Всебічно проаналізовано чинники суспільних аномальних явищ, що обумовили їх існування на кожному з трьох виділених періодів: голоду 1921 - 1923 рр. і неврожаю 1924 р., стабільних стосовно економіки 1925 - 1926 рр. та в останньому періоді непу 1926 - 1928 рр. Відтворено динаміку розповсюдження аномальних явищ у суспільстві, яка свідчить про відповідний рівень ефективності державної політики щодо їх запобігання та ліквідації. На прикладі діяльності Дніпропетровської окружної, районних, партійних організацій, місцевих органів влади та уряду республіки, у хронологічних межах 1926 - 1928 рр. досліджено пріоритети соціальної політики, спрямованої на подолання суспільних аномальних явищ. На підставі аналізу ефективності організаційно-правової системи щодо боротьби з соціальними аномаліями, втіленої властями упродовж періоду непу, виявлено подальшу тенденцію змін бездоглядності, жебракування, бродяжництва, проституції та алкоголізму. Узагальнено позитивний та негативний досвід боротьби з цими явищами на півдні республіки.

  Скачати повний текст

Виконано ретроспективний аналіз розвитку медичних систем в Україні та Харківській області. З 1994 р. спостережено депопуляцію суспільства, зумовлену перевищенням смертності від різних хвороб, зокрема соціально значущих (туберкульозу, СНІДу, наркоманії, алкоголізму), над народжуваністю. Сучасні медичні системи не забезпечують повного задоволення потреби населення у медичних послугах і допомозі. Рокрито суть понять "медична система", "особлива медико-географічна територія". Розроблено комплексний індикатор медичного обслуговування, який розраховується за складовими, кадрове та матеріальне забезпечення, ефективність фукціонування медичних систем, захворюваність і ступінь відтворення населення. За кожною складовою комплексного індикатора виконано групування та ранжування (з обчислення рейтингу) районних медичних систем Харківщини, побудовано математичні моделі. Розроблено відкриту класифікацію медичних систем за трьома критеріями, а саме: середнім індексом розвитку, комплексним критерієм медичного обслуговування, ієрархічними рівнем. Виконано медико-географічне райнування регіону, виділено 6 медико-географічних районів і 3 особливі медико-географічні території, наведено їх комплексну характеристику, для кожного району розроблено рекомендації стосовно вдосконалення просторової організації медичних систем. Обгрунтовано загальні рекомендації щодо реформування медичної системи Харківщини.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано зниження токсичності парацетамолу (ПА) шляхом впливу на його біотрансформацію. Показано, що експериментальна композиція "Метавіт", до складу якої входить метіонін, а також ряд вітамінів і Zn у вигляді мікроелемента, введена щурам і мишам внутрішньошлунково спільно з токсичними дозами ПА, комбінації останнього з етанолом і на фоні алкоголізму здатна знижувати загальну гостру токсичність, а також гепатотоксичну дію анальгетика завдяки корекції механізмів його метаболізму в печінці, що перевищує ефективність метіоніну. Зменшення токсичної дії анальгетика відбувається завдяки зниженню залежного від цитохрому Р-450 2Е1 утворення реактивних метаболітів ПА, активації процесів кон'югації з глутатіоном, зменшенню інтенсивності вільнорадикального окиснення в печінці та нормалізації мітохондріального дихання.

  Скачати повний текст

Визначено причини й умови розповсюдження пияцтва й алкоголізму за сучасних умов, обгрунтовано їх класифікацію. Встановлено наслідки впливу алкоголізації на здоров'я особи, а також на соціально-економічний розвиток українського суспільства. Обгрунтовано модель основних напрямів впливу пияцтва й алкоголізму на активізацію протиправної поведінки, яка базується на найсуттєвіших характеристиках можливих взаємозв'язків між уживанням алкогольних напоїв і вчиненням адміністративних проступків. Проведено дослідження адміністративно-правових норм у сфері протидії алкоголізації українського суспільства. Проаналізовано систему державних органів і громадських організацій, які ведуть боротьбу з пияцтвом й алкоголізмом, визначено напрями вдосконалення їх діяльності у даній сфері.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клініко-експериментальне вивчення структурних основ альтернативних і компенсаторно-пристосувальних процесів в гемо-лімфомікроциркуляторному руслі та стромі міокарда за умов хронічної алкогольної інтоксикації. Здійснено теоретичне узагальнення структурних змін міокарда у разі експериментальної алкоголізації напоями різної міцності та якості на органному, тканинному, клітинному й ультраструктурному рівнях. Установлено, що хронічна алкогольна інтоксикація спричиняє зміни міокарда на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено необоротні та прогресуючі зміни на рівні мікроциркуляторного русла та у стромі серця. Пошкодження серця у разі алкогольної кардіоміопатії пов'язане з деструктивними змінами кардіоміоцитів і пошкодженнями його гістогематичного бар'єру. З'ясовано, що тривала динамічна та резорбтивна недостатність лімфатичного русла серця спричиняють хронічний набряк строми, який призводить до розвитку прогресуючого дифузного фіброзу строми. Застій лімфи, який є склерогенним і пошкоджуючим паренхіму агентом, ускладнює та посилює перебіг патологічних процесів в ураженому алкоголем серці та призводить до декоменсації серцевої діяльності. Проведено морфологічний аналіз стану м'язового та стромального компонентів серця після експериментального відтворення хронічної алкоголізації напоями різної міцності та якості та установлено взаємозалежність між рівнем вираженості морфологічних змін і етапами експериментального алкоголізму як прогредієнтного процесу.

  Скачати повний текст

Базуючись на клініко-генетичних підставах запропоновано підхід роздільного дослідження клінічних особливостей та частоти суспільно небезпечних дій у хворих на шизофренію в поєднанні з психічними і поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю, а також з урахуванням генотипових особливостей. Установлено підвищення частоти алкогольного делірію в стані відміни у хворих на шизофренію у сполученні з алкоголізмом у порівнянні з хворими на алкоголізм. Виявлено найбільш сприятливий перебіг шизофренії у хворих з алкогольним делірієм у стані відміни в анамнезі, що виражається у більш пізній маніфестації, переважанні параноїдної форми, ремітуючого перебігу та підвищенні частоти онейроїдних станів. Установлено, що перебіг шизофренії у поєднанні з синдромом алкогольної залежності характеризується більш раннім початком, підвищенням частоти безперервного перебігу та простою формою. Виявлено кращі показники сімейного стану та рівня освіти у хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, у порівнянні з хворими на шизофренію у поєднанні з синдромом алкогольної залежності. Показано, що суспільно небезпечні дії у хворих на шизофренію, коморбідну з синдромом алкогольної залежності, виявляються частіше, ніж у хворих, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій. Виявлено генотипні особливості, які характеризуються епілептичною схильністю, ліворукістю, чоловічою статтю, і такий екзогенний фактор, як перенесена черепно-мозкова травма, які частіше виявляються у випадку шизофренії у хворих з синдромом алкогольної залежності. У хворих на шизофренію, які перенесли в стані відміни алкогольний делірій, а також у таких хворих, які здійснювали суспільно небезпечні дії. Установлено, що вони обумовлюють несприятливий перебіг шизофренічного процесу та підвищення частоти суспільно небезпечних дій у цих хворих. На підставі виявлення фенотипних ознак, характерних для полігенних захворювань, установлено, що алкогольний делірій у стані відміни має полігенну природу та проявляється у тих хворих, які мають до нього спадкову схильність.

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено комплексне наукове завдання, що полягає у визначенні кримінально-правової характеристики елементів і ознак складу злочину, передбаченого ст. 394 КК України, та з'ясуванні соціальної необумовленості встановлення кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу. Зокрема, за результатами проведеного дослідження кримінальної відповідальності за втечу зі спеціалізованого лікувального закладу доведено доцільність декриміналізації ст. 394 КК України.Встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу з місця заслання або з лікувально-трудового чи виховно-трудового профілакторію, а так само по дорозі в заслання або профілакторій, вперше знайшла своє відображення у КК УРСР 1960 року тільки після внесення змін від 16 листопада 1982 року – було передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до одного року в основному до злісних п'яниць (осіб, які хворіли на алкоголізм), з метою забезпечення їх примусового лікування і трудового перевиховання;Проведено дослідження зарубіжного досвіду правового регулювання відповідальності за втечу із спеціалізованого лікувального закладу, в результаті чого встановлено, що кримінальна відповідальність за втечу із спеціалізованого лікувального закладу не характерна навіть для країн пострадянського простору; Удосконалено положення доктрини кримінального права щодо доцільності виключення з кримінального закону рудиментів радянської правової спадщини – існування ст. 394 КК України свідчить швидше про данину радянським традиціям кримінально-правового творення, оскільки поміщення в заклад з надання психіатричної допомоги було способом боротьби з інакомисленням та намаганням забезпечити «боротьбу з алкоголізмом» наприкінці існування радянської Союзу. Дістало подальшого розвитку положення щодо надмірності кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері правосуддя як родового об'єкта кримінальних правопорушень проти правосуддя, оскільки безпосереднім об'єктом ст. 394 КК України є суспільні відносини у сфері забезпечення нормальної діяльності спеціалізованих лікувальних закладів.^UThe dissertation improves the theoretical provisions of criminal law in terms of criminal law characteristics of banditry and on this basis developed proposals to the Criminal Code of Ukraine.In the dissertation the complex scientific task consisting in definition of the criminal-legal characteristic of elements and signs of structure of the crime provided by Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, and clarifying the social unconditionality of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution.In particular, according to the results of the study of criminal liability for fleeing from a specialized medical institution, the expediency of decriminalization of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine.It is established that criminal liability for fleeing from a place of exile or from medical-labor or educational-labor prophylaxis, as well as on the way to exile or prophylactics, was first reflected in the Criminal Code of the USSR in 1960 only after amendments of November 16, 1982 - punishment was provided in the form of imprisonment for up to one year, mainly for malicious drunkards (persons suffering from alcoholism), in order to ensure their compulsory treatment and re-education;A study of foreign experience in the legal regulation of liability for fleeing from a specialized medical institution, as a result of which it was found that criminal liability for fleeing from a specialized medical institution is not typical even for post-Soviet countries;The provision of the doctrine of criminal law on the expediency of excluding from the criminal law the rudiments of the Soviet legal heritage - the existence of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine testifies rather to a tribute to the Soviet traditions of criminal law, as placement in a psychiatric institution was a way to combat dissent and try to ensure the "fight against alcoholism" at the end of the Soviet Union.The provision on the redundancy of criminal law protection of public relations in the field of justice as a generic object of criminal offenses against justice was further developed, as the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine is public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of objective and subjective signs of escape from a specialized medical institution, we can say that the direct object of Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine, there are public relations in the field of ensuring the normal operation of specialized medical institutions.The study of the objective side of the escape from a specialized medical facility allowed us to conclude that the criminal offense provided for in Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine can be committed only in the form of action, and consists in fleeing from a specialized medical institution, or on the way to it.A criminal offense is considered to be over from the moment when a person, without a permit, has left a specialized medical institution or fled on the way to it, as a result of which he has the opportunity to dispose of himself freely. Escape from a specialized medical institution is an ongoing crime and lasts until a person is detained or returned voluntarily.The subject of escape from a specialized medical institution is a physically sane or limitedly sane person in respect of whom the court has decided to apply coercive measures of a medical nature (only with placement in a specialized medical institution), who at the time of the crime reached 16 years age.Escape from a specialized medical institution is a criminal offense that is committed only with direct intent, because the person committing the escape must be aware of the socially dangerous nature of their actions, anticipate socially dangerous consequences and want them to occur. The purpose of escaping from a specialized medical institution, or on the way to it, is to freely dispose of oneself at one's own discretion. However, the "purpose" for the qualification of escape from a specialized medical institution does not matter, because it is not provided by the legislator in the disposition of the criminal law, as a mandatory feature of a criminal offense.The directions of improvement of criminal-legal protection of justice are outlined, namely it is offered:- Art. 394 of the Criminal Code of Ukraine "Escape from a specialized medical institution" to exclude.

З використанням системного підходу розроблено типологію сім'ї та класифікацію варіантів і форм порушення сексуального здоров'я у разі алкоголізму в жінок. Виявлено емоційні та поведінкові розлади у дітей, особистісні відмінності хворих і членів їх сімей. Визначено закономірності формування та функціонування сім'ї за цієї патології у жінок, взаємозв'язки між порушенням сімейних функцій, формами подружньої дезадаптації, виникненням та перебігом алкоголізму. Розроблено систему сімейної психотерапії та психокорекції сексуальної дезадаптації подружжів.

  Скачати повний текст

Пероральне введення контрольній групі (1) 1,4 г/кг медихроналу підвищує частоту самостимулювань гіпоталамусу, змінює електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У щурів з 14-ти денною алкоголізацією (2) медихронал знижує частоту самостимулювань, синхронізує тета- і альфа-, пригнічує судомну активність, відновлює співвідношення симпатичної та парасимпатичної регуляцій гемодинаміки. У 87% щурів виявлено "відмову" від приймання етанолу. У 75% щурів з 6-ти місячною алкоголізацією (3) медихронал більш ніж у 2,5 рази підвищує частоту самостимулювання, перебудовує електрогенез мозку у бік швидких ритмів. У 25% щурів знижує частоту даної реакції з пригніченням судомної активності та наявністю альфа-ритму. У 50% щурів визначено "відмову" від етанолу, у 50% - амбівалентне відношення. Виявлено кардіотропний ефект медихроналу. Пригнічення алкогольної мотивації медихроналом опосередковується через мозкову систему позитивного підкріплення.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні теоретичні підходи щодо дослідження проблеми дезадаптації, розкрито сутність даного поняття. Встановлено зв'язок глибинних детермінант дезадаптації з едіповим періодом розвитку психіки суб'єкта. Розкрито психофізіологічні особливості феномену дезадаптації, пов'язані зі станом динамічної невідповідності між живим організмом і зовнішнім середовищем, змінами форм поведінки, розвитком патологічних процесів у психіці суб'єкта. Встановлено взаємозв'язок дезадаптації особи з когітивним дисонансом, порушення якого проявляється у відчуттях дисгармонії, внутрішнього дискомфорту, неможливості адаптуватися до актуальної ситуації. Доведено, що дезадаптація особи проявляється у парадоксальних формах адапції - девіантній, кримінальній поведінці, алкоголізмі, наркоманії, комп'ютерній залежності, азартних іграх, участі у неформальних субкультурах, що не усвідомлюється суб'єктом. Досліджено взаємозв'язок дезадаптації з принципами реальності та задоволення. Розкрито роль інфантильних тенденцій психіки у виникненні психологічної дезадаптації, виявлено її взаємозв'язок з травматичними переживаннями дитинства. Обгрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції детермінант дезадаптації особи, експериментально доведено ефективність використання методу АСПН, спрямованого на нівелювання деструктивних тенденцій, наведено рекомедації щодо його впровадження у систему підготовки майбутніх психологів-практиків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено механізм катарактогенезу та виявлено зниження у 2,8 разів активності глутатіон-S-трансферази (GST) у плазмі крові як показник дезінтоксикаційної функції печінки. За результатами експерименту мав місце розвиток катаракти під впливом 0,2 % розчину 3-амінотриазола та світла високої інтенсивності за умов порушеної дезінтоксикаційної функції печінки на 30-му тижні дослідження, що становив 91 % випадків поряд зі зниженням активності GST у плазмі крові до 10,3 нкат/мг білка та до 13,4 нкат/мг білка у кришталику. Установлено фактори ризику та особливості появи вікової катаракти залежно від соматичного стану осіб, рівня активності GST у плазмі крові, наявності катаракти у сімейному анамнезі та статі пацієнта. Виявлено, що у хворих на хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту та гепатобіліарної системи, що супроводжуються зниженням активності GST у плазмі крові менше 19 нкат/мг білка, ризик появи катаракти збільшується у 12 разів, а без зниження показника активності цього ферменту - лише у 2 рази. Запропоновано новий спосіб індивідуального прогнозування імовірності виникнення катаракти залежно від наявності та поєднання встановлених факторів ризику. У переважної більшості хворих (75 %) на хронічний алкоголізм II ступеня з порушеною дезінтоксикаційною функцією печінки та зниженою активністю GST у плазмі крові до 15 нкат/мг білка спостерігалось значне прогресування катаракти.

  Скачати повний текст

З позицій системного міждисциплінарного підходу висунуто ідею вивчення алкоголізму як наркологічної проблеми в межах сімейної медицини. Виявлено механізми розвитку і розроблено класифікацію концептуально значущих варіантів сексуальної дисгармонії, патогномонічних типовим ситуаціям алкогольної залежності у чоловіка, дружини чи обох із подружжя. Запропоновано концепцію виникнення при алкоголізмі патологічної сім'ї. Визначено диференційно-діагностичні критерії виявлених варіантів сексуальної дисгармонії і розроблено систему їх психотерапевтичної корекції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено групу ризику та структуру черепно-мозкової травми (ЧМТ), що виникла внаслідок епілептичного нападу. Встановлено, що групу ризику у виникненні ЧМТ склали хворі з генералізованими судомними нападами, хронічним алкоголізмом та вперше діагностованою епілепсією. В структурі ЧМТ, внаслідок епілептичних нападів, переважали струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня та субдуральна гематома. Висвітлено особливості клінічної картини, неврологічного статусу та додаткових методів дослідження у цієї категорії хворих. Обгрунтовано ефективність використання леветирацетаму у хворих із вперше діагностованою епілепсією у вигляді монотерапії та в комплексному лікуванні хворих із ЧМТ, під час чого спостерігалась добра реакція організму на препарат, зниження підвищеної судомної активності на електроенцефалографію, зменшення порушень в емоційно-психічній сфері.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню методів синтезу та властивостей похідних beta, beta-диметилакрилової кислоти. Вивчено фізико-хімічні характеристики та підтверджено будову 18-ти синтезованих нових сполук-ефірів beta, beta-диметилакрилової кислоти. Вдосконалено методи синтезу вихідних речовин- beta-метил- beta-бутиролактону і beta, beta-диметилакрилової кислоти в результаті чого підвищено вихід лактону з 75% до 92%, а кислоти з 72% до 94%. Вивчено вплив будови і природи спиртів та розчинників на швидкість реакції алкоголізму хлорангідриду beta, beta-диметилакрилової кислоти одноатомними спиртами. Встановлено механізм цієї реакції. Досліджено вплив різних факторів на кінетику реакції етерифікації beta, beta-диметилакрилової кислоти гліколями у нерівноважних умовах з азеотропною відгонкою води та запропоновано постадійний механізм цієї реакції. Досліджено полімеризаційну здатність похідних beta, beta-диметилакрилової кислоти і визначено можливості їх практичного застосування.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню питань, які сприяють підвищенню ефективності управлінської діяльності, стосовно прийняття правильних, обгрунтованих рішень органами державного управління з профілактики порушень дисципліни. На теоретичному та емпіричному матеріалах, а також даних статистики розглянуті проблеми організованої і рецидивної злочинності, її профілактики. Досліджені: особистість злочинця, вплив на неї алкоголізму і наркотизму, аналізуються основні напрямки профілактики злочинів, пов'язаних з наркотизмом.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретико-емпіричному дослідженню психологічних чинників делінквентної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України, зокрема військовослужбовців Національної гвардії України.В умовах залучення частин та підрозділів Національної гвардії України до відсічі збройної агресії російської федерації проблема делінквентної поведінки стоїть дуже гостро, військовослужбовці регулярно вчиняють низку правопорушень, зокрема: пияцтво, злочини, пов’язані із вживанням та незаконним обігом наркотичних речовин, самовільне залишення місця несення служби, необережне поводження зі зброєю, боєприпасами, яке призвело до загибелі людей тощо. Зазначені негативні явища зустрічаються не тільки в підрозділах, що знаходяться у безпосередньому зіткненні з противником, але й у навчальних центрах та місцях постійної дислокації військових частин. Аналіз статистики злочинів, надзвичайних подій та дисциплінарних проступків військовослужбовців НГУ з 2014 року вказує на важливість питання своєчасного виявлення, діагностики та попередження проявів делінквентної поведінки військовослужбовців НГУ.Характеризуючи дії особистості, що відхиляються від встановлених у певному суспільстві й в певний час законів, що загрожують благополуччю інших людей або соціальному порядку і є кримінально караними в найтяжчих своїх проявах, використовується поняття «делінквентність». Проблема делінквентної поведінки активно вивчається спеціалістами у суміжних науках: кримінальному праві, кримінології, юридичній психології, судовій психіатрії тощо. На сьогоднішній день, незважаючи на значну кількість досліджень причин та передумов делінквентної поведінки правоохоронців, у Національній гвардії України, не сформовано єдиної концепції виявлення під час професійно-психологічного відбору та запобігання відхилень у поведінці військовослужбовців в системі психологічної роботи. Наявні на сьогодні підходи до мінімізації цих явищ не враховують усіх особливостей їхнього розвитку в бойовій обстановці, унеможливлюють проведення ефективної профілактичної роботи та супроводу службово-бойової діяльності військовослужбовців Національної гвардії України.Аналіз сучасних наукових досліджень показав, що делінквентність вивчається в основному в руслі теорій девіантної поведінки особистості. Надвелика кількість публікацій з цього напряму дозволяє дослідникам оперувати метааналітичними даними, згідно яких є широкий спектр зв’язків девіантності з численними негативними наслідками, як-то алкоголізм, вживання психоактивних речовин, труднощі міжособистісної і професійної адаптації, знижена здатність до саморегуляції поведінки, схильність до аутоагресивної поведінки, психологічний дистрес тощо. На даний час існує низка груп теорій девіантної поведінки, які систематизовані в дисертації: позитивістські (теорії соціального навчання, аномії, самоконтролю, стримування, диференціальної асоціації), конструктивістські (теорії маркування, символічного інтеракціонізму, феноменологічні, соціальних конфліктів), інтегративні. Воднораз констатовано, що натепер відсутній єдиний методологічний підхід, який би охоплював основні теорії девіантності з психологічної та соціологічної (включаючи кримінологічну) точки зору.Теоретичний аналіз проблеми делінквентної поведінки показав, що вона розглядається як антисуспільна протиправна поведінка індивіда, втілена у діях чи бездіяльності, спрямована на нанесення шкоди окремим громадянам чи суспільству в цілому (в континуумі від асоціальної поведінки до власне кримінальної, антисоціальної поведінки). Узагальнення теорій делінквентної поведінки дозволило констатувати, що вона є продуктом складних взаємодій між різними психосоціальними змінними: система особистості (що включає цінності, очікування, переконання, мораль та ставлення до самого себе та суспільства), мікросоціальна система (оцінка ставлення кола спілкування до забороненої поведінки), поведінкова система (включає соціально прийнятну та неприйнятну поведінку). Визначено, що проблема делінквентної поведінки персоналу сектору безпеки і оборони України охоплює широкий спектр специфічних поведінкових відхилень, що проявляється у вчиненні протиправних дій як у межах професійної діяльності, так і поза ними. Під час війни спостерігається зростання випадків делінквентної поведінки військовослужбовців, це об’єктивно обумовлено ускладненням діяльності всіх учасників військової системи та одночасним розширенням меж свободи (автономії) і особистої відповідальності військовослужбовців при виконанні ними службових (бойових) завдань.^UThe dissertation is devoted to the theoretical-empirical study of psychological factors of delinquent behavior of personnel of the security and defense sector of Ukraine, in particular, military personnel of the National Guard of Ukraine.In the conditions of the involvement of military divisions and units of the National Guard of Ukraine in repelling the armed aggression of the Russian Federation, the problem of delinquent behavior is very acute, servicemen regularly commit a number of offenses, in particular: drunkenness, crimes related to the use and illegal circulation of narcotic substances, unauthorized abandonment of the unit, careless handling of weapons, ammunition, which led to the death of people, etc. These negative phenomena occur not only in units that are in direct contact with the enemy, but also in training centers and places where military units are permanently located. The analysis of statistics of crimes, extraordinary events and disciplinary offenses military personnel of the National Guard of Ukraine since 2014 indicates the importance of timely detection, diagnosis and prevention of delinquent behavior military personnel of the National Guard of Ukraine.Characterizing the actions of the personality, deviating from the laws established in a certain society and at certain times, which threaten the well-being of other people or the social order and are criminally punishable in their most severe manifestations, the concept of "delinquency" is used. The problem of delinquent behavior is actively studied by specialists in related sciences: criminal law, criminology, legal psychology, forensic psychiatry, etc. Currently, despite a significant number of researchers of the causes and prerequisites of delinquent behavior of law enforcement officers, in the National Guard of Ukraine has not formed a single concept of detection during professional and psychological selection and prevention of deviations in the behavior of servicemen in the system of psychological work. The currently available approaches to minimizing these phenomena do not take into account all the features of their development in a combat environment, make it impossible to carry out effective preventive work and support the service and combat activities of the servicemen of the National Guard of Ukraine.The analysis of modern scientific research showed that delinquency is studied mainly along the lines of theories of deviant personality behavior. A very large number of publications on this area allow researchers to operate with meta-analytical data, according to which there is a wide range of connections of deviance with numerous negative consequences, such as alcoholism, substance use, difficulties in interpersonal and professional adaptation, reduced ability to self-regulation of behavior, tendency to auto-aggressive behavior, psychological distress, etc. Currently, there are a number of groups of theories of deviant behavior, which are systematized in the dissertation: positivist (theories of social learning, anomie, self-control, restraint, differential association), constructivist (theories of marking, symbolic interactionism, phenomenological, social conflicts), integrative. At the same time, it is stated that at present there is no single methodological approach that would cover the main theories of deviance from a psychological and sociological (including criminological) point of view.The theoretical analysis of the problem of delinquent behavior showed that it is considered as an antisocial illegal behavior of an individual, embodied in actions or inaction, aimed at harming individual citizens or society as a whole (on a continuum from asocial behavior to actually criminal, antisocial behavior). The generalization of the theories of delinquent behavior made it possible to state that it is the product of complex interactions between various psychosocial variables: the personality system (which includes values, expectations, beliefs, morals and attitudes towards oneself and society), the micro social system (estimation of the attitude of the social circle towards prohibited behavior), behavioral system (includes socially acceptable and unacceptable behavior).It was determined that the problem of delinquent behavior of the personnel of the security and defense sector of Ukraine covers a wide range of specific behavioral deviations, which manifests itself in the commission of illegal actions both within the limits of professional activity and outside them. During the war, there is an increase in cases of delinquent behavior of servicemen, which objectively due to the complication of the activities of all participants of the military system and the simultaneous expansion of the limits of freedom (autonomy) and personal responsibility of servicemen when they perform official (combat) tasks.