Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження збірника "Галицько-руські народні приповідки". У контексті сучасних теоретичних досліджень висвітлено погляди І.Франка щодо питань видової диференціації та генези паремій, співвідношення інтернаціонального та національного елементів у межах жанру. Структуровано методологічні принципи фіксації й упорядкування паремійного матеріалу. Значну увагу приділено особливостям семантики (первинній і вторинній) паремійних одиниць, вивчено питання їх функціонування. Детально проаналізовано художньо-виражальну специфіку паремій з застосуванням текстів даного корпусу.

  Скачати повний текст

Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена експериментальному дослідженню фармакологічної ефективності актопротекторів, антиоксидантів і антигіпоксантів при синдромі довготривалого здавлення. Встановлено, що за допомогою вивчених засобів вдається нормалізувати морфофункціональний стан печінки та нирок при крашсиндромі. Найбільш терапевтичний ефект, при цьому, мають актопротектори бемітил і томерзол, а також антиоксидант альфа-токоферол в ліпосомах. Механізм дії актопротекторів полягає, в основному, в нормалізації метаболізму білка, а ліпосомального альфа-токоферолу - реакцій вільнорадикального окиснення і репарації мембран.

  Скачати повний текст

Досліджено історію Київського відділення Російського технічного товариства (КВ РТТ) (1871 - 1919 рр.). Розглянуто процес його становлення та функціонування як особливої форми організації науки. Висвітлено викладацько-просвітницьку діяльність товариства, визначено основні напрямки досліджень учених-інженерів. З'ясовано, що наукова та педагогічна творчість КВ РТТ відповідала назрілим потребам перебудови науки та системи освіти в Україні та була спрямована на розв'язання найголовніших соціально-наукових завдань. Показано значення науково-технічного доробку КВ РТТ як цінного джерела ідей та думок, які стосуються цукрової промисловості, залізничного транспорту, комунальної справи, архітектури, будівництва, електрознавства та фотографії.

  Скачати повний текст

Досліджено історію монгольсько-кипчацьких війн, переглянуто усталені погляди на монгольске завоювання Дашт-і Кипчак. Встановлено тісний зв'язок колабораціонізму частини кипчаків з успіхами монгольських військ, проаналізовано перебіг та основні фактори монгольських кампаній у західноєвразійських степах. Визначено родоплемінний склад конфедерацій Дашт-і Кипчак та їх політичну структуру. Розкрито причини, передумови та наслідки кумано-кипчацьких міграцій. Охарактеризовано основні етапи монгольського завоювання Дашт-і Кипчак: "Туркестанські кампанії", "похід західного загону", "Великий Західний похід". Початок монгольського завоювання Дашт-і Кипчак датовано 1205 р., а підкорення східної частини цього регіону - 1229 р. Усупереч традиційним уявленням встановлено, що алани не були союзниками кипчаків у 1222 р. Доведено, що поразка у Калкській битві обумовлена не втечею кипчаків, а неузгодженістю дій коаліційного русько-кипчацькогго війська. "Великий Західний пох ід" датовано 1236 - 1242 рр. З'ясовано, що дана кампанія розпочалася з перемоги Субедея-багатура над Бачманом, якого було вбито під час кампанії у Середньому Поволжі у 1237 р. Встановлено, що донецьких і наддніпрянських кипчаків було переможено у 1238 р., а кримські кипчаки зазнали поразки у 1239 р. Доведено, що міграції кипчаків і куманів паралельно відбувалися у 1237 - 1239 рр. у напрямку Угорщини та Болгарії, Іван Асень II не здійснив напад на кипчаків, а сам виявився жертвою їх зради й атаки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Удосконалено технологію допомоги у разі ідіопатичного недоношування вагітності (НВ) шляхом своєчасної діагностики та корекції розладів гестаційної трансформації кровоплину у функціональній підсистемі материнський організм - плацентарне ложе матки. Одержано нові дані про частоту наявності затримки гестаційної трансформації спіральних артерій у матково-плацентарні судини у разі ідіопатичного НВ. Розкрито роль розладів формування низькорезистентного преплацентарного кровоплину у виникненні загрози НВ у другому триместрі вагітності. Встановлено, що у разі ідіопатичного НВ у 28 % випадків спостерігаються розлади формування низькорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії внаслідок затримки гестаційної перебудови спіральних артерій у матково-плацентарні судини. Виявлено, що у 25 - 28-тижневому терміні вагітності судини плацентарного ложа матки мають вузький просвіт, відрізняються збереженням м'язового й еластичного шарів. З'ясовано, що неповна інвазія трофобласту в спіральні артерії обумовлює наявність високого преплацентарного опору плину крові, недостатнє надходження оксигенованої крові у міжворсинчастий простір. Доведено, що розлади становлення адекватного матково-плацентарного кровоплину викликають ішемічні зміни у плацентарній тканині, затримку її розвитку (зокрема, у 26 - 27-тижневому терміні вагітності спостерігається перша фаза 0 ехографічної стадії зрілості дитячого місця), а також суттєво впливають на етіопатогенез НВ. Встановлено, що наявність високорезистентного кровоплину в басейні маткової артерії обумовлює розлади гомеостазу плода, розвиток хронічного фетального дистресу. Одержано нові дані про ефективність застосування активатора кисневого метаболізму судинних клітин солкосерилу і стимуляторів біосинтезу ендотеліальних факторів релаксації (простацикліну й оксиду азоту) дипіридамолу та глутаргіну з метою зниження опору плину крові в басейні маткової артерії. Доведено доцільність впровадження заходів, що сприяють гестаційній перебудові кровоплину в функціональній підсистемі материнський організм - плацентарне ложе матки у комплексі терапії загрози НВ. Розроблено, апробовано та впроваджено у практику акушерських стаціонарів технологію допомоги у разі ідіопатичного НВ, що підвищує ефективність токолізу в 2,7 раза.

  Скачати повний текст

У дисертації подається аналіз наукової, інженерної, організаційної та громадської діяльності видатного вітчизняного інженера-мостобудівника, вченого в галузі будівельної механіки М.С. Стрілецького, його історичного значення і заслуг у розвитку науки і техніки у першій половині ХХ століття. Систематизувавши різноманітний джерельний матеріал, автор змальовує картину розвитку залізничного мостобудування в Російській імперії і в Україні, співставляючи цей процес із зарубіжним. Доведено, що науковий і педагогічний доробок вченого став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших технічних досліджень.^UThe name of Nikolai Stanislavovich Streletsky (1885–1967), an outstanding scientist, engineer and researcher of railway steel bridges and structures, is well known not only in Ukraine but also abroad. He was a communications engineer, a scientist in the field of bridge construction, structural mechanics, Corresponding Member of the Academy of Sciences of the USSR (1931), a member of the Academy of Civil Engineering and Architecture (1956), Hero of Socialist Labor (1966), Honored Worker of Science and Technology of the RSFSR (1944). Nikolay Stanislavovich is the author of bridge projects through Oka, Volga, Moscow, Dnipro and others, one of the initiators of the construction of cable bridges. He was the organizer and leader of experimental studies of bridge structures (since 1918), actively engaged in pedagogical activities at the Moscow Institute of Railway Engineers, the Military Engineering Academy named after V.V. Kuibyshev, Moscow Construction Institute. In 1948-1957 he was a chairman of the All-Union Scientific and Technical Society. Works devoted to building mechanics, bridge construction, the theory of calculating construction structures in accordance to the boundary conditions. In 1928, M.S. Streletsky spoke about the dynamics of the bridges as general rapporteur at the international bridge congress in Vienna. This was the result of the recognition of the great depth and originality of those experimental and theoretical studies of bridges that were conducted under the direction of Nikolai Stanislavovich and were in many respects in the former USSR at a higher level than in other countries. The dissertation covers the main aspects of the work of the well-known domestic communications engineer in the first half of the XX century. M.S. Streletsky The problems of development of science and technology of railway transport in the Russian Empire and in Ukraine are considered. The contribution of M.S. Streletsky in the development of building science, in the issue of developing his theory of prefabricated reinforced concrete bridges, features of the construction of monumental bridges and construction mechanics.The work consists of an introduction, three sections, conclusions to each section, general conclusions, list of sources used and literature and annexes.Historical and scientific analysis of life and activity of M.S. Streletsky as a scientist, engineer, organizer of science is relevant in view of the scale and versatility of his scientific contribution. In the context of the development of transport communications, M.S. Streletsky had the world-class achievement, which glorified domestic science.

У дисертації подається аналіз практичної, організаційної, наукової та педагогічної діяльності видатного вітчизняного інженера локомотивобудівельника, головного конструктора Коломенського заводу Л.С. Лебедянського. Описується цілий ряд локомотивів автором або безпосереднім учасником проектів яких був Л.С. Лебедянський. Систематизовано різноманітні джерельний матеріал і проаналізовано внесок вченого у розвиток локомотивобудування колишнього Радянського Союзу першої половини ХХ ст. Показано, що конструктор Л.С. Лебедянський був спеціалістом широкого профілю працюючи над проектами паровозів, тепловозів та газотурбовозів. Подається хронологічно систематизований опис життєвого та творчого шляху конструктора, висвітлюються досі невідомі факти з життя Л.С. Лебедянського.^UThe dissertation is a complex research of the life path, scientific contribution, organizational and education activity of the designer and engineer L.S. Lebedyanski (1898–1968) – the great designer of the various types of locomotives, such as steam locomotives, diesel locomotives, and the founder of the new type of locomotives – gas turbine locomotives. He was the designer of the variety of locomotive`s projects, mentor for the generation of new locomotive designers, laureate of the domestic and foreign rewards. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions to each chapter, general conclusion, list of used sources and appendices. In the first chapter of the dissertation the historiography, source base and methodological base of the research are described. The analysis and systematization of the relevant scientific literature and archival sources has shown that articles, monographs, and biographical essays often have features of fragmentation of the study and limitations while reviewing the scientific views and engineering approaches of L.S. Lebedyanski. Those sources focus mainly on some episodes of designer`s activities and observe his projects separately. Quite often in those sources the information is not completely accurate and has differences in evaluation of the designer`s contribution in development of the domestic and world locomotive industry. Highlighting of the L.S. Lebedyanski role is not always appear to be scientifically balanced and made at the appropriate methodological level, and therefore, shows insufficient study of the problem analyzed in the dissertation. As the matter of fact, we may conclude that the research of the scientific contribution, organizer`s and educational activities of L.S. Lebedyanski has not yet been completed.In the second chapter of the dissertational research the historical reconstruction of the scientific contribution, educational and organizational activities of the designer L.S. Lebedyanski is described. The process of the formation of designer`s views and the reasons that influenced L.S. Lebedyanski and made him such a formidable engineer and organizer are observed in this chapter. We are showing the facts from the childhood of the designer L.S. Lebedyanski that started to form his willing to become a part of the locomotive industry in general and be a locomotive designer in particular. The information about the education of L.S. Lebedyanski is also observed in this chapter. We tracked his educational path from the first lessons with the private teacher in the childhood till the education at school and later at the Politechnical institute in Petrograd. In addition, we mentioned the first steps of L.S. Lebedyanski in locomotive industry meaning his first experience of work at the railways, when he was the assistant of the steam locomotive driver in town Tihvin. We separated the period of the designer`s life mention above as the period of his childhood, education, first practical and theoretical experience, and formation of his personality. In the third chapter of the dissertation we represent the modern vision of the designer L.S. Lebedyanski`s legacy in context of the development of the locomotive industry. Creation of the new types of locomotives, work with the new types of engines (diesel engines, gas turbine engines), educating of the young engineers and organization of the designer`s dedicated groups, contribution to the renovation of the former Soviet Union industry during the after war period – this is only the short list of designer`s L.S. Lebedyanski activities. Due to the solving of those issues he became the widely known specialist in the former Soviet Union and the founder of the gas turbine locomotive industry.

У дисертації подається аналіз наукової, інженерної, організаційної та громадської діяльності видатного вітчизняного залізничника, вченого в галузі залізничних тарифів С.Ю. Вітте, його історичного значення і заслуг у розвитку науки залізничного транспорту наприкінці ХІХ – поч. ХХ століть. Систематизувавши різноманітний джерельний матеріал, автор змальовує картину розвитку залізничного транспорту в Російській імперії і в Україні, співставляючи цей процес із зарубіжним. Доведено, що науковий і організаційний доробок С.Ю. Вітте став основою для розвитку нових ідей і задумів щодо подальших технічних досліджень.^UThe dissertation presents an analysis of the scientific, engineering, organizational and public activities of the prominent domestic railroad scientist, scientist in the field of railway tariffs S.Yu. Vitte, his historical significance and merits in the development of the science of rail transport at the end of the XIX – early XXth century. Having systematized a variety of source materials, the author depicts a picture of the development of rail transport in the Russian Empire and in Ukraine, comparing this process with foreign ones. It is proved that the scientific and organizational achievements of S.Yu. Vitte became the basis for the development of new ideas and plans for further technical research.

Дисертаційну роботу присвячено вдосконаленню теоретичної бази і вирішеннюпрактичних завдань розробки інструментальних засобів гармонізації художньо-декоративними формами (ХДФ) колористики інтер'єрного середовища (ІС).Визначено основні етапи формування взаємозв'язку колористики ІС зобразотворчим і художньо-декоративним мистецтвом. Розглянуто основні цільовіфункції кольору і колориту та їх закономірності сприйняття. Уточнено понятійнийапарат.З'ясовано зв'язок ХДФ з колористикою ІС. Виявлено принципи гармонізаціїколористики ІС і ХДФ. Розроблено алгоритмічні блок-схеми з систематизованимикаталогами характерних ситуацій, завдяки яким побудовано технологічно-інструментальні засоби гармонізації ХДФ колористики ІС.Представлено результати впровадження дисертаційного дослідження.Ключові слова: колористика, художньо-декоративна форма, інтер'єрне середовище,гармонізація, дизайн, технічна естетика.^UThe dissertation is devoted to improve the theoretical base and solve practical problems –the creation of instrumental means for harmonizing the artistic and decorative forms (ADF) ofthe coloristic of the interior environment (IE).The main stages in developing the connection of IE coloristic are determined with fine,artistic and decorative art. The conceptual apparatus is refined. The main target functions of colorand coloring, patterns of their perception are determined. The main means of harmonizing thecolor scheme of IE and its artistic and decorative filling are highlighted and streamlined. The20properties of the IE coloring, artistic and decorative filling, are revealed as the main factors ofvisual comfort formation. The aesthetic and substantial-functional existence in works of art isrevealed in the space of modern interior. The main groups of techniques for harmonizing thecolorization of IE are highlighted and streamlined by incorporating ADF into the coloristicinterior space. The shaping possibilities of color are determined in modern design.The principles of harmonization of IE and ADF coloristic are developed. The interrelationof the IE and ADF coloristic is revealed, as well as the basic methods of placing ADF in spaceand their functional significance in the interior. The structure of ADF placement is proposed inthe coloristic of IE. The influence of color and light reflections of the environment were evaluatedon the perception of ADF. A number of basic factors and principles of their occurrence have beenidentified, it is indicated that each interior has its own unique situation. The basic methods ofplacing ADF in the color space of the interior are proposed in accordance with the creative plan.The possibilities of emotional influence the viewer because of the total amount of color space,depending on the location of ADF. The principles of the expression of associations in thecoloristic compositions of a work of art are defined in order to achieve the desired emotional statefrom perception. The principle of enhancing the expressiveness of the overall coloristiccomposition of space is determined – the corrective functions of ADF polychromies in theformation of IE colors based on the capabilities of the texture of a colored surface. The mainmeans of solving the creative idea of ADF composition in IE, depending on the materials used.An instrumental variant decision-making model was developed and proposed, depending on thetasks set.Algorithmic flowcharts with systematized catalogs of characteristic situations have beendeveloped, thanks to which certain tools have been identified for harmonizing the artistic anddecorative forms of colorization of the interior environment: 1) modular linear algorithmdiagram; 2) information model; 3) instrumental-experimental model. The further use ofalgorithmic models in the creation of a new application software product based on data miningtechnology isrecommended with the aim of automating the process of harmonization of ADFcoloristics of IE.

Дисертаційна робота є комплексним дослідженням історії становлення та функціонування Київського юридичного товариства (1877–1919). У роботі висвітлені організаційні засади, наукова та культурно-просвітницька діяльність організації. Визначено передумови появи КЮТ: досліджено розвиток європейського права у ХІХ ст., яке, свого часу, вплинуло на розвиток вітчизняного законодавства, і процес створення та діяльності юридичного факультету в університеті Св. Володимира в І половині ХІХ століття. Досліджено процес заснування КЮТ та його завдання, формування структури, організаційна діяльність, створення Відділення звичаєвого права, просвітницька і правотворча діяльність. Проведено аналіз наукової спадщини КЮТ за напрямами розвитку юридичної науки: теорія держави і права, римське, конституційне, цивільне, кримінальне та українське звичаєве право.^UThe dissertation is a comprehensive study of the history of formation and functioning of the Kyiv Law Society (1877–1919). The paper covers the organizational principles, scientific and cultural-educational activities of the organization. The preconditions for the emergence of KLS are determined: the development of European law in the XIX century, which, at one time, influenced the development of domestic legislation, and the process of creation and operation of the Faculty of Law at St. Vladimir's University in the first half of the XIX century. The process of establishing the KLS and its tasks, formation of the structure, organizational activity, creation of the Department of customary law, educational and law – making activity are investigated. The analysis of the scientific heritage of KLS in the areas of development of legal science: the theory of state and law, Roman, constitutional, civil, criminal and Ukrainian customary law.

У дисертації досліджено джерела походження українських прислів’їв і приказок. Серед численних жанрових модифікацій малої фольклорної прози особливе місце належить пареміям, складній і багатовимірній генологічній одиниці, яка виробила розгалужену систему жанрових модифікацій (прислів’я, приказки, примовки, порівняння, прикмети та ін.). Паремії постійно перебувають у розвитку, а відтак зазнають суттєвих змін. Найскладнішим аспектом у вивченні прислів’їв і приказок є їх генетичний аналіз. Питання походження паремій полягає в окресленні продуктивних шляхів поповнення прислівного репертуару. Виробилося три магістральні лінії формування паремій: узагальнення, міжжанровий перехід та факультативність. Кожен із окреслених шляхів у роботі докладно розглянуто. Джерельною базою дослідження стали збірники прислів’їв та приказок, серед яких тритомний корпус Івана Франка «Галицько-руські народні приповідки», збірка Матвія Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», колекція Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки», а також фольклорні твори (байки, анекдоти, казки, народні оповідання), що редукувалися до короткого і лаконічного вислову – прислів’я. У першому розділі «Розвиток української пареміології та пареміографії: історія, проблеми, перспективи» враховано найважливіші напрацювання вчених-фольклористів, які зосередили особливу увагу на жанрі, що характеризується чіткістю, лаконізмом, глибиною думки, інформативністю, конденсованістю, довершеністю вислову, дидактичністю. Починаючи від зародження пареміології як науки (йдеться про кінець ХVІІІ століття), питання генези жанру щоразу поставало як актуальне, однак не отримувало належного розв’язання. І це зрозуміло, адже означена квестія вимагає скрупульозної дослідницької роботи, оскільки передбачає виявлення складних міжжанрових контактів. Лише через добре знання фольклорно-літературних джерел можна вийти на встановлення істинного джерела прислівного вислову. У другому розділі «Генеза прислів’їв і приказок: шляхи поповнення паремійного фонду» простежено процес активного обігу прислів’їв і приказок. Суть полягає в тому, що, виникнувши в певний історичний період, та чи інша паремійна одиниця, згодом «обростає» новими значеннями, за нашаруваннями яких годі дошукатися першоджерела. Тому для віднайдення цього першоджерела існує певний спосіб, який передбачає шлях міжжанрового переходу, тобто процес, як прислів’я може утворюватися від інших жанрів. Міжжанровий перехід – це вибір центрального елемента потенційної паремії на основі іншого жанру. Творення прислів’їв і приказок відбувається через стягнення до окремого смислогенеруючого висновку. Паремії, що утворені шляхом міжжанрового переходу, акумулюють в собі найприкметніші риси першоджерела, частково перебирають на себе його функціональне навантаження, формуючи заразом власну жанрову автентичність. Для практичної ілюстрації схеми міжжанрового переходу увагу зосереджено на таких жанрах, які сконденсувалися до однієї лаконічної фрази: анекдот, байка, казка, народне оповідання, колядка, а також враховано й книжні джерела і типовість ситуацій. На цих прикладах вдається добре простежити процес редукції більшого за обсягом твору до однієї короткої та змістовної фрази.^UThe dissertation focuses on the sources of the origin of Ukrainian proverbs and sayings. Among many genre modifications of small folk prose, paremias deserve special attention, as they are complex and multidimensional genre units that contributed to a comprehensive system of genre modifications (proverbs, sayings, similes, omens, etc.). Paremias are constantly evolving, which means that they keep changing. The most difficult aspect of studying proverbs and sayings lies in analysing them genetically. The question of the origin of paremias deals with the description of productive ways of replenishing the proverbial repertoire. Three main ways of creating paremias are identified: generalising, cross-genre transition and optionality. Each of these paths is the subject of a detailed study in the dissertation. The research is based on collections of proverbs and sayings, including the three-volume corpus “Folk Proverbs of Halychyna Ukrainians” by Ivan Franko, Matviy Nomys’s collection “Ukrainian proverbs, sayings and the like”, Hryhoriy Ilkevych's collection "Proverbs and Riddles from Halychyna", as well as folklore pieces (fables, jokes, fairy tales, folk tales) reduced to a short and laconic expression, i.e. a proverb. The first chapter "Development of Ukrainian paremiology and paremiography: history, problems, prospects" takes into account the main achievements of folklorists who paid special attention to this genre, which is characterised by clarity, laconicism, depth of thought, informativeness, condensation, completeness of expression and didacticism. Since the birth of paremiology as a science (around the late eighteenth century), the question of the origin of the genre has always been raised as a matter of urgency, but has never been properly resolved. This is understandable, because this question requires meticulous research, as it involves the identification of complex cross-genre contacts. Only a good knowledge of folklore and literary sources makes it possible to determine the true origin of a proverb. In the second chapter "The genesis of proverbs and sayings: ways of replenishing the paremic fund", the process of the active circulation of proverbs and sayings is traced. The point is that, having emerged in a given historical period, a given paremic unit later "acquires" with new sesnse, the layers of which can be used to find the original source. Thus, in order to find this original source, there is a certain method that involves the path of cross-genre transition, i.e. the process of how a proverb can be formed from other genres. A cross-genre transition is the selection of a central element of a potential paremia on the basis of a different genre. The creation of proverbs and sayings takes place under the pressure of a separate, meaningful conclusion. Paremias formed through cross-genre transition accumulate the most salient features of the original source, partially take over its functional load, and at the same time form their own genre authenticity. For a practical illustration of the scheme of cross-genre transition, attention will be focused on the following genres, condensed into one concise phrase: jokes, fables, fairy tales, folk tales, carols and book sources and typical situations will also be considered. These examples clearly illustrate the process of reducing a larger piece to a short and meaningful phrase.