З'ясовується поетична специфіка української народної прози в контексті еволюції епічних традицій. Об'єктом дослідження стали міфологічна легенда, чарівна казка та казки про тварин, жанротворення, розвиток яких найтісніше пов'язаний з ідеологією первинного синкретизму та формуванням психологічно-естетичного національного коду. Новим у цій праці є визначення міфологічної прози як стійкої мікросистеми художнього фольклорного мислення. Проаналізовано функціонування символічних підсистем фольклорних мотивів (космогонічної, просторової, хронологічної, числової, кольористики). Осмислено процес видозміни сюжетів, мотивів, образів, їх асиміляції під впливом культурних перетворень сучасного суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено аналізу семантики і функцій рослинних символів у традиційній календарній обрядовості українців. Під час проведення дослідження було використано структурно-семіотичний, функціональний та порівняльно-співставлюваний методи. Визначено, що рослинний код української календарної обрядовості (у акціональному, реальному і вербальному вимірах) передає певне повідомлення міфологічного характеру. У контексті традиційних календарних свят рослинні обрядові символи могли уявлятися людьми з міфопоетичним світосприйняттям, водночас як "ключі", що відчиняють двері в "інший" світ та породження потойбічного світу. Відповідно до таких семантичних навантажень рослинні символи виконували в українській календарній обрядовості групу магічних функцій. Результати дослідженнь запропоновано для подальшого вивчення елементів міфопоетичної картини світу українців, а також для розробки питань реконструкції архаїчної слов'янської обрядовості.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню хтонічного образу та його численних трансформацій у комплексі міфопоетичних уявлень українського народу. Український фольклорний матеріал хоча і відбиває загальні світові процеси розвитку міфологічної системи уявлень, але має специфічні риси, отже, потребує окремого розгляду. У процесі дослідження визначається місце, роль і значення хтонічних образів у системі народних звичаїв та вірувань. Аналіз функціонування архаїчних елементів культури дозволяє розглядати їх, як органічні форми, що забезпечують цілісність культури людства взагалі. Це дозволяє по-новому підійти до вивчення і викладання народнопоетичної творчості як феномену національної духовної культури, що за типом мислення тяжіє до міфології і до художньої літератури - як мистецтво слова.

  Скачати повний текст

Дисертація належить до робіт, присвячених локальному вивченню сучасного фольклору. Предметом дослідження є народна пісенність околиці Звенигорода на Львівщині. На основі польових обстежень окреслено основний репертуар місцевої народнопісенної традиції у ХХ столітті, простежено стан збереження та функціонування її давніх пластів, новочасні зміни, загальнонаціональні ознаки та локальні особливості.

  Скачати повний текст

У роботі в історико-регіональному аспекті висвітлюється ідейно-художня своєрідність народної прози Поділля. Розглядаються традиційні жанри народної прози: історичні легенди, перекази, казки, бувальщини, повір'я у загальноукраїнському фольклорному процесі, бо на регіональному рівні вони досі залишилися маловивченими. З'ясовується регіональна специфіка жанрів. В процесі дослідження народної прози Поділля автор спирається на методологічний досвід українських фольклористів. Жанри народної прози Поділля тісно пов'язані з обрядами, звичаями, віруваннями, взагалі з культурою регіону, але органічно злиті з місцевою традицією.

  Скачати повний текст

Вивчено кількісний та якісний склад і функціональні особливості українських фольклорних імен, засвідчених чарівними казками (у зіставленні з російськими). Визначено точні чи ймовірні етимології "темних" фольклорних онімів, проаналізовано проміжне положення частини казкових імен між категоріями власних і загальних назв, з'ясовано сутність і вторинність християнських імен у поетичній структурі казкового тексту. У процесі дослідження фольклорної системи називання українців і росіян виявлено можливі сліди спільної пракультури і давніх міфологічних вірувань, а також відображення національних особливостей бачення навколишнього світу, життя, побуту, традицій двох народів. Проведені спостереження свідчать про краще збереження язичництва в онімії російських чарівних казок і більшої християнізації українських чарівних казок, що є незалежним свідченням більш ранньої християнизації України.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено з'ясуванню місця народнопісенної необрядової лірики Донецького Приазов'я у загальнонаціональній традиції. Донецьке Приазов'я - складний в історико-соціальному та демографічному планах регіон, який вирізняється масовими міграційними рухами та інтенсивною у радянському минулому політикою масової русифікації. Народнопісенну творчість за таких умов визнано єдиним виявом національної ідентифікації українців. Місцевий репертуар відзначено широким тематичним діапазоном, естетичною вишуканістю, варіантним розмаїттям. Незважаючи на складну історичну долю регіону, поетична система народнопоетичного фольклору, що побутує у даному регіоні, не зазнала руйнації. Місцева традиція виявляє живий активний характер, перебуває у тісному зв'язку із загальнонаціональною. У складі репертуару простежено її локальні особливості; частотності записів окремих творів, тематичних груп, циклів, певних мотивів; у досить поширеному явищі контамінації; в широкому семантичному полі багатьох місцевих варіантів. Народнопісенна творчість Донецького Приазов'я має дифузний, фрагментарний характер, її ще не сформовано остаточно.

  Скачати повний текст

Виявлено мовну специфіку певних жанрів українського дитячого фольклору: колискових пісень, пестушок, потішок, забавлянок, лічилок, дражнилок. Завдяки здійсненню комплексного лексико-граматичного аналізу названих жанрів доведено, що мова кожного жанру становить певний етап у розвитку мовлення дитини. Твори фольклору для дитини (поезія пестування) і власне дитячого фольклору (лічилки та дражнилки) демонструють співвіднесеність своєї мовної специфіки з ходом мовленнєвого розвитку малюка. Дослідження мовних особливостей творів дитячого фольклору здійснено з урахуванням прагматичної функції жанрів. Аналіз за жанрами зумовлено лінгвістичними факторами, оскільки кожному жанрові притаманні власні особливості, що виявляються на всіх рівнях мови: фонологічному, морфологічному, лексико-фразеологічному, синтаксичному, стилістичному.

  Скачати повний текст

Проаналізовано закономірності розвитку фольклорної та літературної Довбушіани другої половини XVIII ст. початку 90-х рр. XX ст. крізь призму історичної та художньої правди. Розкрито соціально-політичне та соціально-економічне життя селян-кріпаків Західної України в епоху феодалізму у першій половині XVIII ст., їх уярмлення та протест у вигляді опришківської боротьби за соціальне та національне визволення. З'ясовано питання про походження та значення терміну "опришок". Стисло висвітлено історію опришківського руху, а також названо його відомих ватажків. Значну увагу приділено відважному лицарю гір Олексі Довбушу, його життю та боротьбі проти визискувачів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено традиційну весільну символіку Західного Полісся, з'ясовано значення весільних символів (пісенних, структурних, атрибутивних), встановлено їх первісну семантику. Проведено структурно-історичний аналіз весільного обрядового тексту, визначено фактори, які стали основою для ідейно-смислових регіоналізмів на знаковому рівні.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено лінгвостилістичному дослідженню поетичного слова та слововживання у творчості Т.Шевченка в їх усно-традиційних витоках та художньо-естетичному осмисленні. На матеріалі морфосемантичних полів на позначення центральних понять загальнолюдської системи цінностей (сім'ї, житла, Батьківщини, моралі, гармонії, безпеки) - слів, об'єднаних навколо архілексем "хата", "Бог"/бог", "тихий". Зроблено спробу лінгвостилістичного вивчення поетичної мови Т.Шевченка в порівнянні з відповідними компонентами у фольклорі (на матеріалі антологій українських народних пісень - ліричних і весільних). Доповнено переліки прямих і символічних значень, поданих у "Словнику мови Шевченка". Висвітлено явище паралельної трансформації у поезії Т.Шевченка та народній, розглянуто генетично споріднені стилістичні конструкції, феномен індивідуального творення поетом усталених стилістичних конструкцій за зразком уснопоетичних, яке, відносно відповідних процесів у фольклорі, має типологічний характер.

  Скачати повний текст

Проаналізовано проблему побутування історичних та суспільно-побутових пісень в репертуарі української діаспори Кубані. Охарактеризовано стан збереження історичних пісень та громадської лірики в іномовному та інонаціональному оточенні, у відриві від свого природнього середовища. Визначено тематичні та художні домінанти історичної та суспільно-побутової пісень у репертуарі етнічних українців Кубані, зміни художньої структури даних пісень у порівнянні з аналогічними художніми явищами в межах України. Простежено характер еволюції історичної пам'яті української діаспори Кубані, її світоглядних засад, рівня збереження національної самоідентифікації, на підставі з активного функціонування пісенного матеріалу та характеру знань про Україну та зображені у фольклорі події. Окреслено перспективи життєздатності українського фольклору і народних традицій на Кубані та української східної діаспори загалом.

  Скачати повний текст

Шляхом виокремлення міфологічно-фольклорного пласту творів Г.Сковороди визначено місце і роль українського фольклору в процесі національного самовиразу філософа. Проаналізовано твори Сковороди на ідейному і на формальному рівнях. З точки зору форми досліджено казкові мотиви і сюжети як найменш вивчений фольклорний жанр у творах письменника. Всебічний аналіз символіки доводить її міфологічно-фольклорне походження. За результатами аналізу укладено міні-словник символів Сковороди. Вперше проведено реконструкцію і дослідження мисленнєвої моделі світу Сковороди через призму народного світобаченя українців. Проаналізовано основні категорії даної моделі - космічні (час, простір, колір, число, доля) і соціальні (індивід, соціум, сім'я, праця, навчання). Розглянуто вияв основних рис ментальності українців у творах та характері Г.Сковороди. Це дослідження є доказом глибоко національного характеру творчості Г.Сковороди, закоріненості митця в українську культурну традицію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості колядкового тексту українського регіону Рівненщини і польського - Люблінщини. З'ясовано семантику основних образів і символів. Запропоновану програму віталістичної космізації реалізовано у колядках і щедрівках міфологемою творення, що починається з центру, має просторово-речове розгортання, охоплює територію, соціальну сферу і духовність. У компаративних творах виявлено однорідні образи і символи, текстову семантику; відмінні - деякі фабульні ситуації, що відбивають ментальні особливості обох народів.

  Скачати повний текст

Надано системну характеристику (міфологічну, фольклористичну, історико-етнологічну, лінгвістичну) поняттю "епічна земля" як частині епічного простору, елементу постійних епічних формул, історико-географічному явищу в системі героїко-епічних жанрів. Проаналізовано широкий героїко-епічний фон світового фольклору, де зустрічається категорія "епічної землі". Досліджено образ землі в народному героїчному епосі народів світу як окрему художньо-функціональну систему.

  Скачати повний текст

Уперше комплексно досліджено тваринну образно-символічну систему українського фольклору.На основі архівних матеріалів, великої кількості текстів, власних польових записів, зібраних під час експедиції на Волинь і Поділля проаналізовано специфіку тваринного образного світу як системи символів. З'ясовано причини універсальності зоосимволу та розроблено методику аналізу окремого тваринного персонажу. Узагальнено результати досліджень та запропоновано трактування семантико-функціональної сутності образу-символу зозулі в українському фольклорі.Звернено увагу на естетичну роль орнітоморфного символу в народній поезії.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему інтерпретації образу гетьмана Івана Мазепи в українській, російській (царській) і зарубіжній історіографії, фольклорі та літературі. Зазначено, що у фольклорі та давній українській літературі образ Івана Мазепи трактувався як образ зрадника, запроданця-авантюриста. В історичних піснях ім'я гетьмана супроводжувалося епітетом "проклятий", що пішло від анафеми, але не за зраду російському царю, а за арешт Палія. У літературі XVII - XVIII ст. ім'я гетьмана возвеличувалось у панегіриках, складених наближеними до його особи людьми. Після переходу Мазепи на бік шведів ті ж самі "друзі" створюють вірші-прокльони на адресу гетьмана. Історичні події періоду гетьманування Мазепи знайшли своє відображення у козацьких літописах та "Історії Русів", де образ гетьмана трактується неоднозначно. Докорінних змін зазнає трактування постаті Івана Мазепи у творчості Т.Шевченка, але радянська історіографія коментує ці скупі Шевченкові згадки про нього лише у негативному світлі. Відмічено, що лише з Другим найціональним відродженням змінюється погляд на особу гетьмана Мазепи, образ якого сприймається як образ-символ, образ борця за державну незалежність.

  Скачати повний текст

Досліджено традиційні народні етико-естетичні норми, репрезентовані у пісенному фольклорі соціально-побутового масиву. Теоретичні узагальнення включали зіставлений аналіз пісенних текстів з огляду на еволюційні зміни у світогляді народу, зумовлені історичними, політичними, соціальними, економічними, ідеологічними причинами. Висвітлено жанри усної народної творчості, які відображають народні погляди на ідеальний життєустрій. Обгрунтовано висновок, що соціально-побутова пісня концентрує в собі народні уявлення про традиційне бачення героїчного, трагічного та комічного; є джерелом і надійним матеріалом для дослідження народної естетики та моралі.

  Скачати повний текст

Визначено специфіку жанру балади, проаналізовано понад 30 варіантів народної балади про отруєння Гриця та з'ясовано історію легенди про Марусю Чурай. Проаналізовано художні твори, в основі яких лежить згадана народна балада, виявлено жанровий генотип, що дозволяє у різні епохи трансформуватись у драми, повісті, романи, не позбавлені ознак балади. Особливу увагу присвячено повісті "В неділю рано зілля копала" О.Кобилянської та історичному роману у віршах "Маруся Чурай" Л.Костенко, які, безперечно, є найкращими літературними обробками сюжету.

  Скачати повний текст

Проаналізовано масив української примовки, що дозволяє вважати її окремим самостійним жанром національного фольклору, який активно побутує і динамічно розвивається у сільському та міському середовищах, на відміну від багатьох інших жанрів традиційного українського фольклору. Кросжанрові зв'язки примовки із замовляннями, обрядовою поезією, пареміями зумовили збіги в структурі й поетиці цих жанрових утворень. Зазначено, що примовка характеризується широкою сферою застосування: календарний і родинний обрядові цикли, господарська діяльність, щоденний побут, міжособистісні стосунки тощо. Відзначено, що тематика, функціональна модель і модус мислення середовища визначають ті функції, що їх виконує примовка.

  Скачати повний текст