На підставі результатів дослідження сучасних західних теорій з застосуванням вітчизняних досягнень сформовано понятійно-категоріальний апарат інтеграційного процесу як ефективного засобу дослідження особливостей сучасного українського державотворення. Розглянуто історико-культурні, господарсько-правові фактори дезінтеграції та інтеграції українського соціуму. Визначено основні напрямки формування національної та етнічної ідентичностей у процесі внутрішньополітичної інтеграції українського суспільства. Виявлено роль політичної свідомості та культури у цьому процесі. На підставі політологічного аналізу розроблено рекомендації щодо внутрішньополітичної інтеграції сучасного суспільства з метою їх використання в українському державотворенні.

  Скачати повний текст

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

  Скачати повний текст

Вивчено та систематизовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми, розкрито сутність і функції груп інтересів, виявлено соціально-політичні детермінанти їх діяльності. Досліджено основні форми та механізми взаємодії груп інтересів і держави в сучасному соціумі. Виявлено, що в сучасному світі групи інтересів використовують три основні стратегії дії на владу, зокрема, участь в електоральному процесі, систему "функціонального представництва" та лобіювання, які з часом зазнають еволюцію. Проаналізовано соціополітичні умови формування та функціонування груп інтересів в Україні, досліджено механізми їх політичного впливу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вітчизняну та закордонну політико-правову думку, що узагальнює теорію і практику становлення системи державно-владних відносин і перспективи її розвитку в Україні. Розкрито конституційно-правові механізми взаємодії державної влади та місцевого самоврядування; запропоновано принципи, які дозволяють забезпечити автономію місцевого самоврядування та більш повну реалізацію його управлінського потенціалу. Розроблено концепцію збалансованих взаємовідносин державної влади та місцевого самоврядування та обгрунтовано умови удосконалення системи державно-владних відносин через розвиток представницької демократії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток політичного процесу та політичної діяльності (дебати в парламенті, переговори, двосторонні протокольні домовленості) органів державної влади у сфері реституційної політики, в контексті реституційних проблем вивчено діяльність ВРУ, КМУ, Міністерства культури і туризму (Мінкультури України), Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСК). Досліджено процес становлення спеціальних владних інститутів у сфері реституції культурних цінностей і їх діяльність. Обгрунтовано межі компетенції державних органів влади у реституційних процесах і зроблено висновок щодо доцільності використання у політичній практиці поняття "державна реституційна політика". Визначено пріоритети та запропоновано нові підходи до вирішення основних проблем реституційної політики в Україні. Вказано на ряд недоліків у законодавчій і виконавчій діяльності й в організації системи державної влади в цілому у даній сфер. Розкрито суперечності проведення державної політики щодо повернення в Україну культурних цінностей. Удосконалено існуючі підходи до дослідження державної політики у культурно-духовній сфері.

  Скачати повний текст

Досліджено природу, сутність та ознаки політичної довіри як результату взаємодії з громадкістю в системі державного управління. Розкрито сутність соціального моделювання довіри до влади в сучасному державному управлінні й особливості впливу політичних технологій і механізмів довіри на функціонування державно-владного режиму. Виокремлено та комплексно проаналізовано в контексті демократичного державотворення в Україні феномен політичної довіри до влади як фактор ефективності функціонування суб'єктів державного управління на регіональному рівні. Розкрито організаційні, правові, ресурсні та комунікативні механізми довіри в державному управлінні. Запропоновано нову парадигму державного управління, яка базується на формуванні довіри громадян до влади.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз процесу формування самоврядної влади в Україні у контексті інституційного впливу глобального громадянського суспільства. Визначено сутність публічного характеру самоврядної влади. Досліджено еволюцію становлення та розвитку самоврядності в європейському та північно-американському вимірах. Проведено історико-політологічний аналіз генези організаційних форм і доктринальної бази самоврядної влади за умов України. Розглянуто новітні тенденції щодо інституалізації місцевого самоврядування, які залежать від внутрішніх і зовнішніх чинників і пов'язані з впливом глобального громадянського суспільства. Аргументовано, що модель послідовної реалізації програми спільних дій в територіальній громаді має бути важливим засобом удосконалення процесу впливу глобального громадянського суспільства на інституалізацію місцевого самоврядування в Україні. Обгрунтовано необхідність використання світових надбань та європейських стандартів і вимог щодо сталого розвитку території й просторового виміру у процесі удосконалення місцевої демократії в Україні.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність, структуру та специфіку механізмів державного управління. Проаналізовано підходи до визначення критеріїв і показників оцінювання ефективності. Проведено порівняльний аналіз застосування моделей ефективності діяльності органів публічної влади. Визначено проблемні питання створення та впровадження дієвої системи контролю. Запропоновано методику оцінювання адміністративної діяльності. Розглянуто моделі ефективного державного управління й оцінювання діяльності органів публічної влади. Визначено умови, необхідні та достатні для забезпечення ефективності державного управління. Наведено логічну схему функціонування механізму забезпечення ефективності державного управління.

  Скачати повний текст

Розглянуто політичний процес як цілісне явище, що включає послідовність генерування, функціонування та кризових станів політики й обумовлюється системою детермінант. Особливу роль відіграють ідеологічні детермінанти, які мають різний ступінь впливу та функціонального навантаження залежно від стадії, типу та виміру політичного процесу. Розглянуто ідеологічно детермінанти в фокусі базових стадій політичного процесів і режимів держави, а також проаналізовано головні ідеологеми глобальноі політики. Досліджено етапи, характерні риси і перспективи політичного процесу в Україні. Відзначено відносна загальна слабкість ідеологічної детермінації, а також конфліктогенний дестабілізувальний вплив тих ідей, що запропоновано суб'єктами сучасного політичного процесу, їх відірваність від суспільних цінностей та організацій. Акцентовано на ризиках відсутності інтегрувальних ідей і цінностей для подальшого розвитку України в державному та глобальному вимірах.

  Скачати повний текст

Проаналізовано атрибутивні характеристики та структуру транспарентності державної влади. Визначено поняття "інституалізація транспарентності державної влади", проаналізовано етапи формування інституту транспарентності державної влади. Здійснено аналіз європейських стандартів транспарентності державної влади та національні форми їх забезпечення. Розглянуто стандарти й основні моделі правової регуляції транспарентності влади в Європі. Визначено особливості практики формування транспарентності державної влади європейських країн і головні позитивні тенденції її інституалізації. Розглянуто процеси інституалізації транспарентності української державної влади, зокрема, нормативно-правова, інституальна, процедурна, інформаційна та громадська компоненти транспарентності української влади, а також пріоритетні сфери впровадження принципу транспарентності. Запропоновано шляхи оптимізації процесів інституалізації транспарентності української державної влади.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретичні та практичні проблеми процесу формування інституту парламентаризму за умов конкурентного політичного процесу. Парламент розглянуто як динамічно-діалектичну модель, яка діє на основі теорії рівноваги як центр зіткнення інтересів і думок, результатом чого є формування оптимальної державної політики. Визначено, що одним із головних аспектів діяльності парламенту є раціоналізм, який забезпечує політичну рівновагу та стабільність, але не є безумовним показником демократичності суспільтсва та публічності й прозорості державної влади. Обгрунтовано, що адекватною моделлю парламентської системи для українського суспільства є модель, в якій відсутній пріоритет прламенту як такого над іншими інститутами влади. Зазначено, що діяльність парламенту, як і будь-якого іншого органу державної влади, повинна бути спрямована лише на допомогу та підтримку життєдіяльності суспільства, а не на протиборство з іншими гілками влади.

  Скачати повний текст

Проаналізовано світовий досвід і специфіку функціонування інституту політичної опозиції в сучасній Україні. Запропоновано класифікацію її функцій за демократичного політичного режиму. Досліджено діяльність політичної опозиції у демократичних країнах, на основі чого сформовано критерії ефективності діяльності інституту політичної опозиції. Проаналізовано нормативно-правову та традиційну бази функціонування політичної опозиції у країнах сталої демократії. Розглянуто нормативно-правове забезпечення політичної діяльності парламентської та позапарламентської опозиції в Україні. Запропоновано модель функціональної взаємодії опозиції та системи влади, визначено пріоритетні напрями політичного співробітництва влади та опозиції.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політології проведено комплексне дослідження історії становлення та розвитку інституту президентства у контексті змін у політичній системі України, які відбулися за роки державної незалежності (1991 - 2007). Запропоновано класифікацію систем президентського правління, розроблену з урахуванням світового досвіду їх моделювання, яку екстрапольовано на українську дійсність. Визначено шість етапів трансформації інституту президентства в Україні, кожен з яких характеризується подіями, що вплинули на особливості його функціонування та взаємодію з іншими гілками влади. Вперше використано індексну методологію, розроблену західними та російськими дослідниками, для аналізу обсягу повноважень Президента України та їх застосування за текстом Конституції та на практиці у періоди дії Основного Закону 1996 - 2006 рр. та після набуття чинності внесених до нього змін у 2006 р. Обгрунтовано концепцію української президентури, в якій на підставі світового та вітчизняного досвіду державного будівництва передбачено використання парламентарсько-президентської моделі як найбільш ефективної моделі інституту президентства, щодо якої надано рекомендації з удосконалення конституційних норм.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній політичній науці проведено теоретичний аналіз інституціоналізації громадянського суспільства як чинника формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні. Охарактеризовано основні етапи розвитку теорії громадянського суспільства щодо його здатності реалізувати стабілізаційний потенціал демократичних цінностей (холістський, теологічний, ліберальний, статистський і сучасний інтегративний). Між даними етапами встановлено хронологічний зв'язок у визначенні стабілізаційного потенціалу інституціоналізації громадянського суспільства. Вперше на підставі аналізу концептуально-категоріальних засад політичної стабільності демократичних систем сформульовано визначення демократичної політичної стабільності як стану політичної системи, що досягається та утримується шляхом засвоєння демократичних цінностей у суспільному житті та партнерською співпрацею держави зі структурами громадянського суспільства та забезпечує своєчасне реагування системи на внутрішні та зовнішні загрози демократичному розвитку. На підставі вивчення досвіду розвинених західних держав уточнено принципи реалізації демократичної участі громадян, основними з яких є правове забезпечення громадянської участі, синергія та взаємодопомога, публічність, переконання та загальне узгодження. Визначено структурно-інституціональні складові стабілізаційного потенціалу громадянського суспільства. Зроблено висновок, що найбільшим потенціалом характеризуються громадські організації, які надають можливість громадянам та іншим суб'єктам громадянського сектору висловлювати свої вимоги та впливати на державну політику. Розроблено інституціональну рівневу модель партнерської взаємодії інститутів держави та структур громадянського суспільства. Визначено основні рівні цієї моделі (громадський, на якому відбувається первинна самоорганізація й артикуляція інтересів суспільства; регіональний, який характеризується агрегацією вимог суспільства та закріпленням їх у програмах регіонального розвитку та державний рівень, який включає співпрацю державних і громадських інститутів з метою реалізації виробленого політичного курсу. За допомогою даної моделі розкрито ієрархію комунікаційних зв'язків і форми співпраці суб'єктів держави та громадянського суспільства. Визначено основні сфери удосконалення впливу громадянського суспільства на формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні, показано пріоритетне значення політико-правової й інституціональної сфери. З'ясовано, що у політико-правовій сфері формулюються напрямки державної політики, які закріплюються у нормах національного законодавства, в інституціональній - відбувається адаптація й усталення демократичних засад шляхом забезпечення ефективного функціонування інститутів демократичної політичної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено сутність політичного управління як теоретичного підгрунтя діяльності ієрархії управлінських інститутів, опрацювання її категоріального апарату, виявлення особливостей процесу діяльності кібернетичних механізмів сучасних держав на підставі результатів порівняльного аналізу політичних систем США й України. Визначено на термінологічному рівні поняття "політичне управління", яке тлумачиться як суб'єкт-об'єктна взаємодія, під час якої відбувається вплив суб'єкта на об'єкт за допомогою різних важелів, де головна роль належить владі та владним відносинам. Розглянуто кібернетичний механізм політичного управління як складової інституційної структури політичної системи суспільства. Проведено комплексний аналіз досліджень щодо поняття зворотного зв'язку та його значення для політичного управління. Проаналізовано особливості діяльності моделей політичного управління на прикладі США й України.

  Скачати повний текст

Визначено роль політичної пропаганди, реклами та РR у політичному дискурсі, яка полягає у наданні можливості політичним акторам репрезентувати своє розуміння головних проблем і шляхів їх вирішення, створенні та підтримки простору демократичного діалогу між владою та громадянами за посередництвом ЗМІ. Обгрунтовано необхідність використання комплексних заходів із використанням комунікативних технологій. Розкрито роль ЗМІ у формуванні політичного дискурсу, визначено фактори, які впливають на даний процес. Показано, що сьогодні комунікативні технології у сфері взаємовідносин гілок влади у посттоталітарній Україні використовуються з метою посилення конфронтації, боротьби за повноваження.

  Скачати повний текст

Доведено провідну роль самоврядного процесу в демократизації сучасного українського суспільства. Проаналізовано самоврядний процес за критеріями, що використовуються у політичній теорій для дослідження політичних процесів (сфери функціонування, кола учасників, форм їх функціонування та взаємодій). Висвітлено потенціал і статус учасників самоврядного процесу - анатомічних та інституціоналізованих, серед яких найбільш впливовими є територіальна громада як самостійний учасник і органи самоврядування як спеціальна, створена громадою, система органів політичного управління. Розглянуто місцеве самоврядування як сферу функціонування самоорганізаційних і самоврядних, політичних за змістом процесів. Це дозволило визначити різницю між термінами "самоорганізація" та "самоврядування", виявити залежність між ними та визнати їх як основу демократизації політичної системи влади та всього сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність місцевого самоврядування, проведено розмежування понять "місцеве самоврядування" та "місцеве управління" в контексті основних концепцій місцевого самоврядування. Доведено, що місцеве самоврядування як базовий інститут громадянського суспільства має грунтуватися на громадівській теорії, щоб ефективніше реалізовувати інтереси місцевого населення. Виокремлено основні компоненти й особливості української моделі місцевого самоврядування, встановлено взаємозалежність між рівнем розвитку й ефективністю місцевого самоврядування та громадською активністю місцевого населення.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему інституційного оформлення політико-правової природи місцевого самоврядування та розроблено його модель з урахуванням політичних, економічних, соціальних та історико-національних традицій України як складової побудови громадського суспільства та правової держави. Створено концепцію поняття засад місцевого самоврядування, здійсненно їх класифікацію. Визначено пріоритетні напрямки їх політико-правового й організаційного забезпечення. Досліджено основні етапи становлення та розвитку інституційних форм місцевого самоврядування та генезу політичної думки про основні інститути місцевого самоврядування, розглянуто їх взаємозв'язок і взаємовпливи. Спрогнозовано тенденції розвитку місцевого самоврядування за сучасних умов вітчизняного державотворення та визначено базові проблеми його практичної реалізації.

  Скачати повний текст