Розкрито феномен австрійської малої прози, специфіку їі рецептивної та генологічної парадигм у контексті німецькомовного літературного процесу. Уперше в українському літературознавстві на контекстуальному фоні розглянуто особливості поетики австрійської малої прози XX ст. у типологічних зрізах і зіставленнях з німецькою малою прозою аналізованого періоду, а звідси - і такі складники дослідження, як рецептивна естетика та генологічна парадигма. Аналіз історико-літературного матеріалу увібрав широке коло праць австрійських, німецьких, швейцарських, українських, польських, російських, словацьких, чеських, болгарських, угорських літературознавців. На основі детального розгляду дослідницького масиву, що містить розгалужений комплекс актуальних питань для словесної науки на новітньому етапі її розвитку, розроблено авторську концепцію інтерпретації художніх зразків малої епічної форми австрійських письменників (К. Е. Францоз, А. Шніцлер, Г. Гофманнсталь, Р. М. Рільке, Ф. Кафка, Р. Музіль, Й. Рот, І. Айхінгер, І. Бахманн, Т. Бернгард, А. Зєлінскі, П. Гандке, Е. Фітцбауер, М. Ган, Г. Кунер).

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію, відповідно до якої в новому світлі розкрито історію політики Великої Британії щодо імперії Цин у першій третині XIX століття. Зроблено спробу відійти від спрощеного підходу, згідно з яким війна 1839 - 1842 рр. ("Перша опіумна війна"), була розв'язана британськими правлячими колами з метою захистити інтереси британських торговців, промисловців і контрабандистів. Зовнішньополітичне відомство, очолюване Дж. Пальмерстоном, беручи до уваги "опіумний фактор", використовувало його для вирішення більш масштабного завдання - визнання Пекіном Великої Британії як рівноправного партнера.

  Скачати повний текст

Наведено комплексний теоретичний підхід, що дозволяє, аналізувати феномен імперії в декількох проекціях: глобальній площині (світ-системний аналіз), генеалогії (політична антропологія), інституціональної організації (структурно-функціональний аналіз), перспектив еволюції імперських типів (постструктуралістський та неомарксистський аналіз). Обгрунтовано нове визначення імперії як типу соціально-історичної організації систем універсального контролю, специфіка яких полягає в експансіоністських механізмах соціокультурної, військово-політичної й економічної інтеграції на підставі центр-периферійного підпорядкування різнорідних елементів. Запропоновано нову типологію імперій. Визначено, що головною функцією імперії є інтеграція соціокультурного розмаїття. Виокремлено інтеграційні форми та типи інтеграції головної функції імперії. Проведено "деконструювання" імперських типів і визначено напрямки еволюції імперій. Досліджено перспективи "відродження" імперських структур у XXI ст. Запропоновано варіанти майбутнього України в контексті глобалізаційних процесів.

  Скачати повний текст

Вивчено конфлікти і характер в історичних романах, що відображають одну з найтрагічніших епох - епоху Руїни (1657 - 1680 рр.). На підставі аналізу художніх конфліктів у романній історії Руїни виділено чотири типові конфлікти, а саме: "Україна - Османська імперія", "Україна - Польща", "Україна - Московія", "на брата брат". Їх специфіка визначається двома чинниками - особливостями авторського осмислення історичних конфліктів Руїни, а також особливостями їх художнього втілення, способу розкриття. Зазначено, що творці романної історії Руїни прагнули розкрити суть їх художніх концепцій, створюючи самобутні характери українських історичних діячів: І.Виговського, І.Сірка, Ю.Хмельниченка, П.Дорошенка. Наголошено, що інонаціональні персонажі (росіяни, поляки, турки, татари) зіграли важливу роль у розкритті міжнаціональних конфліктів доби Руїни.

  Скачати повний текст

Проаналізовано фахову підготовку українських цивільних і військових медиків в Австро-Угорській та Російській імперіях і здобуття ними практичного досвіду напередодні та в роки Першої світової війни. Розглянуто головні чинники складної санітарно-епідемічної ситуації в Україні в роки національного державотворення. Простежено шляхи вирішення проблеми лікарських кадрів у перші місяці становлення Західно-Української Народної Республіки, створення мережі військових медичних пунктів і госпіталів у прифронтових областях українсько-польської війни та в запіллі, забезпечення їх необхідним обладнанням, медикаментами та продовольством. Досліджено діяльність військових і цивільних лікарів і санітарів, які оберігали життя та здоров'я особового складу УГА під час українсько-польської війни 1918 - 1919 рр. у Східній Галичині та боротьби за українську незалежність у Наддніпрянщині 1919 - 1920 рр. Розкрито роль українських цивільних волонтерів і харитативних організацій у медичному нагляді за пораненими та хворими вояками УГА на фронті, в запіллі під час української влади та в полоні під час окупації ворожих сил.

  Скачати повний текст

Досліджено відношення глобальна/локальна мова у дискурсі поліколоніалізму, в якому першою складовою є англійська мова як найбільш владна мовна система, взаємопов'зана з тезою М.Фуко про мову як владу у контексті зв'язку цієї мови з двома імперіями: колоніальною - Великою Британією та (пост)колоніальною - США. Проведено розподілення дискурсу англійської мови епохи постколоналізму за трьома видами: "нейтральності", "імперіалізму", "перформативності". Показано, що саме останній вид є оптимальним у подоланні дихотомії "мова", що колонізує/колонізується через функціонування нового мовного простору. Проаналізовано постколоніальну лінгвістичну конкуренцію, у процесі якої глобальна англійська мова використовує стратегії: маркування локальних мов як "(на)завжди-вже-інших/чужих", виробництва все більшої кількості лінгвістичних продуктів та їх впровадження в локальні мови. Ефектом лінгвістичної конкуренції є виробництво локальних мов - World/New Englishes, які становлять перформативну англійську мову, та як їх окремий випадок - Japanglish. Здійснено реконструкцію гайрайго та японізмів як стратегій матеріальної/символічної влади глобальної/локальної мов.

  Скачати повний текст

Зауважено, що територія Західної України після Першої світової війни стала частиною Польщі; Конституція Польщі 1921 р. закріплювала демократичний характер органів місцевого самоврядування, а Конституція 1935 р. його звузила. За результатами дослідження визначено, що правовий статус органів місцевого самоврядування на території Західної України в складі Польщі формувався поетапно. На першому етапі (1918 - 1933 рр.) існували в Польщі три різні системи самоврядування (російська, австрійська та пруська). На наступному етапі був прийнятий Закон "Про часткову зміну устрою територіального самоврядування" від 23 березня 1933 р., за яким на всю територію Польщі поширилась єдина система самоврядування, яка була підконтрольною органам урядової адміністрації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено актуальним проблемам державного регулювання територіальної оборони та його механізмам в Україні. Розкрито основні теорії, які лягли в основу визначень, опису й характеристик категорії «державне регулювання» зарубіжних фахівців, а також виділено теорії державного регулювання, в контексті яких розглядають категорію «державне регулювання територіальної оборони». Показано, що державне регулювання територіальної оборони тлумачать у контексті теорії суспільних інтересів, де особливе місце відведено суспільним благам (моделі США, шведська, австрійська), до яких належить територіальна оборона. Відзначено роль уряду як соціального планувальника при державному регулюванні стандартів безпеки.Виокремлено основні принципи державного регулювання територіальної оборони як підґрунтя формування та реалізації державної політики у сфері оборони, прогнозування й розробка програм з питань територіальної оборони, котрі мають бути визначені на законодавчому рівні.Надано авторську характеристику системи територіальної оборони України, механізмів державного регулювання територіальної оборони України.Згруповано функції відповідних структурних підрозділів обласних державних адміністрацій відповідно до механізмів державного регулювання територіальної оборони. Продемонстровано співвідношення та функції відповідних структурних підрозділів зі змістом низки виокремлених механізмів державного регулювання територіальної оборони України: правового, організаційного, адміністративного, політичного, соціального, економічного, освітньо-культурного, координаційного, інформаційного.Проведено аналіз механізмів державного регулювання територіальної оборони зарубіжних держав (США, Великобританія, Франція, Фінляндія, Швеція, Китай, Ірландія, Польща, Румунія, Литва, Латвія, Естонія).Показано особливості організації територіальної оборони в Україні.Продемонстровано доцільність розроблення й формування системи механізмів державного регулювання територіальної оборони, де кожен з них є елементом загальної системи й виконує свої функції.Виокремлено основні механізми державного регулювання територіальної оборони України. Запропоновано групи методів для формування й запровадження механізмів державного регулювання територіальної оборони. Розроблено концептуальну модель механізмів державного регулювання територіальної оборони України.^UThe dissertation is devoted to actual problems of state regulation of territorial defense and its mechanisms in Ukraine. Author of the dissertation research:– generalized research on territorial defense issues and it is determined that the latter is being studied as a phenomenon and as a process;– highlighted the basic scientific approaches to understanding and characterization of territorial defense as a system, activity, interaction, influences;– the basic theories that underlie the definitions, descriptions and characteristics of the category of «state regulation» of foreign experts are highlighted, as well as theories of state regulation in the context of which the category «state regulation of territorial defense» is considered;– it is shown that state regulation of territorial defense is considered in the context of the theory of public interests, where a special place is given to the public goods (US models, Swedish, Austrian) to which territorial defense belongs. The role of the government as a social planner in state regulation of security standards is outlined;– the basic principles of state regulation of territorial defense as a basis for the formation and implementation of state policy in the field of defense, forecasting and development of programs on issues of territorial defense, which should be defined at the legislative level;– periodization of the dynamics of changes of the territorial defense entities in the legislation of Ukraine was made;– the author's characteristics are given to the system of territorial defense of Ukraine, mechanisms of state regulation of territorial defense of Ukraine;– grouped the functions of the respective structural units of the regional state administrations in accordance with the mechanisms of state regulation of territorial defense;– demonstration of correlation of the Program and functions of the respective structural units with the content of a number of separate mechanisms of state regulation by the territorial defense of Ukraine: legal, organizational, administrative, political, social, economic, educational, cultural, coordination, information;– analysis of mechanisms of state regulation of territorial defense of foreign states (USA, UK, France, Finland, Sweden, China, Ireland, Poland, Romania, Lithuania, Latvia, Estonia);– features of organization of territorial defense in Ukraine are shown;– the expediency of developing and forming a system of state regulation mechanisms for territorial defense has been demonstrated, where each mechanism is an element of the general system and performs its functions;– the main mechanisms of state regulation of the territorial defense of Ukraine, which should be considered as a certain system of purposeful influence of the state, have been identified;– groups of methods for forming and introducing mechanisms of state regulation of territorial defense are proposed; – a conceptual model of mechanisms of state regulation of territorial defense of Ukraine has been developed;– proposals for the development of territorial defense in Ukraine have been formulated.

У дисертації на підставі аналізу нормативно-правових актів, чинних на території Галичини у досліджуваний період, наукової літератури, архівних документів та інших писемних джерел комплексно досліджено правові основи організації і діяльності крайових судів у Галичиниі в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення історичного досвіду організації і діяльності крайових судів у Галичині в складі Австрії та Австро-Угорщини (1850–1918 рр.). Дослідження цієї важливої наукової проблеми надало можливість обґрунтувати авторське концептуальне бачення головної тенденції розвитку в Галичині наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. австрійської судової влади та європейських правових традицій. Саме наприкінці XVIII ст. в руслі реалізації австрійської політики освіченого абсолютизму було сформовано суд як важливий державно-правовий інститут, який характерний до романо-германської правової сім'ї. Суд, як головний орган судочинства, став об'єктивно необхідним компонентом механізму охорони і захисту прав та інтересів людини у досліджуваний період. Наголошено, що наприкінці XVIII – середини ХІХ ст. під впливом політичних та соціально-економічних трансформацій австрійська правова система та судочинство зазнали крдаинальних змін у напрямку централізації, систематизації, лібералізації судового процесу й поступового відокремлення суду від адміністрації. Ці зміни були спрямовані на створення ефективного механізму абсолютистської держави. Упроваджувані зміни ґрунтувалися на просвітницьких концепціях природного права, філософсько-правових ідеях справедливості й суспільної користі. Для Галичини це також означало відмову від пережитків середньовіччя, зокрема, домініального і станового принципу судочинства. Досліджено, що на крайові суди у Галичині покладалася функція контролю, а фактично внутрішнього контролю над діяльністю самого суду і установ, які діяли при ньому – Адвокатська палата, Нотаріальна палата. Важливим елементом контролю був нагляд над станом утримання в'язнів у окрузі відповідальності суду. У випадку Східної Галичини – це львівські і одна станіславівська в'язниці. Контролююча функція була безпосередньо пов'язана з дисциплінарною діяльністю крайових судів. Ще однієї важливою функцією крайових судів у Галичині був апеляційний розгляд для судів першої інстанції у цивільних справах (для кримінальних таким органом був Вищий крайовий суд у Львові).^UIn the dissertation, on the basis of the analysis of normative legal acts in force in the territory of Galicia during the studied period, scientific literature, archival documents and other written sources, the legal bases of organization and activity of regional courts in Galicia as part of Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). In the dissertation is done the theoretical generalization of the historical experience of organization and activity of regional courts in Galicia within Austria and Austria-Hungary (1850–1918s). The study of this important scientific problem made it possible to substantiate the author's conceptual vision of the main tendency of development in Galicia at the end of the 18th – the middle of the 19th centuries. Austrian judiciary and European legal traditions. It was at the end of the XVIII century. In the wake of the Austrian policy of enlightened absolutism, the court was formed as an important state-law institution, characteristic of the Romano-German legal family. The Court, as the main judicial body, became an objectively necessary component of the mechanism for the protection and protection of human rights and interests during the period under review. It is emphasized that at the end of XVIII – the middle of XIX century influenced by political and socio-economic transformations, the Austrian legal system and the judiciary have undergone drastic changes in the direction of centralization, systematization, liberalization of the judicial process and gradual separation of the court from the administration. These changes were aimed at creating an effective mechanism for an absolutist state. The changes introduced were based on the educational concepts of natural law, the philosophical and legal ideas of justice and public benefit. For Galicia, this also meant abandoning the remnants of the Middle Ages, in particular, the dominant and class principle of justice. It is investigated that the regional courts in Galicia were entrusted with the function of control and, in fact, internal control over the activity of the court itself and the institutions that operated under it – the Bar, the Notary Chamber. An important element of control was the supervision of the state of detention in the area of court responsibility. In the case of East Galicia, it is the Lviv and Stanislavsky prisons. The supervisory function was directly related to the disciplinary activities of the local courts. Another important function of the local courts in Galicia was the appellate review of the courts of first instance in civil cases (the highest regional court in Lviv was criminal for such bodies).

Об'єкт дослідження: технологічні процеси механічної обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості. Мета дослідження: теоретичне визначення й обґрунтування умов суттєвого підвищення якості, точності, продуктивності й зниження трудомісткості механічної обробки шляхом зниження її теплової й силової напруженостей та на цій основі розроблення ефективних технологічних процесів обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості із застосуванням сучасних високообертових металорізальних верстатів із ЧПУ типу "обробний центр" та прогресивних різальних лезових твердосплавних і керамічних інструментів зі зносостійкими покриттями. Методи дослідження та апаратура: теоретичні дослідження проводилися із використанням методів, що базуються на фундаментальних положеннях технології машинобудування, теорії різання матеріалів, опору матеріалів, теплофізики, математичного аналізу та математичного моделювання. При проведенні експериментальних досліджень використовували апарат математичної статистики, застосовували переносний прилад для вимірювання шорсткості поверхні Hommel TESTER W5, нутроміри, цифрові штангенциркулі із ціною ділення 0,01 мм, портативний тестер твердості NOVOTEST. Теоретичні та практичні результати: розроблено узагальнені математичні моделі визначення параметрів теплового процесу та силової напруженості при механічній обробці та обґрунтовано умови їх зниження шляхом застосування технологій високошвидкісного різання – точіння, розточування та фрезування на сучасних високообертових металорізальних верстатах із ЧПУ типу ''обробний центр'' різальними твердосплавними і керамічними інструментами зі зносостійкими покриттями. На цій основі створено методологію розроблення та впровадження ефективних технологічних процесів лезової обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості, що дозволило до 10 разів знизити трудомісткість обробки та до 200 разів розширити номенклатуру її виготовлення із забезпеченням високої якості та конкурентоспроможності в умовах дрібносерійного та штучного виробництва. Наукова новизна: проведено узагальнення теоретичних рішень щодо визначення параметрів теплового процесу при механічній обробці за умов досягнення глибиною проникнення тепла в поверхневий шар оброблюваної деталі кінцевого значення та з урахуванням аналітично встановленого розподілу тепла, яке виникає при різанні та надходить в поверхневий шар оброблюваної деталі, стружку й охолоджувальну рідину, що дозволяє науково обґрунтовано підходити до встановлення та вибору раціональних структур і параметрів технологічних процесів механічної обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості. Запропоновано новий універсальний технологічний параметр механічної обробки – максимальну температуру різання, яка досягається за умови переходу в стружки всього тепла, що виділяється при різанні, та згідно якої основною умовою зниження температури різання є зниження енергоємності механічної обробки шляхом застосування сучасних технологій лезової обробки. Розроблено уточнюючі математичні моделі визначення параметрів силової напруженості при лезовій обробці та пружних переміщень, які виникають в технологічній системі, та обґрунтовано технологічні можливості підвищення якості, точності, продуктивності та зниження трудомісткості механічної обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості шляхом застосування технологій високошвидкісного різання. Ступінь упровадження: розроблені технологічні процеси механічної обробки складнопрофільної формуючої оснастки для харчової промисловості впроваджено в основне виробництво ТОВ ''Імперія металів'', а також у навчальний процес кафедри "Технологія машинобудування та металорізальні верстати" НТУ " ХПІ " та Економіко-технологічного інституту імені Роберта Ельворті (м. Кропивницький). Сфера використання: підприємства харчової промисловості.^UThe object of research: the technological processes of machining of complex molding equipment for the food industry. The aim of the study: the theoretical definition and justification of the conditions for a significant increase in quality, accuracy, productivity and reduce the complexity of machining by reducing its thermal and power stresses. On this basis, the development of effective technological processes for machining complex molding equipment for the food industry using modern high-speed CNC machine tools such as "machining center" and advanced cutting blade carbide and ceramic tools with wear-resistant coatings.Research methods and equipment: theoretical research was conducted using methods based on the fundamental principles of mechanical engineering technology, the theory of material cutting, material resistance, thermo physics, mathematical analysis and mathematical modeling. During the experimental researches a mathematical statistics apparatus, a portable device for measuring surface roughness Hommel TESTER W5, gauges (calipers), digital calipers with the price of 0.01 mm, portable hardness tester NOVOTEST were used. Theoretical and practical results: the generalized mathematical models have been developed for determining the parameters of thermal process and power stress during machining, the conditions for their reduction are substantiated by using high-speed cutting technologies - turning, boring and milling on modern high-speed metal-cutting machines with CNC machine tools such as "machining center" and advanced cutting blade carbide and ceramic tools with wear-resistant coatings.On this basis, a methodology for developing and implementing effective technological processes of blade processing of complex molding equipment for the food industry, which allowed to reduce the complexity of processing up to 10 times and to expand the range of its manufacture with high quality and competitiveness in terms of small and artificial production up to 200 times. Scientific novelty: the generalization of theoretical decisions for determining the parameters of thermal process during machining is carried out, under conditions of achievement of the final value of the depth of heat penetration into the surface layer of the work piece and taking into account the analytically established distribution of heat which arises during cutting and arrives into surface layer of the work piece, chips and coolant supply, which allows a scientifically sound approach to the establishment and selection of rational structures and parameters of technological processes of machining of complex molding equipment for the food industry. A new universal technological parameter of machining is proposed - the maximum cutting temperature, which is achieved by the transition to chips of all heat released during cutting, and according to which the main condition for reducing the cutting temperature is to reduce energy consumption of machining using modern blade technologies. The mathematical models for determining the parameters of force tension during blade processing and elastic displacements that occur in the technological system are developed. The technological possibilities of improving the quality, accuracy, productivity and complexity of machining of complex molding equipment for the food industry by using high-speed cutting technologies are substantiated.The degree of introduction: the technological processes of machining of complex molding equipment for the food industry are developed, and introduced into the main production of Empire of Metals Ltd., as well as in the educational process of the department " Mechanical Engineering Technology and Metal-Cutting Machines" NTU "Kharkiv Polytechnic Institute" and Economic and Technological Institute named after Robert Elworthy (Kropyvnytskyi city).The field of use: food industry enterprises.

У дисертації на підставі аналізу Конституції Австрії 1867 р., законів та підзаконних нормативно-правових актів, архівних матеріалів та наукової літератури досліджено передумови утворення, структуру та юрисдикцію Адміністративного Трибуналу Австрії (1875–1918). Аргументовано застосування у дисертації концептуальних підходів, зокрема діалектичного, цивілізаційного, герменевтичного. Австрійська конституція 1867 р. передбачала положення щодо реформування та функціонування судової системи. Доведено, що основні конституційні закони Австрії від 21 грудня 1867 р. передбачали реформування системи судів загальної юрисдикції та утворення Державного Трибуналу, як суду вищої інстанції щодо розгляду публічноправових спорів, а також передбачала створення Адміністративного Трибуналу. Встановлено, що автором законопроєкту «Про Адміністративний Трибунал» став відомий австрійський юрист Карл Лемаєр. Показано процес прийняття закону «Про Адміністративний Трибунал» у палаті депутатів та палаті панів Рейхсрату (Державної Ради) Австрії та підписання закону австрійським імператором і його офіційного оприлюднення. Висвітлюється структура Адміністративного Трибуналу Австрії, до складу якого з 1876 р. входив президент Адміністративного Трибуналу, віце-президент та 12 членів. З 1894 р. до складу Адміністративного Трибуналу входив другий віце-президент. У 1876 р. Адміністративний Трибунал розглянув 300 справ, а в 1918 - вже 4000 справ. У зв’язку зі значним збільшенням справ, склад Адміністративного Трибуналу в 1918 р. зріс до 49 суддів. Судді Адміністративного Трибуналу обиралися депутатами Палати панів та Палати депутатів Державної ради і призначались австрійським цісарем. Суддями працювали високого рангу державні службовці, професійні судді і адвокати та юристи-науковці. Встановлено, що у Галичині в 1907 році було підготовлено проєкт закону про створення Крайового Адміністративного Трибуналу. Авторами даного законопроєкту був професор юридичного факультету Львівського університету С. Стажинський та його учень і співробітник З. Прохвіцькі. Даний проєкт закону структурно складався з 51 статті. Його метою було утворення у Галичині крайового Адміністративного Трибуналу, який мав стати судом першої інстанції щодо розгляду адміністративних справ. Автор проаналізував зміст проєкту закону «Про Адміністративний Трибунал» і показав, що у 1914 р. даний проєкт закону не був прийнятий Галицьким крайовим сеймом і ідея функціонування крайового Адміністративного Трибуналу у Королівстві Галичини і Володимерії у період перебування українських і польських земель у складі Австро-Угорщини не була реалізована. З’ясовано, що юрисдикція Адміністративного Трибуналу визначалася конституцією Австрії 1867 р. та законом «Про Адміністративний Трибунал» 1875 р. З юрисдикції Адміністративного Трибуналу були вилучені: 1) справи, які відносились до компетенції інших судів Австрії 2) справи, які стосувались повноважень спільних органів влади Австро-Угорщини 3) справи виключної компетенції органів публічної влади Австрії; 4) справи, які розглядались 5 змішаним складом суддів різних юрисдикцій та органів публічної влади; 5) дисциплінарні справи працівників органів публічної влади та ін. До них належали національні комісії з купівлі землі та регулювання земельних правовідносин. Показано, що у випадку виникнення спорів щодо юрисдикцій між Державним Трибуналом і Адміністративним Трибуналом створювався змішаний сенат, до складу якого входили по чотири представники від кожного з вищих судів публічного права. Головуючим у цьому змішаному сенаті був президент Державного Трибуналу. Адміністративний Трибунал мав право розглядати скарги після розгляду їх в усіх передбачених законодавством адміністративних інстанціях. Скаргу до Адміністративного Трибуналу можна було подати упродовж 60 днів після винесення рішення органу публічної влади, уповноваженого розглядати справу в останній адміністративній інстанції. Рішення Адміністративного Трибуналу приймались від імені австрійського імператора. Встановлено, що на основі судових рішень Адміністративного Трибуналу, Рада Міністрів Австрії прийняла інструкцію, яка врегульовувала адміністративну процедуру в Австрії. Основну кількість справ, які розглядав Адміністративний Трибунал, становили справи, в яких скасовувались рішення органів місцевого самоврядування, виборчі та релігійні справи. Автор показав, що після новелізації закону «Про Адміністративний Трибунал» було спрощено судовий процес в Адміністративному Трибуналі. Доведено, що значна кількість судових справ була із західноукраїнських земель.^UIn the dissertation on the basis of the analysis of the Constitution of Austria of 1867 year laws and bylaws, archival materials and scientific literature examined the preconditions for the formation, structure and jurisdiction of the Administrative Tribunal of Austria (1875–1918). The use of conceptual approaches in the dissertation, in particular dialectical, civilizational, and hermeneutic, is argued. The Austrian Constitution of 1867 provided provisions for reforming and functioning of the Austrian judicial system. It is proved that the basic constitutional laws of Austria of December 21, 1867 provided for the reform of the system of courts of general jurisdiction and the establishment of the State Tribunal as a court of higher instance for public law disputes and provided for the establishment of the Administrative Tribunal. It is established that the author of the bill «On the Administrative Tribunal» was a well-known Austrian lawyer Karl Lemayer. The process of adopting the law «On the Administrative Tribunal» in the Chamber of Deputies and the House of Lords of the Reichsrat (State Council) of Austria and the signing of the law by the Austrian emperor and its official promulgation is shown. The structure of the Administrative Tribunal of Austria is covered, which since 1876, included the President of the Administrative Tribunal, the Vice-President and 12 members. From 1894 the Administrative Tribunal position of the Second Vice-President was added. In 1876 The Administrative Tribunal 9 considered 300 cases, and in 1918 already 4,000 cases. Due to the significant increase in cases, the composition of the Administrative Tribunal in 1918 increased to 49 judges. Judges of the Administrative Tribunal were elected deputies of the House of Lords and the Chamber of Deputies of the Council of State and were appointed by the Austrian emperor. Judges were high-ranking civil servants, professional judges and attorneys, and legal scholars. It has been established that in 1907 a draft law on the creation of the Regional Administrative Tribunal was prepared in Halychyna, and the authors of this bill were S. Stazhynskyi, a professor at the Faculty of Law of the Lviv University, and his student and employee Z. Prohvitskyi. This draft law structurally consisted of 51 articles and its purpose was the formation of the Regional Administrative Tribunal in Galicia, which was to become a court of first instance for consideration of administrative cases. The author analyzed the content of the draft law «On the Administrative Tribunal» and showed that in 1914 this draft law was not adopted by the Galician Regional Diet, and the idea of functioning of the Regional Administrative Tribunal in the Kingdom of Galicia and Volodomeria during the period of stay of Ukrainian and Polish lands as part of Austria-Hungary was not implemented. It was found that the jurisdiction of the Administrative Tribunal was determined by the Austrian Constitution of 1867 and the Law «On the Administrative Tribunal» of 1875. Following cases were released from the jurisdiction of the Administrative Tribunal: 1) falling within the jurisdiction of other Austrian courts 2) cases concerning the powers of the joint authorities of Austria-Hungary 3) exclusive jurisdiction of the Austrian public authorities were released from the jurisdiction of the Administrative Tribunal; 4) cases that were considered by a mixed composition of courts of different jurisdictions and public authorities; 5) disciplinary cases of public authority employees etc. These included national commissions for the purchase of land and the regulation of land relations. It is shown that in case of jurisdictional disputes between the State Tribunal and the Administrative Tribunal, a mixed Senate was created, which included four representatives from each of the higher courts of public law. The chairman of this mixed senate was the president of the State 10 Tribunal. The Administrative Tribunal could consider complaints after considering them in all statutory administrative instances. An appeal to the Administrative Tribunal could be lodged within 60 days of the decision of the public authority authorized to hear the case in the last administrative instance. Decisions of the Administrative Tribunal were made on behalf of the Austrian emperor. It was established that based on the court decisions of the Administrative Tribunal, the Council of Ministers of Austria adopted an instruction that regulated the administrative procedure in Austria. The main number of cases considered by the Administrative Tribunal consisted of cases in which the decisions of local selfgovernment bodies, election cases and religious cases were annulled. The author showed that after the amendment law «On the Administrative Tribunal» the judicial process in the Administrative Tribunal was simplified. It has been proven that a significant number of court cases were from Western Ukrainian lands.

У роботі комплексно досліджено роль та місце судової влади в житті правобережної спільноти України, яка сформувала в складі Речі Посполитої цілісну судову мережу. У роботі представлено судження, що місцева людність, спираючись на Литовський статут і сеймові конституції, з’ясовувала спірні питання власності, залагоджувала соціальні конфлікти та встановлювала порядок співжиття в краї, примирившись із російським пануванням.У дисертації системно висвітлено здобутки зарубіжної та вітчизняної історіографії з теми дослідження, виявлено й уведено до наукового обігу значний масив неопублікованих джерел із семи архівних установ України.Визначено, що, захопивши правобережні території, Російська імперія отримала європейську станову судову систему з судами для шляхетства. Проте Катерина ІІ заради підтримки інших суспільних прошарків створила суди для всіх категорій вільного населення згідно з «Учреждениями для управления губерний Всероссийской империи» 1775 р. Павло І заради надійнішого порозуміння верховної влади й місцевої еліти відновив окремі елементи річпосполитської судової процедури, що значно полегшувало поглинення краю й давало змогу шляхті відчувати свою значимість. Для містян було сконструйовану окрему вертикаль судової влади із залученням єврейського населення. Для контролю за судовою системою було створено губернські головні суди, Волинський надвірний суд, а також інститут фіскалів. Досліджено, що в процесі формування кадрового складу повітових судових установ верховна влада й місцеві адміністратори дали змогу шляхетській корпорації «зберегти обличчя» перед нижчими станами. Кадровий склад посадовців формувався з маєтної локальної шляхти. Під час формування кадрового складу магістратів і ратуш заможним містянам дали змогу самостійно обирати склад судових установ. Для контролю за діяльністю судових структур верховна влада задіювала не лише принцип бюрократичної ієрархії, але й вибудувала ще одну структуру з призначуваних до судів секретарів і канцелярських службовців, як правило, вихідців із безземельної шляхти. Окреме місце в тогочасній судовій владі відводилося інституції адвокатури, що дозволяло зробити більш кваліфікованою позицію позивача або відповідача.Зауважено, що ефективний і справедливий розгляд судами майнових справ був чи не найголовнішим запитом із боку всіх соціальних станів. При цьому для судових органів не відігравали вирішального значення соціальний і матеріальний стан сторін, їхнє віросповідання чи стать. Основним для них було правильне оформлення документів, а для суспільства – можливість з’ясування фінансових питань і збереження та охорона прав власності. Урегулювання поземельних відносин потребувало від верховної влади обережності, тому держава не втручалася в партикулярні справи землевласників. Основну роль у регулюванні кримінально-правових відносин відведено кримінальному департаменту й цивільному губернаторові. Верховна влада згодна була йти на поступки елітам у судовій сфері, але зберегла за собою розгляд кримінальними департаментами проступків і зловживань чиновників, посадовців.Констатовано, що завдяки поступливості й поступовості влади в судовій сфері, що проявлялося в інтегруванні окремих норм судової культури місцевої еліти до російської державної системи, вдалося забезпечити лояльність нобілітету. Якщо річпосполитська судова мережа захищала передусім інтереси шляхти, то сконструйована центром судова влада, при збереженні окремих елементів попереднього судочинства, стала диференційованою, надаючи судову підтримку як привілейованому, так і непривілейованому населенню.^UThis dissertation provides a comprehensive account of the function and place of the judiciary in the life of the Right-Bank community in Ukraine, which formed an integral judicial network within the Polish-Lithuanian Commonwealth. The research demonstrates that the local population adopted the Lithuanian Statute and the Sejm constitutions to clarify controversial property issues, resolve social conflicts, and establish the order of coexistence in the region, having reconciled with Russian control.The dissertation presents a systematic overview of domestic and international historiography on the research topic, identifies and introduces into scientific circulation a significant array of unpublished sources from seven Ukrainian archive institutions. It has been shown that by seizing the Right-Bank territories, the Russian Empire acquired a European class court system with a developed specialization of courts for the nobility. However, in need of support from other social strata, courts for all classes of the free population were established under the "Institutions for the Administration of the Provinces of the All-Russian Empire" (1775). Paul I’s accession to power promoted more reliable understanding between the supreme power and the local elite by restoring some elements of the Polish-Lithuanian Commonwealth judicial procedure (county and podkomorsky courts, the Polish language, the Third Lithuanian Statute, and the Sejm constitutions), that greatly facilitated the integration of the region. Russia’s flexible policy allowed the nobility to feel their importance. The main demand of the local nobility was the settlement of land relations inside the Right-Bank community. Therefore, Paul I restored podkomorsky courts to set up the borders of estates. The supreme power normally avoided interfering with the private owner's demarcation procedure, but showed firmness if the process involved the state with its estates or the Russian aristocracy. As part of the ongoing loyalty-strengthening strategy, Alexander I established a border court system at the request of the nobility of the Podolsk province. A separate vertical of judicial power was created for the townspeople involving the Jewish population, which guaranteed the loyalty of merchants and burghers.

Дисертацію присвячено вивченню змісту та особливостей адміністративно-правових засад юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення в Україні, а також обґрунтуванню напрямків їх удосконалення. У роботі дістав подальшого розвитку генезис інституту юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення на території України. З’ясовано, що становлення інституту юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення тісно пов’язане з появою державності на території України та розвитком зовнішньоекономічної торгівлі. Виокремлено шість періодів становлення інституту юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення на території України: 1-й період (ІХ–ХІІІ ст.) – визначення меж юридичної відповідальності за перевезення товарів поза митним контролем у вигляді штрафу та конфіскації предметів, які переміщувалися в документах часів Київської Русі; 2-й період (XIV ст. – сер. XVII ст.) – юридичну відповідальність за контрабанду товарів на українських землях визначали законами протекціоністських держав (Річ Посполита, Велике князівство Московське, Османська імперія); 3-й період (сер. XVII ст. – XVIII ст.) – активізація протидії та боротьби з контрабандою товарів з метою захисту економічних інтересів Козацько-гетьманської держави; 4-й період (поч. XIX ст. – поч. XX ст.) – формування правових принципів, що визначили курс розвитку митного законодавства та протидії контрабанді на ХХ ст.; 5-й період (30 грудня 1922 р. – 11 грудня 1991 р.) – становлення інституту юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення за часів перебування території України у складі СРСР; 6-й період (12 грудня 1991 р. – до сьогодні) – вміщує декілька етапів: І етап (12 грудня 1991 р. – 14 листопада 2011 р.) – пов’язаний із прийняттям митних кодексів України 1991 та 2002 років, КК України; ІІ етап (15 листопада 2011 р. – до сьогодні) – розпочався з декриміналізації товарної контрабанди.Сформульоване авторське розуміння поняття «адміністративно-правове регулювання юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення в Україні» як владної діяльності уповноважених державою суб’єктів, спрямованої на впорядкування суспільних відносин у сфері притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення через визначення в законодавстві держави нормативної та процесуальної підстав, а також інших умов настання такої відповідальності. Визначено особливості адміністративно-правового регулювання юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення в Україні, однією з яких є специфіка співвідношення норм КУпАПта МК України як джерел адміністративно-правового регулювання юридичної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення. Акцентовано на тому, що чинним МК України не охоплено всіх аспектів адміністративної відповідальності за контрабанду товарів комерційного призначення. Зважаючи на це, існує необхідність уніфікації та систематизації митного законодавства. Запропоновано під незаконним переміщенням товарів комерційного призначення через митний кордон України розуміти протиправний, умисний поведінковий акт осудної фізичної або юридичної особи, виражений формою активної дії, скоєної різним способом, що посягає на суспільні відносини щодо встановлених правил переміщення товарів комерційного призначення через митний кордон України й тягне за собою настання несприятливих наслідків для порушника. Ключові слова: порушення митних правил, митний кордон, товар комерційного призначення, митний орган, контрабанда, назаконне переміщення товарів, адміністративна відповідальність.^UThe dissertation deals with the study of the content and features of the administrative and legal principles of legal responsibility for smuggling of commercial goods in Ukraine, as well as to the justification of proposals for their improvement.In the work, the genesis of the institution of legal responsibility for the smuggling of commercial goods on the territory of Ukraine was further developed. It was found that the establishment of the institution of legal responsibility for the smuggling of commercial goods is closely related to the emergence of statehood on the territory of Ukraine and the development of foreign economic trade. Six periods of the establishment of the institution of legal responsibility for the smuggling of commercial goods on the territory of Ukraine are distinguished: 1st period (IX – XIII centuries) – determination of the limits of legal responsibility for the transportation of goods outside customs control in the form of a fine and confiscation of items that were moved in documents of the times of Kyivan Rus; 2nd period (XIV century – mid-XVII century) – legal responsibility for the smuggling of goods on Ukrainian lands was determined by the laws of protectionist states (the Polish-Lithuanian Commonwealth, the Grand Duchy of Moscow, the Ottoman Empire); 3rd period (mid-17th century – 18th century) – intensification of opposition and fight against smuggling of goods in order to protect the economic interests of the Cossack-Hetman state; 4th period (beginning of the XIX century – beginning of the XX century) – the formation of legal principles that determined the course of development of customs legislation and combating smuggling in the XX century; 5th period (December 30, 1922 – December 11, 1991) – the establishment of the institution of legal responsibility for the smuggling of commercial goods during the time when the territory of Ukraine was part of the USSR; 6th period (from December 12, 1991 to the present) includes several stages: 1st stage (December 12, 1991 to November 14, 2011) related to the adoption of the Customs Codes of Ukraine of 1991 and 2002, the Criminal Code of Ukraine; 2nd stage (November 15, 2011 – until today) began with the decriminalization of goods smuggling.The author's understanding of the concept of "administrative-legal regulation of legal responsibility for smuggling of commercial goods in Ukraine" is formulated as a power activity of state-authorized subjects aimed at streamlining social relations in the sphere of bringing guilty persons to administrative responsibility for smuggling of commercial goods through the definition of normative and procedural grounds in the state legislation, as well as other conditions for the occurrence of such responsibility. Features of the administrative-legal regulation of legal responsibility for smuggling of commercial goods in Ukraine are identified, one of which is the specificity of the ratio of the norms of the Code of Administrative Offenses and the Customs Code of Ukraine as sources of administrative-legal regulation of legal responsibility for smuggling of commercial goods. It is emphasized that the current Customs Code of Ukraine does not cover all aspects of administrative responsibility for the smuggling of goods for commercial purposes, taking into account this, there is a need to unify and systematize customs legislation.It is suggested that the illegal movement of commercial goods across the customs border of Ukraine should be understood as an illegal, intentional act of behavior by a reprehensible natural person or legal entity, expressed in the form of an active action committed in a different way, which encroaches on social relations regarding the established rules for the movement of commercial goods across the customs border of Ukraine and entails adverse consequences for the violator.Key words: violation of customs rules, customs border, commercial goods, customs authority, smuggling, legal movement of goods, administrative responsibility.