Визначено економічну та господарсько-правову сутність інституту комерційного посередництва (КП). Досліджено концепцію становлення й основні принципи комерційно-посередницької діяльності. Проаналізовано вітчизняне законодавство та законодавство інших держав про КП, розроблено пропозиції щодо вдосконалення його правового регулювання. Запропоновано в межах систематизації принципів, на яких має базуватися комерційна діяльність, виокремлення та характеристики юридичних принципів, виявлено зв'язок розвитку інституту КП з удосконаленням господарського законодавства. Зроблено висновок про те, що включення в Господарський кодекс договору про надання господарсько-управлінських послуг сприяє підвищенню якості управління у сфері економіки (господарського управління). Запропоновано тлумачення ефективного розвитку економічних відносин за допомогою інституту КП як такого його правового регулювання, яке сприяє розвитку економічної конкуренції та добросовісному підприємництву, а також ставить заслін монополізму, формальному виконанню посередницьких послуг, одержанню посередником незаробленої винагороди.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему здійснення контролю на різних рівнях державного управління та місцевого самоврядування за діяльністю ЗНЗ. Обгрунтовано теоретичні засади, форми, методи, механізми здійснення контрольних заходів. Розкрито особливості застосування різних форм і методів контролю на районному рівні управління. Розглянуто механізм взаємовідносин ЗНЗ, районних управлінь освіти й інших державних органів, який полягає у забезпеченні підготовки та здобуття випускниками шкіл компетентностей для одержання майбутньої професії. Запропоновано комплекс методик: для оцінювання якості підготовки випускників і доцільності вибору спеціалізації ЗНЗ, оптимізації мережі спеціалізованих ЗНЗ на рівні району, підготовки спеціалістів районними управліннями освіти та районного науково-методичного центру до інспектування та атестації освітніх закладів.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено науково-академічні розробки XIX - початку XX ст., присвячені проблемам історії церкви. Вивчено причини становлення та характер розвитку церковно-історичних студій в даний період. Встановлено, що функціонування церковно-історичних студій було пов'язане переважно з діяльністю духовних академій. Важливими чинниками розвитку церковно-історичних досліджень в духовних академіях були реформи в духовно-освітньому відомстві, зокрема, запровадження курсу церковної історії, зацікавленість в суспільстві до історичної самосвідомості, розквіт духовної журналістики та розвиток науково-дослідницьких установ. Показано, що в Україні розвиток церковно-історичних студій був пов'язаний переважно з діяльністю Київської духовної академії. Доведено, що найбільший розквіт церковно-історичної школи Київської духовної академії припав на кінець XIX - початок XX ст. Проаналізовано науковий доробок представників церковно-історичної думки України. Увагу приділено працям С. Голубєва, Ф. Тітова, В. Біднова. Зазначено, що завдяки численним публікаціям, широкій науковій проблематиці та використанню значного обсягу першоджерел, вони проклали шлях для подальших досліджень в галузі історії церкви.

  Скачати повний текст