Запропоновано визначення парагенетичного ландшафтного комплексу (ПГЛК) берегової зони моря та встановлено його ландшафтні межі. Охарактеризовано основні особливості даної зони моря як ПГЛК. Розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря, з використанням якої у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено п'ять типів ПГЛК, що відрізняються переважальною спрямованістю й інтенсивністю речовинних потоків між сполучуваними сушею та морем, подано їх фізико-географічну характеристику. Відповідно до виділених типів ПГЛК запропоновано заходи щодо раціонального природокористування у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

  Скачати повний текст

Розвинуто новий напрямок гідробіологічних досліджень функціональної ролі водних угруповань у формуванні якості прибережних вод на підставі біогеохімічного підходу. З метою оцінки внеску гідробіонтів у трансформацію речовини та енергії визначено калорійність масових видів планктону та бентосу Чорного моря, виведено "універсальні" рівняння для визначення продукції та дихання безхребетних на будь-якій стадії онтогенезу. З використанням схеми біотичного балансу подано кількісну оцінку виняткової ролі обростання в самоочищенні прибережної зони моря. Описано фундаментальні закономірності сукцесії обростання на твердих субстратах різного типу. Оцінено біопозитивні властивості матеріалів, які найчастіше використовуються у гідробудівництві. Виведено кількісні залежності структурно-функціональної організації водних угруповань від геометрії їх життєвого простору. Наведено визначення поняття "найближчий життєвий простір", запропоновано спосіб визначення його обсягу. Обгрунтовано новий показник функціональної активності угруповання обростання, що відображає внесок його рослинної та тваринної компоненти. Виведено рівняння для оцінки внеску організмів обростання в самоочищення прибережних екосистем за рядом регламентованих показників.

  Скачати повний текст

Проведено числове моделювання динамічних процесів, які генеруються атмосферними циклонами на північно-західному шельфі Чорного моря. Вперше для даного регіону за штормових умов вивчено структуру нестаціонарних течій, оцінено їх вплив на розповсюдження забруднення та формувнаня полів концентрації завислих дрібнодисперсних донних відкладів. Наукове дослідження проведено з використанням дво- та тривимірних числових моделей, адаптованих до Чорноморського регіону. У межах двовимірної моделі встановлено залежності напрямків переносу областей забруднень і швидкостей розсіювання домішки від траєкторій рухів циклонів. На підставі тривимірної баротропної моделі розглянуто еволюцію полів швидкостей нестаціонарних течій і рівня моря з високим просторовим розділенням з використанням процедури вкладених сіток. Розглянуто залежності напрямку переносу, глибини проникнення та часу розсіювання забруднення від інтенсивності турбулентної дифузії та локальних особливостей поля течій у місцях розташування миттєвих або тривало діючих джерел. Виявлено райони ерозії дна під час проходження атмосферних збурень, а також районі седиментації завислих донних відкладів. Встановлено зв'язок структури полів концентарції завислої речовини з місцезнаходженням районів ерозії.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

Досліджено мезомасштабні особливості клімату для Черноморського регіону з використанням лінійної та нелінійної числової моделі та статистичних методів. Виявлено фізичні механізми, які зумовлюють формування регіональних особливостей клімату. За даними реаналізу вивчено структуру поля приповерхневого вітру над Чорним морем, досліджено механізми її формування. Побудовано лінійну стаціонарну модель атмосферної циркуляції в регіоні, що відтворює прибережні циркуляційні осередки, спричинені температурним контрастом на поверхні. Вивчено проблему регіоналізації оцінок клімату України та Чорного моря. Виконано статистичне моделювання опадів для території України за методом канонічного кореляційного аналізу. Виділено визначальні взаємозв'язки опадів на Україні з атмосферною циркуляцією інтенсивності та траєкторій циклонів Північно-Атлантичним коливанням. На підставі адаптованої версії нелінійної мезомасштабної моделі одержано середньомісячні поля метеорологічних параметрів з розділенням 30 км для січня 1995 - 2000 рр. Показано, що за такого розділення термічний контраст суша - море і гірський рельєф є основними причинами формування мезомасштабних особливостей полів приповерхневого вітру й опадів.

  Скачати повний текст

Виявлено регіональні особливості термохалинної та гідролого-акустичної структури Чорного моря на основі нового статистично забезпеченого кліматичного масиву температури та солоності. Запропоновано схему сезонного циклу геострофічної циркуляції, модифіковано схему підрозподілу водних мас на базі об'ємного T,S-аналізу, визначено кількісні показники відносного внеску регіональних джерел утворення вод холодного проміжного шару та кліматичні характеристики звукових каналів, проведено районування гідролого-акустичної структури Чорного моря. Встановлено співвідношення основних видів часової мінливості термохалинної структури. Розроблено програмне забезпечення для роботи з океанологічними та гідрометеорологічними даними.

  Скачати повний текст

На основі багаторічних даних досліджень (1948 - 2000 рр.) гирлової області Дунаю встановлено етапи евтрофування його вод. Показано, що на сучасному етапі в стоці біогенних речовин Дунаю співвідношення головних біогенних елементів - азоту та фосфору, встановлені для збалансованих водних екосистем, дуже порушені зростанням органічних сполук азоту антропогенного походження. На основі даних гідроекологічного моніторингу встановлено, що плавні дельти, незважаючи на різку антропогенну дію, ще продовжують виконувати функції природного біофільтра. Описано процеси, що протікають в зоні змішання річкових та морських вод на гідрогеологічній межі "річка - море" в гирловій зоні Дунаю. Встановлено, що опосередковано через розвиток продукційних процесів стік біогенних речовин Дунаю став причиною формування на узмор'ї донних відкладень, які в даний час є істотним додатковим джерелом евтрофування вод північно-західної частини моря. Оцінено сучасне надходження сполук азоту й фосфору з природних і антропогенних джерел у північно-західну частину Чорного моря - стоків річок (Дунай, Дніпро і Дністер), з атмосферними опадами, а також донних відкладень та комунальних стоків міст. Вказано, що стік біогенних речовин та сполук азоту річки Дунай є їх головним постачальником в північно-західну частину Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено видовий склад, кількісні показники та простежено особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря у сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання). Вперше одержано пігментні характеристики фітоперифітону Азовського моря (динаміку вмісту хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів). Істотно доповнено дані щодо біорізноманіття угруповань фітоперифітону Таганрозької затоки Азовського моря на експериментальних субстратах (скельцях обростання). Для оцінки якості води виділено індикаторні види фітоперифітону (індикатори сапробності). Здійснено оцінку якості морської води за "Комплексною екологічною класифікацією вод суші" з урахуванням загальної мінералізації, іонного складу води та індексу сапробності.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано питання розвитку наукової доктрини щодо ресурсів та довкілля Азово-Чорноморського басейну (АЧБ), історичні та закордонні механізми еколого-правового захисту басейну. Визначено основні негативні чинники, що спричиняють деградацію ресурсів басейну та погіршення його довкілля. Розглянуто акти міжнародного морського й екологічного права, що застосовуються для захисту басейну від негативного впливу. Охарактеризовано регіональні міжнародні угоди та міжнародні програми, ухвалені у рамках співробітництва держав басейну. Висвітлено механізми захисту довкілля та ресурсів басейну, які містяться в національному законодавстві. Розкрито зміст та особливості реалізації державних природоохоронних програм щодо вирішення екологічних проблем АЧБ. Наведено відомості про компетенцію та структуру органів влади та самоврядування, структур громадського суспільства, задіяних у захисті довкілля та ресурсів басейну, а також про діяльність контролюючих, наглядових, судових і правоохоронних органів щодо захисту ресурсів і довкілля АЧБ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Запропоновано концепцію формування структурно-функціональних показників мейобентосу за умов зростаючого антропогенного впливу. Виділено три основні етапи вивчення мейобентосу Чорного моря, а також проаналізовано роль вітчизняних вчених у розвитку даного напрямку. Розкрито закономірності антропогенних сукцесій і вертикального розподілу мейобентосу від супраліторалі до батіалі. Доведено можливість і доцільність використання характеристик видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу для оцінки якості морського середовища та прогнозування екологічних процесів у бенталі.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності формування фізико-географічних особливостей у природних аномаліях Атлантико-Європейського регіону під дією великомасштабних процесів у системі океан - атмосфера Атлантичного та Тихого океанів. Вивчено природно-часову мінливість північноатлантичного коливання міжрічного та міждесятилітнього масштабів, надано оцінку її впливу на природні аномалії Атлантико-Європейського регіону. Проаналізовано роль різних чинників, що формують міждесятилітню мінливість взаємодії в системі океан - атмосфера Північної Атлантики. Розглянуто особливості мінливості кліматичних характеристик приморських курортів Чорного та Середземного морів під впливом глобальних процесів у системі океан - атмосфера та наведено рекомендації щодо раціонального використання рекреаційного потенціалу приморських курортів Європейського регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено видову різноманітність і закономірності просторово-часового розподілу гарпактикоїдних копепод української частини північно-західного шельфу Чорного моря. Виявлено чітку сезонність динаміки великої кількості дорослих і молодих особин, видової та статевої структури угруповань. Визначено, що зміна загальної чисельності гарпактикоїд залежить в основному від глибини та типу донних осадів, а видове багатство - від глибини. Розраховано преферендуми масових видів відносно глибини, солоності та характеру грунту та виділено сім комплексів видів з різними біотопічними преференціями. Обгрунтовано положення про бореально-атлантичний характер і походження чорноморської фауни гарпактикоїд.

  Скачати повний текст

На підставі досліджень 1995 - 2002 рр. виявлено видову різноманітність і розподіл морських кліщів у північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Оцінено внесок таксоцену кліщів у формування поселень мейобентосу цього району моря. Проведено ретроспективний аналіз вивченості морських кліщів Чорного моря та Світового океану. Установлено, що морські кліщі ПЗЧМ представлені 18-а видами (11-а родами). Відзначено зміни у фауні та кількісних показниках морських кліщів різних біотопів і біоценозів ПЗЧМ унаслідок антропогенного евтрофування вод та інтенсивного засвоєння людиною берегової зони: з 29-ти видів, раніше зафіксованих у ПЗЧМ, у даний час відзначено 18, в Одеській затоці та суміжних акваторіях, включаючи інтерстиціаль краєвих біотопів, 12 видів з 17-ти наведених раніше. Описано життєві цикли деяких масових видів Halacaridae, які мешкають в ПЗЧМ, і виявлено морфологічні адаптації кліщів до особливостей біотопу та способу життя. Складено уточнений список видів (Halacaridae : Acari) Чорного моря - 41 вид (15 родів) і ПЗЧМ - 23 види (12 родів). Проведено фауністичне порівняння Чорного, Середземного, Балтійського морів і Атлантики, яке дає змогу прослідкувати етапи заселення цією групою мейобентосу Чорноморського басейну.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження багаторічних змін мезозоопланктону Севастопольської бухти за період з 1976 р. до 2002 р. Наведено оцінку довгострокових змін таксономічного складу, структури, чисельності мезозоопланктону та його основного компоненту - копепод, а також сезонних флуктуацій даних показників. Проаналізовано зміни, що відбулися у таксоцені роду Acartia, найбільш чисельному у мезозоопланктоні прибережних ділянок Чорного моря. Виявлено особливості сезонної динаміки, статевої та розмірної структур популяції нового для Чорного моря виду A. tonsa та їх відмінності від популяції аборигенного виду A. clausi. Досліджено реакцію угруповання мезозоопланктону на зміну умов довкілля, а також випадкову інтродукцію нових видів на різних рівнях організації: в угрупованні мезозоопланктону, у таксоцені копепод, у таксоцені Acartia, у популяціях окремих видів копепод.

  Скачати повний текст

На підставі вперше проведеного на Україні аналізу багаточисельних електронно-мікроскопічних та інших даних, а також огляду літератури визначено особливості морфології, системного складу, екології та біогеографії цієї групи водоростей. Виділено три періоди у вивченні діатомових водоростей бентосу Чорного моря. Третій період розпочався з моменту широкого впровадження дисертантом (з середини 1970-х рр.) у дослідження чорноморських діатомових трансмісійного та скануючого електронних мікроскопів. З застосуванням електронно-мікроскопічних методів виявлено ряд біологічних закономірностей. Описано незвичайний поділ клітин діатомових, значно доповнено раніше одержані дані про розташування ареол у "рисах" діатомових класу Pennatophyceae. Розроблено принципи класифікації деяких родів, вагомих для екосистем Світового океану. Описано 16 нових для науки видів, 1 різновид, 5 підродів, 2 родини. Синонімізовано 4 види та 4 різновиди. Здійснено комбінації 21-го виду та 7-ми різновидів, доповнено діагнози 198-ми видів. Запропоновано у водоростей порядку Araphales, які мають двогубі вирости - передвісники шва, розрізняти 2 нових підпорядки Labiatoideae і Alabiatoideae. Описано нове екологічне угруповання водоростей, що мешкає у контактній зоні Світового океану берег - вода та локалізується в міжпіщинкових просторах вище урізу води. На підставі поглибленого еколого-флористичного аналізу видового складу діатомових водоростей бентосу Чорного моря та його лиманів вперше визначено сучасний стан пануючих груп у районах, що зазнають антропогенного впливу; у флорі бентосу діатомових Чорного моря виділено 14 зонально-географічних, 6 - генетичних елементів та 4 вікових комплекси.

  Скачати повний текст

Описано риси екології та біології осетра та севрюги у північній та північно-західній частинах Азовського моря. У взаємозв'язку з віковою та статевою структурою популяцій приведено чисельність осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр., показано основні закономірності формування дорослої та нерестової частин популяцій. Встановлено,що найбільш масовим видом осетрових у районі досліджень у 1992 - 1996 рр. був осетер, середня чисельність якого дорівнювала 0.85 млн.екз., севрюги - 0.31 млн. екз. Нерестова міграція осетра та севрюги була чітко виражена лише навесні (з ослабленням в останні роки). Осіннього нерестового ходу практично не спостерігалось. Основу живлення усіх досліджених особин осетра становили моллюски (Abra, Cerastoderma, Hydrobia), севрюги - в більшості Polychaeta. Запропоновано практично використовувати матеріали досліджень при плануванні, прогнозуванні та розробці нових концепцій промислу, обгрунтуванні національних квот азовських осетрових.

  Скачати повний текст

Досліджено мікроорганізми (бактерії, дріжджі) перифітону систем гідробіологічної очистки морських вод, розташованих у нафтогавані Севастопольської бухти (Чорне море). Чисельність гетеротрофних бактерій в акваторії, де розміщались гідробіологічні системи, нижча, ніж у перифітоні на 4 - 5 порядків, що відображає закономірності поширення бактерій у морі. З перифітону і змивів і перифітону виділено 155 культур бактерій. За цього виявлено переважання бактерій роду Vibrio - 36 %, 22 % культур віднесено до роду Marinococcus, а 19 % - до роду Pseudomonas, 16 % - Microbacterium. Уперше виділено дріжджі (66 культур) з перифітону систем гідробіологічної очистки, які віднесено до трьох родів і 10-ти видів. Найбільшу наявність відзначено у представників видів Candida lambica - 26 %, Candida krusei - 24 % і Rhodotorula mucilaginosa - 22 %. Досліджено біохімічну активність всіх виділених бактеріальних і дріжджових культур стосовно певних забруднювальних речовин, а саме: сирої нафти, дизельного палива, флотського мазуту, а також фенолу.

  Скачати повний текст

Досліджено регіональні особливості основних гідрологічних характеритик Одеського регіону північно-західної частини Чорного моря: просторово-часову мінливість термохалінної структури та циркуляції вод, міжрічну та внутрішньовікову мінливость температури та солоності води. Використано матеріали багаторічних експедиційних досліджень акваторії Одеського філіалу Інституту біології південних морів, дані рейдових спостережень за течіями станції Одеса-порт, а також багаторічні ряди вимірів температури та солоності води на станціях Одеса-порт і Геофізичної лабораторії Одеського державного екологічного університету. Надано характеристику термохалінної структури акваторії та її сезонної мінливості. Визначено гідрологічні сезони. Виявлено особливості загальної циркуляції вод. Здійснено модельні розрахунки вітрової циркуляції для постійних вітрів різних напрямків та імітаційні розрахунки у разі їх зміни у період природного синоптичного циклу проходження циклону із заходу на схід. На базі реальних полів температури та солоності води проведено модельні розрахунки термохалінної циркуляції та показано їх сезонні особливості. Виявлено періоди міжрічної та внутрішньовікової мінливості температури та солоності води, обумовлені коливаннями сонячної активності, стоку річок та опадів.

  Скачати повний текст