Проаналізовано основні напрямки діяльності видатного адміністратора першої половини ХІХ ст. А.Я.Фабра на підставі архівних джерел і вивчення історіографії, зокрема, на посадах таврійського губернського прокурора, правителя канцелярії Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора, катеринославського губернатора, члена Таврійського губернського у селянських справах присутності. Досліджено внесок А.Я.Фабра в становлення краєзнавчих традицій у регіоні, створення перших музеїв на півдні України. Розглянуто питання історії найбільшого добродійного закладу Сімферополя - Сирітського будинку таємного радника А.Я.Фабра.

  Скачати повний текст

Наведено ряд нових наукових положень і висновків, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правового й організаційно практичного забезпечення реалізації трудових відносин в Україні. Проаналізовано поняття, зміст і особливості трудових відносин, правове регулювання прийняття на роботу, адміністративно-правове регулювання добору та відбору кадрів, адміністративно-організаційні засади керування трудовими ресурсами, організацію роботи, права та функції служби персоналу, взаємне виконання трудових відносин роботодавцем (адміністратором) і працівником, поняття, підстави та види адміністративного переведення працівника на іншу роботу, роль і місце контролюючих і наглядових органів у забезпеченні законності виконання трудових відносин, адміністративні процедури звільнення персоналу, поняття та класифікацію підстав припинення трудових відносин, питання адміністративно-правового регулювання процедури звільнення працівника з ініціативи сторони, яка не є стороною в трудових відносинах.

  Скачати повний текст

Визначено критерії та показники ефективності Веб-форумів і сценарії їх розвитку. Побудовано модель Веб-форуму, що включає модель учасника, модель інформаційного наповнення та модель тематики Веб-форуму. Розроблено алгоритми реєстрації та класифікації учасників, відслідковування конфліктних ситуацій і небажаного інформаційного наповнення, застосування санкцій до учасників, що дає змогу адміністратору спільноти ефективніше контролювати поведінку учасників Веб-форуму, методи підвищення його ефективності шляхом поширення та консолідації інформаційного наповнення. Розроблено програмний комплекс, що забезпечує автоматизацію управління Веб-форумом і підвищує ефективність модерування спільноти.

  Скачати повний текст

Проаналізовано наукову, інженерну, організаційну та громадську діяльність відомого вітчизняного ученого, інженера шляхів сполучення, фахівця у галузі залізничного транспорту С.Д. Карейші (1854 - 1934). Досліджено розвиток науки та техніки у галузі залізничного транспорту в Російській імперії та в Україні у кінці XIX - на початку XX ст. у порівнянні з зарубіжними країнами. Висвітлено суттєвий внесок С.Д. Карейші у розвиток залізничної справи. Проаналізовано дослідження ученого у сфері залізничного будівництва, зокрема, розглянуто його пропозиції щодо формування й удосконалення функціонування залізничних станцій і вузлів, побудови автоматизованих систем технологічного зв'язку та засобів боротьби зі снігом на залізницях. Висвітлено діяльність С.Д. Карейші як залізничного адміністратора у Відомстві шляхів сполучення, Російському технічному товаристві та його Київському відділенні.

  Скачати повний текст

Визначено цілі, принципи, функції, об'єкти, види (підвиди), типи (підтипи), прийоми, засоби, способи, етапи та форми тестового контролю, його роль у навчальному процесі, а також діяльнісний аспект системи усного тестування: діяльність розробника тесту, адміністратора тестування, екзаменатора, тестованого. Встановлено та експериментально перевірено педагогічні умови тестового контролю знань курсантів з іноземної мови. Досліджено внутрішні механізми процесу тестування, обгрунтовано концепцію тесту комунікативної компетенції в усному мовленні, вимоги до його якісних характеристик (автентичності, інтерактивності, конструктивної валідності, надійності), уточнено специфікації комунікативно спрямованих тестових завдань. Запропоновано методичну модель тестування комунікативної компетенції в усному мовленні, наведено методичні рекомендації щодо розробки тестів і проведення тестування, оцінювання результатів тестування за допомогою шкали оцінювання.

  Скачати повний текст

Розроблено теорію тестового контролю (ТК) іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) учнів середньої загальноосвітньої школи та її реалізації в практиці навчання іноземної мови (ІМ). Вперше описано багаторівневу багатокомпонетну функціональну систему ТК. Визначено цілі, принципи, функції, об'єкти, види (підвиди), типи (підтипи), прийоми, засоби, способи, етапи і форми ТК, а також діяльнісний аспект системи: діяльність розробника тесту, адміністратора тестування, екзаменатора, тестованого. Досліджено внутрішні механізми процесу тестування, обгрунтовано концепцію тесту навчальних досягнень з ІМ, вимоги до його якісних характеристик (автентичності, інтерактивності, конструктної валідності, надійності, диференційованої здатності, складності), уточнено специфікації комунікативно спрямованих тестових завдань (ТЗ) та складено їх номенклатуру, розроблено формати підсумкових тестів з ІМ для трьох ступенів навчання. Розроблено циклічно-спіральну модель функціонування системи ТК у практиці навчання ІМ в середній загальноосвітній школі. Запропоновано методику розробки тесту навчальних досягнень з ІМ, придатного для використання в системі ТК, яка включає етапи проектування тесту, розробки матриці тесту і ТЗ, операціоналізації матриці і складання пілотного тесту, випробування його якості, аналізу отриманих даних, складання остаточного варіанта тесту.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано концепцію побудови фінансового блоку промислово-фінансової групи (ПФГ) з визначенням місця й ролі кожного з новостворених фінансових інститутів, а саме: інститутів спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди), суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення (недержавні пенсійні фонди, професійний адміністратор, компанія з управління активами) та фондів операцій з нерухомістю. Проаналізовано класифікаційні ознаки ПФГ, які доцільно зробити базовими у разі створення законодавчо-нормативної бази для регулювання діяльності ПФГ. Розроблено механізми консолідації вільних грошових коштів ПФГ з подальшим їх спрямуванням у бізнес-проекти групи, що забезпечує раціональне використання та додаткові зручності у випадку їх адміністрування. Висвітлено особливості оптимального суб'єктного складу підприємств фінансового блоку ПФГ у процесі реалізації інвестиційних проектів у будівельній галузі.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим комплексним науковим дослідженням, присвяченим проблемам правового регулювання режиму даних, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У роботі надано визначення поняття та виокремлено ознаки правових режимів даних як комплексного правового інституту, який містить сукупність відособлених правових норм адміністративного права. Надано визначення поняття та перелічено ознаки даних, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Запропоновано авторський перелік стандартів обробки інформації, зокрема й у вказаному реєстрі. Проаналізовано загальний процес становлення в Україні та світі правового режиму даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Розглянуто стан нормативноправового регулювання даних зазначеного реєстру. Визначено та проаналізовано відмінності між системами реєстрації нерухомості щодо правового режиму даних, які в них знаходяться. Розкрито адміністративно-правовий статус державного підприємства «Національні інформаційні системи» як адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проаналізовано зарубіжний досвід країн щодо правових режимів данихреєстрів речових прав на нерухоме майно крізь призму критичного аналізу та визначено першочергові завдання імплементації відповідних положень у національне законодавство. У результаті дослідження розроблено пропозиції та рекомендації з удосконалення правового регулювання відносин у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та створення умов захисту даних, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Визначено напрями вдосконалення правового режиму даних вказаного реєстру та запропоновано відповідні зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».^UThe thesis is a first comprehensive scientific study devoted to the problems of legal regulation of the regime of data contained in the State Register of Real Estate Rights in Ukraine. The paper presents the definitions and characteristics of legal data regimes as a complex legal doctrine, which contains a set of separate legal provisions of the Administrative Law. The definition of the concept is given and the characteristics of the data contained in the State Register of Real Estate Rights in Ukraine are listed. An author's list of information processing standards has been proposed, as well as in the State Register of Rights to Real Estate and its Encumbrances. A general process of formation of the legal regime of data of the State Register of Real Estate in Ukraine and the world is analyzed. The status of the legal regulation of the register of real estate in Ukraine is considered. The differences between the systems of registration of Real Estate property were identified and analyzed regarding the legal regime of the data which they contain. The administrative and legal status of the State Enterprise «National Information Systems» as an administrator of the State Register of Real Estate Rights is disclosed. The foreign experience of countries of the legal regime of real estate register data was analyzed through the prism of critical analysis and the priorities for the legal implementation of the relevant provisions in our national legislation were determined. Developed on the basis of a study of proposals and recommendations for improving the legal regulation of relations in the field of state registration of rights to real estate and the creation of conditions for the protection of data contained in the State Register of Real Estate. The ways of improvement of the legal regime of data of the State Register of Rights to Real Estate in Ukraine were determined and the corresponding amendments were proposed to the Law of Ukraine «State Registration of Proprietary Rights to Real Property and Their Encumbrance».

Удосконалено механізм формування доходної частини місцевих бюджетів, який є динамічною ієрархічною структурою відповідних інституційних складових, що об'єднує всі стадії бюджетного процесу, зокрема прогнозування, планування, затвердження, виконання та контролю. Запропоновано положення до оцінювання рівня податкоспроможності місцевих бюджетів, розширення фіскального простору територій, розвитку механізму адміністрування податків з урахуванням особливостей моделі міжбюджетних відносин. Обґрунтовано доцільність підвищення ефективності використання бюджетів розвитку в забезпеченні ендогенного економічного розвитку територій. Розвинуто положення щодо визначення особливостей розвитку механізму формування видатків місцевих бюджетів та їх впливу на економічне зростання, що сприятиме посиленню бюджетної результативності та оптимізації видаткової частини бюджетів територіальних громад.Автором удосконалено положення щодо формування бюджетної політики у сфері міжбюджетних відносин. Запропоновано посилити фінансову спроможність територіальних громад за рахунок покращення якості адміністрування та підвищення фіскальної значимості місцевих податків і зборів. Поступальний перехід до практики встановлення бази оподаткування податку на нерухомість у вигляді її ринкової вартості потребує системної розбудови інституційних засад майнового оподаткування та трансформації повноважень адміністраторів бази, відповідно й часових затрат. Альтернативним сценарієм справляння податку на нерухоме майно, який може діяти в транзитивний період, є використання площі нерухомості як бази, однак з диференціацією ставок в залежності від типу нерухомості та коригуючого коефіцієнту територіальної громади в залежності від чисельності жителів. Доцільним є конкретизація показників та критеріїв, які враховуються при розподілі субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Запропоновано підходи щодо перспективного прогнозування і планування місцевих бюджетів, які ґрунтуються на взаємозв'язку бюджетних показників зі стратегічними цілями соціально-економічного розвитку територій, що надасть можливість посилити функціональну адаптивність бюджетного регулювання до умов розвитку економіки та покращити дієвість використання бюджетних інструментівВ процесі проведеного дослідження запропоновано концептуальні засади формування місцевих бюджетів в умовах інституційного розвитку бюджетної системи в частині забезпечення взаємоузгодженого використання інструментів фіскального регулювання соціально-економічного розвитку територій, посилення податкового потенціалу бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, механізму оцінювання ефективності видатків місцевих бюджетів на основі системи міжнародних показників з урахуванням якості надання суспільних благ і послуг, врахування впливу бюджетної децентралізації на динаміку економічного зростання, що спрямовано на зниження трансакційних витрат бюджетної політики та підвищення рівня добробуту населення.^UThe mechanism of forming the revenue of local budgets has been improved, which is a dynamic hierarchical structure of the relevant institutional components, which unites all stages of the budget process, including forecasting, planning, approval, implementation, and control. Provisions are proposed for assessing the level of tax capacity of local budgets, expanding the fiscal space of territories, developing the mechanism of tax administration. They are taking into account the peculiarities of the model of intergovernmental relations.The expediency of increasing the efficiency of the use of development budgets in ensuring endogenous economic development of territories is substantiated. Provisions have been developed to determine the peculiarities of the development of the mechanism of local budget expenditures and their impact on economic growth, which will help increase budget efficiency and optimize the expenditure part of the budgets of territorial communities.The author has improved the provisions on the formation of budget policy in the field of intergovernmental relations. It is proposed to strengthen the financial capacity of local communities by improving the quality of administration and increasing the fiscal importance of local taxes and fees. The progressive transition to the practice of establishing a real estate tax base in the form of its market value requires a systematic development of the institutional foundations of property taxation and the transformation of the powers of base administrators, respectively, and time costs. An alternative scenario for the real estate tax, which may operate in the transition period, is the use of the real estate as a base, but with differentiated rates depending on the type of real estate and the adjustment factor of the local community depending on the number of inhabitants. It is advisable to specify the indicators and criteria that are taken into account in the distribution of the subvention for the implementation of measures for the socio-economic development of individual territories.Approaches to long-term forecasting and planning of local budgets are proposed based on the relationship of budget indicators with strategic goals of socio-economic development of territories, strengthening the functional adaptability of budget regulation to economic development, and improving the efficiency of budget instruments.In the course of the research, the conceptual bases of formation of local budgets in the conditions of institutional development of a budgetary system in part of the maintenance of mutually coordinated use of tools of fiscal regulation of social and economic development of territories, strengthening of tax potential of budgets of administrative-territorial units, the mechanism of estimation of efficiency of expenses of local budgets taking into account the quality of public goods and services, taking into account the impact of budget decentralization on the dynamics of economic growth, which is aimed at reducing the transaction costs of fiscal policy and improving the economic welfare.

У дисертації комплексно досліджується церковно-релігійна та громадська діяльність митрополита Української автокефальної православної церкви в діаспорі Анатолія Дублянського (1912–1997).В історичній науці важливими залишаються дослідження з біографістики. Учені, залучаючи сучасні підходи та широкий методологічний інструментарій, повернули із забуття імена багатьох громадських, культурних та церковних діячів. До когорти духовних провідників українського народу справедливо зараховуємо митрополита УАПЦ в діаспорі Анатолія Дублянського. Увага до постаті ієрарха є надзвичайно актуальною, адже він закарбував своє ім'я в українській культурі як краєзнавець та музейний працівник, а в роки війни та в післявоєнний еміграційний період свого життя – як активний діяч УАПЦ в діаспорі: трудився парафіяльним священником, редактором офіційного видання УАПЦ в діаспорі «Рідна Церква», церковним адміністратором, а пізніше єпископом у Західній Європі. Вивчення біографічних даних митрополита Анатолія становить велику цінність для дослідження громадсько-політичного, культурного, наукового та релігійного життя як в Україні, так і за її межами, в діаспорі.Джерельна база роботи є репрезентативною, цілком достатньою для реалізації поставлених завдань і представлена передусім творчою спадщиною А. Дублянського, документальними і наративними джерелами з архівів України та США, бібліотек, періодичної преси України та української діаспори Західної Європи. Значна частина джерел, яка висвітлює діяльність митрополита Анатолія та життя української діаспори, введена до наукового обігу вперше. Наукова новизна результатів дисертації полягає в тому, що вперше доведено: упродовж 1930–1940-х рр. А. Дублянський став одним із найбільш продуктивних дослідників і популяризаторів українського історичного краєзнавства, вивчаючи пам'ятки Волині, актуалізуючи біографії видатних діячів краю; виявлено і підтверджено, що А. Дублянський ініціював збереження колекції картин князів Радзивилів з їхнього родинного замку в Олиці та передачу їх у фонди Волинського краєзнавчого музею; з'ясовано, що А. Дублянський у роки війни зв'язався із О. Косач-Кривинюк та наполіг на записі нею спогадів про Лесю Українку (були надруковані в газеті «Український голос»); охарактеризовано всі спектри краєзнавчої публіцистики А. Дублянського в міжвоєнний період та роки німецької окупації; підтверджено, що журнал «Рідна Церква», видання якого ініціював і здійснював А. Дублянський, став офіціозом УАПЦ в Західній Європі, відіграв роль інформаційної платформи православного українства у світі, слугував чинником мобілізації вірних в еміграції, став джерелом важливих відомостей про розвиток української церкви в діаспорі; доведено, що митрополит Анатолій Дублянський став духовним лідером православної української спільноти в Західній Європі упродовж 70–90-х рр. ХХ ст.; досліджено погляди митрополита Анатолія щодо інституалізації та автокефалії Української православної церкви. Також удосконалено та доповнено аргументацію чинників, що зумовили релігійну й національну ідентифікацію А. Дублянського; уточнено низку вузлових біографічних моментів із життя А. Дублянського; укладено найбільш повний на теперішній час список краєзнавчих публікацій А. Дублянського. Подальшого розвитку набули: теза, що початок церковно-релігійної діяльності А. Дублянського був пов'язаний із участю в роботі Товариства імені Петра Могили та раді при митрополитові Полікарпі Сікорському; твердження, що саме А. Дублянський наполіг на створенні українського православного церковно-релігійного журналу «Рідна Церква», який пізніше упродовж кількох десятиліть виконував роль єднальної ланки між ієрархією, духовенством та паствою. Концептуальні узагальнення, фактологічний матеріал наукової роботи можуть бути використані при підготовці узагальнювальних і довідкових праць з історії України, історії Церкви, української діаспори, краєзнавчих видань, а також заслуговують на їх включення як складової різноманітних курсів та спецкурсів у закладах освіти різного рівня. Ключові слова: митрополит Анатолій Дублянський, Українська автокефальна православна церква, діаспора, духовенство, краєзнавча спадщина, громадська діяльність, церковно-релігійне життя.^UThe dissertation is devoted to a comprehensive analysis of the church-religious and public activities of Anatoly Dublyansky (1912–1997), the Metropolitan of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church (UAOC) in the Diaspora. In the history of science, biographical research remains to be important. Researchers, using modern approaches and extensive methodological tools, have revived the names of many public, cultural and ecclesiastical figures once consigned to oblivion. Thus, the name of Metropolitan of the Ukrainian Orthodox Autocephalous Church in the Diaspora Anatoly Dublyansky could be fairly included in the cohort of spiritual leaders of the Ukrainian people. It is extremely important to pay attention to the figure of the hierarch, due the fact that he engraved his name in the Ukrainian cultural as a local historian, as well as a museum worker. During the war years and in the post-war emigration period he was an active figure in the UAOC in the diaspora: worked as a parish priest, editor of the official publication of the UAOC in the diaspora "Native Church", church administrator, and later bishop of the Ukrainian church in Western Europe. The study of the biographical data of Metropolitan Anatoly is of an immense value for the study of socio-political, cultural, scientific and religious life both in Ukraine and abroad in the diaspora.The source base of the work is representative, quite sufficient for the implementation of the tasks and is represented by various sources, especially the creative heritage of A. Dublyansky, documentary and narrative sources from the archives of Ukraine and the United States, libraries, periodicals of Ukraine and the Ukrainian diaspora in Western Europe. A significant part of the sources that cover the activities of Metropolitan Anatoly and the life of the Ukrainian diaspora was introduced into scientific circulation for the first time.The scientific significance of the results of the dissertation is that it was proved for the first time that during the 1930-1940s. A. Dublyansky became one of the most productive researchers and popularizers of Ukrainian local history, studying the monuments of Volyn, updating the biographies of prominent figures of the region; it was discovered and confirmed that A. Dublyansky initiated the preservation of the collection of paintings of the Radziwill princes from their family castle in Olyka and their transfer to the funds of the Volyn Museum of Local Lore; it was found out that A. Dublyansky contacted O. Kosach-Kryvyniuk during the war and insisted on recording her memories of Lesya Ukrainka. These memories were published in the newspaper "Ukrainian Voice"; all the aspects of A. Dublyansky's local history journalism in the interwar period and the years of German occupation have been described; it has been confirmed that the journal "Native Church" the publication of which was initiated and carried out by A. Dublyansky, became the semi-official newspaper of the UAOC in Western Europe, played the role of the information platform of Orthodox Ukrainian representatives in the world, served as a factor in the mobilization of believers in emigration, became a source of important information about the development of the Ukrainian Church in the diaspora; it has been proved that Metropolitan Anatoly Dublyansky became the spiritual leader of the Orthodox Ukrainian community in Western Europe during the 70-90s. XX century; the views of Metropolitan Anatoly regarding the institutionalization and autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church have been examined. The argumentation of the factors that determined the religious and national identification of A. Dublyansky was also improved and supplemented; a number of key biographical moments from A. Dublyansky's life have been specified; the most complete list of local history publications by A. Dublyansky has been currently concluded. The following statements received further development: the thought that the beginning of church-religious activity of A. Dublyansky was connected with the participation in the work of the Society named after Petro Mohyla and the council under Metropolitan Polikarp Sikorsky; the statement that it was A. Dublyansky who insisted on the creation of the Ukrainian Orthodox church-religious journal "Native Church" which later for several decades served as a unifying link between the hierarchy, clergy and flock. Conceptual generalizations, factual material of scientific work can be used in the preparation of generalizing and reference works on the history of Ukraine and church, local lore publications. Key words: Metropolitan Anatoly Dublyansky, Ukrainian Autocephalous Orthodox Church, diaspora, clergy, local lore heritage, public activity, church-religious activity.

У роботі комплексно досліджено роль та місце судової влади в житті правобережної спільноти України, яка сформувала в складі Речі Посполитої цілісну судову мережу. У роботі представлено судження, що місцева людність, спираючись на Литовський статут і сеймові конституції, з’ясовувала спірні питання власності, залагоджувала соціальні конфлікти та встановлювала порядок співжиття в краї, примирившись із російським пануванням.У дисертації системно висвітлено здобутки зарубіжної та вітчизняної історіографії з теми дослідження, виявлено й уведено до наукового обігу значний масив неопублікованих джерел із семи архівних установ України.Визначено, що, захопивши правобережні території, Російська імперія отримала європейську станову судову систему з судами для шляхетства. Проте Катерина ІІ заради підтримки інших суспільних прошарків створила суди для всіх категорій вільного населення згідно з «Учреждениями для управления губерний Всероссийской империи» 1775 р. Павло І заради надійнішого порозуміння верховної влади й місцевої еліти відновив окремі елементи річпосполитської судової процедури, що значно полегшувало поглинення краю й давало змогу шляхті відчувати свою значимість. Для містян було сконструйовану окрему вертикаль судової влади із залученням єврейського населення. Для контролю за судовою системою було створено губернські головні суди, Волинський надвірний суд, а також інститут фіскалів. Досліджено, що в процесі формування кадрового складу повітових судових установ верховна влада й місцеві адміністратори дали змогу шляхетській корпорації «зберегти обличчя» перед нижчими станами. Кадровий склад посадовців формувався з маєтної локальної шляхти. Під час формування кадрового складу магістратів і ратуш заможним містянам дали змогу самостійно обирати склад судових установ. Для контролю за діяльністю судових структур верховна влада задіювала не лише принцип бюрократичної ієрархії, але й вибудувала ще одну структуру з призначуваних до судів секретарів і канцелярських службовців, як правило, вихідців із безземельної шляхти. Окреме місце в тогочасній судовій владі відводилося інституції адвокатури, що дозволяло зробити більш кваліфікованою позицію позивача або відповідача.Зауважено, що ефективний і справедливий розгляд судами майнових справ був чи не найголовнішим запитом із боку всіх соціальних станів. При цьому для судових органів не відігравали вирішального значення соціальний і матеріальний стан сторін, їхнє віросповідання чи стать. Основним для них було правильне оформлення документів, а для суспільства – можливість з’ясування фінансових питань і збереження та охорона прав власності. Урегулювання поземельних відносин потребувало від верховної влади обережності, тому держава не втручалася в партикулярні справи землевласників. Основну роль у регулюванні кримінально-правових відносин відведено кримінальному департаменту й цивільному губернаторові. Верховна влада згодна була йти на поступки елітам у судовій сфері, але зберегла за собою розгляд кримінальними департаментами проступків і зловживань чиновників, посадовців.Констатовано, що завдяки поступливості й поступовості влади в судовій сфері, що проявлялося в інтегруванні окремих норм судової культури місцевої еліти до російської державної системи, вдалося забезпечити лояльність нобілітету. Якщо річпосполитська судова мережа захищала передусім інтереси шляхти, то сконструйована центром судова влада, при збереженні окремих елементів попереднього судочинства, стала диференційованою, надаючи судову підтримку як привілейованому, так і непривілейованому населенню.^UThis dissertation provides a comprehensive account of the function and place of the judiciary in the life of the Right-Bank community in Ukraine, which formed an integral judicial network within the Polish-Lithuanian Commonwealth. The research demonstrates that the local population adopted the Lithuanian Statute and the Sejm constitutions to clarify controversial property issues, resolve social conflicts, and establish the order of coexistence in the region, having reconciled with Russian control.The dissertation presents a systematic overview of domestic and international historiography on the research topic, identifies and introduces into scientific circulation a significant array of unpublished sources from seven Ukrainian archive institutions. It has been shown that by seizing the Right-Bank territories, the Russian Empire acquired a European class court system with a developed specialization of courts for the nobility. However, in need of support from other social strata, courts for all classes of the free population were established under the "Institutions for the Administration of the Provinces of the All-Russian Empire" (1775). Paul I’s accession to power promoted more reliable understanding between the supreme power and the local elite by restoring some elements of the Polish-Lithuanian Commonwealth judicial procedure (county and podkomorsky courts, the Polish language, the Third Lithuanian Statute, and the Sejm constitutions), that greatly facilitated the integration of the region. Russia’s flexible policy allowed the nobility to feel their importance. The main demand of the local nobility was the settlement of land relations inside the Right-Bank community. Therefore, Paul I restored podkomorsky courts to set up the borders of estates. The supreme power normally avoided interfering with the private owner's demarcation procedure, but showed firmness if the process involved the state with its estates or the Russian aristocracy. As part of the ongoing loyalty-strengthening strategy, Alexander I established a border court system at the request of the nobility of the Podolsk province. A separate vertical of judicial power was created for the townspeople involving the Jewish population, which guaranteed the loyalty of merchants and burghers.

У дисертації здійснено комплексне спеціальне наукове дослідження, присвячене процесуальній незалежності арбітражного керуючого в процедурах банкрутства, а також розроблено на цій основі пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Викладено доктринальні погляди на сучасний стан, розвиток та перспективи інституту процесуальної незалежності арбітражного керуючого в процедурах банкрутства в контексті національного та міжнародного законодавства. Виносяться на розгляд нові положення, які можуть слугувати для подальшого розвитку та вдосконалення науки господарського права і процесу.Дослідження теоретико-методологічних основ процесуальної незалежності арбітражного керуючого дозволяє стверджувати, що на сьогодні комплексний системний аналіз питань незалежності арбітражного керуючого не проводився. Науковці переважно досліджували проблеми застосування процедур неспроможності та банкрутства, питання особливостей правового статусу арбітражного керуючого, контролю за професійною діяльністю. Відповідно, існує нагальна потреба у розв’язанні ряду теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із з’ясуванням: 1) природи процесуальної незалежності арбітражного керуючого; 2) становлення та історичного розвитку інституту процесуальної незалежності арбітражного керуючого; 3) процесуальної незалежності розпорядника майна; 4) процесуальної незалежності керуючого санацією; 5) процесуальної незалежності ліквідатора; 6) питання щодо саморегулювання професійної діяльності арбітражних керуючих; 7) питань контролю за діяльністю арбітражних керуючих. Надано авторське визначення поняття «процесуальна незалежність арбітражного керуючого», під яким розуміється забезпечена фінансовою та професійною незалежністю здатність арбітражного керуючого самостійно виконувати свої процесуальні обов’язки у процедурах банкрутства в інтересах кредиторів і боржника в умовах судового контролю та підзвітності представницьким органам кредиторів.У дисертації представлено авторське визначення видів незалежності арбітражного керуючого, зокрема: 1) процесуальна (реалізується особливими процесуальними механізмами призначення, виконання та припинення повноважень арбітражних керуючих у судових процедурах банкрутства); 2) фінансова (реалізується через прозорість, достатність та гарантії оплати основної, додаткової винагороди за виконання ним відповідних обов’язків, відшкодування його витрат на реалізацію своїх повноважень); 3) професійна (забезпечується через нормативне регулювання отримання права на здійснення професії арбітражного керуючого, контролю за дотриманням законності у діяльності арбітражного керуючого, саморегулювання професійної діяльності арбітражних керуючих).Автором запропоновано періодизацію історичного розвитку законодавства та наукової думки з питань незалежності арбітражного керуючого, яку умовно поділено на чотири періоди: 1) VI–IX стст. – зародження конкурсного процесу на території Європи. Впровадження професії магістрів і піклувальників майна боржників для управління та нагляду за конкурсною масою; 2) XIII–ХVII стст. – процедури банкрутства відбувались у чітко встановленій формі та визначеному порядку, поява професії професійних адміністраторів – у конкурсному процесі, які здійснювали довірче управління майном боржників; 3) ХVII–ХІХ стст. – створення інституту кураторів та конкурсних управляючих, які представляли інтереси як кредиторів, так і боржника, врівноважуючи їх, були посадовими особами, органами держави і діяли за дорученням суду; 4) ХХІ ст. – створення в Україні оновленої моделі конкурсних керуючих – інституту арбітражних керуючих, які виконують функції антикризового менеджера та виконують розпорядчі функції щодо управління боржником у процедурах банкрутства. Зазначена модель конкурсного управління передбачає процесуальну незалежність арбітражних керуючих для дотримання балансу між інтересами кредиторів та боржників. У дисертаційній роботі також запропоновано законодавчо унормувати розподіл обов’язків розпорядника майна та керівника боржника під час проведення інвентаризації та організації збереження майна боржника. Такі обов’язки мають покладатися на розпорядника майна тільки в комплексі з відповідним зобов’язанням керівника боржника або у разі покладання на розпорядника майна обов’язків керівника боржника.У роботі також запропоновано окремі зміни концептуальних засад у процедурах санації та ліквідації в частині наділення арбітражного керуючого особливим правовим статусом, що поєднує у собі обов’язки як керівника боржника, так і повноваження спеціального учасника справи про банкрутство, покликаного забезпечити задоволення вимог кредиторів. Це дозволить знизити можливості тиску на арбітражного керуючого через правоохоронні органи, зменшить правову вразливість та посилить ефективність судового контролю у межах справ про банкрутство.^UThe dissertation is a comprehensive special scientific reseach devoted to the procedural independence of the insolvency officer in bankruptcy proceedings, and proposals for improving legislation are developed on this basis. The author presents the doctrinal views on the current state, development and prospects of the institution of procedural independence of the insolvency officer in bankruptcy proceedings in the context of national and international legislation. The author proposes new provisions which may serve to further develop and improve the science of commercial law and procedure.The learn of the theoretical and methodological foundations of the procedural independence of the bankruptcy trustee suggests that to date, no comprehensive systematic analysis of the issues of independence of the Bankruptcy trustee has been conducted. Scientists have mainly studied the problems of applying insolvency and bankruptcy procedures, the peculiarities of the legal status of the insolvency receiver, and control over professional activities. Accordingly there is an urgent need to address a number of theoretical and practical issues related to clarifying: 1) the nature of the procedural independence of the bankruptcy trustee; 2) the establishment and historical development of the institution of procedural independence of the Bankruptcy trustee; 3) the procedural independence of the property manager; 4) the procedural independence of the rehabilitation manager; 5) the procedural independence of the liquidator; 6) issues of self-regulation of the professional activities of Bankruptcy trustees; 7) issues of control over the activities of вankruptcy trustees.The author's definition of the concept of «procedural independence of an insolvency officer» is provided, which means the ability of an insolvency officer to independently perform his procedural duties in bankruptcy proceedings in the interests of creditors and the debtor under conditions of judicial control and accountability to the representative bodies of creditors.The dissertation presents the author's definition of the types of independence of the insolvency receiver, in particular: 1) procedural (implemented by special procedural mechanisms for appointment, performance and termination of powers of insolvency receivers in bankruptcy proceedings); 2) financial (implemented through transparency, sufficiency and guarantees of payment of the basic and additional remuneration for the performance of their respective duties, reimbursement of their expenses for the exercise of their powers); 3) professional (ensured through regulatory regulation of obtaining the right to exercise the profession of insolvency receiver, control over compliance with the law in the activities of insolvency receivers).The author proposes the own periodization of the historical development of legislation and scientific thought on the independence of the insolvency receiver, which is conditionally divided into four periods: 1) VI–IX centuries – the emergence of the competitive process in Europe. The introduction of the profession of masters and trustees of debtors' property to manage and supervise the bankruptcy estate; 2) XIII–XVII centuries – bankruptcy procedures were carried out in a clearly established form and in a certain manner, the emergence of the profession of professional administrators in the bankruptcy process, who carried out trust management of debtors' property; 3) XVII–XIX centuries – creation of the institute of curators and bankruptcy trustees who represented the interests of both creditors and the debtor, balancing them, were officials, state bodies and acted on behalf of the court; 4) XXI century – creation in Ukraine of an updated model of bankruptcy trustees - the institute of arbitration trustees who perform the functions of an anti-crisis manager and perform administrative functions to manage the debtor in bankruptcy proceedings. This model of insolvency management provides for the procedural independence of insolvency receivers to maintain a balance between the interests of creditors and debtors.The thesis also proposes to regulate by law the division of responsibilities of the property manager and the debtor's director when conducting an inventory and organizing the preservation of the debtor's property. Such duties should be imposed on the property manager only in conjunction with the corresponding obligation of the debtor's director or in the case of imposing on the property manager the duties of the debtor's director.

У дисертації «Формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у вищих педагогічних закладах КНР», базуючись на аналізі сучасних міждисциплінарних наукових розробок, обґрунтовуються теоретичні засади підготовки майбутніх вчителів-хореографів. Охарактеризовано систему формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у вищих педагогічних закладах КНР; узагальнено досвід удосконалення педагогічного інструментарію як передумови оновлення системи формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у сучасних умовах; визначено напрями взаємозбагачення досвіду формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у вищих педагогічних закладах України та КНР. Зокрема висвітлено та обґрунтовано зміст таких ключових для дослідження понять, як «хореографія», «професійна компетентність», «танець», «хореографічно-педагогічна освіта», «професійна компетентність вчителя-хореографа». Наголошено на необхідності оновлення змісту професійної діяльності вчителя-хореографа у різноманітних його проявах та соціальних ролях таких, як виконавець танцю, режисер-постановник, керівник творчого колективу, організатор перфомансу, тренер, адміністратор, дослідник-мистецтвознавець, викладач-вихователь, лідер тощо. Доведено, що відповідними функціями вчителя-хореографа мають бути складові його професійної компетентності. О б ґ р у н т о в а н о , щ о х о р е о г р а ф і ч н а о с в і т а є о б ’ є к т о м міждисциплінарного наукового пошуку на перетині різних наукових напрямів та галузей знань: філософії, культурології, педагогіки, мистецтвознавства, хорології, хореографії, фізичної підготовки, виконавського, сценічного та театрального мистецтва, спорту, здоров’язбереження тощо. Інтегральний характер та комплексна сутність хореографії зумовлюють багатозначність її визначення як соціокультурного феномена та об’єкта освітнього процесу. Міждисциплінарний підхід та різні парадигмальні підходи до хореографічної освіти зумовлюють розширення традиційних для дослідження цього феномена понять, визначають переосмислення її характеристик у численних авторських тлумаченнях в українській та зарубіжній науці. В роботі визначено соціокультурний, комунікаційний, естетичний, педагогічний, лідерський ресурси феномена танцю та хореографії. В роботі охарактеризовано систему формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у вищих педагогічних закладах КНР в історичній ретроспективі та сучасний її стан. Доведено та нормативно підтверджено, що в системі освіти КНР існує гостра необхідність формування професійно орієнтованого естетичного смаку майбутніх вчителів-хореографів, адже естетичний розвиток особистості є однією з обов’язкових складових мети освіти КНР у цілому. Проаналізовано законодавство про освіту КНР, охарактеризовано права та обов’язки вчителів, висвітлено структуру освіти КНР, систему визнання кваліфікації, зміни в системі освіти останніх років. Окремо висвітлено аспекти реформи децентралізації освіти та її вплив на управління місцевою початковою, середньою та вищою освітою, підбір та визнання кваліфікації вчителів-хореографів, формування робочих місць для них. З’ясовано, що базис танцювального мистецтва та його викладання в Китаї містить низку традиційних для різних верств населення в історикокультурному розвитку характеристик, а саме: мистецтво китайської опери як символіко-ритмічної системи передачі інформації, придворні танці, народні танці, елементи бойових мистецтв, ідеї китайської філософії та трьох класичних для Китаю релігій. Вчитель-хореограф має не тільки опанувати ці напрями з точки зору танцювального та виконавського мистецтва, але і володіти соціокультурним підґрунтям для того, щоб повною мірою реалізовувати комунікаційний та патріотичний ресурс танцю. Узагальнено досвід та розглянуто різноманітні можливості для вдосконалення педагогічного інструментарію оновлення системи формування професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів у сучасних освітніх умовах. Одним із напрямів такого вдосконалення є активне застосування ресурсу інноваційності та творчого підходу, який закладений в естетичній складовій професійної компетентності майбутніх вчителівхореографів. Обґрунтовано, що естетичне виховання є одним із найскладніших для формування компонентів інтегрованої хореографічної освіти, оскільки воно одночасно пов’язано з інтелектуальним, емоційним та поведінковим розвитком. Поєднання інноваційності та фундаментальності у змісті естетичної компоненти професійної компетентності майбутніх вчителів-хореографів дозволяє говорити про значний її ресурс у формуванні у студента інноваційного мислення.^UThesis “Forming of future teachers-choreographers` professional competence in the institutions of higher pedagogical education of the PR China”, is based on the analysis of modern interdisciplinary scientific studies as well as on theoretical ambush training of future teachers-choreographers. The system of forming of future choreography teachers` professional competence in the institutions of higher pedagogical education of the People's Republic of PR China is characterized; the improvement of pedagogical tools as a way of rethinking the system for shaping the professional competence of future teachers-choreographers in today's minds was specified; awarded directly to the mutual enrichment of the professional competence of future teachers-choreographers in the highest pedagogical foundations of Ukraine and the People's Republic of China. In particular, the content of such concepts as "choreography", "professional competence", "dance", "choreographic-pedagogical education", "professional competence of a teacher-choreographer" is highlighted and substantiated. The need to update the content of the professional activity of a choreographer teacher in its various manifestations and social roles, such as a dance performer, stage director, head of a creative team, performance organizer, coach, administrator, researcherart critic, educator, leader, etc., is emphasized. It has been proven that the appropriate functions of a teacher-choreographer should be components of his professional competence. It is substantiated that choreographic education is an object of interdisciplinary scientific research at the intersection of various scientific directions and fields of knowledge: philosophy, cultural studies, pedagogy, art history, chorology, choreography, physical training, performance, stage and theater arts, sports, health care, etc. The integral character and complex essence of choreography determine the ambiguity of its definition as a socio-cultural phenomenon and an object of the educational process. An interdisciplinary approach and different paradigmatic approaches to choreographic education lead to the expansion of traditional concepts for the study of this phenomenon, determine the reinterpretation of its characteristics in numerous author's interpretations in Ukrainian and foreign science. The thesis defines socio-cultural, communication, aesthetic, pedagogical, leadership resources of the phenomenon of dance and choreography. The thesis describes the system of professional competence formation of future choreographer teachers in higher pedagogical institutions of the People's Republic of China in historical retrospect and its current state. It has been proven and normatively confirmed that in the education system of the People's Republic of China there is an urgent need to form a professionally oriented aesthetic taste of future choreographer teachers, because the aesthetic development of the personality is one of the mandatory components of the goal of education in the People's Republic of China as a whole. The legislation on the education of the People's Republic of China is analyzed, the rights and duties of teachers are characterized, the structure of the education of the People's Republic of China, the system of recognition of qualifications, changes in the education system in recent years are highlighted. Aspects of the reform of decentralization of education and its impact on the management of local primary, secondary and higher education, the selection and recognition of the qualifications of choreographer teachers, and the creation of jobs for them are separately covered.. It was found that the basis of dance art and its teaching in China contains a number of characteristics traditional for different strata of the population in the historical and cultural development, namely: the art of Chinese opera as a symbolic and rhythmic system of information transmission, court dances, folk dances, elements of martial arts , ideas of Chinese philosophy and three classical religions. A teacher-choreographer must not only master these directions from the point of view of dance and performance art, but also possess the socio-cultural background in order to fully realize the communicative and patriotic resource of dance. The research summarizes the experience and considers various possibilities for improving the pedagogical toolkit of updating the system of professional competence formation of future teachers-choreographers in modern educational conditions. One of the directions of such improvement is the active use of the resource of innovativeness and creative approach, which is embedded in the aesthetic component of the professional competence of future choreographer teachers. It is substantiated that aesthetic education is one of the most difficult components for the formation of integrated choreographic education, as it is simultaneously connected with intellectual, emotional and behavioral development.