Дисертаційна робота присвячена оптимізації програми лікування та зниженню частоти життєво загрозливих ускладнень в ранньому періоді інфаркту міокарда, що розвився на тлі метаболічного синдрому, шляхом корекції метаболічних, гемодинамічних та ендотеліальних порушень застосуванням L-аргініну/L-карнітину та інбітора НЗКТГ-2 дапагліфлозину. Визначено патогенетичні механізми взаємообтяжуючого перебігу інфаркту міокарда в поєднанні з МС, відображено роль інсулінорезистентності в порушенні активності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів, ендотеліальної дисфункції та надмірної активації системної запальної відповіді, які асоціювались з клінічними, структурно-функціональними і лабораторними особливостями перебігу гострого коронарного синдрому (інфаркту міокарда) на тлі метаболічного синдрому. Уточнено, що особливістю перебігу STEMI за наявності МС є достовірно більша частка осіб, які мають атипові клінічні прояви ІМ (відсутність болю або його атипова локалізація/іррадіація, переважання ознак гострої серцевої недостатності, задишки, відчуття «нестачі повітря»), що може затруднювати своєчасність діагностики та початку лікування. У таких коморбідних пацієнтів відмічено достовірно частіше багатосудинні та гемодинамічно значимі ураження вінцевих артерій, що супроводжувалось вірогідно частішим розвитком таких життєво загрозливих ускладнень як гостра СН ІІІ-ІV ФК, критичні порушення ритму та провідності серця, гостра аневризма ЛШ, рання післяінфарктна стенокардія та епістенокардитичний перикардит. Встановлено, що у хворих на ГКС(STEMI) в поєднанні з МС та інсулінорезистентністю, порівняно з пацієнтами з ізольованим ГКС, достовірно більше зростають ІММлш та його об’єм за рахунок гіпертрофії та ремоделювання ЛШ, а наслідком цих процесів є суттєве порушення систоло-діастолічної функції серця і достовірно частіший (у 2 рази) розвиток ГСН Killip III-ІУ ст. Виявлений тісний прямий кореляційний зв’язок класу ГСН із параметрами кардіогемодинаміки (r=0,383–0,764) обгрунтовує доцільність призначення кардіоцитопротекторної терапії. Показано, що високий індекс інсулінорезистентності (понад 2,7) у хворих на МС та STEMI асоціюється з більш вираженими проявами таких метаболічних порушень як атерогенна дисліпідемія (коефіцієнт атерогенності зростає до 4,0), переважанням процесів пероксидації ліпідів над захисною здатністю антиоксидантних ферментних систем, ендотеліальною дисфункцією і активацією системної запальної відповіді, що в кінцевому результаті призводить до посилення патологічних процесів у серці і його функціональної недостатності. Доведено, що включення в програму лікування хворих на ГКС(STEMI) в поєднанні з МС та інсулінорезистентністю інгібітора НЗКТГ-2 дапагліфлозину та L-аргінін-L-карнітинового комплексу забезпечує покращення клінічного перебігу коморбідної патології та вірогідне зменшення частоти розвитку життєво загрозливих ускладнень ГКС за рахунок зниження інсулінорезистентності, компенсації вуглеводного обміну та кардіопротекторної дії препаратів, що асоціюється з відновленням ендотеліальної функції судин, покращенням скоротливої функції серця, зниженням проявів системного запального синдрому і нормалізацією функціональної здатності антиоксидантних систем захисту організму.^UThe thesis work is devoted to optimization of treatment program and reducing the rates of life-threatening complications at an early stage of myocardial infarction which has developed in the setting of metabolic syndrome through correction of metabolic, hemodynamic and endothelial disorders by the use of L-arginine/L-carnitine and SGLT2 inhibitor dapagliflozin. The pathogenetic mechanisms underlying the mutually aggravating course of myocardial infarction combined with MS have been identified; the study has demonstrated the role of insulin resistance in impaired activity of free-radical lipid oxidation, endothelial dysfunction and excessive activation of systemic inflammatory response, which have been associated with clinical, structural and functional, and laboratory clinical features of acute coronary syndrome (myocardial infarction) in the setting of metabolic syndrome. The study has clarified that the distinctive feature in the course of STEMI combined with MS was the significantly higher proportion of subjects with atypical clinical manifestations of MI (the absence or atypical localization/irradiation of pain, the predominance of signs of acute heart failure such as dyspnoea/shortness of breath), which could impede timely diagnosis and delay treatment. Such comorbid patients were noted to have significantly more frequent multi-vascular and hemodynamically significant lesions of coronary arteries, which was accompanied by significantly more frequent development of such life-threatening complications as acute class ІІІ-ІV heart failure, critical cardiac rhythm and conduction disorders, acute LV aneurysm, early post-infarction angina and epistenocarditic pericarditis. It has been established that, compared to patients with isolated ACS, patients with ACS (STEMI) combined with MS and insulin resistance had significantly greater increases in LV myocardial mass index and LV volume due to LV hypertrophy and remodeling. As a consequence of these processes, there is a significant impairment of systolic and diastolic cardiac function, and a significantly more frequent (twofold difference) development of Killip class III-IV AHF. The identified robust and direct correlation between the AHF class and cardiohemodynamic parameters (r=0.383–0.764) supports the rationale for prescribing cardiocytoprotective therapy. This study is to demonstrate that the high insulin resistance index (> 2.7) in patients with MS + STEMI is associated with more pronounced manifestations of such metabolic disorders as atherogenic dyslipidemia (the atherogenicity coefficient increases to 4.0), predominance of lipid peroxidation over the protective capacity of antioxidant enzyme systems, endothelial dysfunction and activation of systemic inflammatory response. As an ultimate result, this leads to enhanced abnormal processes in the heart and its functional impairment. This study is to demonstrate that enhancement of the treatment program for patients with ACS (STEMI) combined with MS and insulin resistance with the SGLT2 inhibitor dapagliflozin and L-arginine/L-carnitine combination ensured an improvement of clinical course of concomitant disease and a significant reduction in the frequency of life-threatening complications of ACS through reducing insulin resistance, compensation of carbohydrate metabolism and the cardioprotective effects of drugs. This was associated with restored endothelial function of blood vessels, improved cardiac contractility, reduced manifestations of systemic inflammatory response and improved functional capacity of antioxidant defense systems of the body.

Досліджено питання оптимізації діагностики гіпертензивного серця та удосконалення оцінки розладу регуляції кровообігу за артеріальної гіпертензії (АГ) з урахуванням наявності метаболічного синдрому. Показано, що для пацієнтів з концентричною гіпертрофією забезпечення кровообігу відбувається на фоні високого рівня артеріального тиску (АТ), за цього параметри гемодинаміки суттєво не відрізняються від відповідних показників у пацієнтів з нормальною геометрією лівого шлуночка (ЛШ). У хворих з ексцентричною гіпертрофією ЛШ виявлено збільшення кінцеводіастолічної внутрішньоміокардіальної напруги та ударного об'єму, а у пацієнтів з концентричним ремоделюванням ЛШ - високий загальний периферичний судинний опір. З'ясовано, що компоненти метаболічного синдрому, зокрема, абдомінальне ожиріння та гіперсулінемія, суттєво впливають на ремолювання міокарда ЛШ у разі АГ. Доведено перспективність застосування оцінки змін показників варіабельності серцевого ритму в ортостатичній пробі як скринінг-тесту для виявлення осіб з несприятливим профілем ризику (наявністю гіпертрофії ЛШ, метаболічного синдрому, стабільно високого АТ та недостатнього його зниження вночі за даними добового моніторування) у разі АГ.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики ішемічного інфаркту головного мозку в надгострій і гострій стадіях на основі сучасних методик магнітно-резонансної томографії (МРТ). Проаналізовано МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними різних імпульсивних послідовностей, дифузійно- та перфузійно-зважені МРТ-зображення для ранньої діагностики гострого ішемічного інфаркту головного мозку, імпульсну послідовність у режимі "гемо" для раннього прогнозування геморагії в осередку ішемічного інфаркту. Вивчено МРТ-семіотику гострого ішемічного інфаркту за даними дифузійно-зважених зображень, їх особливості у прогнозуванні перебігу ішемічного інфаркту, а також вплив на тактику лікування захворювання. Визначено величини вимірюваного коефіцієнта дифузії (ВКД) головного мозку в нормі. Досліджено функціональні залежності між даною величиною та проміжком часу від початку симптомів різних видів інфаркту для прогнозування зазначеної величини у різні терміни від початку виявлених перших клінічних симптомів без розрахунку величини за інтенсивністю магнітно-резонансного сигналу.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив каптоприлу та енаприлу на перебіг захворювання, процеси відновлення працездатності та віддалені результати лікування у хворих на неускладнений Q-інфаркт міокарда, що пройшли ранню реабілітацію. Встановлено, що достовірну кореляцію зі зниженням подвійного добутку під час спостереження у 187 хворих мало зменшення об'ємів лівого шлуночка. У хворих, які вживали інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ), через 3 і 12 місяців навантажувальна велоергометрія рідше в 1,8 разів зупинялась внаслідок появи депресії ST сегментів ЕКГ, що свідчить про антиішемічний ефект препаратів даної групи. Встановлений антиаритмічний ефект ІАПФ у вигляді достовірного зниження на тлі їх прийому більш ніж на 1/3 кількості поодиноких шлуночкових екстрасистол і на 50 % пробіжок нестійкої шлуночкової тахікардії. Підтверджено, що призначення ІАПФ з першої доби неускладненого Q-інфаркта міокарда призводить до покращання віддаленого прогнозу, а саме - до зниження частоти виникнення серцево-судинних захворювань.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та взаємодії даних процесів. Проаналізовано стан ліпідного спектру крові у хворих похилого віку, що перенесли атеротромботичний інфаркт мозку (ІМ) у каротидному басейні та в осіб контрольної групи. Виявлено, що у хворих з локалізацією ІМ у лівій півкулі ступінь виразності атеросклеротичного процесу, зниження церебрального кровотоку та зміни біоелектричної активності мозку мають більш виражений характер у порівнянні з відповідними показниками осіб контрольної групи та хворими, що перенесли ІМ у правій півкулі. На підставі комплексного дослідження стану церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку та ліпідного спектру у хворих з ІМ у каротидному басейні встановлено півкульні розбіжності впливу симвастатину та мексидолу. Виявлено чіткі півкульні особливості впливу симвастатину на функціональний стан центральної нервової системи, у хворих з правопівкульною локалізацією ІМ препарат більшою мірою впливає на церебральну гемодинаміку, у пацієнтів, що перенесли ІМ у лівій півкулі - на біоенергетку мозку. З'ясовано, що, на відміну від симвастатину, курсовий прийом мексидолу сприяє більш виразному покращенню церебральної гемодинаміки у хворих, які перенесли ІМ у лівій півкулі, а біоенергетики - у пацієнтів з правопівкульною локалізацією ІМ.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування нестабільної стенокардії та інфаркту міокарда без зубця Q. Вивчено вплив симвастатину на клінічно-функціональні показники, ліпідний обмін, плазмовий гемостаз та активність системного запалення. Встановлено, що у хворих на інфаркт міокарда без зубця Q більш високі рівні ліпідів, маркерів системного запалення та більше пригнічення фібринолітичного потенціалу крові, ніж у хворих на нестабільну стенокардію. Доведено доцільність раннього призначення симвастатину. З'ясовано, що рання гіполіпідемічна терапія сприяє зменшенню вираженості минущої ішемії міокарда, зростанню толерантності до фізичного навантаження та підвищенню фібринолітичної активності крові. На тлі терапії симвастатином швидке зниження активності системного запалення відзначено тільки у хворих на нестабільну стенокардію.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі наведено комплексне дослідження структурно-функціональних особливостей репаративного ремоделювання серця в посткомпресійному періоді cиндрому тривалого стиснення (СТС). Підтверджено важливу роль стресу в ремоделюванні серця за умов посткомпресійного періоду СТС в експерименті шляхом визначення динаміки концентрації кортизолу в сироватці крові експериментальних тварин, морфологічного дослідження надниркових залоз, секреторної активності міоендокриноцитів та математичного аналізу варіабельності серцевого ритму у посткомпресійному періоді СТС. Проведено масометричні та планіметричні дослідження шлуночків серця та описано адаптаційно-компенсаторні процеси серцевого м'яза у ранньому, проміжному та пізньому поскомпресійних періодах СТС. Комплексом світлооптичної, поляризаційної та субмікроскопічної мікроскопії описано структурно-морфологічну перебудову міокарда і гемомікроциркуляторного русла серця в динаміці посткомпресійного періоду СТС. Виділено 3 стадії ремоделювання серця, які відображають особливості структурної перебудови міокарда в посткомпресійному періоді СТС: 1) стресіндуковане, альтеративне – у ранньому посткомпресійному періоді (1–3 доби), 2) пристосувально-компенсаторне – у проміжному (7 доба), 3) репаративне, стромально-кардіоміоцитарне ремоделювання – у пізньому періоді СТС через 14 діб дослідження. Встановлено, що в ранньому посткомпресійному періоді СТС в регуляції скоротливої роботи серця переважає активація симпатичної ланки автономної нервової системи, а в проміжному та пізньому періодах після декомпресії відбувається поступове відновлення вегетативної рівноваги. Встановлено переважання в стадії альтеративних процесів через 1 добу після декомпресії експериментальних щурів гіперплазії зрілих та дифундуючих секреторних гранул, що є морфологічним проявом накопичення та секреції передсердного натрійуретичного гормону та значне зменшення кількості секреторних гранул через 3 доби дослідження, що можна вважати структурною реакцією ендокринних кардіоміоцитів на компресійний стрес. Встановлено відновлення структури та функції секреторних міоендокринних клітин у стадії компенсаторного репаративного ремоделювання.^UThe dissertation provides of comprehensive study of the structural and functional features of reparative remodeling of the heart in the postcompression period of crush syndrome (CS). With a purpose confirmation of the important role of stress under the conditions of CS development in the experiment the dynamics of changes in cortisol concentration in blood serum were studied experimental animals, morphological study was carried out adrenal glands, secretory activity of myoendocrynocytes and mathematical analysis of heart rate variability in the postcompression period of CS. Massometric and planimetric researches ventricles of the heart were conducted and were described adaptative and compensatory processes of the heart muscle in the early, intermediate and late postcompression periods of CS. A complex of light-optical, polarizing and submicroscopic microscopy describes the structural and morphological reorganization of the myocardium and of the bloodstream in the dynamics of development of the postcompression period of CS. Identified 3 stages, that reflect features structural remodeling of the heart in the postcompression period of CS: 1) stress-induced, alterative – in the early postcompression period (1–3 days); 2) adaptive-compensatory, – in the intermediate (7 days); 3) reparative remodeling – in the late period of CS through 14 days of study. It was established that in the early postcmpression period of CS, the activation of the sympathetic link of the autonomic nervous system prevails in the regulation of the contractile work of the heart, and in the intermediate and late periods after decompression, there is a gradual restoration of autonomic balance. The predominance in the stage of alterative processes was established through 1 day after decompression of experimental rats hyperplasia of mature and diffusing secretory granules, what is a morphological manifestation of accumulation and secretion of atrial natriuretic hormone and a significant decrease number of secretory granules after 3 days of study, what can be considered a manifestation of the structuralal reaction of endocrine cardiomyocytes to compression stress. In the stage of compensatory reparative remodeling takes place restoration of the structure and function secretory myoendocrine cells.

Досліджено вплив L-NNA (інгібітору NOS) і L-аргініну на перебіг експериментальної гострої ішемії-реперфузії міокарда. Установлено, що L-NNA негативно впливає на показники кардіогемодинаміки, підвищує коронарний судинний опір, значно збільшує порушення ритму серцевої діяльності, особливо у разі реперфузії міокарда. Виявлено, що введення L-аргініну за тих же умов покращує показники кардіогемодинаміки та знижує постнавантаження на серце, має виражену антиаритмічну дію, у 2,5 рази зменшує зону некрозу. Установлено, що введення L-NNA (в дозі 50,0 мг/кг ваги, в/в) призводить до зникнення вазодиляторної реакції коронарних судин неішемізованої ділянки міокарда і до зростання коронарного судинного опору в неішемізованому міокарді. Розроблено препарат "Корвітин" та показано, що його застосування призводить до зменшення зони некрозу, стабілізації системного артеріального тиску, тиску в лівому шлуночку, збереження активності NOS та вмісту нітрит-аніону в пошкоджених ділянках міокарда, зниження активності аргінази та вмісту сечовини в пошкодженому міокарді.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості змін гормональних факторів (рівня кортизолу, естрадіолу, тестостерону), активності ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпатикоадреналової систем. Проаналізовано стан ендотелійзалежних факторів системи гемостазу та фібринолізу у порівнянні з "офісними" показниками артеріального тиску та кровообігу. Досліджено функціональний стан міокарда лівого шлуночка у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою I і II ступеня. Визначено особливості змін вмісту кортизолу, естрадіолу, тестостерону, активності ренін-ангіотензин-альдостеронової та симпатико-адреналової систем залежно від додатково проведеної операції оваріоектомії. На підставі аналізу даних артеріального тиску доведено, що додаткова операція оваріоектомії істотно погіршує перебіг гіпертонічної хвороби. Визначено роль ендотелійзалежних факторів системи гемостазу та фібринолізу у прогресуванні гіпертонічної хвороби, проаналізовано їх зв'язок з рівнем підвищення артеріального тиску та характером змін нейрогуморальних факторів. Оцінено перспективу відновлення антикоагулянтного та фібринолітичного потенціалу плазми крові у разі застосування ноліпрелу та моксонідину. Зроблено висновок, що у прооперованих онкологічно хворих жінок з гіпертонічною хворобою вибір антигіпертензивної терапії необхідно здійснювати залежно від додатково проведеної операції оваріоектомії. Обгрунтовано доцільність використання моксонідину як препарату вибору у хворих з додатково проведеною операцією оваріоектомії, а у групі пацієнтів, яким дана операція не проводилась - комбінації периндоприлу й індапаміду (ноліпрелу).

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено покращенню ефективності прогнозування клінічного перебігу гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (ГКСбеST), шляхом вивчення клінічних та додаткових методів дослідження, зокрема ішемізованого альбуміну (ІА), вільної ДНК (вДНК), кінцевих продуктів глікації (КПГ) та швидкості пульсової хвилі (PWV).Для цього було залучено 121 пацієнта, які відповідали таким критеріям: 1) наявність з ГКС без елевації сегмента ST з типовим ангінозним епізодом, дестабілізацією стану не більше 72 годин, 2) відсутність хронічних захворювань в стадії загострення і декомпенсації, 3) відсутність хронічної застійної серцевої недостатності, 4) згода пацієнта на участь в дослідженні. Було виключено пацієнтів з анемією середнього і важкого ступеня та/або наявністю в анамнезі хронічної ниркової недостатності (4-5 стадій). На госпітальному етапі, окрім збору скарг та анамнестичних даних, об’єктивного огляду пацієнтів, стандартних лабораторно-інструментальних досліджень, було визначено додаткові біомаркери: ІА, вДНК, КПГ на 1й та 6й день перебування у стаціонарі та PWV. 51 хворому (42%), які були набрані суцільним методом, було проведено холтеровське моніторування ЕКГ у 1й та 6й день. При виписці зі стаціонару пацієнтам були дані рекомендації стосовно модифікації способу життя та медикаментозного лікування. У подальшому за допомогою очних візитів, телефонних візитів та моніторінгу електронних карток пацієнтів проводився збір інформації стосовно клінічних виходів. Середній термін спостереження за пацієнтами склав 41,5 [29,4; 49,7] міс.Наукова новизна отриманих результатів. Вперше було проведено проспективне дослідження, яке включало вивчення декількох додаткових маркерів: КПГ, вДНК, ІА та PWV. Одним з аспектів новизни цієї наукової роботи є саме одночасне вивчення вищезгаданих біомаркерів у пацієнтів з ГКСбеST з подальшим збором інформації про клінінічні виходи у постгоспітальному етапі, тому що більшість досліджень проводяться з вивчення тільки одного маркера. Покращено можливості прогнозування у пацієнтів з ГКСбеST як на госпітальному етапі (рівні ішемії, цитолізу), так і після виписки зі стаціонару. Використовуючи показник PWV ≥ 10 м/с можна окреслити групу пацієнтів з більш вираженим цитолізом та тривалою ішемією на госпітальному етапі. Рівень КПГ ≥ 0,154 мг/мл надає інформацію про високий ризик як тривалої загальної ішемії, так і наявності депресії сегмента ST при холтеровському моніторуванні на 6й день. Показано можливість прогнозувати розвиток інфаркту міокарда за допомогою рівня ІА при госпіталізації та динаміки вДНК, порушення серцевого ритму – динаміки КПГ, комбінованої клінічної події – динаміка вДНК. Теоретична та практична цінність роботи. Такі маркери, як вДНК та ІА можуть використовуватись не тільки для прогнозування постгоспітальних подій, а й як проміжні маркери під час госпіталізації для оцінки активності цитолізу та ішемії відповідно. Це допоможе оптимізувати антиішемічну та антитромботичну терапію у пацієнтів з ГКСбеST. Визначення PWV на амбулаторному етапі та/або рівня КПГ у 1й день після поступлення до стаціонару нададуть інформацію щодо ризику ішемії та цитолізу протягом госпіталізації. Визначення рівня ІА у 1й день, динаміки вДНК та КПГ протягом стаціонарного періоду допоможуть спрогнозувати неблагоприємні клінічні події у постгоспітальному періоді.^UThe dissertation is devoted to improving the effectiveness of predicting the clinical course of acute coronary syndrome without ST segment elevation, by studying clinical and additional research methods, in particular, ischemic modified albumin (IA), cell-free DNA (cfDNA), advanced glycation end products (AGES) and pulse wave velocity (PWV).121 patients who met the following criteria were recruited: 1) presence of ACS without ST segment elevation with a typical anginal episode, destabilization of the condition for less than 72 hours, 2) absence of chronic diseases in the stage of exacerbation and decompensation, 3) absence of chronic congestive heart failure deficiencies, 4) the patient's consent to participate in the study. Patients with moderate and severe anemia and/or a history of chronic renal failure (4-5 stages) were excluded. At the hospital stage, in addition to collecting complaints and anamnestic data, objective examination of patients, standard laboratory and instrumental studies, additional biomarkers were determined: IA, cfDNA, AGES on the 1st and 6th day of hospital stay. Also PWV was measured during hospitalisation. 51 patients (42%) underwent Holter ECG monitoring on the 1st and 6th days. Upon discharge from the hospital, the patients were given recommendations regarding lifestyle modification and drug treatment. In the future, with the help of face-to-face visits, telephone visits and monitoring of patients' electronic cards, information on clinical outcomes was collected. The average period of observation of patients was 41.5 [29.4; 49.7] monthes.Scientific novelty of the obtained results. It was a prospective study was conducted, which included the study of several additional markers: AGES, cfDNA, IA and PWV. One of the novel aspects of this scientific work is the simultaneous study of the above-mentioned biomarkers in patients with acute coronary syndrome without ST-segment elevation with the subsequent collection of information about clinical outcomes in the post-hospital stage, because most studies are conducted on the study of only one marker. The prognostic possibilities in patients with acute coronary syndrome without ST-segment elevation both at the hospital stage (levels of ischemia, cytolysis) and after discharge from the hospital have been improved. Using the PWV indicator above 10 m/s, it is possible to delineate a group of patients with more pronounced cytolysis and prolonged ischemia at the hospital stage. AGES level > 0,154 mg/ml provides information about a high risk of both long-term general ischemia and the presence of ST segment depression on Holter monitoring on the 6th day. The possibility of predicting the development of a myocardial infarction using the level of IA during hospitalization and the dynamics of cfDNA, heart rhythm disorders - the dynamics of AGES, and the combined clinical event - the dynamics of cfDNA is shown.Theoretical and practical value of work. Markers such as cfDNA and IA can be used not only to predict post-hospital events, but also as intermediate markers during hospitalization to assess the activity of cytolysis and ischemia, respectively. This will help to optimize anti-ischemic and anti-thrombotic therapy in patients with acute coronary syndrome without ST-segment elevation. Determination of ambulatory PWV and/or AGES level on day 1 after hospital admission will provide information on the risk of ischemia and cytolysis during hospitalization. Determination of the level of IA on the 1st day, the dynamics of cfDNA and AGES during the inpatient period will help to predict adverse clinical events in the post-hospital period.

Вперше систематизовано спектр фармакодинаміки антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) і визначено можливості та напрямки його застосування в медицині. Визначено анксіолітичну, антиамнестичну, антидепресивну, алкопротекторну та протисудомну дію АРІЛ-1. Проаналізовано його церебропротекторні, протизапальні, хондопротекторні й імунотропні властивості. Вперше доведено антиоксидантну, гіполіпідемічну та гіпоурикемічну дію АРІЛ-1, виявлено та досліджено його фрігопротекторні властивості, а також проаналізовано механізми реалізації фармакологічних ефектів. Обгрунтовано доцільність застосування АРІЛ-1 у терапії порушень мозкового кровообігу, запальних захворювань, захворювань ЦНС, нирок, печінки, міокарда, атеросклерозу та подагри. Доведено ефективність його використання у разі гострої холодової травми.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню амплітудно-частотних характеристик першого серцевого тону з метою розробки критеріїв оцінки функціонального стану серцевого м'язу. Вперше виявлено, що найбільш чутливим частотним інтервалом у структурі тону до інотропних впливів є низькочастотний діапазон (20-60 Гц). Встановлено, що чутливість величини енергії низьких частот до змін скоротливості при проведенні ізометричного навантажувального тесту є значно більшою порівняно з чутливістю показників скоротливості за даними М-ехокардіографії. Запропоновано доступну високочутливу методику оцінки контрактильного резерву міокарда за допомогою методу спектральної фонокардіографії. Розроблені уніфіковані спектральні показники скоротливості, що мінімально залежать від параметрів провідникового середовища. Показано високу інформативність методу СФКГ для оцінки обмеження контрактильного резерву при міокардіальній патології.

  Скачати повний текст

Досліджено електрокардіографічні показники негомогенності реполяризації (ПНР) у хворих з різними варіантами клінічного перебігу початкового періоду гострого інфаркту міокарда. Встановлено зв'язок електрокардіографічних ПНР зі станом, яка зумовила інфаркт коронарної артерії в ранньому періоді інфаркту міокарда і остаточною масою некротизованого неінвазивного міокарда. Визначено взаємозв'язок електрокардіографічних ПНР з показниками кардіогемодинаміки, зі ступенем негомогенності процесів деполяризації шлуночків, варіабельністю серцевого ритму в гострому періоді інфаркту міокарда. На підставі даних інвазивного електрофізіологічного дослідження наведено оцінку діагностичної значущості ПНР відносно електричної нестабільності міокарда.

  Скачати повний текст

Розвинуто уявлення про компенсаційно-пристосувальні механізми робочих клітин міокарда до їх функціонування за умов хронічної ІХС. Установлено, що кардіопротекторний ефект препаратів цих груп полягає в оптимізації електролітного обміну КМЦ та покращанні енергетичного та пластичного забезпечення їх функції, що підвищує скоротливу здатність міокарда.

  Скачати повний текст

Досліджено результати комплексного обстеження 105-ти хворих з ішемічним інсультом з локалізацією інфаркту в каротидному та вертебро-базилярному басейні, яке включало клінічний моніторинг, використання клінічних шкал, комп'ютерно-томографічне дослідження головного мозку, доплерографічне дослідження судин мозку, оцінку біохімічних показників, комплексну статистичну обробку отриманих даних. Встановлено, що перебіг захворювання визначався не лише локалізацією та розміром інфаркту мозку, але й поєднаною дією факторів ризику, механізмом розвитку інфаркту мозку, віком пацієнта, ступенем свідомості та неврологічного дефіциту під час надходження, ступенем функціональної залежності наступні два тижні. Розроблено математичну модель для ефективної системи прогнозування наслідків ішемічного інсульту наступні шість місяців, що дозволяє раціонально планувати тактику лікування та реабілітації пацієнтів, а також сприяє попередженню можливих ускладнень на різних етапах перебігу мозкового інсульту.

  Скачати повний текст

Методом лазерної доплерівської флоуметрії вивчено стан мікроциркуляції слизової оболонки шлунка у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ). Розроблено математичну систему прогнозування виникнення та перебігу гострих гастродуоденальних кровотеч (ГГДК) у даних пацієнтів. Виявлено, що динаміка змін показників тропонінів І та Т у плазмі крові не тільки підтверджує наявність ГІМ у хворих, а також є одним з ключових факторів ризику виникнення ГГДК у цих осіб. Розроблено методи профілактики виникнення ГГДК у пацієнтів з ГІМ.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему оптимізації діагностики метаболічних порушень та їх корекції за артеріальної гіпертензії (АГ) та ожиріння на підставі дослідження послідовних рівнів функціонування адренергічної системи - на рівні перебудови стану адренорецепторів тромбоцитів і вторинного клітинного месенджера, характеру секреції лептину й інсуліну, змін у ліпідному, вуглеводному обмінах. Визначено роль цих чинників у формуванні ремоделювання міокарда. Виявлено особливості молекулярних механізмів реактивності адренорецепторів тромбоцитів у хворих на АГ залежно від рівня індексу маси тіла, різних типів ремоделювання лівого шлуночка. Доведено, що розвиток стану інсулінорезисцентності та гіперлептинемії є не тільки у хворих на АГ з супутнім ожирінням, а й у хворих на АГ з нормальною вагою. Виявлено взаємозв'язки між показниками адренорецепції тромбоцитів, рівнем лептину, індексом НОМА, антропометричними даними, ліпідним спектром, рівнем АТ, частотою виявлення метаболічного синдрому у хворих на АГ.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення маркерів ендотеліальної дисфунції та динаміки прозапальних цитокінів (ПЦ) обгрунтовано доцільність раннього дозозалежного призначення інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) з метою покращення ефективності лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Відзначено достовірний кореляційний зв'язок між рівнем ПЦ та показниками ендотеліальної дисфункції у гострий період інфаркту міокрада. Встановлено, що дане порушення найбільш виражене на 28-му добу ГІМ. Обгрунтовано можливість проведення багатофакторного аналізу патогенетичних механізмів ГІМ. Доведено, що ступінь ендотеліальної дисфункції та активація ПЦ залежать від розміру та корелюють з рівнем МВ-фракції креатинфосфокінази, а також локалізації інфаркту міокарда (найбільш виражені за переднього ГІМ) та наявності супутньої артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено ефективну медикаментозну терапію на базі використання дозозалежних ефектів ІАПФ, призначення якої дозволяє об'єктивувати та контролювати динаміку ендотеліальної дисфункції та активність маркерів імунного запалення і сприяє запобіганню розвитку раннього післяінфарктного ремоделювання.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати обстеження та лікування 110-ти дітей з ацетономічним синдромом (АС), що розвився на тлі критичних станів інфекційного генезу. У таких дітей установлено гіповолемію, порушення скоротливої здібності міокарда лівого шлуночка (ЛШ), а також розвиток тахікардії, зумовлений нормодинамічним режимом гемодинаміки. За цього рівень доставки кисню тканинам залишається у межах норми, а рівень його споживання - зростає. За рівня кетонурії до 15,0 ммоль/л у досліджених хворих виявлено компенсований метаболічний ацидоз зі збільшеним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. У разі рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Відбувається процес порушення обміну речовин, а саме: посилення протеолізу, схильність до гіперглікемії, активацію ліполізу, гіперкортизолемію, відносну інсулінорезистентність. За рівня кетонурії понад 15,0 ммоль/л установлено зниження рівня глікемії до нижньої межі норми, за цього рівень кортизолу сироватки залишається високим, рівень інсуліну сироватки знижується до величин, що відповідають нормі. Використання інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу сприяє більш ранньому збільшенню обсягу ентерального харчування та зменшенню інфузійної терапії, ніж парентеральне застосування з антикетогенною метою тільки глюкози чи ксилітолу.

  Скачати повний текст