Досліджено історію формування радянською владою гуманітарної інтелігенції у Донбасі у 1920-х рр., висвітлено процес подальшого використання її потенціалу у різних напрямах радянської політики. На підставі аналізу архівних матеріалів та опублікованих праць охарактеризовано джерела походження нової, радянської інтелігенції, розглянуто методи її формування. Велику увагу приділено умовам життєдіяльності місцевої інтелігенції, зокрема, охарактеризовано соціальні, економічні, політичні, національні, культурні фактори, які вплинули на формування її світоглядної позиції. Зображено суперечливість політики радянських лідерів щодо залучення інтелігенції до співробітництва. Розглянуто напрями діяльності та конкретні завдання, поставлені владою перед донбаською гуманітарною інтелігенцією, проаналізовано результати її діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано культуру та побут української сільської інтелігенції Галичини кінця XIX ст. - 1930-х рр. Досліджено джерела та шляхи формування сільської інтелігенції, її походження, соціальну структуру та матеріальне становище. Охарактеризовано духовну культуру представників інтелігентного прошарку: освітні традиції, сім'ю та родинні свята, громадський побут. Розкрито специфіку матеріальної культури, а саме одяг, харчування, житло та господарство. Доведено, що побут духовенства й учительства поєднував елементи міської та сільської культур. Показано, що сільська інтелігенція відіграла велику роль у покращенні побуту селян, адже вона була тим посередником, завдяки якому в село проникали модерні ідеї та західні культурні впливи.

  Скачати повний текст

Визначено роль і місце інтелігенції в українізаційних процесах 1920 - початку 1930-х рр. Проаналізовано проблеми, які стояли на шляху "українізації" зрусифікованої інтелігенції, встановлено форми та методи, що використовувались для практичної реалізації цього завдання, показано опір, який чинила "українізації" частина російськомовної інтелігенції, та його форми. Розглянуто різноманітні заходи, які здійснювала українська інтелігенція для розширення сфери вживання української мови у різних напрямках суспільного життя - діяльності державного апарату, вищій та середній освіті, науці, літературі, мистецтві, повсякденності. Висвітлено роль представників української інтелігенції у боротьбі за розвиток елітарної української культури, їх небажання приймати "низькопробні культурні зразки" як українську культуру. Доведено, що українська інтелігенція була основною рушійною силою українізаційних процесів не лише в УСРР, але й в інших регіонах СРСР, населених українцями, і саме завдяки їй українізація вийшла за межі, відведені для неї радянським урядом та переросла в національно-культурне відродження. Розглянуто основні засоби та методи радянської влади, спрямовані на підкорення української інтелігенції.

  Скачати повний текст

Розглянуто соціальне становище та суспільну позицію технічної інтелігенції за умов німецько-радянської війни 1941 - 1945 рр., специфіка її взаємовідносин як з радянською владою, так і з німецькою. Встановлено основні параметри, що визначали місце цієї групи в радянському соціумі 1930 - 1940-х рр. Розкрито основні напрямки професійної діяльності технічної інтелігенції на початку війни та її роль у перемозі над ворогом. Виявлено внесок інженерно-технічних працівників, науковців у посилення боєздатності збройних сил, зміцнення зв'язку тилу з фронтом. Простежено стратегії виживання та моделі поведінки представників розумової праці в період окупації. Обгрунтовано висновок, що продуктивна робота технічної інтелігенції була досягнута не лише мобілізаційними і репресивними заходами державних органів, а й патриітичними настроями, прагненням забезпечити потреби фронту, дати діючій армії необхідну кількість найновішої бойової техніки й озброєння. Висвітлено матеріально-побутове становище технічної інтелігенції, роль державних і господарських органів у забезпеченні їх продовольчими і промисловими товарами, житлом, створенні елементарних побутових умов життя.

  Скачати повний текст

Досліджено процес становлення суспільної еліти Правобережної України за нових політико-соціальних умов Російської імперії. Проаналізовано становище політичної, духовної та культурної еліти Правобережжя. Доведено, що заможна шляха та російське дворянство становили політичну еліту регіону; православне духовенство як носій державності та духовності набуло статусу духовної еліти; інтелігенція Правобережжя, у складі якої до першої третини XIX ст. домінували поляки, була основою культурної еліти. Простежено процес набуття привілейованості шляхти за нових політичних умов у результаті поширення на неї статусу благородного російського дворянства. З'ясовано, що до польського повстання 1830 - 1831 рр. з одержанням дворянського статусу місцева шляхта продовжувала відігравати провідну роль в усіх сферах життєдіяльності правобережного суспільства. Встановлено, що після повстання соціальна структура Правобережної України була реорганізована за зразком імперської відповідно до російського законодавства.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософії "віхівства" визначено структуру, особливості та аксіологічний статус революціонізму як типу світогляду, носієм якого виступила російська інтелігенція. Основою деструктивного революціонізму стала латентна релігія людинобожжя, що сприяло утвердженню нігілізму та легітимації історично безперспективних програм суспільного реформування. Подано релігійно-моральну оцінку радикальних перебудов на початку та в кінці ХХ ст.

  Скачати повний текст

На базі інтегративної методології проведено цілісний соціально-філософський аналіз ідеї громадянського суспільства (ГС) та базових підстав її практичного здійснення. Обгрунтовано ідею, що трансформація суспільних відносин здійснюється у процесі зміни влади авторитету на авторитет влади. Розглянуто тенденцію генези сучасної держави - новий стан влади авторитету, яка забезпечується єдністю влади права та ГС, де вертикаль і горизонталь системи координат розвитку суспільства перебувають не в протиборстві, а у взаємозв'язку, взаємодії та взаємозумовленості. Досліджено підходи до здійснення ідеї ГС через базову основу та структуротвірні його елементи, якими є середній клас та інтелігенція. Набула подальшого розвитку концепція суверенної особистості як самоцінності ГС, становлення якого відбувається та тлі антропологічного кризи, що охопила всі рівні та смисли людського існування. Для виходу з кризи та досягнення громадянської злагоди запропоновано інноваційну концепцію гуманітарної освіти в сучасному суспільстві. Обгрунтовано необхідність введення гуманітарної експертизи проектів суспільного облаштування.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На базі широкого кола опублікованих і неопублікованих джерел висвітлено особливості формування та діяльності української, польської, єврейської, російської, чеської, німецької інтелігенції у культурному житті Західної Волині міжвоєнного періоду. Розкрито дискримінаційно-асиміляційну політику Польщі щодо національних меншин. Досліджено діяльність інтелігенції в культурно-освітній, краєзнавчо-науковій сферах, мистецькому та духовно-релігійному житті. З'ясовано роль жіночих організацій у культурному розвитку краю. Проаналізовано взаємини інтелігенції та її внесок у культурний поступ волинського регіону.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємовідносини радянської влади й аграрної інтелігенції. Визначено, що серед представників обох цих конкуруючих еліт бракувало одностайності у відношенні одна до одної. Показано динаміку змін у ставленні аграрної інтелігенції до більшовиків, а також основні точки зору всередині КП(б)У на місце та роль інтелігенції у радянському суспільстві. Наведено підраховані дані щодо кількості аграрної інтелігенції на початку та наприкінці 1920-х рр. Узагальнено теоретичні основи проблеми, надано власне визначення поняття "аграрна інтелігенція". Проаналізовано основні напрямки діяльності аграрної інтелігенції. Зазначено, що, на відміну від сучасних аграрників, представники аграрної інтелігенції радянської України 1920-х рр. займалися не лише науковою, викладацькою, дослідною, виробничою, адміністративною діяльністю та поширенням агрономічних знань, а ще й змушені були вести культурно-просвітницьку роботу. Обгрунтовано, що трансформація свідомості та повсякденного життя селян, як одне з головних завдань радянської влади, вимагала зміни духовно-культурного простору "старої" та створення духовно-культурного простору "нової" аграрної інтелігенції. Виявлено шляхи та механізми впливу радянської влади на трансформацію духовно-культурного простору та побуту аграрної інтелігенції. Розкрито особливості матеріально-побутових умов життя аграрної інтелігенції в місті та в селі. Висвітлено її матеріальні прибутки та видатки, купівельна спроможність, умови побуту, особливості харчування й одягу, проведення дозвілля, соціальне забезпечення, медичне обслуговування, санаторно-курортне лікування.

  Скачати повний текст

На базі концепцій Західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості радянської модернізації системи освіти в УСРР в 1920 - 1930 рр. Проаналізоваано рівень інтелектуального потенціалу українського суспільства у даний період. Встановлено соціально-професійний статус і культурно-освітній рівень професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів, учителів загальноосвітньої школи, визначено їх роль і місце в суспільстві та науковий внесок у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін. Детально проаналізовано літературу 1920-х рр. Обгрунтовано значення терміну "науково-педагогічна інтелігенція", здійснено історіографічний аналіз праць радянських і зарубіжних учених. Досліджено теоретичну та практичну діяльність професорів академічних кафедр і вищих навчальних закладів, їх дослідну та викладацьку роботу. Зазначено, що науково-педагогічна інтелігенція є об'єктом та предметом дослідження у контексті соціальної історії, а сама вона розглядається як суб'єкт культурно-освітнього та суспільно-політичного життя, творець, носій і своєрідний власник інтелектуального потенціалу країни. Висвітлено персональний склад науковців вищої школи, їх освітній рівень і соціальне походження. Досліджено специфіку адаптації так званої "старорежимної" (дореволюційної) інтелігенції та "червоної професури" до нових політичних умов.

  Скачати повний текст

На підставі архівних документів, матеріалів періодичних видань, вітчизняної та зарубіжної історіографії досліджено шляхи становлення української інтелігенції Волині, головної рушійної сили у тривалій боротьбі за збереження та розвиток української спільноти та її культури. Доведено, що характер життєдіяльності даної соціальної групи у міжвоєнний період визначався особливістю політичного статусу краю, шовіністичною політикою Польської держави щодо українського населення, а з вересня 1939 р. - репресивними заходами більшовицького тоталітарного режиму. Простежено діяльність української інтелігенції у політичних партіях, громадських і релігійних організаціях, а також її участь у національно-визвольних змаганнях проти поневолювачів, за створення незалежної Української держави.

  Скачати повний текст

На базі широкого кола джерел і літератури подано соціально-професійну характеристику української інтелігенції в Галичині наприкінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано вплив середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств на формування української інтелігенції, на підвищення її освітнього рівня та професійної кваліфікації. Уперше досліджено соціальне походження інтелігенції, основні тенденції в його змінах протягом зазначеного періоду. Охарактеризовано основні професійні групи інтелігенції, їх фаховий рівень, умови підготовки. Акцентовано увагу на професійній діяльності найкращих представників кожної з груп. Розкрито процес консолідації інтелігенції за фаховою ознакою від заснування спеціалізованих друкованих видань до створення пеших професійних організацій. Вивчено матеріальне становище різних груп інтелігенції, а також процес боротьби за його покращення, зокрема у середовищі вчителів початкових шкіл, умови праці та побуту, а також особливості проведення дозвілля інтелігенцією.

  Скачати повний текст

Уперше в українському мовознавстві досліджено лексикографічні джерела, які зафіксували не лише народнорозмовну, а й книжну лексику творів письменника, зокрема номінації, пов'язані з поширенням суспільно-політичних, соціально-культурних ідей, актуальних для української інтелігенції того часу – українофілів, народників, націоналів, космополітів; проаналізовано в лінгвокогнітивному аспекті концепт ІНТЕЛІГЕНЦІЯ; схарактеризовано лексико-семантичну структуру метафор на позначення внутрішнього стану людини, що засвідчують психологізацію художньої оповіді; змодельовано за художніми текстами І. С. Нечуя-Левицького мовний образ Києва другої половини ХІХ – початку XX ст.^UThe lexicographic, lexicosemantic, linguostylistic linguocognitive analysis of I. S. Nechuy-Levytsky's linguistic creativity provides an objective assessment of the writer's role in the development of Ukrainian literary language of the second half of the XIX – beginning of the XX century: visualizes the variety of author's vocabulary as a source of language dictionaries compiling («Dictionary of the Ukrainian Language», edited by B. Grinchenko, Dictionary of Ukrainian in 11 volumes, Dictionary of Synonyms of Ukrainian), which capture and codify the norms of the Ukrainian literary language of the XX century; reveals peculiarities of the textual realization of the INTELLIGENCE concept, modeling of the city image, linguistic structures of individual author's artistic thinking, which belong to the linguoaesthetic signs of Ukrainian culture.

Досліджено процес творення виробничої інтелігенції українського села, що відбувався у середині 1940-х - 1960-х рр. за умов тогочасної аграрної політики. На основі архівних джерел, уперше введених до наукового обігу, розглянуто формування нової для виробничо-професійної та соціальної структури села верстви. Розкрито чинники, що спричиняють ці явища. Висвітлено суперечливу політику партійно-державного керівництва держави у цьому питанні. Розглянуто шляхи, форми та методи, за якими держава намагалася вирішити проблеми інтелектуалізації матеріального виробництва села. Показано сприйняття зазначених заходів селянами та представниками верств і організацій, установ, підприємств, що залучалися державою до цього процесу. Висвітлено результати організаційних, фінансових, матеріальних, морально-психологічних зусиль суспільства, спрямованих на реалізацію політики держави стосовно інтелектуалізації керівних і технологічних ланок матеріальної сфери аграрної галузі.

  Скачати повний текст

На основі введення до наукового обігу значної кількості невідомих раніше архівних матеріалів, нової інтерпретації відомих та нововиявлених фактів комплексно досліджено тему "Інтелігенція Львова в 1944 - 1953 рр. (історико-соціологічний аспект)". Проаналізовано соціально-професійну структуру інтелігенції Львова, надано оцінку тогочасним радянським методам формування нової інтелігенції, досліджено форми участі спеціалістів у культурному та господарському житті міста, простежено головні напрямки політики радянського режиму щодо національних груп інтелігенції. Детально розглянуто ідеологічний тиск та репресивні акції щодо багатьох представників місцевої інтелігенції, соціально-побутові умови життя та діяльності трудівників розумової праці.

  Скачати повний текст

На основі аналізу архівних матеріалів, історіографії, статистичних джерел, спогадів сучасників і наукових публікацій у роботі комплексно вивчено різні аспекти взаємин інтелігенції з органами влади у регіоні. Проаналізовано ініціативи інтелектуальної еліти за умов наростання політичного тиску. Зроблено висновок про еволюцію методів впливу на культурно-освітню і наукову інтелігенцію від перевиховання до встановлення жорсткого контролю і показано наслідки репресивної політики влади щодо інтелігенції Поділля.

  Скачати повний текст

З використанням широкого кола архівних джерел та опублікованої історико-мемуарної й фахової наукової літератури висвітлено участь уродженців західноукраїнських земель, насамперед представників освічених верств та інтелектуальної верхівки, у загальнонаціональних політичних і культурних процесах періоду Першої світової війни, доби Української революції 1917 - 1921 р., подіях осені 1939 р. та "возз'єднанні" Західної України з УССР. Значну увагу приділено питанню щодо ролі галицької інтелігенції у здійсненні політики "українізації" в УССР, висвітлено аспект спілкування вчених ВУАН і НТШ у Львові та репресивні дії комуністичного тоталітарного режиму проти уродженців західноукраїнських земель на фоні сфабрикованої "справи" "Української військової організації" 1932 - 1934 рр. Зроблено висновок, що з часів Першої світової війни, за масової конфронтації східно-західної української ідентичності, до початку Другої світової війни безпосередні "тисячні особисті контакти між уродженцями східно-центральних і західних земель" України прискорювали розвиток національної ідеї й сприяли інтеграції нової свідомості українців. Відзначено щодо значної ролі у цьому процесі представників західноукраїнської інтелектуальної еліти.

  Скачати повний текст