Розкрито економічну суть бюджетної системи як інструменту регулювання економічного розвитку, що полягає у використанні бюджетної архітектоніки, яка визначається оптимальними співвідношеннями між елементами бюджетної системи з метою впливу на динаміку економічного розвитку. Запропоновано структурно-функціональну модель системи бюджетного регулювання, як грунтується на інтеграції державного регулювання дохідної та видаткової частин бюджету, міжбюджетних відносин, дефіциту (профіциту) бюджету, державного боргу з урахуванням динаміки економічних процесів та зовнішньоекономічного середовища. На підставі економетричного аналізу виявлено тенденції запланованих і фактичних показників дохідної та видаткової частин зведеного, державного та місцевих бюджетів, уведено до наукового обігу економічний показник "рівень регулювання доходів (видатків) бюджету регіону". Визначено вплив обсягу податкової бази на суму надходжень за основними податками стосовно адміністративно-територіальних одиниць. Виявлено роль податкового навантаження у формуванні дохідної частини бюджету, економічному розвитку держави та регіонів, взаємозв'язку видаткової частини бюджету, бюджетної централізації та економічного зростання. Розроблено методологію прогнозування дохідної частини бюджету, запропоновано систему міжбюджетного регулювання на базі відповідних моделей. Уведено до наукового обігу економічний показник "коефіцієнт міжбюджетного регулювання".

  Скачати повний текст

Вперше в кримінально-правовій літературі України зроблено висновок про те, що негативна кримінальна відповідальність є одним з видів кримінально-охоронних правовідносин, реалізація якого можлива тільки у формах, що встановлені кримінальним законом. Аргументовано висновок, що позитивна кримінальна відповідальність є одним з видів кримінально-заохочувальних правовідносин. Правовідношення в кримінальному праві запропоновано класифікувати як охоронні та заохочувальні. Уточнено поняття предмета кримінально-правового регулювання, а також обгрунтовано необхідність аналізу форм реалізації кримінальних правовідносин на якісно новому системному рівні.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне, клініко-діагностичне, медикопсихологічне, психотехнічне, клініко-діагностичне, динамічне, психопатологічне та терапевтичне обгрунтування та розробку алгоритмізованих стандартів психотерапії психогенно-обумовлених розладів та принципів оцінки її ефективності на базі розробленої методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу. Обстежено 1 426 осіб, з яких 1 274 - хворі на психічні, соматоформні, психосоматичні, сексуальні розлади, 104 - сліпі і 48 - здорові волонтери. Застосування створеної методології клініко-дисциплінарно-еволюційного аналізу дозволило на моделях психодисциплін (психотерапії, медичної психології та сексології) реконструювати історію дисциплінарної організації, побудувати аутодисциплінарно-ідентифікаційні конструкти, визначити, сфери пато-нозологічної компетенції, виявити й описати "нормальну" та клінічну психотерапевтичні феноменології, вивчити сано(пато)генетичні механізми та розробити еталонний діагностичний алгоритм, правила формулювання психотерапевтичного діагнозу, критерії вибору методів і методик психотерапії та психокорекції, ефективні терапевтичні техніки, принципи оцінки ефективності та її стандарти.

  Скачати повний текст

Розкрито економічну сутність державного регулювання страховою діяльністю в умовах економічних перетворень, що грунтується на сукупності відповідних фінансово-економічних механізмів, інструментів пов'язаних із забезпеченням диверсифікації страхових послуг, транспарентності страхових відносин, формуванням сучасної інфраструктури страхового середовища, інституційним розвитком страхової діяльності, узгодженням інтересів органів державного управління та страхових компаній, що сприятиме якісному підвищенню рівня конкурентоспроможності фінансового ринку, системи управління страховими ризиками, пруденційного нагляду у сфері платоспроможності страховиків, модернізації системи страхової діяльності. Систематизовано досвід розвитку системи страхової діяльності у країнах із розвинутою та трансформаційною економікою, у тому числі відповідні фінансові інструменти, особливості державного регулювання та інституції, які забезпечують нагляд та контроль за розвитком фінансових ринків. Розвинуто підходи до побудови структурної моделі інституційного забезпечення розвитку страхової діяльності, який узгоджує інтереси органів державного управління та страхових компаній. Розвинуто положення щодо основних детермінант розвитку страхового ринку, зокрема підвищення рівня капіталізації, інфраструктури, забезпечення стабільності, розробка механізму захисту учасників страхового ринку, вдосконалення механізмів контролю за фінансовою стійкістю та безпекою страхового ринку, що сприятиме розвитку та застосуванню дієвих підходів до державного регулювання страховою діяльністю як складової модернізації фінансової системи країни. Удосконалено підходи щодо державного регулювання перестрахової діяльності, у тому числі інституційне врегулювання проведення операцій перестрахування, передача ризиків на принципах взаємності перерозподілу страхової премії; положення щодо становлення та напрямів розвитку вітчизняної системи страхової діяльності з урахуванням необхідності посилення впливу фінансових ринків на економічне зростання; підходи щодо системи пруденційного нагляду, яка полягає у використанні державного регулювання ринків фінансових послуг, проведенні оцінки загального фінансового стану установи, попередженні ризику неплатоспроможності страхових компаній.^UThe economic essence of state regulation of insurance activity in the conditions of economic transformations, based on a set of appropriate financial and economic mechanisms, tools related to diversification of insurance services, transparency of insurance relations, formation of modern infrastructure of insurance environment, institutional development of insurance activity, coordination of interests public administration and insurance companies, which will contribute to a qualitative increase in the level of competitiveness of the financial market, insurance risk management system, prudential supervision in the field of solvency of insurers, modernization of the insurance system. The experience of insurance system development in countries with developed and transformational economies is systematized, including relevant financial instruments, features of state regulation and institutions that provide supervision and control over the development of financial markets. Approaches to building a structural model of institutional support for the development of insurance activities, which reconciles the interests of public administration and insurance companies, have been developed.Developed provisions on the main determinants of insurance market development, including increasing the level of capitalization, infrastructure, stability, development of a mechanism to protect insurance market participants, improving mechanisms for monitoring financial stability and security of the insurance market, which will promote the development and application of effective approaches to state regulation of insurance activities as part of the modernization of the country's financial system. Approaches to state regulation of reinsurance activities have been improved, including institutional regulation of reinsurance operations, transfer of risks on the principles of reciprocity of insurance premium redistribution; provisions on the formation and directions of development of the domestic insurance system, taking into account the need to strengthen the influence of financial markets on economic growth; approaches to the system of prudential supervision, which consists in the use of state regulation of financial services markets, assessment of the general financial condition of the institution, prevention of the risk of insolvency of insurance companies.

У дисертаційній роботі наведені механізми підвищення якості стоматологічного лікування дітей з різним рівнем психічного здоров'я (РРПЗ) шляхом визначення зв'язка стоматологічного статусу з їх медико-психологічним станом та корекції одонтофобічних реакцій (ОФР). ОФР є однією з провідних проблем стоматології, оскільки вони є широко розповсюдженими та значно ускладнюють, а часто навіть унеможливлюють адекватне проведення огляду ротової порожнини та стоматологічних процедур. Наявність психічного захворювання у дитини створює психопатологічний базис для тривожного реагування на нову, незвичну для неї ситуацію, і таким чином підвищує ризик розвитку у такої дитини ОФР, а також значно ускладнює проведення стоматологічного огляду через складнощі в досягненні комплаєнсу із такою дитиною. Дослідження базується на результатах комплексного лабораторного, клініко-психологічного обстеження 100 дітей з різноманітною стоматологічною патологією; в тому числі 30 з них хворих на аутизм – група 1 (Г1), 30 хворих на олігофренію – група 2 (Г2), 20 хворих з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ) – група 3 (Г3) та 20 психічно здорових дітей – група 4 (Г4). Вивчення показників ротової рідини у дітей з різними рівнями психічного здоров'я стало необхідним для оцінювання патогномонічності патологічних змін у слині для певних психічних розладів дитячого віку, а також встановлення кореляції параметрів слини та стоматологічного статусу. Ротову рідину у дітей з різними рівнями психічного здоров'я було досліджено лабораторними методами за такими показниками: рН ротової рідини, прозорість, колір, щільність та в'язкість. Аналіз структури ОФР і реєстрація частоти їх ідентифікації у дітей досліджуваних груп дозволили встановити, що для стоматологічних пацієнтів дитячого віку з аутизмом характерними є такі стани реакції: ізоляційна, трансафективна, стенічно-негативістична. Для дітей із затримкою психічного розвитку найбільш характерними є такі реакції: конфронтаційна, ажитована, вокалізаційна. У дітей зі СДУГ частіше зустрічаються такі реакції: моторна, мозаїчно-конформна, експлозивна. Для психічно здорових дітей найбільш характерними є такі реакції: алгофобічна, транскомплаєнтна, ескапаційна. На підставі компаративного аналізу семіотичного наповнення ОФР у дітей із РРПЗ та з урахуванням клініко-психопатологічних характеристик досліджуваних контингентів встановлено механізми їх патогенезу. У хворих на аутизм ОФР ізоляційного типу розвиваються за статобіхевіоральним патогенетичним механізмом, ОФР трансафективного – за диспозиційно-реактивним механізмом, ОФР стенічно-негативістичного – за гіпердефензивним механізмом. У дітей з олігофреніями ОФР конфронтаційного типу розвиваються за гіпоаналітичним патогенетичним механізмом, ОФР вокалізаційного – за ситуативно-детермінованим механізмом, ОФР ажитованого – за патоцеребротонічним механізмом. У дітей зі СДУГ ОФР моторного типу розвиваються за кінетодеприваційним патогенетичним механізмом, ОФР мозаїчно-конформного – за ізомотиваційним механізмом, ОФР експлозивного – за трансферно-алгічним механізмом. У психічно здорових дітей ОФР алгофобічного типу розвиваються за алгопревентивним патогенетичним механізмом, ОФР транскомплаєнтного – за гіпомотиваційним механізмом, ОФР ескапаційного – за дистанціювальним механізмом. Встановлена чітка залежність між рівнем тривожності і типом одонтофобічного реагування у хворих усіх груп. Високі цифри тривожності у Г1 відповідали розвиткові трансафективного типу одонтофобічного реагування, середні – стенічно-негативістичному типу, і низькі – ізоляційному. Аналогічна кореляційна залежність відмічалася у Г2. Високі цифри тривожності відповідали розвиткові ажитованого типу одонтофобічного реагування, середні – конфронтаційному типу, і низькі – вокалізаційному. У Г3 тривожність середнього рівня відповідала розвитку моторної та експлозивної ОФР, в той час як наявність низьких показників тривожності мали пряму кореляцію із мозаїчно-конформним типом ОФР.У хворих Г4 високі цифри тривожності відповідали розвиткові алгофобічного типу одонтофобічного реагування, середні – ескапаційному типу, і низькі – транскомплаєнтному. Наукова новизна полягає в тому, що проведено комплексне клініко-психопатологічне та психометричне дослідження дітей із РРПЗ, що дало можливість встановити психопатологічний базис формування у них одонофобічного реагування. Встановлено наявність кореляційних взаємозв'язків між показниками ротової рідини та стоматологічною патологією у дітей із РРПЗ, що дозволяє завчасно виявити групу ризику. Виявлено особливості стоматологічного статусу у дітей із РРПЗ,що дало можливість розробити високоспецифічні підходи до комбінації стоматологічних та психокорекційних впливів на ОФР у цієї категорії пацієнтів. На основі аналізу стоматологічного статусу розроблені рекомендації щодо превенції типової стоматологічної патології для дітей із РРПЗ^UThe dissertation identifies the relationship between dental status and medical-psychological characteristics in children with different levels of mental health (DLMH) and describes congruent measures for the prevention and correction of odontophobic reactions (OFR) by increasing compliance in the child-parent-dentist chain. The presence of mental illness in a child creates a psychopathological basis for an anxious response to a new, unusual situation, and thus increases the risk of developing OFR in such a child, as well as significantly complicates the dental examination due to difficulties in achieving compliance with a child. The study is based on the results of a comprehensive examination (anamnestic, dental, clinical and psychopathological, psychoexperimental, catamnestic, ethological, clinical and statistical methods), 100 patients were examined, including 30 patients with autism, from group 1 (G1), 30 patients with oligophrenia from group 2 (G2), 20 patients with ADHD from group 3 (G3) and 20 mentally healthy children from group 4 (G4) with various dental pathologies. The study of oral fluid in children with DLMH became necessary to assess the pathognomonic nature of pathological changes in saliva for certain mental disorders in childhood, as well as to establish a correlation between saliva parameters and dental status. Analysis of the structure of OFR and registration of the frequency of their identification in the examined groups allowed to develop their typology and classification. 12 types of OFR were identified and described. It was found that children with autism are characterized by the following OFR: insulating, transaffective, stenic-negativistic. For children with mental retardation, the most typical are the following OFR: confrontational, agitational, vocalizational. In children with ADHD, the following OFR are more common: motor, mosaic-conformal, explosive. The following OFR are most typical for mentally healthy children: algophobic, transcompliant, escapational. Based on a comparative analysis of the semiotic content of OFR in children with DLMH and taking into account the clinical and psychopathological characteristics of the studied contingents, the mechanisms of their pathogenesis were established. In patients with autism, an insulating type of OFR develops by statobehavioral pathogenetic mechanism, transaffective OFR develops by disposition-reactive mechanism, and stenic-negativistic OFR develops by hyperdefensive mechanism.In children with oligophrenia, confronational OFR develops by hypoanalytical pathogenetic mechanism, vocalizational OFR develops by situationally-determined mechanism, and agitational OFR develops by pathocerebrotonic mechanism.In children with ADHD, motor OFR develops by kinetodeprivational pathogenetic mechanism, partly-adherent OFR develops by isomotivational mechanism, and explosive OFR develops by transalgetic mechanism. In mentally healthy children, algophobic OFR develops by algopreventative pathogenetic mechanism, transcompialant OFR develops by hypomotivational mechanism, and escapational OFR develops by distancing mechanism. There is a clear relationship between the level of anxiety and the type of odontophobic response in patients of all groups. High anxiety levels in G1 corresponded to the development of a transaffective type of odontophobic response, medium-stenic-negativistic type, and low-insulating. A similar correlation was observed in G2. High anxiety figures corresponded to the development of agitationalodontophobic response, medium – confrontational type, and low-vocalization. In G3, moderate anxiety corresponded to the development of motor and explosive OFR, while the presence of low levels of anxiety had a direct correlation with the mosaic-conformal type of OFR. In G4 patients, high anxiety figures in G1 corresponded to the development of the algophobic type of odontophobic response, medium-escapational type, and low-transcompliant. The scientific novelty is that a comprehensive clinical-psychopathological and psychometric study of children with DLMH was conducted, which made it possible to establish the psychopathological basis for the formation of their odonophobic response. A typology of OFR in children with DLMH has been developed, which allows to create differentiated approaches to their diagnosis. The correlation between oral fluid and dental pathology in children with DLMH has been established, which allows to identify the risk group in advance. Peculiarities of dental status in children with DLMH were identified, which made it possible to develop highly specific approaches to the combination of dental and psychocorrectional effects on OFR in this category of patients. Based on the analysis of dental status, recommendations are developed for the prevention of typical dental pathology for children with DLMH.

Розкрито сутність державного фінансового регулювання в умовах економічних перетворень у системі соціально-економічного розвитку країни, що ґрунтується на інтеграції механізмів, інструментів фінансово-бюджетного регулювання, покращення якості бюджетного планування і прогнозування в умовах обмеженості бюджетних коштів, сукупності динамічних інституційних взаємовідносин у сфері формування і розподілу державних фінансових ресурсів з врахуванням положень фінансово-економічної архітектоніки, циклічності економіки з метою забезпечення бюджетно-податкової рівноваги фінансового простору держави, реалізації потенціалу публічних фінансів, що надасть можливість підвищити результативність основних напрямів державної фінансової політики суспільного розвитку.Удосконалено підходи до здійснення фінансової політики держави як складової системи макроекономічного регулювання, яка полягає у використанні адаптивного фінансового механізму з врахуванням збалансованості фінансово-економічного середовища; положення щодо інституційних засад розвитку фінансового механізму у системі державного регулювання економіки, які передбачають застосування ефективних інноваційних підходів до формування державних фінансових ресурсів, управління фінансово-бюджетними відносинами; підходи щодо формування та реалізації бюджетно-податкової політики з врахуванням поєднання фіскальної і регулюючої функції податків, результативності видатків бюджету, принципів бюджетної прозорості та соціальної справедливості, що сприятиме забезпеченню належного рівня формування бюджету, стимулюватиме економічне зростання.Дістало подальшого розвитку: узагальнення та систематизація досвіду державного фінансового регулювання в країнах із розвинутою і трансформаційною економікою, що сприятиме підвищенню рівня ефективності функціонування фінансової системи країни, впливу бюджетно-податкового механізму на економічне зростання; положення щодо підвищення рівня результативності бюджетного регулювання, що сприятиме підвищенню дієвості перспективного бюджетного планування, посиленню ефективності управління бюджетним процесом; підходи щодо розробки пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики виходячи із завдань соціально-економічного розвитку країни, забезпечення стійкості фінансової системи, збалансованості державних фінансів.^UThe scientific novelty of the results is to reveal the essence of public financial regulation in economic transformation in the socio-economic development of the country, based on the integration of mechanisms, instruments of financial and budgetary regulation, improving the quality of budget planning and forecasting in a limited budget, a set of dynamic institutional relations in the field of formation and distribution of public financial resources, taking into account the provisions of financial and economic architecture, cyclical economy to ensure fiscal balance of the financial space of the state, the potential of public finance, which will increase the effectiveness of public financial policy.Improved approaches to the implementation of financial policy of the state as part of the system of macroeconomic regulation, which consists in the use of adaptive financial mechanism, taking into account the balance of financial and economic environment; provisions on the institutional foundations for the development of the financial mechanism in the system of state regulation of the economy, which provide for the use of effective innovative approaches to the formation of public financial resources, management of financial and budgetary relations; approaches to the formation and implementation of fiscal policy, taking into account the combination of fiscal and regulatory functions of taxes, the effectiveness of budget expenditures, the principles of budget transparency and social justice, which will help ensure the appropriate level of budgeting, stimulate economic growth.Received further development: generalization and systematization of the experience of public financial regulation in countries with developed and transformational economies, which will increase the efficiency of the country's financial system, the impact of fiscal mechanism on economic growth; provisions on increasing the level of effectiveness of budget regulation, which will help increase the effectiveness of long-term budget planning, increase the efficiency of budget process management; approaches to the development of priority areas of financial and budgetary policy based on the objectives of socio-economic development of the country, ensuring the stability of the financial system, the balance of public finances.

Розкрито сутність формування державного бюджету як інструменту економічного розвитку, яка полягає у поєднанні складових адаптивної бюджетної архітектоніки дохідної частини бюджету, податкового навантаження, видаткової частини бюджету, дефіциту бюджету з урахуванням циклічності економіки, що надасть можливість підвищити результативність бюджетного механізму економічного зростання, рівень збалансованості бюджетної системи, посилити взаємозв'язок між основними функціями, завданнями головних розпорядників бюджетних коштів та пріоритетами розвитку суспільства.Удосконалено підходи щодо бюджетного планування, що передбачають розвиток основних засад програмно-цільового методу планування державного бюджету для забезпечення виконання встановлених цілей соціально-економічного розвитку країни; положення щодо формування державного бюджету, посилення дієвості механізмів бюджетного регулювання відповідно до основних завдань суспільного розвитку; підходи щодо перспективного прогнозування та планування дохідної частини державного бюджету, які ґрунтуються на тенденції основних фінансово-економічних показників, частки доходів державного бюджету у валовому внутрішньому продукті.Дістало подальшого розвитку: положення щодо перспективного прогнозування та планування видатків державного бюджету, що надасть можливість посилення результативності бюджетного механізму економічного розвитку; узагальнення та систематизація досвіду здійснення бюджетної політики у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою, що надасть можливість підвищити якісний рівень бюджетного впливу на економічне зростання; підходи до бюджетного планування на середньострокову перспективу з урахуванням динаміки макроекономічних показників, функцій та завдань головних розпорядників бюджетних коштів, бюджетної стійкості, що сприятиме посиленню ефективності функціонування бюджетної системи, дієвості та прозорості бюджетного процесу.^UThe scientific novelty of the results is to reveal the essence of the state budget as an instrument of economic development, which is a combination of components of adaptive budget architecture of the revenue side of the budget, tax burden, expenditure part of the budget, budget deficit, taking into account cyclical economy. growth, the level of balance of the budget system, to strengthen the relationship between the main functions, tasks of the main managers of budget funds and priorities for society.Approaches to budget planning have been improved, which provide for the development of the basic principles of the program-target method of state budget planning to ensure the implementation of the established goals of socio-economic development of the country; provisions on the formation of the state budget, strengthening the effectiveness of budget regulation mechanisms in accordance with the main objectives of social development; approaches to long-term forecasting and planning of the revenue side of the state budget, which are based on trends in key financial and economic indicators, the share of state budget revenues in gross domestic product. The following were further developed: provisions on long-term forecasting and planning of state budget expenditures, which will provide an opportunity to strengthen the effectiveness of the budgetary mechanism of economic development; generalization and systematization of the experience of budget policy implementation in countries with developed and transformational economies, which will provide an opportunity to increase the quality of budgetary impact on economic growth; approaches to budget planning for the medium term, taking into account the dynamics of macroeconomic indicators, functions and tasks of the main managers of budget funds, budget stability, which will enhance the efficiency of the budget system, efficiency and transparency of the budget process.

Мета роботи: підвищити ефективність психологічного супроводу студентів-медиків зі станами психічного виснаження (ПВ) шляхом визначення структурно-динамічних, клініко-анамнестичних, предиспозиційних особистісних особливостей та типології казаних станів, а також розробки процедури і психотехнічного забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу їх корекції.Протягом 2019-2021 рр. було проведено проспективне дослідження 770 студентів Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (м. Запоріжжя, Україна), що навчались на різних курсах та факультетах закладу, серед яких для подальшого клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного та психодіагностичного дослідження було відібрано 324 студентів. Загальну вибірку контингенту дослідження сформували 92 (28,4%) студенти першого курсу, 97 (29,9%) студентів– другого, 116 (35,8%) студентів – третього та 19 (5,9%) студентів – четвертого. Сформований контингент студентів було розподіллено на дві групи за критерієм наявності ПВ: на групу дослідження (ГД), що налічувала 175 студентів із ознаками ПВ, та групу контролю (ГК), що складалась з 149 студентів без ознак ПВ. В дослідженні використано клініко-анамнестичний, психодіагностичний, клініко-психопатологічний та статистичний методи.Дослідження реалізовано у три етапи.Перший етап – попередній– передбачав формування мети та задач дослідження, підбір конгруентних методів, обрання контингенту дослідження, формування критеріїв включення та виключення, планування та організація дослідження, розробка електронних форм бланків опитувальників.Другий етап – дослідницький – передбачав проведення психодіагностичних, клініко-психопатологічних досліджень, статистичну обробка отриманих даних, їх аналіз, розробку типології станів ПВ та мотиваційного тренінгу їх корекції.Третій етап – корекційний – передбачав проведення корекційних заходів в рамках розробленого мотиваційного тренінгу та оцінку їх ефективності.Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-психопатологічну структуру станів ПВ у студентів-медиків, зокрема визначено значну представленість поєднання депресивної та обсесивно-компульсивної симптоматики, проявів ворожості та психотизму, інтерперсональної чутливості та психотизму, інтерперсональної чутливості та тривоги, а також надмірної соматичної заклопотаності та фобічних проявів, що суттєво покращує розуміння патогенезу зазначених станів та формує підґрунтя для їх систематизації; вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості станів ПВ у студентів-медиків, зокрема оцінено вплив анамнестичних факторів, які непов’язані та пов’язані з навчанням в університеті, на ризик виникнення досліджуваних явищ, що дозволило визначити третій рік навчання, часті пропуски занять з неповажних причин та низьку суб’єктивну оцінку власної академічної успішності як чинники, що такий ризик підвищують; вперше сформовано типологію станів ПВ у студентів-медиків, надано характеристику 5 варіантів досліджуваних явищ, що розширює уявлення щодо клінічної представленості дезалаптавних станів серед контингенту студентської молоді та покращує їх діагностику.Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що було визначено предиспозиційні особистісні особливості студентів-медиків зі станами ПВ, зокрема встановлено превалювання неврастенічних, дисфоричних депресивних, уникаючих, інтраверованих та емоційно лабільних патерній реагування у особистісному профілі цих студентів, що дозволило розширити уявлення щодо психопатогенезу різних клінічних варіантів ПВ та оптимізувати арсенал психотехнік підчас розробки мотиваційного тренінгу; встановлено динамічні особливості станів ПВ у студентів медиків, шляхом порівняння представленості варіантів ПВ серед студентів різних років навчання, зокрема визначено превалювання дезадаптивного та гіперанксіозного варіантів на першому курсі, конфронтаційного та демотиваційного на другому, а також дезадаптивного, гіперанксіозного та демотиваційного на третьому курсі, що сформувало базис для професійно-мотиваційного тренінгу корекції вказаних станів; розроблено процедуру та психотехнічне забезпечення професійно-мотиваційного тренінгу для корекції станів ПВ у студентів-медиків, який базується на принципах екзистенціальної психотерапії та передбачає підбір конгруентних методів психотерапевтичного впливу в залежності від типу виявленого варіанту ПВ, що дозволило суттєво підвищити ефективність психологічного супроводу вказаного контингенту.^UPurpose of work is to increase the effectiveness of psychological support for medical students with states of mental exhaustion (ME) by determining structural-dynamic, clinical-anamnestic, predispositional personality characteristics and the typology of these states, as well as developing a procedure and psychotechnical support for professional-motivational training for their correction.During 2019-2021, a prospective study of 770 students of Zaporizhzhia State Medical and Pharmaceutical University (Zaporizhzhia, Ukraine), who studied in different courses and faculties of the university, was conducted. Among them, 324 students were selected for further clinical-anamnestic, clinical-psychopathological and psychodiagnostic research. The total sample of the study population was formed by 92 (28.4%) first-year students, 97 (29.9%) second-year students, 116 (35.8%) third-year students and 19 (5.9%) fourth-year students. The formed contingent of students was divided into two groups according to the criterion of having PD: the study group (SG), which consisted of 175 students with signs of ME, and the control group (CG), which consisted of 149 students without signs of ME.Clinical anamnestic, psychodiagnostic, clinical-psychopathological and statistical methods were used in the study.The study was carried out in three stages.The first stage – preliminary – involved the formation of goals and objectives of the study, selection of congruent methods, selection of the study population, formation of inclusion and exclusion criteria, planning and organization of the study, development of electronic forms of questionnaires.The second stage – research – involved conducting psychodiagnostic, clinical-psychopathological studies, statistical processing of the data obtained, their analysis, development of a typology of ME conditions and motivational training for their correction.The third stage – correctional – involved the implementation of corrective measures within the framework of the developed motivational training and evaluation of their effectiveness. The scientific novelty of the obtained results lies in the fact that for the first time the clinical-psychopathological structure of ME conditions in medical students was established, in particular, a significant representation of a combination of depressive and obsessive-compulsive symptoms, manifestations of hostility and psychoticism, interpersonal sensitivity and psychoticism, interpersonal sensitivity and anxiety, and as well as excessive somatic preoccupation and phobic manifestations was determined, which significantly improves the understanding of the pathogenesis of these conditions and forms the basis for their systematization; for the first time, clinical-anamnestic features of ME conditions in medical students were established, in particular, the influence of anamnestic factors that are unrelated and related to studying at the university on the risk of occurrence of the studied phenomena was assessed, which made it possible to determine the third year of study, frequent absences from classes due to non-respectable reasons and a low subjective assessment of one's own academic success as factors that increase such risk; for the first time, a typology of ME states in medical students was formed, 5 variants of the studied phenomena were characterized, which broadens the understanding of the clinical presentation of maladaptive states among the student youth contingent and improves their diagnosis.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the predisposing personal characteristics of medical students with ME conditions were determined, in particular, the prevalence of neurasthenic, dysphoric, depressive, avoidant, introverted and emotionally labile patterns of response in the personal profile of these students was established, which allowed to expand the understanding of the psychopathogenesis of various clinical variants of ME and optimize the arsenal of psychotechniques during the development of motivational training; dynamic features of ME states among medical students were established by comparing the presentation of ME variants among students of different years of study, in particular, the prevalence of maladaptive and hyperanxious variants in the first year, confrontational and demotivating in the second year, as well as maladaptive, hyperanxious and demotivating in the third year was determined, which formed the basis for professional motivational training for the correction of the specified conditions...

Дисертація є комплексним дослідженням теоретичних засад та удосконалення методологічних положень формування фінансово-бюджетної політики, підвищення бюджетної результативності як інструменту економічного розвитку.Фінансово-бюджетна політика як складова забезпечення розвитку економіки спрямована на створення дієвої системи управління фінансовими ресурсами держави. Виважений підхід щодо бюджетного планування є важливою передумовою ефективної соціально-економічної політики. Формування бюджету заслуговує відповідної уваги виходячи з необхідності підвищення результативності управління державними фінансами в умовах суспільно-економічних перетворень. Важливим є розкриття сутності формування та реалізації фінансово-бюджетної політики як інструменту економічного розвитку, інтеграції бюджетних складових управління фінансово-економічними відносинами, обгрунтованості бюджетного механізму, упорядкування системи публічних закупівель в умовах недостатнього рівня формування доходів бюджету та значного рівня дефіциту бюджету, визначення напрямів розвитку системи формування бюджету з врахуванням пріоритетів соціально-економічного розвитку країни. У даних фінансово-економічних умовах вагомим є визначення пріоритетних напрямів фінансово-бюджетної політики, оцінка її впливу на економічний розвиток країни, впровадження дієвих фінансових та бюджетних складових суспільного розвитку. Важливим є удосконалення підходів щодо формування фінансово-бюджетної політики як інструменту економічного розвитку, дієвого використання фінансово-бюджетних механізмів як складової економічної політики держави.Наукова новизна одержаних результатів полягає у розкритті сутності формування та реалізації фінансово-бюджетної політики як інструменту економічного розвитку, яка полягає в інтеграції бюджетних складових управління фінансово-економічними відносинами виходячи з пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, з врахуванням необхідності раціонального використання бюджетних видатків, бюджетної адаптації до динаміки суспільних відносин, забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні цих коштів, що надасть можливість підвищити дієвість бюджетного процесу, стійкість бюджетної системи, обгрунтованість бюджетного механізму, упорядкування системи публічних закупівель в умовах недостатнього рівня формування доходів бюджету та значного рівня дефіциту бюджету. Удосконалено підходи щодо формування фінансово-бюджетної політики як інструменту економічного розвитку; положення щодо особливостей формування та реалізації пріоритетів фінансово-бюджетної політики у системі економічного розвитку; підходи щодо дієвого використання фінансово-бюджетних механізмів як складової економічної політики держави. Дістало подальший розвиток положення щодо фінансово-бюджетних відносин, що сприятиме результативності забезпечення економічного розвитку; узагальнення та систематизація досвіду формування та здійснення фінансово-бюджетної політики у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою, що надасть можливість підвищити результативність управління публічними фінансами; підходи до розробки основних напрямів фінансово-бюджетної політики у системі соціально-економічних відносин, що сприятиме дієвому впливу державних фінансів на економічний простір.^UThe dissertation is a comprehensive study of the theoretical foundations and improvement of methodological provisions for the formation of financial and budgetary policy, increasing budget effectiveness as a tool of economic development. Financial and budgetary policy as a component of economic development is aimed at creating an effective system of managing the state's financial resources. A balanced approach to budget planning is an important prerequisite for effective social and economic policy. The formation of the budget deserves appropriate attention based on the need to increase the effectiveness of state finance management in the conditions of socio-economic transformations. It is important to reveal the essence of the formation and implementation of the financial and budgetary policy as a tool of economic development, the integration of budgetary components of the management of financial and economic relations, the validity of the budgetary mechanism, the streamlining of the public procurement system in the conditions of an insufficient level of budget revenue generation and a significant level of the budget deficit, determining the directions of the development of the system formation of the budget taking into account the priorities of the socio-economic development of the country. In these financial and economic conditions, it is important to determine the priority directions of the financial and budgetary policy, assess its impact on the economic development of the country, and implement effective financial and budgetary components of social development. It is important to improve approaches to the formation of financial and budgetary policy as a tool of economic development, effective use of financial and budgetary mechanisms as a component of the state's economic policy. The scientific novelty of the obtained results lies in the disclosure of the essence of the formation and implementation of financial and budgetary policy as a tool of economic development, which consists in the integration of budgetary components of the management of financial and economic relations based on the priorities of the socio-economic development of the country, taking into account the need for rational use of budgetary expenditures, budgetary adaptation to the dynamics of social relations, ensuring quality provision of public services when attracting the minimum amount of budget funds and achieving the maximum result when using these funds, which will provide an opportunity to increase the effectiveness of the budget process, the stability of the budget system, the validity of the budget mechanism, the streamlining of the public procurement system in conditions of an insufficient level of budget revenue generation and a significant level of budget deficit. Approaches to the formation of financial and budgetary policy as a tool of economic development have been improved; regulations regarding the specifics of the formation and implementation of financial and budgetary policy priorities in the system of economic development; approaches to the effective use of financial and budgetary mechanisms as a component of the state's economic policy. Provisions regarding financial and budgetary relations have been further developed, which will contribute to the effectiveness of ensuring economic development; generalization and systematization of the experience of formation and mplementation of financial and budgetary policy in countries with developed and transformational economies, which will provide an opportunity to increase the effectiveness of public finance management; approaches to the development of the main directions of financial and budgetary policy in the system of socio-economic relations, which will contribute to the effective influence of state finances on the economic space.