Дисертаційне дослідження присвячено дослідженню теоретичних та практичних аспектів здійснення юридичного обслуговування суб’єктів господарювання. В першому розділі дисератційного дослідження визначено співвідношення поняття «юридичне обслуговування» із суміжними поняттями, такими як «правова робота», «правова (правнича) допомога», «юридичний аутсорсинг» та «юридичний консалтинг». Також в роботі уточнено поняття юридичного обслуговування суб’єктів господарювання – комплекс засобів правового характеру, що містить юридичний супровід (надання послуг та виконання робіт з юридичного обслуговування господарської діяльності), реалізація яких спрямована на здійснення суб’єктом господарювання своєї господарської діяльності з дотриманням положень чинного законодавства. Конкретизовано форми, основні напрями роботи та засоби юридичного обслуговування суб’єктів господарювання. Завдяки встановленню сутності професій та правового статусу адвоката та юрисконсульта, розмежуванню інституту представництва в господарському, адміністративному та цивільному судочинствах з інститутом захисту в кримінальному провадженні та в справах про адміністративні правопорушення, а також враховуючи досвід Республіки Польща, де правнича допомога надається двома професійними інститутами (інститут адвокатури та інститут правових радників, відмінність між якими полягає в тому, що правовий радник не має права брати участі як захисник у кримінальних справах та в справах про фіскальні правопорушення), зроблено висновок, що адвокат та юрисконсульт мають різний правовий статус та запропоновано запровадити в Україні два юридичні інститути, які будуть надавати правову (правничу) допомогу, серед яких перебувають і суб’єкти господарювання, на професійній основі (інститут адвокатури та інститут правових радників), разом із прийняттям спеціального нормативно-правового акту для врегулювання на рівні закону питання юридичного обслуговування в якому будуть визначені, зокрема, напрями роботи з юридичного обслуговування, зокрема, і суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності, з метою унеможливлення покладання на виконавців роботи з юридичного обслуговування тих завдань, які за своєю правовою природою не належать до юридичного обслуговування. В другому розділі дисератційного дослідження проаналізовано та доопрацьовано такі напрями роботи з юридичного обслуговування суб’єктів господарювання: юридичне обслуговування реєстраційних дій, юридичне обслуговування договірної роботи, контроль над організацією правової роботи на підприємстві, відшкодування судових витрат при здійсненні претензійно-позовної роботи, забезпечення виконання судових рішень та судовий контроль. З’ясування практичних аспектів здійснення реєстраційних дій дало змогу уточнити напрями роботи з юридичного обслуговування реєстраційних дій щодо ТОВ. Аналіз змісту договірної роботи суб’єктів господарювання дав підстави конкретизувати основні засоби, які використовуються при юридичному обслуговуванні договірної роботи суб’єктів господарювання. Дослідження випадків неоднозначності та суперечності висновків Верховного Суду, зокрема. щодо обрання належного (ефективного) способу захисту, які виникають навіть з договірних правовідносин, дало підстави надати пропозиції щодо встановлення додаткової підстави касаційного оскарження рішень суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції, які були винесені в порядку господарського, цивільного та адміністративного судочинств як наявність двох протилежних висновків Верховного Суду щодо застосування норми права до спірних правовідносин. Досліджено й розмежовано завдання суб’єктів юридичного обслуговування при здійсненні контролю над організацією правової роботи на підприємстві, які спрямовані на забезпечення її відповідності до положень чинного законодавства та локальних актів підприємства. Також в роботі задля вдосконалення принципу «відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення» як одного із основних принципів господарського, цивільного та адміністративного судочинств, запропоновано внести певні зміни до даних кодексів та запропоновано розширити повноваження судів при його здійсненні шляхом надання адміністративному суду повноважень на розгляд заяв про встановлення судового контролю, які подаються в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства судом тієї інстанції, яким було винесено остаточне рішення по судовій справі, задля більш повної реалізації принципу «обов’язковості судового рішення» як одного з основних принципів судочинства.^UThe dissertation study is devoted to the study of theoretical and practical aspects of providing legal services to business entities.In the first chapter of the dissertation research, the relationship between the concept of "legal service" and related concepts, such as "legal work", "legal (legal) assistance", "legal outsourcing" and "legal consulting" is defined. The work also clarified the concept of legal services for business entities - a complex of legal means that includes legal support (providing services and performing work on legal services for business activities), the implementation of which is aimed at the business entity's implementation of its business activities in compliance with the provisions of the current legislation. Forms, main areas of work and means of legal service for business entities are specified.Due to the establishment of the essence of the professions and the legal status of a lawyer and legal adviser, the separation of the institution of representation in economic, administrative and civil proceedings from the institution of protection in criminal proceedings and cases of administrative offenses, as well as taking into account the experience of the Republic of Poland, where legal aid is provided by two professional institutions (institute bar associations and the institute of legal advisers, the difference between which is that a legal adviser does not have the right to participate as a defender in criminal cases and in cases of fiscal offenses), it was concluded that a lawyer and a legal adviser have different legal status and it was proposed to introduce in Ukraine two legal institutes, which will provide legal (legal) assistance, including business entities, on a professional basis (institute of advocacy and institute of legal advisers), together with the adoption of a special normative legal act to regulate the issue of legal services at the legal level which will define, in particular, the directions of work on legal services, in particular, and economic entities, regardless of the form of ownership, with the aim of making it impossible to rely on the performers of work on legal services those tasks that by their legal nature do not belong to legal services.In the second section of the dissertation study, the following areas of legal service for business entities were analyzed and elaborated: legal service of registration actions, legal service of contractual work, control over the organization of legal work at the enterprise, reimbursement of legal costs in the implementation of claim and lawsuit work, ensuring the execution of court orders decisions and judicial control. Clarification of the practical aspects of the implementation of registration actions made it possible to clarify the directions of work on legal service of registration actions in relation to LLCs. The analysis of the content of the contractual work of business entities gave reasons to specify the main means used in the legal service of the contractual work of business entities. Study of cases of ambiguity and contradiction of the conclusions of the Supreme Court, in particular. regarding the selection of an appropriate (effective) method of protection, which arise even from contractual legal relations, gave grounds to submit proposals for establishing an additional ground for cassation appeal of decisions of the court of first instance and decisions of the court of appeal, which were issued in the order of economic, civil and administrative proceedings, as the presence of two contrary conclusions of the Supreme Court regarding the application of the rule of law to disputed legal relations. The tasks of legal service entities in the exercise of control over the organization of legal work at the enterprise, which are aimed at ensuring its compliance with the provisions of current legislation and local acts of the enterprise, have been researched and delimited.Also, in order to improve the principle of "reimbursement of court costs of the party in whose favor the court decision has been passed" as one of the main principles of economic, civil and administrative proceedings, it is proposed to make certain changes to these codes and it is proposed to expand the powers of courts in its implementation by giving the administrative court powers to consider applications for establishing judicial control, which are submitted in accordance with Article 383 of the Code of Administrative Procedure by the court of that instance, which issued the final decision on the court case, for the sake of more complete implementation of the principle of "compulsory judicial decision" as one of the main principles of judicial procedure.

Досліджено особливості юридичної природи та правового регулювання діяльності адвокатури як інституту забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги. Грунтуючись на засадах загальної теорії держави та права, визначено специфіку громадсько-самодіяльного (недержавного) статусу адвокатури. Уточнено функції адвокатури у взаємозв'язку з її загальним соціальним призначенням. Досліджено особливості правового статусу адвоката у його співвідношенні з правовим статусом громадянина та з урахуванням певних аспектів, зумовлених адвокатською діяльністю. Проаналізовано принципи організації та діяльності адвокатури в Україні у контексті міжнародних стандартів її діяльності. Розкрито правові форми участі адвоката в юридичному процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасні концепції щодо визначення юридичної особи як суб'єкта злочину. Розкрито загальні та специфічні властивості юридичної особи як суб'єкта права, зокрема, в сфері охоронних правовідносин. Досліджено основні етапи виникнення та розвитку інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у вітчизняній і зарубіжній теоріях права. Обгрунтовано можливості застосування позитивного зарубіжного досіду впровадження правового інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб в Україні. Встановлено підстави й умови притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства України. Розглянуто коло діянь юридичних осіб, що можуть визнаватися як злочини. Визначено систему та види кримінальних покарань, які рекомендовано застосовувати до юридичних осіб. Розкрито роль і значення інституту кримінальної відповідальності юридичних осіб у контексті реформування національної правової системи України.

  Скачати повний текст

Зроблено спробу здійснити комплексне порівняльно-правове дослідження цивільного позову у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи на прикладі Італії, Німеччини, Польщі, Росії, Франції. Обгрунтовано необхідність гармонізації кримінально-процесуальних норм, що визначають засади захисту майнових прав потерпілих від злочину осіб в Україні з аналогічними у країнах континентальної правової системи. На підставі чинного законодавства, з використанням доктринальних праць сформульовано пропозиції щодо визначення правової природи цивільного позову в кримінальному процесі України та країн зазначеної правової системи. Детально проаналізовано кожен його елемент. Визначено особливості суб'єктного складу даного позову. Охарактеризовано провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи. За результатами аналізу сформульовано шляхи вирішення проблемних питань. Змодельовано проекти норм для доповнення й удосконалення чинного українського законодавства.

  Скачати повний текст

Досліджено правові, організаційні, тактичні та технічні аспекти фіксування судового процесу засобами звукозапису. До наукового обігу введено поняття протоколу судового засідання, визначено його зміст, оптимальну форму та особливі ознаки. Показано можливості використання протоколу судового засідання у кримінально-процесуальному доказуванні, зокрема у судах вищепоставлених інстанцій. Проаналізовано типові порушення кримінально-процесуального закону під час ведення протоколу та звукозапису судового засідання, з'ясовано причини їх виникнення та розглянуто процесуальні наслідки. Розроблено пропозиції щодо удосконалення норм чинного КПК України про регулювання процесу складання протоколу та здійснення звукозапису судового засідання, ознайомлення з ними учасників судового розгляду, подання та вирішення зауважень щодо їх змісту.

  Скачати повний текст

Проаналізовано актуальні теоретичні та практичні проблеми, пов'язані з функціонуванням у кримінально-процесуальному праві України інституту понятих. Визначено його сутність, функціональне призначення, а також взаємозв'язок з іншими процесуальними інститутами та гарантіями у контексті спрямованості на досягнення завдань кримінального судочинства. Досліджено історію виникнення та розвитку інституту понятих на території сучасної України з давніх часів до сучасного періоду, висвітлено його еволюцію у національному кримінальному судочинстві. Проаналізовано зміст норм чинного КПК України, які регламентують процесуальний статус понятого, сформульовано визначення терміна "понятий". Зроблено висновок, що інститут понятих не здатний ефективно виконувати покладені на нього функції та створює додаткові труднощі у реалізації завдань кримінального судочинства. Доведено, що подальше функціонування кримінально-процесуального інституту понятих є недоцільним й обгрунтовано необхідність внесення відповідних змін до КПК України.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості злочинів неповнолітніх і чинників, які її детермінують, на сучасному етапі. Здійснено комплексний кримінологічний аналіз діяльності навчальних закладів різних типів і рівні акредитації як суб'єктів запобігання дослідженої злочинності в Україні. Визначено основні недоліки у діяльності загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які перешкоджають даному процесу. Запропоновано систему ранньої профілактичної роботи навчальних закладів з неповнолітніми. Розроблено пропозиції стосовно вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює діяльність навчальних закладів щодо запобігання злочинності неповнолітніх в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено питання, що стосуються суті, юридичної природи, значення та порівняльної характеристики угоди про визнання вини у кримінальному процесі держав загальної правової традиції та держав континентальної правової традиції. Висвітлено аспекти виникнення та розвитку інституту угоди про визнання вини на практиці зарубіжних держав, у прецедентах Європейського суду з прав людини. На підставі міжнародно-правових актів, законодавства та правозастосовної практики зарубіжних держав комплексно досліджено питання сучасного стану та перспектив правового регулювання угоди про визнання вини. Обгрунтовано доцільність запровадження до кримінального процесу України угоди про визнання вини як спрощеної та скороченої процедури розгляду кримінальних справ з метою зменшення строків розгляду справ, розвантаження судів та суддів, зменшення строків тримання осіб під вартою, заощадження бюджетних асигнувань на здійснення правосуддя. Проаналізовано проблеми стосовно функціонування угоди про визнання вини у різних правових системах. Запропоновано шляхи їх вирішення та врегулювання процедури угоди про визнання вини у проекті КПК України з приведенням її у відповідність до міжнародно-правових стандартів захисту прав людини.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано й проаналізовано практику використання криміналістичних знань з метою забезпечення діяльності нотаріату, охарактеризовано її сучасний стан. Розкрито роль криміналістики як засобу правового регулювання суспільних відносин, зокрема, у сфері нотаріальної діяльності. Визначено зміст криміналістичної підготовки нотаріусів і розроблено рекомендації щодо її удосконалення у ВНЗ і системі підвищення кваліфікації. Визначено сутність та основні завдання криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату. Охарактеризовано форми використання нотаріусом криміналістичних знань з метою визначення істинності документів як підстав для вчинення нотаріальних дій, криміналістичного оцінювання підпису особи як визначального факту, встановлення тотожності особи за ознаками зовнішності. Розроблено програму криміналістичної підготовки нотаріусів, наведено рекомендації щодо внесення змін до Закону України "Про нотаріат", спрямованих на удосконалення практики криміналістичного дослідження документів. Обгрунтовано доцільність використання даних габітоскопії у нотаріальній практиці. Викладено перелік криміналістичних знань, що найбільш істотно впливають на діяльність нотаріату.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст понять "ознака зовнішності", "зовнішність", "словесний портрет", "суб'єктивний портрет". Визначено суб'єктів проведення такого опису, джерела інформації про зовнішність. Здійснено класифікацію ознак зовнішності, суб'єктивних портретів. Висвітлено порядок фіксації зовнішності особи з використанням різноманітних методів і способів. Значну увагу приділено практичним проблемам використання ознак зовнішності. Виявлено випадки використання ознак зовнішності в оперативно-розшуковій, слідчій та експертній діяльності. Визначено помилки, допущені працівниками правоохоронних органів та шляхи їх усунення.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.Організація якісної та ефективної юридичної діяльності в державі є відображенням високого рівня правової культури суспільства. Одним із найбільш важливих видів юридичної діяльності є адвокатська діяльність. Будучи ключовим інститутом правозахисної системи, адвокатура є гарантом забезпечення належного рівня втілення та захисту прав і свобод суб'єктів права.Аналіз основних принципів, підходів і методів дослідження теоретичних засад юридичних технологій здійснення адвокатської діяльності вказує на те, що сучасні наукові розробки мають проводитися з урахуванням багатогранності правових явищ і процесів, традицій і інновацій, у тому числі й у сфері методологічного інструментарію, який використовується для вирішення поставлених завдань. Такий плюралізм щодо методологічного інструментарію є базовою засадою отримання всебічно обґрунтованої інформації стосовно адвокатської діяльності, перспектив її розвитку та вдосконалення, з урахуванням особливостей її організації як у вітчизняній, так і в інших правових системах.На підставі аналізу методологічних засад юридичних технологій здійснення адвокатської діяльності було встановлено та досліджено принципи організації адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність є тим особливим видом юридичної діяльності, в якому мораль, етика та право перебувають у тісному зв'язку. Адвокатська діяльність, по суті, засновується на загальнодозвільному типі правового регулювання. Саме в процесі здійснення адвокатом своєї професійної діяльності реалізуються ключові постулати правозахисту, верховенства права та правової активності.Поряд із цим, принципи організації та діяльності адвокатури ми повинні осмислювати в різних аспектах, як в організаційному, так і функціональному. В останньому випадку виникає необхідність виокремлення принципів діяльності адвокатури як особливого інституту правозахисної діяльності, безпосередньо пов'язаної з наданням кваліфікованої юридичної допомоги. Зі свого боку ми можемо констатувати, що принципи організації адвокатської діяльності закріплено у різноманітних соціальних нормах – як правових, так і нормах моралі, етики тощо. Правила адвокатської етики містять основні принципи, крізь призму яких і має здійснюватися професійна діяльність будь-яким адвокатом. Такими принципами адвокатської етики є: 1) незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності; 2) дотримання законності; 3) пріоритет інтересів клієнта; 4) неприпустимість конфлікту інтересів; 5) конфіденційність; 6) компетентність і добросовісність; 7) повага до адвокатської професії; 8) вимоги до рекламування адвокатської діяльності; 9) чесності та добропорядної репутації адвоката.Загальною характеристикою наведених принципів є те, що їх зміст проєктується з тексту відповідної соціальної норми, будучи, по суті, «розчиненим» в ній. Ці принципи є потенційними положеннями, які пронизують не лише матерію норм, визначаючи базові засади здійснення адвокатської діяльності, але й відображають реальні інтереси соціуму.^UThe dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of philosophy on a specialty 081 – Law. – National University «Odessa Law Academy», Odessa, 2021.The organization of high-quality and effective legal activity in the state is a reflection of the high level of legal culture of society. One of the most important types of legal activity is advocacy. As a key institution of the human rights system, the bar is a guarantor of ensuring the proper level of implementation and protection of the rights and freedoms of legal entities.Analysis of the basic principles, approaches and methods of research of theoretical principles of legal technologies of advocacy activity indicates that modern scientific developments should be carried out taking into account the diversity of legal phenomena and processes, traditions and innovations, including in the field of methodological tools used to reveal established tasks. This pluralism of methodological tools is the basic basis for obtaining comprehensive information on advocacy, prospects for its development and improvement, taking into account the peculiarities of its organization in both domestic and other legal systems.Analyzing the methodological foundations of legal technologies for advocacy, the principles of advocacy were identified and studied. Advocacy is a special type of legal activity in which morality, ethics and law are most closely linked. Advocacy, in essence, is based on the permissive type of legal regulation. It is in the process of a lawyer's professional activity that the key postulates of human rights, the rule of law and legal activity are expressed.Along with this, the principles of organization and activity of the bar, we must comprehend in various aspects, both organizational and functional. In the latter case, there is a need to highlight the principles of the bar as a special institution of human rights activities directly related to the provision of qualified legal assistance.In turn, we can state that the principles of organization of advocacy are enshrined in various social norms, both legal and moral, ethical, and so on.The rules of lawyer's ethics contain the basic principles, through the prism of which the professional activity of any lawyer should be carried out. Such principles of lawyer ethics are: 1) independence and freedom of a lawyer in practicing law; 2) compliance with the law; 3) the priority of the client's interests; 4) inadmissibility of conflict of interests; 5) confidentiality; 6) competence and integrity; 7) respect for the legal profession; 8) requirements for advertising advocacy; 9) honesty and good reputation of the lawyer.The general characteristic of the specified principles is that their maintenance is projected from the text of the corresponding social norm being, as a matter of fact, "dissolved" in it. These principles are potential provisions that permeate not only the matter of norms, defining the basic principles of advocacy, but also reflect the real interests of society.

Вперше у вітчизняній науці проведено комплексний аналіз кримінально-процесуальних норм, що встановлюють критерії, порядок і правила, які встановлюють та регулюють обов'язкове призначення експертизи в судочинстві України. Розкрито поняття та сутність судової експертизи як джерела доказів у кримінальному процесі, встановлено роль судової експертизи як методу експертних оцінок в кримінальному судочинстві. Запропоновано виділити єдиний критерій обов'язкового призначення експертизи - людина й її життєдіяльність. Розкрито предметну сутність, зміст та особливості обов'язкового призначення судових експертиз відносно підозрюваних, обвинувачених, потерпілих і свідків.

  Скачати повний текст

У ході дослідження визначено поняття мікросліду та мікрочастки як окремих різновидів речових доказів через їх якісні характеристики. Визначено критерії відмежуваня мікрослідів та мікрочасток від звичайних речових доказів. Досліджено передумови ототожнення предметів за мікрослідами. Визначено етапи роботи з мікроскопічними слідами-відображенями у перебігу розслідування злочинів та елементів їх збирання. Окреслено коло повноважень і форми взаємодії суб'єктів, які можуть та уповноважені на збирання мікрооб'єктів процесуальними діями. Наведено огляд сучасних технічних засобів мікротрасологічних досліджень. Проаналізовано та описано новітні методи дослідження мікроскопічних слідів-відображень дюдини та предметів як в Україні, так і за її межами за допомогою криміналістики, природничих і технічних наук. Внесено пропозиції щодо використання мікроскопічних слідів-відображень у більш широкому діапазоні під час розслідування злочинів.

  Скачати повний текст

Визначено стан наукової розробки проблеми розслідування підроблення грошей. Розкрито поняття, сутність та структуру тактичних операцій. Висвітлено місце тактичної операції в системі тактичних засобів за розслідування підроблення грошей. Розглянуто особливості організації та тактики проведення окремих слідчих дій у разі реалізації тактичних операцій під час розслідування даних злочинів. Вивчено форми та механізм взаємодії суб'єктів розслідування за проведення тактичних операцій. Розкрито окремі тактичні операції груп ("збір інформації", "фіксація", "пошук", "перевірка") та показано особливості їх проведення. Розглянуто й узагальнено вітчизняний і закордонний досвід проведення тактичних операцій.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття "криміналістична балістика" та її місце у системі "Криміналістичного зброєзнавства". Досліджено сучасні види вогнепальної зброї. Запропоновано її класифікацію. Розкрито особливості проведення огляду місця події, де застосовувалась вогнепальна зброя. Обгрунтовано необхідність проведення експертних досліджень вогнепальної зброї безпосередньо під час здійснення огляду місця події для визначення обставин скоєння злочину. Проаналізовано й описано новітні методики дослідження даної зброї, боєприпасів до неї та слідів її застосування. Обгрунтовано необхідність проведення "ревізії" існуючих експертних методик з метою визначення їх ефективності та достатньої розробленості. Розглянуто сучасні можливості та проблемні питання проведення комплексних експертиз дослідження вогнепальної зброї. Наведено одержані теоретичні та практичні результати, надано пропозиції щодо використання криміналістичних досліджень вогнепальної зброї у більш широкому діапазоні за умов розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

  Скачати повний текст

У роботі комплексно досліджено роль та місце судової влади в житті правобережної спільноти України, яка сформувала в складі Речі Посполитої цілісну судову мережу. У роботі представлено судження, що місцева людність, спираючись на Литовський статут і сеймові конституції, з’ясовувала спірні питання власності, залагоджувала соціальні конфлікти та встановлювала порядок співжиття в краї, примирившись із російським пануванням.У дисертації системно висвітлено здобутки зарубіжної та вітчизняної історіографії з теми дослідження, виявлено й уведено до наукового обігу значний масив неопублікованих джерел із семи архівних установ України.Визначено, що, захопивши правобережні території, Російська імперія отримала європейську станову судову систему з судами для шляхетства. Проте Катерина ІІ заради підтримки інших суспільних прошарків створила суди для всіх категорій вільного населення згідно з «Учреждениями для управления губерний Всероссийской империи» 1775 р. Павло І заради надійнішого порозуміння верховної влади й місцевої еліти відновив окремі елементи річпосполитської судової процедури, що значно полегшувало поглинення краю й давало змогу шляхті відчувати свою значимість. Для містян було сконструйовану окрему вертикаль судової влади із залученням єврейського населення. Для контролю за судовою системою було створено губернські головні суди, Волинський надвірний суд, а також інститут фіскалів. Досліджено, що в процесі формування кадрового складу повітових судових установ верховна влада й місцеві адміністратори дали змогу шляхетській корпорації «зберегти обличчя» перед нижчими станами. Кадровий склад посадовців формувався з маєтної локальної шляхти. Під час формування кадрового складу магістратів і ратуш заможним містянам дали змогу самостійно обирати склад судових установ. Для контролю за діяльністю судових структур верховна влада задіювала не лише принцип бюрократичної ієрархії, але й вибудувала ще одну структуру з призначуваних до судів секретарів і канцелярських службовців, як правило, вихідців із безземельної шляхти. Окреме місце в тогочасній судовій владі відводилося інституції адвокатури, що дозволяло зробити більш кваліфікованою позицію позивача або відповідача.Зауважено, що ефективний і справедливий розгляд судами майнових справ був чи не найголовнішим запитом із боку всіх соціальних станів. При цьому для судових органів не відігравали вирішального значення соціальний і матеріальний стан сторін, їхнє віросповідання чи стать. Основним для них було правильне оформлення документів, а для суспільства – можливість з’ясування фінансових питань і збереження та охорона прав власності. Урегулювання поземельних відносин потребувало від верховної влади обережності, тому держава не втручалася в партикулярні справи землевласників. Основну роль у регулюванні кримінально-правових відносин відведено кримінальному департаменту й цивільному губернаторові. Верховна влада згодна була йти на поступки елітам у судовій сфері, але зберегла за собою розгляд кримінальними департаментами проступків і зловживань чиновників, посадовців.Констатовано, що завдяки поступливості й поступовості влади в судовій сфері, що проявлялося в інтегруванні окремих норм судової культури місцевої еліти до російської державної системи, вдалося забезпечити лояльність нобілітету. Якщо річпосполитська судова мережа захищала передусім інтереси шляхти, то сконструйована центром судова влада, при збереженні окремих елементів попереднього судочинства, стала диференційованою, надаючи судову підтримку як привілейованому, так і непривілейованому населенню.^UThis dissertation provides a comprehensive account of the function and place of the judiciary in the life of the Right-Bank community in Ukraine, which formed an integral judicial network within the Polish-Lithuanian Commonwealth. The research demonstrates that the local population adopted the Lithuanian Statute and the Sejm constitutions to clarify controversial property issues, resolve social conflicts, and establish the order of coexistence in the region, having reconciled with Russian control.The dissertation presents a systematic overview of domestic and international historiography on the research topic, identifies and introduces into scientific circulation a significant array of unpublished sources from seven Ukrainian archive institutions. It has been shown that by seizing the Right-Bank territories, the Russian Empire acquired a European class court system with a developed specialization of courts for the nobility. However, in need of support from other social strata, courts for all classes of the free population were established under the "Institutions for the Administration of the Provinces of the All-Russian Empire" (1775). Paul I’s accession to power promoted more reliable understanding between the supreme power and the local elite by restoring some elements of the Polish-Lithuanian Commonwealth judicial procedure (county and podkomorsky courts, the Polish language, the Third Lithuanian Statute, and the Sejm constitutions), that greatly facilitated the integration of the region. Russia’s flexible policy allowed the nobility to feel their importance. The main demand of the local nobility was the settlement of land relations inside the Right-Bank community. Therefore, Paul I restored podkomorsky courts to set up the borders of estates. The supreme power normally avoided interfering with the private owner's demarcation procedure, but showed firmness if the process involved the state with its estates or the Russian aristocracy. As part of the ongoing loyalty-strengthening strategy, Alexander I established a border court system at the request of the nobility of the Podolsk province. A separate vertical of judicial power was created for the townspeople involving the Jewish population, which guaranteed the loyalty of merchants and burghers.

Розглянуто питання судових промов державного обвинувача й адвоката-захисника у судовому процесі, зокрема, наголошено на характерних рисах, структурі, засобах і прийомах побудови. Визначено ораторське мистецтво як складник професійних якостей судових риторів. Обгрунтовано та сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін і доповнень КК та КПК України, спрямовані на вдосконалення професійної діяльності судових ораторів з метою зростання правових, мисленнєво-мовленнєвих, етичних тенденцій у кримінальному судочинстві України на рівні сучасних вимог.

  Скачати повний текст

Вперше в Україні проведено дослідження інститу спеціального суб'єкта злочину на підставі кримінально-правового аналізу. Розроблено правила та теоретичні положення, які забезпечують одноманітне тлумачення ознак спеціального суб'єкта злочину, наведено рекомендації щодо їх ефективного використання у правозастосовній практиці та законотворчій роботі. Розроблено класифікацію ознак і запропоновано визначення поняття "спеціальний суб'єкт злочину", показано його зв'язок з категоріями наук кримінально-правового циклу. Встановлено критерії класифікації спеціального суб'єкта злочину, охарактеризовано його види. Досліджено ознаки спеціального суб'єкта злочину у системі елементів складу злочину. Визначено характерні властивості окремих видів спеціального суб'єкта злочину. Проаналізовано особливості кваліфікації злочинів зі спеціальним суб'єктом. Досліджено зв'язок спеціального суб'єкта злочину з особою злочинця. Розглянуто проблемні питання визнання спеціальним суб'єктом злочину юридичної особи, обгрунтовано шляхи їх вирішення. Наведено пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства у частині визначення підстав кримінальної відповідальності спеціального суб'єкта злочину.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження ролі та місця органів юстиції в організації та забезпеченні функціонування системи правосуддя в Україні. На підставі аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду діяльності у даній сфері, а також міжнародно-правової бази зроблено висновки щодо перспективних напрямів розвитку органів юстиції та посилення їх ролі у питаннях створення належних умов для здійснення правосуддя. Обгрунтовано доцільність впровадження цілісного підходу в процесі формування корпусу суддів, прокурорів та адвокатів. Доведено необхідність удосконалення регламентації судово-експертної діяльності, утвердження цілісної системи виконання судових рішень, оновлення повноважень органів юстиції у сфері надання безоплатної правової допомоги, а також допомоги жертвам насильницьких злочинів та запровадження судової медіації. У сфері міжнародного правового співробітництва доведено необхідність посилення ролі Міністерства юстиції як представника держави.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано визначення адвокатури як незалежного інституту громадянського суспільства, публічної корпорації юристів, основними завданнями діяльності якої є участь у здійсненні правосуддя та надання кваліфікованої правової допомоги, виконання покладеної на неї публічно-правової функції - контролю за дотриманням державою правових норм щодо кожного члена суспільства. Встановлено, що адвокатура у процесі реалізації функції надання кваліфікованої юридичної допомоги максимально використовує можливості потенціалу громадянського суспільства. Розглянуто подвійну природу функціонування інституту адвокатури: як особистого права людини та найважливішої гарантії захисту всіх її прав і свобод. Розкрито сутність юридичної допомоги як гарантії, що полягає у наданні можливості участі адвоката у конституційному, кримінальному, адміністративному та цивільному судочинстві з метою захисту прав і законних інтересів осіб. Проаналізовано тенденції розвитку інституту адвокатури за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено гарантії права та механізми забезпечення права на одержання кваліфікованої юридичної допомоги.

  Скачати повний текст