Висвітлено питання боротьби зі злочинами в сфері економіки. Визначено способи, причини й умови скоєння злочинів у сфері підприємницької діяльності, розроблено заходи щодо їх нейтралізації або усунення органами внутрішніх справ і державною податковою адміністрацією. Проведено комплексний аналіз підприємницької діяльності за умов формування ринкових відносин в Україні, розглянуто основні види злочинів, що скоюються в цій сфері. Визначено головні напрями запобігання злочинності у підприємницькій діяльності органами внутрішніх справ і державної податкової служби. Наведено пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства та інших нормативних актів, які регулюють відносини у цій сфері.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження особливостей правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проаналізовано еволюцію відповідного законодавства та наукові здобутки вітчизняної юриспруденції кінця XIX - 1980-х рр. у справі вирішення проблеми відповідальності держави перед особою за неправомірні дії посадових осіб. Розглянуто юридичну природу правового статусу особи (елементну структуру, види правового статусу, гарантії захисту прав та законних інтересів особи). Встановлено особливості структури та специфіку правового статусу жертви правосуддя та зловживання владою, проаналізовано існуючі форми порушень у даній сфері. Досліджено права жертви та обов'язки держави щодо відновлення порушених прав особи. У науковий обіг введено поняття "жертва правосуддя", "жертва зловживання владою", "правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям". Наведено класифікацію видів правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проведено аналітичне дослідження особливостей суб'єктно-об'єктних правовідносин, що виникають між державою та жертвами правосуддя та зловживання владою. Визначено зміст поняття "реабілітація", особливу увагу приділено вивченню правореабілітаційних правовідносин.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне історико-релігієзнавче дослідення церковної та громадсько-політичної діяльності першого патріарха Київського та всієї України Мстислава (С.Скрипника) протягом 1930 - 1944 рр., проаналізовано особливості формування його суспільних поглядів. Висвітлено парламентську, партійну, культурно-освітню діяльність С.Скрипника у міжвоєнний період, розкрито його роль у функціонуванні видавництва та газети "Волинь", а також участь у національно-церковному русі за українізацію Православної церкви в Польщі. Викладено нові факти про церковну та громадську діяльність С.Скрипника на Волині у 1941 - 1942 рр. Визначено роль єпископа Переяславського Мстислава у процесі інституалізації Української автокефальної православної церкви в окупованій Україні та його позиція на архієрейському соборі 1944 р. у Варшаві.

  Скачати повний текст

У дисертації комплексно досліджено церковно-інституційні трансформації українського православ'я в роки Другої світовоївійни. На основі поєднання еклезіальних і світських підходів проаналізовано причини реорганізації Православної Церкви вГенерал-губернаторстві та з'ясовано обставини висвяти єпископів-українців Іларіона Огієнка й Палладія Видибіди-Руденка.Розглянуто тенденції розвитку Холмсько-Підляської єпархії й архипастирську діяльність владики Іларіона. З'ясовано чинники танаслідки юрисдикційно-канонічних трансформацій Православної Церкви на Волині впродовж 1939–1941 рр. Висвітлено причини,перебіг і наслідки Почаївського Собору єпископів 1941 р. Досліджено обставини інституалізації Автономної Православної Церкви в райхскомісаріаті «Україна» та її функціонування впродовж 1942–1944 рр. Охарактеризовано чинники та наслідки організаціїАдміністратури Варшавської Митрополії в окупованій Україні на чолі з владикою Полікарпом Сікорським. Досліджено значенняКиївського Собору 1942 р. і розвиток УАПЦ на Сході України. Розглянуто детермінанти інституційного розколу православ'яй досліджено характер міжцерковних відносини в умовах нацистського окупаційного режиму. Проаналізовано обставинипроведення, ключові рішення й наслідки Варшавського Собору єпископів УАПЦ 1944 р.^UThe dissertation provides the results of the complex research of the church and institutional transformations of the Ukrainian Orthodoxyfrom 1939 till 1944. During the Second World War, on the territory of Kholm region and Pidliashia, there was a Ukrainian national-cultural andspiritual revival, a significant component of which was the national-church movement for Ukrainization / de-Muscovite of the Orthodox Church.The Sovietization of the western Ukrainian regions was accompanied by intensive and varied agitation and propaganda work and at the sametime repressive measures against the clergy. At that time, the process of Ukrainization and democratization of Orthodoxy in Volhynia wasinterrupted, when the Soviet leadership began testing a fundamentally new model of the relationship between the government and the Church.The leitmotif of the German religious policy, based on the imperial principle of “divide and rule”, was the focus on the split of UkrainianOrthodoxy and the neutralization of the national patriotic movement.The Orthodox Volhynia that had a significant human resource among the clergy became a kind of church Piedmont in the process of revival ofreligious life in the East. The main factors of the German government's more sympathetic attitude towards AOC were the loyalty, controllability and anti-Soviet position of its leaders, clear and consistent distancing from any political activity and national movement, predominantly negative reaction to the unification of the Churches. In 1943, according to rough estimates, the AOC counted with more than 2,500 parishes. It denied the right of the Metropolitan of Warsaw to interfere in Ukrainian church affairs and expected the recognition of its autocephaly from the ROC and other local Churches.The proponents and promoters of the church-independent vision hoped the autocephalous idea to be supported by the mass of Orthodoxbelievers, but they were divided into supporters of religious traditionalism and modernism. The UAOC can be considered a self-sufficient ecclesial body with its own Council of Bishops and the administrator, Metropolitan Polikarp Sikorskyi. Maintaining contact with the Metropolitan of Warsaw made it possible to preserve through it the canonical communication with world Orthodoxy. Autocephaly, which was never officially proclaimed, was seen by the leaders of the national church movement as an instrument of de-imperialization and spiritual liberation of the Ukrainian people. The death of Metropolitan Oleksii Hromadskyi marked a turning point in the development of the Orthodox Church both in Volhyniaand in occupied Ukraine and intensified the transition of a number of autonomous parishes and the Derman Monastery to the Rivne-KremenetsEparchy of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church which since then included over 200 parishes. At the same time, the struggle betweenOrthodox jurisdictions developed into a latent phase and continued at a lower parish level. It is worth noting that a part of clergy belonging toboth trends tried to avoid the implementation of orders of the occupying regime, participated in the rescue of the Jewish population, performedchaplaincy duties in the structures of the Ukrainian Insurgent Army.Warsaw Council of UAOC Bishops of 1944 stinted itself with half-hearted decisions concerning its canonical status and postponed its settlement until the end of the war. A part of the participants of the Council tried to confer Metropolitan Dionisii with the title of Honorary Patriarch, however, this was prevented by the German invaders. The canonical and jurisdictional dependence of both Orthodox orientations on foreign centres – Warsaw and Moscow – contributed to the complication of church life in Ukraine, created one of the significant obstacles to their unification, prevented the emergence of a powerful spiritual leader who would be able to head the united Church. The restoration of Soviet power in Ukraine led to the destruction of the UAOC and APC and incorporation of their institutional structures into the Moscow Patriarchate.