Розглянуто будову та склад зони Саксагансского насуву Криворізької структури на всій його території простягання. Показано, що у південній частині Саксаганського залізорудного району зона насуву складена брекчіями сланців саксаганської світи, а у північній - інтенсивно тріщинуватими породами сьомого сланцевого та залозистого горизонтів. Встановлено, що Саксаганський насув контролюється тальковими сланцями на всій території простягання. Виявлено, що формування насусу сприячнено укоріненням на заключних стадіях криворізького рифтогенезу Саксаганьского діапіра. Доведено, що у горизонтах продуктивної саксаганської світи непорушених процесами насувоутворення нагромадження та винос хімічних елементів підпорядковується законові седиментаційної ритмічності, а у зоні насуву така закономірність порушується. З'ясовано, що утворення насуву призвело до зміни фізико-механічних особливостей материнських залізистих кварцитів саксаганської світи та порушення рівноваги у її природній системі, відновлення якої відбувалося шляхом формування нових мінеральних парагенезисів покладів багатих залізних руд під впливом гіпогенних та гіпергенних процесів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше виконано математичну та картографічну обробку 67-річних комплексних даних про зміну інженерно-геологічних умов (локальний рівень) на прикладі природно-технічної літосистеми (ПТЛ) Криворізького металургійного заводу. Виконано палеогеоморфологічну реконструкцію еволюції верхніх ланок ерозійної сітки. Установлено зв'язок морфометрії палеобасейнових систем (I - III порядку), палеокліматичних умов, швидкості сучасних горизонтальних рухів земної кори. Обгрунтовано можливість застосування часткових і загальних показників техногенних впливів фізичного класу механічного та гідродинамічного підкласів до аналізу та прогнозу змін геологічного середовища ПТЛ (локальний рівень). Встановлено залежність просторово-часової конфігурації області взаємодії від зони розломного порушення. Створено регресійну модель залежності просадових властивостей від техногенного впливу механічного та гідродинамічного підкласів. Обгрунтовано фізичний і математичний зміст критичного значення інтегрального показника техногенних впливів. Доведено зв'язок процесів лінійної ерозії та деградації просадових властивостей в області значень інтегрального показника техногенних впливів, менших критичного.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні засади досліження інженерно-геоморфологічного ризику на основі комплексного використання геотехноморфлогічного, інженерно-геоморфологічного та системного аналізу. Виділено та проаналізовано основні фактори природної та техногенної активізації розвитку небезпечних екзогенних процесів на прикладі Дніпропетровська як одного з найбільших поліфункціональних багатогалузевих промислових міст України. Проведено ретроспективний аналіз чинників техногенного впливу на рельєф міста, встановлено інтенсивність їх дії й обгрунтовано визначальну роль у розвитку небезпечних процесів. Виявлено просторово-часові закономірності поширення підтоплення, ерозії, зсувів. Досліджено механізм і динаміку їх проявів. Наведено оцінку негативного впливу просадних і зсувних процесів та підтоплення на інженерно-геоморфологічні райони, підрайони та ділянки Дніпропетровська. Здійснено прогнозування закономірностей розвитку небезпечних екзогеодинамічних процесів і зонування території міста за ступенем інженерно-геоморфологічного ризику ймовірності їх прояву. Проведено порівняльне дослідження співвідношення ризику та інтенсивності техногенного навантаження на рельєф.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методичні основи оцінки геоекологічних ризиків, уточнено поняття "екологічний ризик" і "геоекологічний ризик". Виокремлено складові екологічного ризику та розглянуто геоекологічний ризик як ймовірність відмови природничо-господарської територіальної системи виконувати задані функції. Встановлено методику оцінки ризиків Криворізького природничо-господарського району (КПГР). Досліджено типізацію геоекологічних ризиків КПГР, визначено якісні та кількісні показники та критерії оцінки видів ризиків КПГР. Виконано їх оцінку та проведено інтегральну оцінку геоекологічного ризику. Запропоновано рекомендації з мінімізації рівнів ризиків як систему ландшафтно- та територіально-планувальних, середовищетвірних та організаційних заходів.

  Скачати повний текст

На підставі удосконалених теоретико-методичних засад вчення про антропогенні ландшафти досліджено сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу. Виділено стадії їх розвитку в специфічних геоекологічних умовах. Доведено, що сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу доцільно вивчати через вільні поля-ділянки з незакріпленими ландшафтними взаємозв'язками, що мають сприятливе середовище для розвитку рослин. На прикладі Криворізької ландшафтно-технічної системи упродовж 1992 - 2008 рр. досліджено сингенез рослинного покриву як компонента-індикатора різноманітних за субстратом (мішані, щебенисті та глинисті) та різновікових (0 - 130 років) відвальних ландшафтних комплексів для обгрунтування заходів щодо їх подальшого окультурення, зокрема, лісогосподарського, степового заповідання, розвитку індустріального туризму, а також удосконалення структури регіональної екологічної мережі.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості геологічної будови зони гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації родовища. За потужністю кори вивітрювання визначено основною сировинною базою бідних гематитових руд товщу п'ятого та шостого залізистих горизонтів. Охарактеризовано вертикальну та горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання цих стратиграфічних горизонтів. Показано, що за основними мінералогічними характеристиками гіпергенна зональність наслідує аутогенно-метаморфогенну мінералогічну зональність залізистих і сланцевих горизонтів. Наведено дані про мінеральний склад, структуру і текстуру гематитових кварцитів як характеристики, які визначають їх фізичні, технічні показники та збагачуваність як бідних гематитових руд. Показано, що з підвищенням інтенсивності гіпергенних змін спостерігається зростання середніх значень пористості руд і питомої продуктивності млину за новоутвореним класом, а також поступове зменшення дійсної та об'ємної щільності та міцності порід. За результатами вивчення збагачуваності бідних залізних руд визначено, що їх мінералогічні показники обумовлюють більшу ефективність гравітаційної технології збагачення (якість концентрату 67 мас. %) у порівнянні з магнітною (60 - 62 %).

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості локалізації егірину й егіринових метасоматитів у розрізах продуктивних товщ родовищ Криворізького басейну та прилеглих залізорудних районів. Доведено залежність морфології егірину від складу первинних порід та встановлено закономірності зміни морфології індивідів і агрегатів прихованокристалічного егірину у взаємозв'язку з їх епігенетичною перекристалізацією. Виявлено мінералогічну спрямованість гіпогенних і гіпергенних вторинних змін егірину, а також стадійність цих процесів, досліджено парагенетичні асоціації вторинних мінералів. Визначено закономірності еволюції хімічного складу та фізичних властивостей егірину залежно від складу первинних залізистих кварцитів, інтенсивності процесу та особливостей епігенетичних перетворень мінералу. Виявлено характер впливу егіринізації на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд, що потребують збагачення. Визначено рідкісноземельність егірину різних морфологічних відмін й уточнено якісні показники даних метасоматитів як рідкіснометальних руд.

  Скачати повний текст

Продуктивну товщу Ганнівського родовища Криворізького басейну представлено п'ятим і шостим залізистими горизонтами саксаганської світи, які складені покладами бідних магнетитових руд різного походження. Зазначено, що кількісно переважають метаморфічні руди, другорядне значення мають продукти натрієвого метасоматозу, контактово-метасоматичних, гіпергенних змін. Для всіх рудних покладів характерна мінералогічна зональність - аутигенно-метаморфогенна для розрізів п'ятого і шостого залізистих горизонтів, а метасоматична - для тіл натрієвих метасоматитів. Відповідно до мінералогічної зональності закономірно змінюються морфологічні показники індивідів і агрегатів рудотвірних мінералів, їх хімічний склад і фізичні властивості. Це обумовлює відповідні зміни технологічних показників магнетитових руд. Результати топомінералогічних і технологічних досліджень використано як основу для розробки мінералогічної та технологічної карт родовища, що використовуються за оперативного та перспективного планування гірничодобувних робіт, для складання схем оптимального усереднення залізних руд перед подачею їх на збагачувальні фабрики з метою підвищення якості залізорудного концентрату та зменшення втрат заліза у відходах збагачення.

  Скачати повний текст