrainian School classroom space. On the basis of the generalisation, it is proved that the space of the classroom of the New Ukrainian School must not only respond to the challenges, requirements, and norms that are constantly changing in the context of social change but also rely on the concept’s national educators and the extensive practical experience of primary schools in Ukraine from the late nineteenth century and till 1991. The conclusion is drawn that many aspects reflected in the New Ukrainian School Concept concerning the formation of the primary school classroom space resonate with pedagogical ideas and experiences of the past. The study describes perspective approaches to the formation of a safe classroom space for children in the situation of the Covid-19 pandemic and Russian-Ukrainian war, including cultural and humanistic, systemic, and holistic, mental, and emotional, personal development, socio-geographical, distance, local poster, spatial, co-adaptive, socio-cultural, environmental, anthropological, ergonomic, hygienic, inclusive, etc. The scientific innovation of the study is that for the first time:Systematically and holistically reveals the specifics of classroom space formation in the context of socio-political, socio-economic, and cultural factors of the studied period; The theory and practice of classroom space arranging in the history of the national primary school within the investigated chronological framework is systematised and generalised; the works of national educators, psychologists, hygienists, and architects, which addressed the issues of school buildings and classroom organisation in certain chronological terms are comprehensively and systematically analysed; It is established that the transformations in the formation of the classroom space were connected with the tasks assigned by the state to the education system, taking into account the scientific and pedagogical, ergonomic, anthropometric, hygienic, and aesthetic needs of each stage of development of education and pedagogy; In the process of scientific research, the content of the basic concepts of “classroom’’, “classroom space’’, and “formation of classroom space’’ is clarified. The space of the classroom is considered a spatial and subject component of a primary school, which includes the frame, school furniture, material, and technical, educational, and methodological support of the educational process, the totality and certain placement of which creates conditions for the organisation of training. The components of the classroom space include items that acquire a special meaning in the school (signs, symbols, stands, posters, wall hangings, etc.)

Дисертаційна робота присвячена підвищенню криптографічної стійкості у протоколах обміну ключами за рахунок розробки та модифікації методів синхронізації ключів з використанням нейронних мереж. У першому розділі проведено аналіз існуючих методів криптографічного захисту інформації. Наведені основні поняття криптографії та протоколів обміну ключами. Розглянуті сучасні симетричні криптографічні системи, асиметричні криптографічні системи, протоколи обміну ключами таїх застосування, а також хеш функції. Розглянуті атаки на криптографічні протоколи, та інші причини зниження стійкості сучасних криптографічних алгоритмів. У другому розділі проведений аналіз використання явища взаємної синхронізації нейронних мереж для генерації ідентичних абонентських ключів шифрування, без необхідності їх передачі по мережі. Наведені основні поняття нейронних мереж та процесу їх взаємного навчання. Проведений аналіз використання явища повної взаємної синхронізації у деревоподібних машинах парності, при якому синапси двох синхронізованих мереж стають ідентичнимив результаті паралельного навчання. Визначено, що використання взаємної синхронізації деревоподібних машин парності може стати альтернативою існуючим системам обміну ключами. Наведено можливі способи формування ключа на соснові взаємно синхронізованих деревоподібних машин парності. У третьому розділі розроблена експериментальна система для запропонованого методу обміну ключами з можливостями тонкого та варіативного налаштування архітектури, правил навчання, а також затримки в мережі. Досліджені фактори, що впливають на час взаємної синхронізації двохдеревоподібних машин парності. Досліджено вплив правил навчання нейромереж на стабільність часу синхронізації. Експериментально змоделювано атаки на систему методом паралельної синхронізації. Визначено напрямки подальшого дослідження методу з метою його удосконалення. У четвертому розділі було виконано удосконалення методу обмінуключами з використанням взаємно синхронізованих нейронних мереж для забезпечення більшої крипостійкості порівняно з існуючими методами. Запропоновано використання хеш функцій для підтвердження завершення взаємної синхронізації нейронних мереж. Виконано дослідження підтвердження завершення взаємної синхронізації нейронних мереж.Виконано модифікацію методу використанням часткових даних при синхронізації деревоподібних машин парності для додаткового підвищення крипостійкості. Запропонована модифікація дозволила приховати частину даних від передачі по мережі навіть у зашифрованому вигляді. Виконано аналіз використання групової синхронізації нейронних мереж. Запропоновано використання серверної архітектури з пулом нейронних мереж кожна з яких відповідає мережі користувача, даний підхід суттєво зменшує час взаємної синхронізації нейронних мереж, але потребує наявності серверу тапропорційного підвищення його розрахункової потужності, також такий підхід додатково створює загрозу зламу серверу.^UThe dissertation is devoted to improving cryptographic security in key exchange protocols by developing and modifying key synchronization methods using neural networks. The first chapter analyzes the existing methods of cryptographic informationprotection. The basic concepts of cryptography and key exchange protocols are presented. Modern symmetric cryptographic systems, asymmetric cryptographic systems, key exchange protocols and their application, as well as hash functions areconsidered. Attacks on cryptographic protocols and other reasons for reducing the stability of modern cryptographic algorithms are considered. The second chapter analyzes the use of the phenomenon of neural networks mutual synchronization to generate identical subscriber encryption keys without the need to transmit them over the network. The basic concepts of neural networks andthe process of their mutual learning are presented. An analysis of the use of the complete mutual synchronization phenomenon in tree parity machines, in which the synapses of two synchronized networks become identical as a result of parallellearning, is carried out. It is determined that the use of mutual synchronization of tree parity machines can be an alternative to existing key exchange systems. Possible ways of forming a key on a pine tree of mutually synchronized tree parity machinesare presented. In the third chapter, an experimental system for the proposed key exchange method with the ability to accurate and variable architecture customization, learning rules, and network delay is developed. The factors affecting the time of mutualsynchronization of two tree parity machines are investigated. The influence of neural network learning rules on the stability of synchronization time is investigated. Attacks on the system by the method of parallel synchronization are experimentallymodeled. The directions of further research of the method are determined in order to improve it. In the fourth chapter, an improvement of the key exchange method using mutually synchronized neural networks was made to provide greater cryptographicsecurity than existing methods. It is proposed to use hash functions to confirm the completion of mutual synchronization of neural networks. The study of confirming the completion of mutual synchronization of neural networks is carried out. A modification of the method using partial data in the synchronization of tree parity machines is performed to further increase cryptographic resistance. The proposed modification made it possible to hide part of the data from transmission over the network even in encrypted form. An analysis of the use of group synchronization of neural networks is performed. The use of a server architecture with a pool of neuralnetworks, each of which corresponds to the user's network, is proposed, this approach significantly reduces the time of mutual synchronization of neural networks, but requires a server and a proportional increase in its computing power,and this approach additionally creates a threat of server hacking.

Встановлюється, що поняття класичного, зокрема класичного в музиці, сьогодні набуває нової значущості на багатьох рівнях естетичних та мистецтвознавчих досліджень, також приймаючи й певний психологічний резонанс, тобто переростає у загальногуманітарну категорію. Водночас, незважаючи на велику за обсягом літературу, присвячену явищу класичного, важко знайти задовільне спільне загальнозначуще поняття про класичне, особливо враховуючи його певну «генетичну подвійність», а саме – взаємодію історичних та теоретичних передумов його категоризації. Намагання виявити парадигматичні риси оперної творчості як важливого суспільного феномена, тобто значення опери як осередку етичних та естетичних культурних нормативів, мистецьких канонів, приводить до вивчення оперно-мовних властивостей, маючих ознаки і історично сформованих, і семантично заданих, тобто запрограмованих структурою та функціями саме даного жанру.Обидва аспекти вивчення класичного є відкритими, тобто такими, що не мають сталої системи оцінних підходів, а їх взаємозалежність підсилює складність проблеми. Водночас саме тому, що для сучасного музиканта, також пересічного реципієнта, категорія взірцевості, як визнаності та ідеальності водночас, як синонім досконалості, є напрочуд важливою, проблема ця потребує вивчення й вирішення.У цілому, в основі явища класичної оперної поетики залишаються незмінними три головних принципи, що відповідають трьом провідним функціям музичного діяння як художнього (формотворчо-композиційній когнітивній; інтонаційно-звуковій сугестивній; пізнавально-змістовій етичній): - «зробленість», довершеність форми, що забезпечує якість гармонії; - вибірковість інтонаційно-мотивного музичного матеріалу, яка дозволяє дотримуватися ідеалу краси; - установка на смисли, що породжені власним творчим досвідом музики як морально-естетичного феномена, іманентна змістовність, яка сприяє відчуттю досягнення істини, тобто здійсненню певного ідеального уявлення про людину та доцільність її життя.Відтак в основі оперної естетики класичного лежать основні ціннісні критерії істини, добра, краси, гармонії та смислу, а категорія класичного в оперному виконавстві позначає якість художнього твору як інтеграцію етичного й естетичного, тобто як калокагатійне явище. Звідси й перевага в розумінні феномена оперно-класичного саме аксіологічного підходу, що переростає у семантичний на рівні музичного тексту, матеріалу конкретних музичних композицій; даний підхід дозволяє також засвідчувати ефекти множинності й музичного смислу, й значення класичного в музиці, тобто вказувати на полісемантичність класичного оперного образу.^UIt is established that the concept of classical, in particular classical in music, today acquires new significance at many levels of aesthetic and art studies, also taking on a certain psychological resonance, ie grows into a general humanitarian category. At the same time, despite the large volume of literature on the classical phenomenon, it is difficult to find a satisfactory common common notion of the classical, especially given its certain "genetic duality", namely - the interaction of historical and theoretical preconditions for its categorization.Attempts to identify paradigmatic features of opera as an important social phenomenon, ie the importance of opera as a center of ethical and aesthetic cultural norms, artistic canons, leads to the study of opera and language properties, having features and historically formed, and semantically defined, ie genre.Both aspects of the study of the classical are open, ie those that do not have a stable system of evaluative approaches, and their interdependence increases the complexity of the problem. At the same time, because for the modern musician, as well as the average recipient, the category of exemplary, as recognition and ideality at the same time, as a synonym of perfection, is surprisingly important, this problem needs to be studied and solved.In general, at the heart of the phenomenon of classical opera poetics remain unchanged three main principles that correspond to the three leading functions of musical action as artistic (formative-compositional cognitive; intonation-sound suggestive; cognitive-semantic ethical): - "perfection", perfection of form, which ensures the quality of harmony; - selectivity of intonation-motive musical material, which allows to adhere to the ideal of beauty; - installation on the meanings generated by one's own creative experience of music as a moral and aesthetic phenomenon, immanent content, which contributes to the feeling of achieving the truth, ie the realization of a certain ideal idea of man and the expediency of his life.Thus, the operatic aesthetics of the classical is based on the basic value criteria of truth, goodness, beauty, harmony and meaning, and the category of the classical in operatic performance denotes the quality of a work of art as an integration of ethical and aesthetic, ie as a kalokagatic phenomenon. Hence the advantage in understanding the phenomenon of opera-classical axiological approach, which grows into semantic at the level of musical text, the material of specific musical compositions; this approach also allows us to attest to the effects of plurality and musical meaning and the meaning of the classical in music, ie to point to the polysemantic nature of the classical operatic image.

У роботі досліджується виконавська та композиторська творчість видатного франко-канадського піаніста-віртуоза Марка-Андре Амлена (Marc-André Hamelin), яка викликає зацікавленість широкого кола слухачів і професійних музикантів. Твори М. А. Амлена звучать на авторитетних конкурсах піаністів, а його концертні та студійні записи отримують схвальні відгуки провідних світових музично-критичних видань та відзначаються престижними винагородами. Втім, певні аспекти виконавської та композиторської діяльності митця поки що не отримали достатньо повного музикознавчого осмислення. В роботі обґрунтовується гіпотеза, що інтерес до творчості М. А. Амлена багато в чому зумовлений яскравим відображенням у ній важливих тенденцій сучасної культури, таких як опрацювання музичної спадщини минулого, діалогічність, використання іронії як засобу музичного мислення. Методологічною базою дослідження є комплекс ідей, втілених у естетично-філософських концепціях постмодерну. Однак, оскільки поняття постмодерн охоплює дуже широке коло соціологічних та мистецьких явищ, філософських ідей та культурологічних концепцій, в представленій роботі пропонується використовувати дотичну до постмодерну концепцію діалогу культур. Вона є більш предметною і дозволяє звузити коло досліджуваних питань та конкретизувати музичні явища, що слугують матеріалом дослідження. Використання цієї концепції дозволяє зосередити увагу на втіленні у музичному мистецтві принципу гри. В творчості М. А. Амлена він відображається у співставленні різних історичних стилів у рамках одного твору і специфіці застосування музичних цитат.^UThe work examines the performing and composing work of the outstanding French-Canadian virtuoso pianist Marc-Andre Hamelin, which arouses the interest of a wide range of listeners and professional musicians. М. А. Hamelin's works are performed at reputable piano competitions, and his concert and studio recordings receive positive reviews from the world's leading music and critical publications and are awarded prestigious awards. However, certain aspects of the artist's performing and composing activities have not yet received a sufficiently complete musicological understanding. The paper substantiates the hypothesis that the interest in the work of М. А. Hamelin is largely due to the vivid reflection in it of important trends of modern culture, such as the study of the musical heritage of the past, dialogicism, and the use of irony as a means of musical thinking. The methodological basis of the research is a set of ideas embodied in the aesthetic and philosophical concepts of postmodernism. However, since the concept of postmodernism covers a very wide range of sociological and artistic phenomena, philosophical ideas and cultural concepts, the presented paper suggests using the concept of dialogue of cultures tangent to postmodern. It is more substantive and allows you to narrow down the range of issues studied and specify the musical phenomena that serve as the research material. Using this concept allows you to focus on the implementation of the principle of play in the musical art. In the work of М. А. Hamelin it is reflected in the comparison of different historical styles within a single work and the specifics of the use of musical quotations.

Дисертація присвячена дослідженню вокального інтонування в фортепіанному мистецтві, у зв'язку з чим розглядається органологія фортепіано як інструмента універсального типу та узагальнюються риси фортепіанного стилю П. Чайковського як представника школи «співочого фортепіано». Дослідження спрямоване на виявлення специфіки вокальних звукообразів в фортепіанній творчості П. Чайковського. Визначаються художньо-змістові принципи вокального інтонування в фортепіанному виконавстві на прикладі інтерпретацій творів П. Чайковського К. Ігумновим, С. Ріхтером, М. Плетньовим.На ґрунті результатів наукових досліджень та власних аналітичних спостережень пропонується розгляд наступних понять - вокальне інтонування, вокальний звукообраз, виконавська інтерпретація фортепіанної фактури, органологія фортепіано.Обґрунтовано методологічні підходи до вивчення принципу вокального інтонування в фортепіанному мистецтві, а саме: історичний, спрямований на розкриття генетичних основ і еволюції фортепіанного стилю на шляху його руху від прикладних до сольно-концертних функцій; органологічний, який об'єднує технологію інструмента, виконавство і композиторську творчість в цілісній системі «образу» фортепіано, з виділенням у ньому принципу втілення вокальної інтонації; дедуктивний, що відображає хід дослідження від загального (фортепіанний стиль) до особливого (фортепіанна фактура і принцип втілення в ній вокальної інтонації) і конкретного (відображення цього принципу в фактурі фортепіанних творів П. Чайковського); жанрово- стильовий аналіз, що застосовується для характеристики композиційно- драматургічних особливостей фортепіанних творів П. Чайковського; фактурний аналіз, на основі якого розкривається принцип «співочого фортепіано» в розглянутих зразках; виконавський аналіз, необхідний для характеристики особливостей інтерпретації фактури фортепіанних творів П. Чайковського.^UThe dissertation is devoted to the study of vocal intonation in piano art, in connection with which the organology of the piano as an instrument of a universal type is considered and the features of P. Tchaikovsky's piano style as a representative of the school of "singing Piano"are generalized. The research is aimed at identifying the specifics of vocal sound images in the piano work of P. Tchaikovsky. The artistic and semantic principles of vocal intonation in piano performance are determined on the example of interpretations of P. Tchaikovsky's works by K. Igumnov, S. Richter, and M. Pletnev.Based on the results of scientific research and our own analytical observations, we propose to consider the following concepts: vocal intonation, vocal sound formation, performing interpretation of piano texture, piano organology.Methodological approaches to the study of the principle of vocal intonation in piano art are substantiated, namely: historical, aimed at revealing the genetic foundations and evolution of the piano style on the way of its movement from applied to solo and concert functions; organological, combining instrument technology, performance and compositional creativity in an integral system of the “image” of the piano, with the allocation of the principle of implementing vocal intonation in it; deductive, reflecting the course of research from the general (piano style) to the special (piano texture and the principle of embodying vocal intonation in it) and specific (reflection of this principle in P. Tchaikovsky's piano works texture); genre-style analysis, used to characterize the compositional and dramatic features of piano works by P. Tchaikovsky; texture analysis, on the basis of which the principle of “singing piano” is revealed in the samples under consideration; performing analysis necessary to characterize the features of interpretation in the texture P. Tchaikovsky's piano works.

У роботі досліджується виконавська та композиторська творчість видатного франко-канадського піаніста-віртуоза Марка-Андре Амлена (Marc-André Hamelin), яка викликає зацікавленість широкого кола слухачів і професійних музикантів. Твори М. А. Амлена звучать на авторитетних конкурсах піаністів, а його концертні та студійні записи отримують схвальні відгуки провідних світових музично-критичних видань та відзначаються престижними винагородами. Втім, певні аспекти виконавської та композиторської діяльності митця поки що не отримали достатньо повного музикознавчого осмислення. В роботі обґрунтовується гіпотеза, що інтерес до творчості М. А. Амлена багато в чому зумовлений яскравим відображенням у ній важливих тенденцій сучасної культури, таких як опрацювання музичної спадщини минулого, діалогічність, використання іронії як засобу музичного мислення. Методологічною базою дослідження є комплекс ідей, втілених у естетично-філософських концепціях постмодерну. Однак, оскільки поняття постмодерн охоплює дуже широке коло соціологічних та мистецьких явищ, філософських ідей та культурологічних концепцій, в представленій роботі пропонується використовувати дотичну до постмодерну концепцію діалогу культур. Вона є більш предметною і дозволяє звузити коло досліджуваних питань та конкретизувати музичні явища, що слугують матеріалом дослідження. Використання цієї концепції дозволяє зосередити увагу на втіленні у музичному мистецтві принципу гри. В творчості М. А. Амлена він відображається у співставленні різних історичних стилів у рамках одного твору і специфіці застосування музичних цитат.^UThe work examines the performing and composing work of the outstanding French-Canadian virtuoso pianist Marc-Andre Hamelin, which arouses the interest of a wide range of listeners and professional musicians. М. А. Hamelin's works are performed at reputable piano competitions, and his concert and studio recordings receive positive reviews from the world's leading music and critical publications and are awarded prestigious awards. However, certain aspects of the artist's performing and composing activities have not yet received a sufficiently complete musicological understanding. The paper substantiates the hypothesis that the interest in the work of М. А. Hamelin is largely due to the vivid reflection in it of important trends of modern culture, such as the study of the musical heritage of the past, dialogicism, and the use of irony as a means of musical thinking. The methodological basis of the research is a set of ideas embodied in the aesthetic and philosophical concepts of postmodernism. However, since the concept of postmodernism covers a very wide range of sociological and artistic phenomena, philosophical ideas and cultural concepts, the presented paper suggests using the concept of dialogue of cultures tangent to postmodern. It is more substantive and allows you to narrow down the range of issues studied and specify the musical phenomena that serve as the research material. Using this concept allows you to focus on the implementation of the principle of play in the musical art. In the work of М. А. Hamelin it is reflected in the comparison of different historical styles within a single work and the specifics of the use of musical quotations.

Робота присвячена пошуку нових біологічно активних речовин серед 7-заміщених похідних 3-бензил-8-пропілксантину, розробці препаративних методик їх синтезу, вивченню фізико-хімічних властивостей новосинтезованих сполук, проведенню первинного фармакологічного скринінгу з метою визначення сполук з низькою токсичністю та високими показниками біологічної активності. На підставі квантово-хімічних розрахунків теормодинамічних параметрів процесів, методом теорії функціоналу густини, запропоновано ймовірні механізми перебігу хімічних реакцій – замикання імідазольного циклу при побудові вихідного 3-бензил-8-пропілксантину; гетеро циклізації гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти з анелюванням піразольного циклу у заміснику положення 7; побудови оксадіазольного циклу у бічному ланцюзі шляхом гетеро циклізації іліденгідразидів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. З метою регуляції параметру ліпофільності речовин а також розширення арсеналу біологічно-активних сполук, похідних 3-бензил-8-пропілксантину, синтезовано ряд неописаних в літературі водорозчинних солей 3-бензил-8-пропілксантину – зручних об'єктів для фармакологічних досліджень, а взаємодією вихідної сполуки з галогенопохідними алканів, алкенів, арил(гетерил)алканів та ароматичних кетонів отримані більш полярні 7-заміщені похідні 3-бензил-8-пропілксантину. Запропоновано три методи синтезу 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти – прямою взаємодією з хлорацетатною кислотою або хлорацетамідом чи естерами хлороацетатної кислоти. Досліджено три методики синтезу неописаних в літературі естерів 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. Для подальшого розширення ареналу перспективних біологічно активних сполук був отриманий гідразид 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти, який було запропоновано в якості базової структури, що дозволила отримати похідні ксантину, які містять гетероциклічні замісники у бічному карбоновому ланцюзі. Так, для одержання неописаного в літературі 3-бензил-8-пропіл-7-[2'-оксо-2'-(3'',5''-диметилпіразол-1''-іл)етил]ксантину було розроблено дві прості у виконанні методики синтезу взаємодією гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти з ацетилацетоном, а на підставі квантово-хімічних розрахунків за методом DFT запропонований ймовірний механізм перебігу реакцій. При одержанні потенційних біологічно-активних сполук з низькими показниками токсичності були адаптовані препаративні методики синтезу іліденпохідних гідразиду 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатної кислоти. Показана можливість використання цих іліденгідразидів в реакціях гетероциклізації для отримання неописаних раніше 7-([4'-ацетил-5'-R-4',5'-дигідро-1',3',4'-оксадіазол-2'-іл]метил)-3-бензил-8-пропілксантинів, які в своїй структурі поєднують два фармакологічно перспективних гетероцикли. Вперше були одержані 3-бензил-7-[(4'-R-5'-меркапто-1',2',4'-тріазол-3'-іл)метил]-8-пропілксантини. На основі отриманих N-алкіл(феніл)гідразинокарботіоамідів 3-бензил-8-пропілксантину вперше синтезовані сполуки, які поєднують в одній молекулі ксантиновий та тіазольний або тіазолідиновий цикли. В ході виконання дисертаційної роботи було синтезовано111 нових сполук для яких проведено дослідження різних видів біологічної активності, що дало змогу виявити найактивніші структури та встановити закономірності «будова-дія». Здійснено фармакологічний скринінг синтезованих сполук на антиоксидантну (63), діуретичну (24), протимікробну (20), протигрибкову (20), та гіпоглікемічну дії (7) внаслідок чого встановлено, що 3-бензил-8-пропілксантин, його ксантиніди, 7-алкіл(аралкіл)заміщені, 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетатна кислота та її похідні, а також 7-заміщені 3-бензил-8-пропілксантини, що містили у бічному ланцюзі гетероциклічні замісники виявляють досліджувані активності і в ряді випадків перевищують еталони порівняння. Проведено аналіз залежності біологічної дії синтезованих сполук від їх будови. Знайдені закономірності дозволили виявити ряд перспективних напрямків для подальшого пошуку нових біологічно активних сполук. За результатами invitro-дослідження АОА відібрана найбільш активна сполука, актопротективні та кардіопротективні властивості якої було вивчено на модельній патології. Для подальшого поглибленого фармакологічного дослідження запропоновано L-аргініна 3-бензил-8-пропілксантин-7-іл ацетат, який виявляє виражену актопротективну дію та відноситься до практично нетоксичних речовин. Для стандартизації субстанції «сполуки-лідера» розроблено проект «Методики контролю якості» на порошок (субстанцію) для виробництва стерильних лікарських засобів. Результати дослідження біологічної дії, а також встановлені закономірності залежності «будова-дія», можуть бути застосовані для цілеспрямованого пошуку біологічно активних сполук серед 7-заміщених похідних3-R-8-R'ксантинів.^Ucompound with halogenated derivants of alkanes, alkenes, aryl(heteryl)alkanes and aromatic ketones enabled to obtain more polar 7-substituted derivants of 3-benzyl-8-propylxanthine. Three methods for the synthesis of 3-benzyl-8-propylxanthine-7-yl ethanoic acid have been proposed. In order to further expand the range of prospective biologically active compounds, 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid hydrazide was obtained. It was proposed as a basic structure, which allowed to obtain xanthine derivants containing heterocyclic substituents in the side carbon chain. For instance, to obtain previously not described 3-benzyl-8-propyl-7-[2'-oxo-2'-(3'',5''-dimethylpyrazole-1''-yl)ethyl]xanthine, two easy-to-perform methods of synthesis by the interaction of 3-benzyl-8-propylxanthine-7-yl acetic acid hydrazide with acetylacetone were developed. Grounding on the quantum chemical calculations by DFT method, a probable mechanism of reactions behavior was suggested. Preparative methods for the synthesis of 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid hydrazideylidenederivants were adapted to obtain potential biologically active compounds with low toxicity. The author has shown the potential of using these ylidenehydrazides in heterocyclization reactions to obtain previously undescribed 7-([4'-acetyl-5'-R-4',5'-dihydro-1',3',4'-oxadiazol-2'-yl]methyl)-3-benzyl-8-propylxanthines, which structurally combine two pharmacologically prospective heterocycles. It is for the first time that 3-benzyl-7-[(4'-R-5'-mercapto-1',2',4'-triazole-3'-yl)methyl]-8-propylxanthines were obtained. Basing on the obtained 3-benzyl-8-propylxanthine N-alkyl(phenyl)hydrazinocarbothioamides, compounds that combine xanthine and thiazole or dihydrothiazole cycles in one molecule, have been synthesized for the first time. In the course of the dissertation research, 111 new compounds were synthesized for which the study of different types of biological activity was performed, which allowed to reveal the most active structures and to establish the regularities of "structure-action". Pharmacological screening of the synthesized compounds for antioxidant (63), diuretic (24), antimicrobial (20), antifungal (20), and hypoglycemic effects (7) was performed. As a result, it was found that 3-benzyl-8-propylxanthine, its xanthinides, 7-alkyl(aralkyl)substituted, 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetic acid and its derivants, as well as 7-substituted 3-benzyl-8-propylxanthines that contained heterocyclic substituents in the side chain, demonstrate the studied activities and in some cases exceed the reference standards. The dependence of biological action of the synthesized compounds on their structure has been analyzed. Discovered regularities allowed to reveal a number of perspective directions for further search of new biologically active compounds. According to the results of in vitro studies of AOA, the most active compound was selected, the actoprotective and cardioprotective properties of which were studied on a model pathology. L-arginine 3-benzyl-8-propylxanthin-7-yl acetate, which has a pronounced actoprotective effect and belongs to practically non-toxic substances, has been proposed for further in-depth pharmacological research. In order to standardize the "leader-compound" substance, a project of quality control methods for powder (substance) for the production of sterile medications has been designed. The results of the biological action study, as well as the established patterns of "structure-action" dependence, can be used for a targeted search for biologically active compounds among 7-substituted derivants of 3-R-8-R'xanthines.

Дисертація є комплексним дослідженням актуальної психолого-педагогічної проблеми формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи, результати вирішення якої складають сучасну як теоретичну, так і прикладну основу упровадження парадигми Нової української школи, у змісті якої виховний процес розглядається невід'ємною складовою всього освітнього процесу, що орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні.На підставі такого аналізу виокремлено, досліджено у межах понятійно-категоріальної парадигми і схарактеризовано ключові поняття дослідження: «цінність», «ціннісні орієнтації», «морально-ціннісні орієнтації молодших школярів», «позакласна виховна робота в закладах початкової освіти», «формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів у процесі позакласної виховної роботи». Визначено сутнісні ознаки концептуальних положень філософії освіти, культурології, психології та педагогіки про мораль, моральність та моральні цінності, про особистісно орієнтований, гуманістичний, системний і діяльнісний підходи до формування морально-ціннісних орієнтацій молодших школярів на основі врахування їхніх вікових особливостей, що стали теоретичною основою дослідження. Спроєктовано й експериментально підтверджено ефективність трьох основних конструктів внутрішньої побудови розробленої методики формування досліджуваного феномена.^UThe dissertation is a complex study of the current psychological and pedagogical issue of the formation of moral and value orientations in junior schoolchildren in the process of extracurricular educational work, the results of which make up current theoretical as well as applied basis for the implementation of the New Ukrainian School paradigm. The educational process of this paradigm is considered as an integral component of the entire educational process, based on universal values, including both moral-ethic and moral-value orientations.Based on the analysis of the formation and development of Ukrainian and foreign philosophical, humanitarian, cultural and psychological-pedagogical views on the essence of moral education of a developing personality, formation of her moral-value orientations and their significance in the intellectual, spiritual and social development in junior schoolchildren, the characteristic of these processes is given in two interconnected theoretical planes.Structural components of the study, its theoretical concepts were determined and characterized.The analysis of the implementation of the results of the study into the educational practice of elementary education institutions made it possible to identify and characterize important points. Significant positive dynamics were observed in the indicators concerning a systematic, well-planned and well-organized year-long extracurricular educational work. The effectiveness of the organization of cooperation between children, parents and the community in solving important moral-oriented problems and life situations in the context of extracurricular educational work also increased.

Вперше визначено наявність зв'язку між ураженням слухового аналізатора та розвитком остеопоротичного синдрому, викликаного нефрогенним і декомпенсованим гіперпаратиреозом. Визначено залежність типу та тяжкості ураження слухової функції від тривалості та тяжкості проявів остеопорозу. Вперше встановлено відмінності впливу на функцію слуху хворих з хронічними захворюваннями нирок уремічного та остеопоротичного синдромів. Вивчено рентгенологічні особливості скроневої кістки пацієнтів з розладами слуху, викликаними нефрогенним остеопорозом та у разі остеопорозу, викликаного декомпенсованим гіперпаратиреозом. Удосконалено схему диференційної діагностики ураження слухового апарату пацієнтів з хронічними захворюваннями нирок, що супроводжуються порушеннями стану кісткової тканини. Доведено ефективність комплексного лікування декомпенсованого гіперпаратиреозу на стан слухової функції пацієнтів з приглухуватістю остеопоротичного генезу.

  Скачати повний текст

Вивчено діагностичні можливості УЗД і допплерометрії, проведено комплексне імунологічне дослідження з визначенням панелі маркерів клітинного диференціювання (CD) та встановлено інтенсивність експресії CD-рецепторів в тканинах яєчникових новоутворень з метою покращання диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників і результатів лікування даного контингенту хворих. Встановлено, що діагностичну чутливість і специфічність ехографії органів малого таза в поєднанні з допплерометрією в диференційній діагностиці доброякісних новоутворень яєчників становили 70,3 % за доброякісних пухлин яєчників (ДПЯ) та 91,3 % за пухлиноподібних утворень яєчників (ППУЯ) та 57,6 % і 85,4 % відповідно. У пацієнток з ДПЯ, на відміну від ППУЯ, виявлено низьку частоту експресії маркерів CD і значне зниження функціональної активності фагоцитуючих клітин, які мали специфіку для кожного типу новоутворення. Інтенсивність інтратуморальної пенетрацї CD-маркерами корелює з рівнем експресії даних маркерів в крові. Розроблено алгоритм диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників, застосування якого дозволяє визначити найбільш оптимальний метод лікування, уникнути як зайвих і неадекватних операцій, так і повторних оперативних втручань внаслідок недостатньої інформативності існуючих методів діагностики та критеріїв показань для оперативного лікування.

  Скачати повний текст

Наведено методику дослідження емоційного мовлення зі створенням робочої класифікації емоційних висловлювань та визначенням набору ознакових просодичних параметрів для їх експериментально-фонетичного дослідження. На підставі проведених аудитивного й акустичного аналізів розроблено алгоритм побудови просодичних моделей українського емоційного спонтанного мовлення. Подано комплексні схеми просодичних моделей висловлювань позитивних, негативних і контекстних емоцій на основі їх тональних, темпоральних, динамічних параметрів.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні, методичні та практичні положення системи страхування сільськогосподарських культур і сформовано напрями її вдосконалення. Розкрито розуміння страхової термінології, розглянуто місце страхування в системі страхового захисту. Обгрунтовано будову системи страхування сільськогосподарських культур, досліджено концептуальні підходи до організації страхування сільськогосподарських культур щодо форми здійснення, рівня державної підтримки, організаційних форм страховиків. Проведено оцінювання методичного забезпечення процесу страхування сільськогосподарських культур, проаналізовано сучасні тенденції страхування сільськогосподарських культур і закордонний досвід функціонування страхових систем. Сформовано напрями вдосконалення даної системи, обгрунтовано необхідність розвитку взаємного страхування, розроблено модульну страхову програму.

  Скачати повний текст

Досліджено клініко-патогенетичні особливості перебігу генералізованого пародонтиту (ГП), ефективність комплексного лікування з оцінкою віддалених результатів залежно від ступеня розвитку та перебігу патологічного процесу. Обстежено 135 хворих на ГП та 15 осіб з клінічно здоровим пародонтом. Встановлено, що зв'язок ГП супроводжується порушенням судинно-тромбоцитарного гемостазу, підвищенням рівня С-реактивного білка, молекул клітинної адгезії sPECAM-1. Розроблено схему комплексного лікування хворих на ГП із включенням стандартизованого екстракту Гінкго білоба, що сприяє тривалій ремісії патологічного процесу.

  Скачати повний текст

Розкрито філософські та психолого-педагогічні аспекти проблеми, визначено сутність поняття рефлексивної культури майбутнього вчителя-філолога, її структуру, критерії (особистісний, пізнавальний, діяльнісно-креативний), показники, рівні (оптимальний, достатній, первинний, елементарний) сформованості. Виявлено педагогічні умови та розроблено модель формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів, розкрито методику їх реалізації. Експериментально підтверджено ефективність запропонованих педагогічних умов і моделі формування рефлексивної культури у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-філологів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що вихідний стан еритроцитів ссавців, сформований у результаті комбінованої дії температури, осмоляльності та кріопротекторів, визначає стійкість клітин до подальшого осмотичного та температурного впливу. Формування стійкого стану еритроцитів різних видів ссавців до гіпертонічного шоку визначається осмоляльністю середовища, а не іонною силою розчину. Мінімальне значення гематокриту еритроцитів щура, коня, людини та бика в розчинах попереднього зневоднення відповідає мінімальному рівню гемолізу при перенесенні цих клітин в 4,0 моль/л NaСl. Зі зниженням температури спостерігається зменшення гіпертонічного гемолізу еритроцитів людини, коня та бика, виражене різною мірою. У присутності непроникаючого кріопротектора ПЕОЦ1500 спостерігається зниження гематокриту еритроцитів людини, бика та коня та зменшення рівня гемолізу даних клітин за подальшого перенесенні в 4,0 моль/л NaСl. За 0 °С максимальна стійкість еритроцитів людини та коня до гіпертонічного шоку (4,0 моль/л NaСl) формується у кріопротекторному (ПЕО 1500) середовищі, осмоляльність якого (700 мОсм/кг) відповідає значенням осмоляльності сольових і сахарозних середовищ, після інкубації в яких клітини стають максимально стійкими до подальшого гіпертонічного шоку.

  Скачати повний текст

Вперше здійснено гігієнічне оцінювання процесів формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ і визначено та науково обгрунтовано ефективні шляхи їх корекції. Вивчено особливості житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня та стану здоров'я студентів, які засвоюють медичні спеціальності за умов ВНЗ, та виявлено особливості їх впливу на процеси формування особливостей особистості. Визначено закономірності процесів формування особливостей особистості дівчат та юнаків протягом часу перебування у медичному ВНЗ за різних систем організації навчального процесу. Науково обгрунтовано програму психофізіологічного впливу на організм і психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів. Здійснено прогностичне оцінювання особливостей перебігу процесів психофізіологічної та психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

  Скачати повний текст

Розкрито економічну сутність понять "дохід", "витрати" та запропоновано уточнення понять "доходи основної діяльності будівельних підприємств" (ОДБП), "витрати ОДБП" і вдосконалено класифікації доходів і витрат БП. Виокремлено організаційно-технологічні особливості будівництва та визначено їх вплив на організацію обліку та контролю доходів і витрат ОДБП. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму відображення у бухгалтерському обліку доходів і витрат у контексті розрахунків між замовниками та підрядниками, яке сприяє посиленню контролю за достовірністю формування показників доходів і витрат, підвищенню якості облікових даних. Обгрунтовано напрями оптимізації контролю доходів і витрат ОД і розроблено організаційно-методичну модель контролю доходів і витрат ОДБП.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості зміни соціальних суб'єктів в історичному процесі. Досліджено різні напрями та школи в історії філософії, що містять аналіз понять "суб'єкт", "соціальний суб'єкт". Виявлено атрибути соціальної суб'єктивності. Розглянуто історіософські концепції, що представляють варіанти вирішення проблеми про роль соціальних суб'єктів в історії. Виявлено та проаналізовано підстави активності та зміни суб'єкта. Висвітлено найбільш значущі фактори, що впливають на становлення та розвиток суб'єктів, міру їх активності: соціокультурний контекст, вплив конкретно-історичних епох. Розкрито призначення поняття індивідуалізації в теоретичній конструкції зміни суб'єкта в історичному процесі як фактора, який став початком формування людини як суб'єкта історії та своєї долі. Досліджено тенденції зміни суб'єкта в історії з Античності до сучасного етапу розвитку суспільства. Визначено особливості розвитку суб'єкта за умов трансформаційного суспільства XXI ст., що складаються під час переходу в інший сутнісний інтервал. Вивчено основні форми прояву кризи суб'єктивності: проблеми ідентичності, насильства, духовності. Проаналізовано тенденції та перспективи розвитку людства як справжнього суб'єкта історії.

  Скачати повний текст