Проведено порівняльний аналіз інституціонального конструювання бікамерального парламентаризму на базі класичного інституціоналізму та неоінституціоналізму. З'ясовано, що сучасним державам притаманна гетерогенність громадянського співтовариства, наявність у ньому множинності інтересів, що у межах інституціонального демократичного вибору пояснює переваги бікамералізму як інституту, що забезпечує взаємодію і погодження конкуруючих організованих інтересів. Розглянуто основні моделі, в яких реалізовано історичну траєкторію становлення та розвитку бікамералізму. Основну увагу зосереджено на інституціональних параметрах формування та функціонування верхніх палат у бікамеральних системах, інституціональних і політичних ефектах бікамерального устрою парламенту. Розкрито зміст дискусії з питання бікамералізму в українському контексті.

  Скачати повний текст

Розроблено модель функціональної діяльності українського інституту парламентаризму за умов парламенсько-президенської республіки, основні риси якої полягають у структурно-функціональному оновленні роботи Верховної Рада України, формуванні коаліційного потенціалу парламенських фракцій, реформуванні виборчої системи через провадження регіональних відкритих партійних виборчих списків кандидатів у депутати. Визначено можливості бікамеральної структури українського парламенту. Доведено, що створення системи асиметричного бікамералізму за умов унітарної форми державного устрою наблизить Україну до стандартів європейських демократичних держав.

  Скачати повний текст

Проаналізовано двопалатні парламенти, складено класифікації двопалатних асамблей за легістатурою палат, абсолютним значенням чисельного складу палат, бікамеральним коефіцієнтом, індексом прямої участі виборців у формуванні парламентського корпусу та рівнем представництва регіонів у верхніх палатах. Наведено серію політичних карт, ща характеризують сучасний парламентський бікамералізм.

  Скачати повний текст