Встановлено, що зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів пов'язані з характером порушення проліферації: у тканині фіброаденоми (ФА) швидкість гліколізу збільшується, а пентозо-фосфатний шлях (ПФШ) окиснення глюкози й катаболізм пуринових і піримідинових нуклеотидів знижується. Показано, що за проліферації злоякісних клітин зміни метаболізму вуглеводів і нуклеотидів мають системний характер. Вперше встановлено, що ступінь диференційовки аденокарцинома (АК) молочної залози не пов'язаний з станом вуглеводного обміну, а низькодиференційовані пухлини характеризуються меншою активністю катаболізму аденозиму. Показано, що у хворих з прогестерон-позитивними АК активність сироваткової тимідинфосфорилаза (ТФ) є вищою, ніж у хворих з прогестерон-позитивними пухлинами. З'ясовано, що за проліферації клітин доброякісних і злоякісних пухлин молочної залози існує прямий взаємозв'язок між швидкістю гліколізу та катаболізму пуринових нуклеотидів. У випадках з проліферацією клітин злоякісних пухлин молочної залози цей зв'язок тісний. Встановлено, що аденозиндезаміназа (АДА) у пухлинній тканині більш чутлива до інгібуючого впливу ацидозу. Показано, що іони лактату дозозалежно збільшують активність ключового ферменту катаболізму аденозину та дозозалежно стимулюють міграційну здатність лейкоцитів.

  Скачати повний текст

Розглянуто відображення в творчості М.Кузміна та російських емоціоналістів тих сучасних ідей, поглядів, які становлять філософсько-естетичну концепцію М.О.Бердяєва "кризи мистецтва". Досліджено можливість вирішення емоціоналістами проблеми подолання кризи мистецтва. На матеріалі художньої та критичної творчості Кузміна й емоціоналістів, їх теоретичних робіт періоду емоціоналізму (1922 - 1925 рр.) і попередніх років, розглянуто естетичну платформу емоціоналізму, яка протистоїть автоматизованому життю та механізованому, бездушному, формальному мистецтву (футуризму, кубізму тощо), що призвело до кризи класичної естетики. Кузмін та емоціоналісти не тільки оголосили "похід проти формалістики", але протиставили їй свою "азбуку мистецтва", сформулювали основні положення художньої ідеології, підтверджені їх творчістю, перерахували основні та вічні атрибути справжнього мистецтва. Крім цього, своїми художніми шуканнями та положеннями емоціоналізму Кузьмін та емоціоналісти окреслили вихід із духовного тупика мистецтва "старого Заходу", указали на хвилю нового мистецтва, поширену в Росії, Німеччині, Америці, визначили його основну характеристику (прагнення до "високої елементарності") та дали йому ім'я - емоціоналізм. Внаслідок проведеного дослідження кардинально переглянуто погляд на російський емоціоналізм як на явище, що не сфрмувалося, випадкове, незначне, позбавлене цілісності, яке відображає естетичні погляди одного тільки його лідера - М.Кузміна та безперспективне для наступних етапів історії літератури.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше запропоновано розгорнуту музикознавчу оцінку діяльності Одеської хорової школи як історичного феномена, а також на сучасному етапі. Здійснено узагальнення всіх сторін творчої діяльності засновника Одеської хорової школи К.К.Пігрова як теоретика хорового мистецтва, новатора, видатного хормейстера-виконавця, педагога, а також церковного регента. Висвітлено методи створення ним хорової школи на основі двох традицій: церковної та світської. Зроблено музикознавчу спробу створення "теорії історії" духовної хорової музики на сучасному етапі та відповідного термінологічного апарату. Теоретично обгрунтовано єдину модель духовної хорової традиції як історичної передумови виконавського стилю хорової музики. Розглянуто питання про необхідність системного підходу до проблем хорового виконавства. Вивчено своєрідну антиномію історичне - індивідуальне для визначення категоріального статусу поняття "виконавський стиль хорової музики".

  Скачати повний текст