Розглянуто питання розробки теоретико-методичних основ еколого-географічного картографування з використанням сучасних технічних засобів та ГІС-технологій (на прикладі Київщини), створення автоматизованої картографічної інформаційної системи з можливістю картографічного відображення екологічної ситуації. Розроблено методику класифікації, збирання, упорядкування, періодичного оновлення та аналізу різнорідних за формою та змістом даних відповідно до створеної структури формування геоінформаційної бази даних, а також методику створення технологічної схеми автоматизованої картографо-інформаційної системи для екологічних досліджень та апробовано її на прикладі еколого-географічних досліджень грунтів Київщини. За результатами картографічного модельного експерименту розроблено карти поширення зон найбільшого ризику та можливих зон накопичення забруднюючих елементів та їх сполук.

  Скачати повний текст

Наведено ландшафтознавче обгрунтування розв'язання локальних геоекологічних проблем. Розкрито суть наукового поняття "природно-економічний потенціал ландшафтних комплексів", запропоновано методику грошової оцінки природно-економічного потенціалу (ПЕП) ландшафтних комплексів (ЛК), розраховано лісо-, сільсько-, рекреаційно-, рибогосподарський і природоохоронний ПЕП ЛК Боярського природно-господарського підрайону. Подано великомасштабні карти ЛК даного регіону й оцінювальні карти ландшафтів, здійснено сутнісну інвентаризацію геоекологічних проблем регіону. Наведено рекомендації щодо раціонального використання, охорони та відтворення Боярських ландшафтів комплексів даного підрайону для вирішення геоекологічних проблем.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

Розглянуто концептуальні засади та методи виявлення та дослідження слабоактивних рівнинно-платформних морфоструктур. Виявлено діагностичні індикатори морфоструктур, які відображені в особливостях давнього та сучасного рельєфу західної частини Південнополіської геоморфологічної області. Встановлено регіональні закономірності прояву рельєфотвірних неотектонічних рухів земної кори та створено нову карту сумарних амплітуд неотектонічних рухів земної кори. Проведено оцінювання їх впливу на формування ізометричних площових, лінійних і кільцевих морфоструктур. Встановлено просторово-часові закономірності розвитку морфоструктур. З урахуванням морфоструктурно-неотектонічних умов території дослідження обгрунтовано напрями прикладного використання наукових результатів з метою вирішення пошукових, інженерно-геоморфологічних, еколого-геоморфологічних проблем. Обгрунтовано припущення щодо потенційного впливу неотектонічних рухів земної кори на трансформацію родовищ і рудопроявів самородно- та сульфідномідної мінералізації в межах Волинського міднорудного району.

  Скачати повний текст

Уперше одержано дані про флору, рослинність і хребетні тварини Черемського природного заповідника (ПЗ). Розроблено класифікацію рослинності на флористичній засаді (за методом Браун - Бланке), що є підставою класифікації екосистем. З використанням методики синтофітоіндикації встановлено екологічні закономірності зміни екотопів, зумовлені вологістю, кислотністю грунтів, вмістом у них карбонатів, солей та мінеральних форм азоту. Складено списки рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Бернської та Бонської конвенцій. Створено тематичні карти природних умов (рельєфу, грунтів, рослинності) Черемського ПЗ та представлено їх аналіз. Розроблено класифікацію екосистем заповідника, визначено їх площі та межі, проведено созологічну оцінку.

  Скачати повний текст

Здійснено кількісну оцінку радіоактивного забруднення грунтів і грунтових вод у районі об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС. Одержано нові експериментальні дані з розподілу радіоактивних матеріалів поблизу зруйнованого блока у грунтах за площею та глибиною. Проведено районування території за радіаційними умовами у грунтах. Розраховано кількість ядерного палива, похованого в грунтах. Визначено категорії й обсяги радіоактивних відходів, локалізованих у грунтах. Охарактеризовано радіоактивне забруднення підземних вод. Проаналізовано джерела їх радіоактивного забруднення, а також здійснено математичне моделювання поширення тритію у грунтових водах. Розроблено концептуальні підходи щодо удосконалення системи радіогідроекологічного моніторингу. Відзначено, що результати дослідження можуть бути використані для оптимізації проектних рішень стосовно облаштування фундаментів будинків і споруд та прогнозування розповсюдження радіонуклідів у зоні аварії та з підземними водами.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню біологічної смолопродуктивності дерев інтродукованих видів (сосни Банкса, сосни Веймутова, сосни жорсткої та сосни чорної) в умовах Малого Полісся. Досліджено залежність смолопродуктивності дерев від морфометричних показників стовбура та крони, а також значень показників будови деревини, виявлено чинники для відбору високосмолопродуктивних особин. Отримано рівняння залежності кількості вертикальних смоляних ходів у деревині інтродуцентів від ширини річного шару. Проведено кількісний та якісний аналіз живиці досліджуваних видів. Визначено вплив сумісної дії комплексу факторів, а також частку їх впливу на смолопродуктивність дерев.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори ландшафтотворення в межах фізико-географічної підобласті Центрального Поділля. Уточнено її межі та просторову диференціацію на індивідуальні ландшафти, які відзначаються морфоструктурною обумовленістю та своєрідністю внутрішньої морфологічної структури. Розкрито специфіку властивостей природних компонентів кожної місцевості, з'ясовано особливості їх генезису, поширення та закономірності внутрішньої диференціації на урочища. Висвітлено динаміку компонентів природних територіальних комплексів за останній тридцятирічний період і визначено антропогенну модифікованість ландшафтів. Обгрунтовано основні принципи оптимізації ландшафтів Центрального Поділля на підставі вивчення їх структури та динаміки. Запропоновано схему оптимізації природних територіальних комплексів ключової ділянки.

  Скачати повний текст

Базуючись на теоретико-методологічних засадах трифакторного геоморфологічного аналізу, з застосуванням морфометричних, морфоструктурних, морфодинамічних методів, матеріалів ДЗЗ і ГІС-технологій виявлено просторові та часові закономірності прояву і взаємодії сучасних ендогенних, екзогенних і антропогенних рельєфотвірних процесів. Установлено тенденції розвитку геоморфогенезу на досучасному та сучасному етапах. З'ясовано морфоструктурно-неотектонічну зумовленість формування закономірностей геоморфогенезу на всіх етапах. Виявлено важливу роль розломно-блокових структур, змін у спрямованості й інтенсивності сучасних повільних тектонічних рухів, кліматичних умов, а також антропогенної діяльності у диференціації прояву сучасних рельєфотвірних процесів у просторі та часі. Установлено патогенези даних процесів, що дозволило виділити райони з різними обстановками сучасного геоморфогенезу. З застосуванням кластерного аналізу здійснено районування території за ризиком виникнення небезпечних екзогенних рельєфотвірних процесів.

  Скачати повний текст