3. |
Полівода А. А. Герменевтичний потенціал деконструкції: історико-філософський аналіз / А. А. Полівода. — Б.м., 2021 — укp.Мета дослідження – на підставі історико-філософського матеріалу у межах спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана обґрунтувати й доказати наукову гіпотезу, згідно якої герменевтичний потенціал деконструкції розкривається у межах простору «мова – текст – інтерпретатор» у вигляді комплементарної спрямованості інтерпретації (розуміння/викриття), що веде до збагачення критичної складової гуманітарного знання.Об'єкт дослідження – філософська спадщина Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана у горизонті сучасної історико-філософської проблематики.Предмет дослідження – топологічні, змістовні, методологічні аспекти герменевтичного потенціалу деконструкції у межах спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана.Методологія та методика дослідження. Методологія, що використана у дисертації, походить від принципів історичності, компаративності, комплементарності. Предметно-концептуальне історико-філософське обґрунтування й доказ наукової гіпотези про герменевтичний потенціал деконструкції шляхом артикуляції його топологічних, змістовних, методологічних аспектів здійснювався з використанням можливостей феноменології, структуралізму, діалектики, компаративістики тощо.За допомогою феноменології здійснена, по-перше, розмітка простору «мова – текст – інтерпретатор», де відбувається реалізація герменевтичного потенціалу деконструкції, по-друге, дескрипція поняттєвого апарату герменевтики (мова, текст, письмо, інтерпретація, герменевтичне коло тощо) та деконструкції (письмо, інтертекстуальність, доповнення, розрізнення, слід тощо). За допомогою структуралізму, по-перше, артикульована низка бінарних опозицій: «текст / інтерпретація», «цілісність / плюралістичність», «мова / письмо», «сліпота / прозріння», по-друге, побудована архітектоніка дисертаційної роботи, яка структурно складається з трьох концептуальних блоків: у першому розглядаються ключові питання герменевтики тексту, у другому – ключові питання деконструкції тексту, у третьому – можливості поєднання герменевтики та деконструкції. За допомогою діалектики вдалось встановити ключові протиріччя між герменевтикою та деконструкцією у питаннях інтерпретації, логоцентризму, деструкції історії онтології тощо. За допомогою компаративістської методології здійснено порівняння поглядів Г.-Ґ. Ґадамера та Ж. Дерріда, П. де Мана та Ж. Дерріда, П. де Мана та М. Бахтіна тощо.Наукова новизна дисертаційної роботи.Вперше: на підставі комплексного історико-філософського аналізу спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана здійснено обґрунтування й доказ наукової гіпотези про герменевтичний потенціал деконструкції у топологічному, змістовному, методологічному аспектах; через усвідомлення впливу філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера та деконструкції Ж. Дерріда на літературно-критичні погляди П. де Мана у позначених межах встановлений топос розкриття герменевтичного потенціалу деконструкції – «мова – текст – інтерпретатор», де еврістичності набуває концепт інтерпретації; через артикуляцію концептуально-методологічних складових герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера (мова, текст, письмо, читання тощо) та деконструкції Ж. Дерріда (письмо, інтертекстуальність, доповнення, розрізнення тощо) виокремлені змістовні ознаки інтерпретації – посередництво, ентелехійність, діалогічність, з одного боку, та спрямованість до іншого, плюралістичного, прихованого, з другого, які набувають творчого поєднання у П. де Мана у комплементарності розуміння та викриття; ґрунтуючись на аналізі полеміці П. де Мана з поглядами Ж. Дерріда, М. Бахтіна, Ф. Ніцше, М. Бланшо, Р.М. Рільке тощо показано, що методологічною основою герменевтичного потенціалу деконструкції виступає інтерпретаційна процедура подвійної деконструкції (або деконструкції деконструкції), через яку висвітлюються критичні аспекти осягнення текстів у концептуальних межах опозиції «сліпота / прозріння».Набули подальшого розвитку: методологічні можливості поєднання герменевтики та деконструкції у напрямках критичного осягнення текстів та соціокультурного діалогу;Уточнено: місце інтерпретації у контексті герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера, деконструкції Ж. Дерріда, герменевтичної деконструкції П. де Мана.Сфера – навчальний процес.^UThe aim of the research based on historical-philosophical material in frames of heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man to substantiate and prove the scientific hypothesis, according to which hermeneutic potential of deconstruction discovers in frame of semiotic space ‘language – text – interpretator' as complementarian intention of interpretation (understanding / disclosure), that leads to saturation of critical measuring of humanitarian knowledge.The object of research is philosophical heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man in the horizon of contemporary historical-philosophical problematics.The subject of research is topological, content, methodological aspects of hermeneutic potential of deconstruction in frames of heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man.Methodology of research, that used in the thesis, based on principles of historicity, comparability, complementarity. Subject-conceptual historical philosophical substantiating and proving of the scientific hypothesis about hermeneutic potential of deconstruction the way articulation of its topological, content, methodological aspects is carried on using possibilities of phenomenology, structuralism, dialectics, comparative analysis etc.Using possibilities of phenomenology, firstly, markup of semiotic space ‘language – text – interpreter' as a space of realization of hermeneutic potential of deconstruction is carried on, secondly, description of concept thesaurus of hermeneutic (language, text, writing, interpretation, hermeneutic circle etc.) and deconstruction (writing, intertextuality, supplement, difference, trace etc.) is explicated.Using possibilities of structuralism, firstly, some binary oppositions: ‘text / interpretation', ‘wholeness / plurality', ‘language / writing', ‘blindness / insight' are articulated, secondly, architectonics the thesis, which consists of three conceptual parts is built: the first part contains key problems of hermeneutic of text, the second part contains key problems of deconstruction of text, the third part contains possibilities of conjunction of hermeneutic and deconstruction.Using dialectics, key antinomies between hermeneutic and deconstruction in limits of interpretation, logocentrism, destruction of history of ontology are articulated.Using comparative methodology, comparing of views of H.G. Gadamer and J. Derrida, P. de Man and J. Derrida, P. de Man and M. Bakhtin etc. are carried on.Scientific novelty of the thesis.For the first time: on the basis of the complex historical-philosophical analysis of heritage of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man substantiating and proving of the scientific hypothesis about hermeneutic potential of deconstruction in topological, content and methodological aspects are carried on; based on realization of influence of philosophical hermeneutic of H.-G. Gadamer and deconstruction of J. Derrida on literary-critical views of P. de Man the topos of discovering of hermeneutic potential of deconstruction – ‘language – text – interpreter' and heuristic measuring of concept of interpretation are set; based on articulation of conceptual-methodological parts of hermeneutic of H.-G. Gadamer (language, text, writing, reading etc.) and deconstruction of J. Derrida (writing, intertextuality, supplement, difference etc.) content sings of interpretation – mediation, entelechy, dialogicality, on the one hand, and intention to another, plural, covering, on the other, which gaining heuristic compounding in activity of P. de Man as complementarity of understanding and disclosure are done; based on analysis of polemics of P. de Man with views of J. Derrida, M. Bakhtin, F. Nietzsche, M. Blanchot, R.M. Rilke etc., showed that methodological foundation of hermeneutic potential of deconstruction is interpretative procedure of double deconstruction (or deconstruction of deconstruction) and thereby critical aspects of comprehension of texts in conceptual frames of opposition ‘blindness / insight' are clarified.Get further development:– methodological possibilities of compounding of hermeneutic and deconstruction in directions of critical comprehension of texts and social-cultural dialogue.Specified:– the place of interpretation in the context of hermeneutic of H.-G. Gadamer, deconstruction of J. Derrida, hermeneutic deconstruction of P. de Man.Sphere - educational process. Шифр НБУВ: 05 Пошук видання у каталогах НБУВ
|