Розглянуто сутність, історичне підгрунтя та форми відновного правосуддя. Проаналізовано поняття та принципи відновного правосуддя, надано характеристику її форми, а також досліджено історію кримінально-процесуальної політики у сфері примирення та посередництва в Україні. Висвітлено закріплення відновного правосуддя у міжнародно-правових актах та європейський досвід його впровадження, застосування. Розкрито передумови впровадження відновного правосуддя в Україні та шляхи його імплементації. Запропоновано зміни щодо КК України та КПК України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемам забезпечення реалізації громадянських прав і свобод, ролі міліції в цій діяльності та її відповідності міжнародно-правовим нормам. На підставі теоретичного аналізу юридичної літератури з визначеної проблеми, міжнародних та внурішньодержавних нормативно-правових актів, проведеного дослідження розглянуто питання становлення, еволюції, змісту, системи громадянських прав і свобод. Розкрито значення діяльності міліції щодо забезпечення реалізації громадянських прав і свобод людини. Визначено особливості такої діяльності, основні форми і методи, а також подано конкретні пропозиції та рекомендації з питань удосконалення даної діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено системи міжнародно-правового захисту прав людини за здійснення екстрадиції, яка складається з двох самостійних компонентів: комплексу міжнародно-правових норм, які встановлюють підстави для відмови у видачі у випадку, якщо вона може призвести до порушення прав людини та комплексу міжнародно-правових норм, що встановлюють належну правову процедуру в екстрадиційному процесі. Проаналізовано становлення правозахисних елементів в інституті екстрадиції. Досліджено практику Європейського суду з прав людини й інших міжнародних і національних судових органів щодо видачі. Вивчено договірну практику та національне законодавство держав з питань екстрадиції та положення про захист прав осіб у зв'язку з видачею. Доведено, що за умов сьогодення боротьба зі злочинністю у формі екстрадиції повинна здійснюватися з дотриманням прав і свобод осіб, залучених до екстрадиційної процедури.

  Скачати повний текст

Досліджено тенденції розвитку національного кримінально-процесуального законодавства на підставі європейських стандартів кримінально-процесуальної діяльності та Конституції України та на цій підставі обгрунтовано висновок, що в Україні формується публічно-змагальне кримінальне судочинство. З'ясовано співвідношення вимог публічності (імперативності) й диспозитивності у системі нормативного регулювання кримінально-процесуальної діяльності та відзначено, що імперативні вимоги не можуть тлумачитися як безправне підпорядкування підозрюваного, обвинуваченого, підсудного органам дізнання, досудового слідства та суду. Розроблено засади кримінально-процесуальних механізмів, які найбільшою мірою забезпечують захист законних прав та інтересів учасників кримінально-процесуальної діяльності, доступність і дієвість судового контролю за діяльністю органів дізнання й досудового слідства. Здійснено аналіз кримінально-процесуального законодавства України на всіх етапах її історії та виявлено закономірність, суть якої полягає у тому, що тільки правові інститути, яким притаманна публічно-змагальна форма кримінального процесу, спроможні реально забезпечити захист прав і законних інтересів людини та громадянина. Сформульовано нормативне положення про розширення змагальних засад на досудовому слідстві. Визначено правову суть функцій слідчого судді, коло його прав і обов'язків. Розкрито процесуальну суть поняття "доступ до правосуддя" як одну з умов розвитку змагальної форми кримінального судочинства. Обгрунтовано висновок про загальну потребу нормативного закріплення форми правосуддя - відновлювального правосуддя. Розроблено систему змін і доповнень до чинного та до проекту КПК, які найбільшою мірою забезпечують розвиток процесуальних форм, іманентних публічно-змагальному процесу, зокрема меж допустимості "повороту до гіршого" на різних стадіях провадження у кримінальній справі.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження особливостей правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проаналізовано еволюцію відповідного законодавства та наукові здобутки вітчизняної юриспруденції кінця XIX - 1980-х рр. у справі вирішення проблеми відповідальності держави перед особою за неправомірні дії посадових осіб. Розглянуто юридичну природу правового статусу особи (елементну структуру, види правового статусу, гарантії захисту прав та законних інтересів особи). Встановлено особливості структури та специфіку правового статусу жертви правосуддя та зловживання владою, проаналізовано існуючі форми порушень у даній сфері. Досліджено права жертви та обов'язки держави щодо відновлення порушених прав особи. У науковий обіг введено поняття "жертва правосуддя", "жертва зловживання владою", "правовий статус жертв зловживання владою та правосуддям". Наведено класифікацію видів правового статусу жертв правосуддя та зловживання владою. Проведено аналітичне дослідження особливостей суб'єктно-об'єктних правовідносин, що виникають між державою та жертвами правосуддя та зловживання владою. Визначено зміст поняття "реабілітація", особливу увагу приділено вивченню правореабілітаційних правовідносин.

  Скачати повний текст