Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Досліджено мас-медійний літературно-критичний дискурс, важливим елементом якого є прецедентні оніми й утворені від них похідні. Прецедентні оніми, представлені іменами письменників, персонажів і назвами літературних творів, актуалізують "літературну пам'ять" читачів, до якої належать знання класичної та сучасної літератури, знання літературних напрямків стилів і жанрів, а також літературно-критичні категорії. Зазначено, за умов дискурсу відбувається концептуалізація літературних знань, що вивчається на рівнях: мовному, риторичної фігурації та літературно-критичної когніції. На мовному рівні концептуалізація найбільш повною мірою простежується у відонімних дериватах. Виявлено й проаналізовано концептуальні класи відонімних похідних на основі словотвірних значень. На рівнів риторичної фігурації досліджено метафоричну та метонімічну трансформацію прецедентних онімів. Проаналізовано прецедентні оніми у функції порівняння й епітетів. Процес концептуалізації стосується найхарактерніших особливостей творчості певного письменника, що можна представити у вигляді набору модулів "жанр", "стиль", "місце дії", "персонаж", "сюжет". Модуль є когнітивною одиницею, що репрезентує закладену в прецедентних онімах інформацію на основі літературних категорій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано механізми та закономірності формування наношаруватості для композиційних матеріалів (КМ) з металевими компонентами, що мають різну розчинність, пластичність та об'ємний вміст у композиціях. Розкрито фізичну природу неадитивності характеристик наношаруватих КМ відносно відповідних характеристик компонент. Запропоновано емпіричні формули для розрахунків температурних залежностей диференційної термо - ЕРС КМ Fe - Ag. Показано, що для КМ з феромагнітними компонентами особливості зазначених залежностей в області температур, що передують точці Кюрі, обумовлені спонтанною намагніченістю зразків. Досліджено процеси перколяції в наношаруватих системах, що містять вуглець, визначено умови утворення в них нескінченних кластерів. Для нанорозмірних КМ на базі полімерних матриць встановлено універсальний характер перколяційної поведінки відносно електричних і механічних концентраційних залежностей. Виведено емпіричні формули, розрахунки за якими дозволяють з відносною похибкою, яка не перевищує 8 %, прогнозувати зазначену поведінку. Виявлено вплив нанорозмірності та домішок на телопровідність алмазних структур. Обгрунтовано новий механізм впливу домішок на теплопровідність. З використанням прямих (in situ) методів досліджено процеси структуроутворення перегрітих розплавів металів та сплавів. У разі їх твердіння за умов плину виявлено спадковість нанофрагментної структури розплавів у злитках, стрічках і покриттях.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано та впроваджено у практику підготовки юних футболістів 16 - 17-ти років програму навчально-тренувального процесу, яка базується на диференціації засобів тренування з урахуванням різних ігрових амплуа на етапі спеціалізованої базової підготовки. Розроблено методичні підходи в організації навчально-тренувального процесу юних футболістів 16 - 17-ти років у річному циклі підготовки, які базуються на принципах комплексності, різноспрямованості, варіативності та диференціації тренувальних впливів залежно від ігрової спеціалізації. Доповнено й уточнено дані про структуру функціональної підготовленості юних футболістів на етапі спеціалізованої базової підготовки. Розширено структурні особливості взаємозв'язків показників основних сторін функціональної підготовленості юних футболістів різних ігрових амплуа. Узагальнено та доповнено кількісні дані про техніко-тактичну діяльність юних футболістів. Уточнено та систематизовано наявні дані про засоби та методи, які застосовуються у навчально-тренувальному процесі футболістів.

  Скачати повний текст