Тиркало Ю.Є. Управління підприємницькими ризиками в системі цінностей сталого розвитку. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 076 – підприємництво, торгівля та біржова діяльність. – Національний університет «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України, Львів, 2023.Проблема управління ризиками належить до однієї з найдискусійніших. Через наявність систематичних і несистематичних ризиків, різну схильність суб’єктів підприємництва до ризику, а також перманентні зміни факторів, які посилюють або послаблюють ті чи інші ризики, бачення науковців є не одностайними щодо оцінювання, прогнозування ризиків, а також вибору методів протидії їм. Зростання глобалізаційних процесів у суспільстві і виникнення спільних для людства проблем, зокрема екологічних,задали спільний знаменник усім раніше напрацьованим підходам у сфері ризик-менеджменту. Цим спільним знаменником є цінності, на яких ґрунтується концепція сталого розвитку. Усвідомлення того, що розвиток бізнесу і управління підприємницькими ризиками має відбуватись у системі цінностей сталого розвитку, сьогодні є догмою для міжнародних організацій, урядів економічно розвинених країн та багатьох ініціативних груп. Попри це, на корпоративному рівні досі економічний егоїзм є причиною порушення екологічних норм, споживчої безпеки, а також низького рівня соціальної відповідальності у сфері підприємництва. Серед причин такого стану речей можна виокремити такі: слабкий громадський контроль і зворотний зв’язок між споживачами та виробниками готової продукції, бюрократія, формалізм і нечіткість позиції органів державного управління в імплементації принципів сталого розвитку, а також корупція у органах державного управління. Усе це обґрунтовує актуальність вибору теми дослідження, а також актуалізує доцільність та важливістьрозроблення теоретичних і методико-прикладних положень із управління підприємницькими ризиками в системі цінностей сталого розвитку.Метою дисертаційної роботи єрозроблення нових і удосконалення наявних теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій щодо управління підприємницькими ризиками в системі цінностей сталого розвитку.Об’єкт дослідження – процес управління підприємницькими ризиками.Предмет дослідження – теоретико-методичні положення та практичні рекомендації щодо управління підприємницькими ризиками в системі цінностей сталого розвитку.У дисертації застосовано такі методи наукового пізнання: систематизації, узагальнення, контент-аналізу, методи порівняння, експертних оцінок, кластерний аналіз, зокрема метод к-середніх, індексний метод,алгоритм Мак-Класкі, методику Сааті, метод Річарда Геммінга, метод контрольних карт тощо.Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.Практична цінність результатів дослідження полягає у розробленні методичного інструментарію щодо управління підприємницькими ризиками в системі цінностей сталого розвитку.Ключові слова: підприємницькі ризики, сталий розвиток, інформаційне забезпечення, збалансоване управління, методи управління підприємницькими ризиками, кластерний аналіз, система управління підприємницькими ризиками.^UTyrkalo Yu. Business risk management in the value system of sustainable development. Qualifying scientific work on manuscript rights.Dissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 076 – еntrepreneurship, trade and exchange activity. – Lviv Polytechnic National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Lviv, 2023.The problem of risk management is one of the most controversial ones. Due to the presence of systematic and unsystematic risks, the different propensity of business entities to risk, as well as permanent changes in factors that strengthen or weaken certain risks, the views of scientists are not unanimous regarding the assessment, forecasting of risks, as well as the choice of methods of countering them. The growth of globalization processes in society and the emergence of problems common to humanity, in particular of an environmental nature, led to a common denominator of all previously developed approaches in the field of risk management. This common denominator is the values on which the concept of sustainable development is based. The awareness that business development and business risk management should take place within the value system of sustainable development is currently a dogma for international organizations, governments of economically developed countries, and many initiative groups. Despite this, at the corporate level, economic selfishness is still the cause of violations of environmental norms, consumer safety, as well as a low level of social responsibility in the field of entrepreneurship. Among the reasons for this state of affairs, the following can be singled out: weak public control and feedback between consumers and producers of finished products, bureaucracy, formalism and the vagueness of the position of public administration bodies in the implementation of the principles of sustainable development, as well as corruption in public administration bodies.All this substantiates the relevance of the choice of the research topic, as well as actualizes the expediency and importance of developing theoretical and methodological-applied provisions for the management of business risks in the system of values of sustainable development.The purpose of the dissertation is to develop new and improve existing theoretical and methodological provisions and practical recommendations for managing business risks in the system of values of sustainable development.The object of the study is the process of managing business risks.The subject of the study is theoretical and methodological provisions and practical recommendations for managing business risks in the system of values of sustainable development.The following methods of scientific knowledge are applied in the dissertation: systematization, generalization, content analysis, comparison methods, expert evaluations, cluster analysis, in particular the k-means method, the index method, the McCluskey algorithm, the Saati method, the Richard Hemming method, the control chart method, etc.The dissertation consists of an introduction, three chapters, conclusions, a list of references and appendices.The practical value of the research results lies in the development of methodological tools for managing business risks in the system of values of sustainable development.Keywords: business risks, sustainable development, information provision, balanced management, business risk management methods, cluster analysis, business risk management system.

У дисертації вперше комплексно і системно проаналізовано специфічні риси зображення єврейського світу в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. До дослідження залучено більше 130 текстів, з-поміж яких мала проза Івана Андрієнка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Віктора Домонтовича, Мирослава Ірчана, Наталії Кобринської, Олекси Копиленка, Григорія Косинки, Михайла Коцюбинського, Агатангела Кримського, Івана Нечуя-Левицького, Леоніда Пахаревського, Клима Поліщука, Юрія Смолича, Івана Франка та ін. Вони представляють велику палітру жанрів, стилів, композиційних рішень, авторських географій та ідеологій, що об’єднані тематично. У різноманітті вони розкривають специфіку літературного процесу і трансформації способів репрезентації Інших, зокрема єврейської культури, в українській малій прозі, а також фіксують літературне бачення єврейської культури й українсько-єврейського сусідства, враження, рефлексії й відгуки на плинну історичну реальність. Попри помітну дослідницьку увагу до єврейських тем в українській літературі та більшості, хоча не всіх згаданих літературних імен, корпус малої прози цього періоду ще не був об’єктом цілісного наукового аналізу per se в контексті єврейської тематики. Відповідно, дисертація сфокусована на комплексному дослідженні репрезентації «єврейського світу» в малій прозі.Обраний теоретико-методологічний підхід спирається на засади літературної імагології та геопоетичних студій та інкорпорує елементи міфоархетипної критики, гендерних студій, геопоетичних студій і літературної антропології. Авторська концепція передбачає акцент на понятті «єврейського світу» як цілого і мультишаровість репрезентації єврейського світу в українській малій прозі. Тож структура дисертації відповідає цьому баченню: в ній розглянуто «міфоархетипний рівень» зображення, що ґрунтується на рецепції Біблії як специфічного, але фундаментального джерела українських знань про єврейське Інше, літературну репрезентацію суспільно-політичних обставин і соціальних відносин доби через призму єврейського світу і vice versa («соціальний рівень»), «антропологічний рівень» – зображення єврейської культури через людські постаті й антропологічні феномени, а також «геопоетичний рівень», який охарактеризовано через різні аспекти взаємодії єврейського героя з простором, українського героя з єврейським простором і, власне, «єврейські» простори. Цій меті підпорядковане вживання як основного терміна «єврейський світ», що мотивований потребою комплексно окреслити міфологічні й архетипні, соціокультурні, антропологічні і просторові виміри зображення євреїв і їхнього життєвого світу в українській короткій прозі.Практична цінність дисертації в тому, що її результати й матеріали можна використовувати для розробки лекцій і практикумів, навчальних курсів в університетах і системі неформальної освіти з розглянутої тематики (передовсім імагології, єврейської тематики в українській літературі, художньої специфіки малої прози періоду кінця ХІХ і перших десятиріч ХХ століть, а також історії української літератури і літературознавчої теорії), для нових досліджень і поглиблення знань про парадигму образотворення Інших в українській літературі, створення навчальної літератури і просвітницьких матеріалів. Дисертація буде корисною для написання студентських наукових робіт із відповідних тематик. Одним із її практичних результатів є укладена антологія текстів малої прози на єврейську тематику, яка представить цю сторінку української літератури й культури для широкої читацької авдиторії.^USince the second half and particularly the end of the nineteenth century, modern Ukrainian literature enters the new genre and thematic horizons and demonstrates a focused interest to “our Others,” in particular the Jews and their life. Particularly, the short fiction and fragmentary genres are actively developing. The historically intense period of the rise of national culture is associated with changes in the literary portrayal of Jews, in particular reducing the role of ethnic stereotypes and focusing on empathy and the psychological exploration of the Jewish characters. With many short stories little-researched and less known, this literary research is on the agenda. The spectrum of the intra-textual and extra-textual drivers of the literary portrayal involves aesthetic, gender, social and political, myth-archetypal, spatial and others. The territory of Ukraine in the period in question is referred to as the borderlands in its understanding of “the crucible of cultures” where the cultural exchanges, mobility, and the cultural, ethnic, religious, and gender diversity have been constantly manifested. The study of the ethnic representation expands the knowledge on diversity of Ukrainian literary heritage, its rich imagery, openness, and responsiveness while provides sources to supplement the inclusive narrative of Ukrainian culture and memory. It paves the way for a reassessment of the old patterns and offers an opportunity to reflect on Ukraine’s cultural and ethnic diversity. Finally, the research on Jews in Ukrainian literature and Ukrainian-Jewish literary contacts serves an important purpose by contributing to the creation of the inclusive and dynamic vision of Ukraine. The literature sampling makes up 132 short fiction pieces written by a variety of Ukrainian writers from 1881 to 1930s. Ivan Andriienko, Ivan Bahrianyi, Volodymyr Vynnychenko, Myroslav Irchan, Nataliia Kobrynska, Oleksa Kopylenko, Hryhorii Kosynka, Mykhailo Kotsiubynskyi, Ahatanhel Krymskyi, Ivan Nechui-Levytskyi, Leonid Pakharevskyi, Klym Polishchuk, Ivan Franko are involved among others. The only exception is a 1948 story by Viktor Domontovych that aesthetically closes the interwar period. Based on a combined methodology that is dominated by methods of imagology and literary spatial studies, gender studies and myth studies, the study provides an in-depth literary analysis of the texts selected. It incorporates gender critical analysis to study female images, body representation, and women’s issues, myth analysis to explore the biblical influence on the representation, intertextual analysis and the elements of other scientific approaches. The outcomes of the dissertation include a number of research publications, numerous non-academic texts and invited talks for foreign audiences, and a forthcoming anthology of Ukrainian short fiction on Jewish themes in 1880s–1930s with commentaries.The main findings posit that the Jewish heteroimage is ambigious in Ukrainian short fiction as typologically related images might be positive and negative in various texts. The biblical myths and archetypes inform short fiction about the Jews and those portrayals are either rich and stereotyped or philosophically and ethically interpreted, to be the source for exploration of the 20th-century human. It is emphasized, however, that those stories virtually do not discuss the perception of contemporary Jews. The Jewish body representation is stereotyped, presented through the strength / weakness dichotomy, emotionally evaluated in many cases and the female body is portrayed on the intersection of the ethnic and gender conventions. An extensive typology of the Jewish characters in short fiction is provided based on three main types of the rich Jew, the poor Jew, and the Jew communist, and the gender issues are explored in details. The Jewish pogroms are represented using a wide range of means at different levels including metaphors of fire and blood, eschatological and apocalyptic metaphors, the images of the poor, the opposite images of strong-willed Jewish women and passive men, the motives of the massacre of an elderly Jew, raping during the pogrom, and the generational gap between the loyal elderly and active militant Jewish youth, among many others. Literary topography is examined from various angles including the emphasis on the conncetion of the city and village and the important chance for learning the Jewish culture during the travel, usually on train. It is noted that the aesthetic evaluation underpinning by the beauty / ugliness dichotomy is part of the literary Jewish image and apart a formative component of the literary discourses of pogrom and gender-based violence, where Jewish women are portrayed in fluid categories of “beauty.”

Аргументовано, що зі здобуттям незалежності Україна у своєму баченні перспектив тяжіла до європейського способу врядування та ціннісних орієнтацій, а європейськість як цивілізаційний маркер притаманний Україні й історично, і географічно, і все більше ментально – до тої міри, що західний вектор розвитку країни українці відстоювали і під час Революції Гідності, і потім на східних фронтах, даючи відсіч російській військовій агресії. Наголошено, що гармонізувати суто просторову європейську приналежність з досвідом демократичного будівництва, сформувати відкриту конкурентну економіку та паритетні відносини з рівноправними політичними партнерами – зміст європеїзації прагнень України знайти своє місце на міжнародній арені. Актуалізовано й категоризовано для української політичної науки сутність і зміст поняття «євроінтеграційні практики», яке автором визначено як функціональну складову політики євроінтеграції, організованої згідно з конкретним планом роботи державної влади щодо впровадження європейських стандартів в усі сфери суспільного життя через процес створення нормативно- правової бази інтеграції, формування відповідних структур реалізації політико-правових рішень з метою набуття членства в ЄС. Практики – це конкретні дії і рішення, які здійснюються в інституціональному, дипломатичному та позаінституціональному напрямках. За цими критеріями в режимі реального часу Україна виконує умови Угоди про асоціацію, удосконалює національне законодавство, гармоніює середовище відносин з країнами-сусідами членами ЄС, здобуває досвід демократизації і конструктивної реакції на виклики і ризики сьогодення. Підкреслено важливість включення до євроінтеграційного поступу громадського сектору – представників та організації громадянського суспільства, які є одночасно рушієм та індикатором позитивних трансформацій, а також виконують функції запобіжника у можливих зловживаннях влади. Українське громадянське суспільство у вирішальні періоди державотворення довело свою спроможність відстоювати спільний національний вибір. Стратегічну затребуваність теми дисертаційного дослідження аргументовано й триваючою російською агресією проти України та актами гібридної війни, передусім, її інформаційним компонентом (пропаганда, дезінформація). Акцентовано, що, з одного боку, євроінтеграція може стати своєрідним рефреймінгом для посилення обороноздатності країни, з іншого боку, російська загроза – це не лише українська проблема, але й безпековий виклик усій Європі, тому консолідація зусиль для спільного спротиву є нагальною потребою для партнерів з ЄС.^UThe dissertation emphasis on conclusion that Ukraine tended to the European way of governing and value orientations since its independence, and Europeanness was a marker of civilization is inherent in Ukraine historically, geographically and increasingly mentally. This western vector of development Ukrainians defended during the Revolution of Dignity, and then on the eastern fronts, repelling Russian military aggression. The author concludes that to harmonize a purely spatial European affiliation with the experience of democratic construction, to form an open competitive economy and parity relations with equal political partners is the essence of Europeanization of Ukraine's aspirations to find its place in the international arena. The content of the definition «European integration practices» are actualized and categorized for Ukrainian political science. The author formulates it as functional part of European integration policy organized in accordance with a specific plan of public authorities work to implement European standards in all spheres of public life through the process of creating a regulatory framework for integration, the formation of appropriate structures for the implementation of political and legal decisions in order to become EU members. Practices are concrete actions and decisions that are carried out in institutional, diplomatic and non-institutional areas. According to these criteria, Ukraine fulfills the terms of the Association Agreement in real time, improves national legislation, harmonizes the sphere of relations with neighboring EU member states, gains experience of democratization and constructive response to today's challenges and risks. The author accents the importance of public sector including in the European integration progress – representatives and civil society organizations, which are both a driver and an indicator of positive transformations, as well as act as a safeguard against possible abuses of power. Ukrainian civil society in the crucial periods of state formation proved its ability to defend a common national choice. The strategic demand for the topic of the dissertation research is substantiated by the ongoing Russian aggression against Ukraine and acts of hybrid warfare, first of all, by its information component (propaganda, misinformation). The research emphasizes that, on the one hand, European integration can become a kind of reframing to strengthen the country's defense capabilities, on the other hand, the Russian threat must consider as not only a Ukrainian problem, but also a security challenge for Europe. So, the research emphases on that consolidate efforts for joint resistance is an urgent need for EU partners.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі 81 право за спеціальністю 081 право. – Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2021.Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому та порівняльно-правовому дослідженню ролі Європейського суду з прав людини як провідної гарантії з точки зору національних механізмів судового захисту прав і свобод людини в Україні та державах-членах ЄС. Основою дисертаційного дослідження стали як теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних науковців, так і міжнародно-правові документи ООН, Ради Європи, Європейського Союзу, а також практика Європейського суду з прав людини. Окрім того, у роботі міститься ґрунтовний аналіз конституційної практики держав-учасниць Європейського Союзу та України. Наведене дало змогу широко дослідити зазначені питання, здійснити їх комплексне бачення та запропонувати можливі шляхи для удосконалення.Дисертація містить такі складові: вступ; чотири взаємопов'язані розділи, які послідовно та логічно розкривають тему дослідження та складаються загалом із одинадцяти підрозділів; а також висновки.^UThesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy in Law (81), speciality 081 “Law”. – Educational-scientific Institute of Law of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2021.The dissertation is devoted to a comprehensive theoretical and legal and comparative legal study of the role of the European Court of Human Rights as a leading guarantee in terms of national mechanisms of judicial protection of human rights and freedoms in Ukraine and EU member states. The dissertation research was based on the theoretical achievements of domestic and foreign scholars, as well as international legal documents of the UN, the Council of Europe, the European Union, as well as the case law of the European Court of Human Rights. In addition, the paper contains a thorough analysis of the constitutional practice of the member states of the European Union and Ukraine. This made it possible to extensively explore these issues, implement their comprehensive vision and suggest possible ways to improve.The dissertation contains the following components: introduction; four interconnected sections, which consistently and logically reveal the research topic and consist of a total of eleven sections; as well as conclusions.

Здійснено комплексне вивчення літературних взаємин видатного сербського письменника І.Андрича з українською культурою у межах системних рівнів: контактів, рецепцій, типологій. Систематизовано та проаналізовано перекладені українською мовою твори письменника, присвячені митцеві праці українських дослідників, встановлено, що завдяки цим перекладам презентовано творчу концепцію митця, створено цілісне бачення мистецької спадщини І.Андрича. Грунтовно вивчено й високо оцінена українськими літературознавцями та критиками своєрідність художніх здобутків письменика, . Висвітлено невідомі в Україні факти особистих контактів І.Андрича з діячами української культури. Розкрито типологічні сходження й аналогії в історичних романах митця, П.Загребельного та О.Гончара щодо змістових і формотворчих елементів. Зауважено, що виявлені літературні явища свідчать про існування іманентних проявів обумовленості виникнення й позитивного характеру взаємин І.Андрича з українською художньою літературою.

  Скачати повний текст

Досліджено європейську політичну думку в прикладному аспекті проблеми відродження української державності. Вивчено підстави постановки та розробки проблеми в європейській політичній думці. Визначено основні площини розгляду проблеми: геополітичну доцільність відродження української державності та ствердження національної окремішності українського народу як майбутнього суверена (зовнішні та внутрішні передумови для створення та існування української держави), які були засадними в опрацюваннях українського питання європейською політичною думкою. З'ясовано їх взаємозв'язок. Висвітлено іноземне бачення місця незалежної України на європейському континенті. Виявлено та використано компоненти, необхідні для комплексного дослідження європейської політичної думки - від теоретичних пошуків шляхів відродження української державності до фактичного визнання України на міжнародному рівні під час укладення Берестейського мирного договору.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний аспект художнього образу, який визначається, згідно зі східно-християнською традицією, поняттям "іконічність". Іконічність художнього образу трактовано як синергійну спрямованість до першообразу, яка є засобом переакцентації співвідношення явленого та виявленого. Обгрунтовано, що художньо-естетична цілісність образу є точкою перетину змістових потоків, які змінюють перспективу художнього бачення. Виявлено, що своєрідність художнього образу творів, в яких реалізовано принцип іконічності, полягає у цілісній двоєдності "картини світу" й "ікони світу", естетично завершеній у сфері підсумкового змісту. Обгрунтовано необхідність врахування художньої взаємодії категорій часу та простору з категорією вічності у процесі аналізу творів із виразною релігійною спрямованістю. Художню прихованість та акцентованість іконічності розглянуто на матеріалі різножанрових творів І.С.Шмельова (епопеї "Сонце мертвих" та оповідання "Куликове Поле"), в яких іконічна основа є домінуючою та змістотвірною.

  Скачати повний текст

У дисертації наводиться загальна характеристика імплементації доктрин Європейського суду з прав людини у національне кримінально-процесуальне право. Вказується, що євроінтеграційний вектор розвитку українського суспільства вимагає впровадження у національну систему права правоположень західної правової традиції, зокрема, сформованих у практиці Європейського суду з прав людини (як одного з дієвих міжнародних інституційних механізмів забезпечення прав людини). Обґрунтовано, що комплексна гносеологія цієї проблематики не стала об’єктом інтенції вітчизняної правової доктрини, якою, однак, сформульовано пропедевтичне підґрунтя такого пізнання.Автором запропоновано джерельну базу пізнання імплементації доктрин Європейського суду з прав людини у кримінально-процесуальне законодавство України за предметом гносеології доцільно класифікувати на такі групи: 1) наукові дослідження, предметом гносеології яких є організаційно-правові аспекти функціонування Європейського суду з прав людини (дозволяють сформувати комплексне бачення функцій та призначення страсбурзького суду); 2) наукові дослідження, предметом гносеології яких є практика Європейського суду з прав людини (висвітлюють окремі аспекти тих доктрин, які формуються страсбурзьким судом, а також містять аналіз імплементації відповідних правоположень у національну систему права); 3) наукові дослідження, предметом пізнання яких виступає безпосередньо окремі доктрини (концепції), які або сформовані у практиці Європейського суду з прав людини, або набули подальшого розвитку у цій практиці.Визначено, що методологічне підґрунтя дисертаційного дослідження включає в себе такі пропедевтичні положення: по-перше, правову природу Європейського суду прав людини; по-друге, тип праворозуміння, що обумовлено іманентністю праву соціокультурності (право є елементом культури відповідного суспільства, а відтак, його зміст пов'язаний з аксіосферою соціуму). Складна правова природа досліджуваного явища обумовлює необхідність застосування для його висвітлення цілісного методологічного комплексу, що включає в себе низку методологічних підходів та методів, а саме: аксіологічного, герменевтичного, системного підходів, а також контент-аналізу та компаративного методу.Констатовано, що одним із засобів прийняття страсбурзьким судом правосудних рішень є судова доктрина. Співвідношенню практики Європейського суду з прав людини та судової доктрини іманентний діалектичний взаємозв’язок: по-перше, у ній застосовуються судові доктрини, відтак, доктрина формує практику Суду; по-друге, саме через практику суду формується судова доктрина (перша є засобом об’єктивації і формалізації другої).Сформульовано авторську дефініцію судової доктрини, під якою пропонується розуміти систему ідей у формі концепцій, теорій, принципів, правоположень, що сформовані Європейським судом з прав людини або ним застосовуються при вирішенні справи та які визначають вимоги до судового процесу загалом або до розв’язання окремих питань судового розгляду, застосування окремих норм права. Визначено іманетність бінарного діалектичного взаємозв’язку судової доктрини та практики трасбурзького суду (доктрина формує практику Суду; практика суду є засобом об’єктивації і формалізації доктрини).Акцентовано на тому, що виконання судовими доктринами інструментальної функції в діяльності Європейського суду з прав людини є чинником їх гносеології задля належної імплементації у національне кримінально-процесуальне законодавство з метою виконання законодавчого припису про іманентність практиці Суду функції джерела права.Обґрунтовано доцільність типології доктрин, сформованих Європейським судом з прав людини у галузі кримінально-процесуального права, за критерієм обсягу об’єкту поширення положень судової доктрини на кримінально-процесуальні відносини з виокремленням а) судових доктрин, що визначають загальні вимоги до кримінального провадження; б) судових доктрин, що спрямовані на розв’язання окремих питань кримінального провадження.^UThe thesis provides a general description of the implementation of the doctrines of the European Court of Human Rights into national criminal and procedural law. It is indicated that the European integration vector of the Ukrainian society development requires the introduction of legal provisions of the Western legal tradition into the national legal system, in particular, of those formed in the practice of the European Court of Human Rights (as one of the effecient international institutional mechanisms for emplementing human rights). It is substantiated that the complex epistemology of this problem did not become the object of the domestic legal doctrine intention, that, however, formulated the propaedeutic basis of such knowledge.The author suggested a source base for knowledge of the implementation of the doctrines of the European Court of Human Rights into the criminal and procedural legislation of Ukraine. By the subject of epistemology, it is expedient to classify them into the following groups: 1) scientific studies, the subject of epistemology of which are the organizational and legal aspects of functioning of the European Court of Human Rights (allow to form a comprehensive vision of the functions and the mission of the Strasbourg court); 2) scientific studies, the subject of epistemology of which is the practice of the European Court of Human Rights (cover certain aspects of the doctrines formed by the Strasbourg Court, and also contain an analysis of the implementation of relevant legal provisions into the national legal system); 3) scientific research, the subject of which is knowledge of individual doctrine (concept), that are either formed in the practice of the European Court of Human Rights, or have acquired further development in this practice.It was determined that the methodological basis of the dissertation study includes the following propaedeutic provisions: first, the legal nature of the European Court of Human Rights; secondly, the type of legal understanding due to the immanence of social culture to law (law is an element of culture of the respective society, and therefore, its content is related to the axiosphere of society). The complex legal nature of the studied phenomenon necessitates the use of a comprehensive methodological complex for its coverage including a number of methodological approaches and methods, namely: axiological, hermeneutic, and systemic approaches, as well as the content analysis and comparative method.It was established that the judicial doctrine is one of the means of making judicial decisions by the Strasbourg Court. The relationship between the practice of the European Court of Human Rights and the judicial doctrine has an immanent dialectical relationship: first, judicial doctrines are applied, therefore, the doctrine forms the Court’s practice; secondly, it is court practice by means of which thejudicial doctrine is formed (the former is a means of objectifying and formalizing of the latter).The author’s definition of judicial doctrine, under which it is suggested to understand a system of ideas in the form of concepts, theories, principles, and legal provisions, formed by the European Court of Human Rights or applied by it when deciding a case and which determine the requirements for the judicial process in general or for the resolution of individual issues of a trial, and application of certain legal norms has been formulated. The immanence of the binary dialectical relationship between the judicial doctrine and the practice of the Strasbourg Court (the doctrine forms the practice of the Court; the practice of the court is a means of objectifying and formalizing of the doctrine) is determined.Emphasis is placed on the fact that the fulfillment of the instrumental function of the European Court of Human Rights by judicial doctrines is a factor in their epistemology for proper implementation into the national criminal and procedural legislation in order to fulfill the legislative prescription on the immanence of a source of law to the Court’s practice.The expediency of the doctrines typology formed by the European Court of Human Rights in the field of criminal and procedural law is substantiated, based on the criterion of the scope of the object of the extension of the provisions of the judicial doctrine to criminal and procedural relations, distingushing a) judicial doctrines determining the general requirements for criminal proceedings; b) judicial doctrines aimed at solving certain issues of criminal proceedings.It has been established that among the doctrines determining the general requirements for criminal proceedings, the European Court of Human Rights most often refers to the doctrine of the “fourth instance” (conditions the legal nature of the decision of the national court for its assessment by the European Court of Human Rights and the significance of the decision of the Strasbourg Court in criminal proceedings)

У дисертації вирішено важливе наукове завдання щодо забезпечення інвестиційної безпеки України. Охарактеризовано національні інтереси в сфері інвестиційної безпеки. Визначено напрями досліджень інвестиційної безпеки. Охарактеризовані теоретичні засади інвестування та їх внесок у формування теоретичних засад інвестиційної безпеки. Проаналізовані відтворювальний, стратегічний, ресурсно-функціональний, діяльнісний, інституціональний, управлінський, синергетичний та комплексний підходи до визначення її сутності, запропоновано авторське бачення дефініції «інвестиційна безпека держави» та класифікації її різновидів. Наведено характеристику взаємозв'язку і взаємозумовленості складових інвестиційної безпеки держави та її співвідношення з фінансовою і економічною безпекою держави.З'ясовано чинники та загрози інвестиційній безпеці держави. Наведено класифікацію чинників і загроз інвестиційній безпеці. Розглянуто значущість формування системи забезпечення інвестиційної безпеки держави, визначено його методологічні засади. Окреслено сутність й основні завдання, які має вирішувати така система, та її компоненти. Як компоненти системи забезпечення розглянуто: необхідні забезпечувальні підсистеми (наукове, нормативно-правове і правозастосовне, програмно-цільове, організаційне, методичне, обліково-аудиторське, інформаційно-аналітичне, інституціонально-технологічне,кадрово-освітнє і фінансове забезпечення), суб'єкти інвестиційної діяльності, інструменти державного регулювання цієї діяльності, предмети обміну між її суб'єктами, відносини між ними, а також моніторинг, аналіз і оцінку рівня інвестиційної безпеки на основі обґрунтованих індикаторів, вжиття необхідних коригуючих заходів. Запропоновано перелік індикаторів інвестиційної безпеки держави. Визначені причини відсутності в Україні системи забезпечення інвестиційної безпеки держави. Критично оцінено стан наукового супроводу формування такої системи; нормативно-правової бази, що регламентує інвестиційну діяльність та забезпечення інвестиційної безпеки, правозастосовну практику в цій сфері. Охарактеризовано організаційний, методичний, обліковий, статистичний й інформаційно-аналітичний аспекти такого формування. З'ясовані внутрішні і зовнішні детермінанти інвестиційної безпеки України. Виявлені чинники низького інвестиційногопотенціалу України. З'ясовані дестимулятори підвищення рівня інвестиційної безпеки України. Наголошено на відсутності в теперішній час належного рівня інвестиційної безпеки України та однозначних підходів до оцінки її детермінант і комплексної оцінки стану її формування в країні. Оцінено рівень валового нагромадження в ВВП України, проаналізовано стан освоєння капітальних інвестицій вітчизняними підприємствами та акцентовано увагу на недоліках у цій сфері. Охарактеризовано залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, з'ясовано проблеми обліку їх притоку і запасів. Зазначено вплив іноземних інвестицій як джерела притоку іноземної валюти в країну не лише на інвестиційну безпеку України, а й на її валютну і боргову безпеку. Виявлено негативний вплив девальвації національної грошової одиниці та зростання сукупної заборгованості країни на її інвестиційну безпеку. Розглянуто стан вітчизняного банківського інвестиційного кредитування та причини його нерозвиненості. Досліджено динаміку основних показників, що характеризують стан інвестиційної сфери в Україні. Проведено SWOT-аналіз інвестиційної привабливості України. Досліджено підходи до моделювання системи забезпечення інвестиційної безпеки та наведено авторське бачення його сутності. Доведено правомірність розгляду системи забезпечення інвестиційної безпеки України в функціональному, структурному, процесному, утворювальному і чинниковому аспектах. Визначено цільову установку і завдання функціональної моделі системи забезпечення інвестиційної безпеки. Охарактеризовано функції, суб'єктів та організаційно-економічні механізмисистеми забезпечення інвестиційної безпеки України. Представлено структурну модель системи забезпечення інвестиційної безпеки. Особливу увагу приділено визначенню об'єктів прямого і опосередкованого впливу, керуючої і керованої підсистем, сукупності індикаторів, безпечних рівнів, принципів формування системи інвестиційної безпеки. Детально проаналізовані процесна і утворювальна моделі системи забезпечення інвестиційної безпеки та алгоритм комплексної оцінки рівня інвестиційної безпеки. Визначені заходи з забезпечення інвестиційної безпеки України. З'ясовані напрями і механізми удосконалення елементів і підсистем системи забезпечення інвестиційної безпеки України. Зроблено висновок, що лише синтез багатоаспектного моделювання системи забезпечення інвестиційної безпеки, удосконалення її підсистем і елементів, обґрунтованих підходів до оцінки її ефективності спроможний підвищити рівень інвестиційної безпеки України.^UThis dissertation offers a solution to an important scientific task, namely ensuring investment security in Ukraine. The national interests in the field of investment security are described. The directions of investment security research are determined. The theoretical principles of investing and their contribution to the formation of the theoretical principles of investment security are described. The reproductive, strategic, resource-functional, activity-related, institutional, managerial, synergetic and complex approaches to the definition of its essence are analyzed, the author's vision of the definition of «state investment security» and the classification of its varieties are proposed. The characteristics of interconnections and link-ups between the components of state investment security and its relationship with the financial and economic security of the state are presented. The following components of investment security of the state are defined as: investment potential / investment inability (inertia) of economic agents; investment needs (investment demand); investment opportunities (investment offer);investment needs; state investment policy; investment activity of economic agents; investment climate in the state; investment risks; investment attractiveness of objects; investment capacity of projects. The factors and threats to state investment security are identified. The classification of factors and threats to investment security is presented. The significance of the formation of the system for ensuring state investment security is considered, and its methodological principles are determined. The main tasks and essence to be addressed by such a system and its components are outlined. The following are considered as components of the security system: necessary security subsystems (scientific, regulatory and law enforcement, program-target, organizational, methodological, accounting and auditing, information-analytical, institutional-technological, personnel-educational and financial support), subjects of investment activities, instruments of state regulation of this activity, subjects of exchange between its subjects, relations between them, as well as monitoring, analysis and assessment of the level of investment security on the basis of reasonable indicators which take account of the necessary corrective measures. The inadequate level of investment security in Ukraine and unambiguous approaches to assessing its determinants together with a comprehensive assessment of its formation in the country are underlined at present. The level of gross accumulation in Ukraine's GDP is estimated, the state of development of capitalinvestments by domestic enterprises is analyzed and attention is paid to the shortcomings in this sphere. The attraction of direct foreign investments to Ukraine is characterized, problems of accounting of their inflow and levels are clarified. The influence of foreign investments as a source of foreign currency into the country is noted not only with regard to Ukraine's investment security, but also its currency and debt security. The negative influence on investment security resulting from the devaluation of the national monetary unit and the growth in the country's aggregate debt is revealed. The state of domestic banking investment lending and the reasons for its underdevelopment are considered. The dynamics of the main indicators describing the state of the investment sphere in Ukraine are researched. A SWOT analysis of Ukraine's investment attractiveness has been conducted.The approaches to modeling the system for providing investment security and the author's vision of its essence are investigated. The legality of the system for ensuring investment security in Ukraine with regard to functional, structural, process, form and factorial aspects is validated. The target setting and task of the functional model of the system for providing investment security are determined. The functions and subjects as well as ganizational and economic mechanisms of the system for ensuring investment security in Ukraine are described. A structural model of the investment security system is presented. Particular attention is paid to the definition of objects of direct and indirect influence, controlling and controlled subsystems, aggregate indicators, safe levels, principles of formation of the system of investment security. The process and formation models of the system for roviding investment security and the algorithm for the complex procedure of estimating the level of investment security are analyzed in detail. Measures to ensure investment security in Ukraine are determined. The conclusion is reached that the level of investment security in Ukraine can only be raised through the synthesis of multidimensional modeling of the system of providing investment security, together with improvement of its subsystems and elements and justified approaches to the assessment of its efficiency.

Виділено два профілі (внутрішньо-векторний та зовнішньо-векторний) розуміння переживань психотравмуючих ситуацій. Визначено типи переважаючих переживань, пов'язані з баченням особливостей їх виникнення. Розглянуто шляхи спрямування переживань, пов'язані зі спрямованістю їх у часі, та форми засобів переживань, пов'язані з подоланням проявів негативних емоцій. Показано, що детермінантами особливостей змістових характеристик проявів переживань є спрямованість особистості на себе, мотиваційні тенденції (зокрема, мотивація досягнення), типи емоційності та статеві чинники, властивості (чутливість) нервової системи. Вираженість змістових проявів переживань та їх детермінанти розрізняються залежно від значимих сфер діяльності особистості.

  Скачати повний текст

У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження інноваційних стратегій країн в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку» проведено детальне вивчення ортодоксальних та сучасних теорій інноваційного розвитку країн, теорій технологічних трансформацій суспільства, систематизовано наукові погляди на роль інновацій, новітніх технологій та загалом науково-технічного прогресу в економічному розвитку країн та світу, в результаті чого було запропоновано теоретико-методологічне підґрунтя інноваційно-технологічної складової економічного розвитку світової економіки.Дисертантом удосконалено теоретико-методологічні основи дослідження нерівномірності глобального економічного розвитку у просторово-часовому контексті, а саме: запропоновано диспозицію інноваційно-технологічних факторів економічного розвитку в координатах диспропорційності глобального економічного розвитку та науково-технічної парадигми, з виокремленням основних історико-теоретичних етапів у дослідженні даної проблематики, які наглядно ілюструють трансформацію бачення важелів економічного зростання.В результаті вивчення теоретичних засад дослідження міжнародної економіки було розроблено логіко-структурну схему формування інноваційної стратегії країни в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку.У розділі 2 «Аналітичне підґрунтя формування інноваційної стратегії країни в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку» автором визначено домінуючі тенденції глобального економічного розвитку, до яких віднесено: трансформацію технологічної парадигми економічного розвитку країн в умовах четвертої промислової революції; зміни у геоцивілізаційному просторі на фоні занепаду індустріальної світової цивілізації і паралельному формуванні засад постіндустріальної цивілізації в авангардних країнах.В результаті проведення автором аналітичного дослідження рівня економічного розвитку та рівня інноваційного розвитку країн, проведення компаративного аналізу позиціонування країн за глобальними індексами конкурентоспроможності та інноваційного розвитку було аналітично підтверджено, що рівень інноваційного розвитку країни та технологічного оснащення промисловості створюють можливості для покращення рівня життя людства та детермінують рівень економічного розвитку країни; а проведення аналітичного угрупування країн на імпортерів інновацій, експортерів інновацій та ефективних новаторів, та подальша систематизація характерних рис та відмінностей інноваційних стратегій цих країн, дозволило ідентифікувати імперативи ефективної інноваційної стратегії країни.Дисертантом проведено аналіз інноваційної складової промислового та економічного розвитку України, участі країни у міжнародному трансфері знань, технологічної структури виробництва, динаміки інвестицій у промисловість, в результаті чого надано оцінку інноваційного розвитку України та виокремлено слабкі місця останнього, до яких віднесено: захист прав інтелектуальної власності, недостатній розвиток кластерів, доступ населення до мережі Інтернет тощо. Крім того, в роботи простежено зниження інноваційної діяльності підприємств та зменшення інвестицій у модернізацію виробництв, що призводить до збільшення ресурсо та енергоємності ВВП та подальшої деградації технологічної структури промисловості. У розділі 3 «Трансформації інноваційних стратегій країн в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку» запропоновано науково- методичний підхід до оцінки впливу інноваційного розвитку країн на економічний розвиток, а саме: розроблено інтегральну оцінку інноваційного і економічного розвитку країн, що дало змогу визначити їх рівень, прослідити динаміку, визначити залежність між інноваційною діяльністю та економічним розвитком та надати математичне підтвердження припущення про існування прямої залежності між показниками інноваційного розвитку та рівнем економічного розвитку країни. За допомогою методу пропорційного розподілу визначено фактори, які найбільше вплинули на динаміку інтегрального показника інноваційного розвитку.Автором удосконалено організаційно-економічні засади формування інноваційних стратегій країн в умовах нерівномірності глобального економічного розвитку, а саме: систематизовано ключові елементи та заходи ефективного функціонування інноваційної стратегії країни в умовах 4 Промислової революції та нової виробничої парадигми – Індустрії 4.0.Проведене дослідження дозволило зробити висновок про необхідність трансформації існуючих національних інноваційних стратегій країн світу у відповідь на зміну глобальної науково-технічної парадигми в умовах розвитку 4 промислової революції та формування Індустрії 4.0, що має включати такі виміри як: генерація інновацій, засвоєння інновацій, дифузія інновацій, сприятливе середовище та управління політикою.^UIn the first chapter “Theoretical principles of research of innovation strategies of countries in the conditions of uneven global economic development” was provided a detailed study of orthodox and modern theories of countries' innovative development; theories of society's technological transformations; scientific views on the role of innovation, technology and scientific-technological progress development of countries and the world were systematized. This helped to offer the theoretical and methodological basis of innovation and technological component of economic development of the world economy.The dissertation improves the theoretical and methodological bases of research of asymmetries of global economic development in space-time context, namely: the disposition of innovative-technological factors of economic development in coordinates of disproportion of global economic development and scientific and technical paradigm is offered. That clearly illustrate the vision transformation of economic growth stages.As a result of studying the theoretical foundations of the international economics study, a logical-structural scheme of forming the country's innovation strategy in the conditions of asymmetric global economic development.In the second chapter “Analytical basis for the formation of the country's innovation strategy in the conditions of uneven global economic development” the author identifies the dominant trends of global economic development, which include: transformation of the technological paradigm of economic development in the fourth industrial revolution; changes in the geo-civilization space against the background of the decline of industrial world civilization and the parallel formation of the foundations of post-industrial civilization in avant-garde countries.As a result of the author's analytical study of economic development level and the level of innovative development of countries, a comparative analysis of the positioning of countries on global indices of competitiveness and innovation development was analytically confirmed that the level of countries innovative development and technological equipment of industry create opportunities for improving the standard of living of mankind and determine the level of economic development of the country. Analytical grouping of countries on importers of innovations, exporters of innovations and effective innovators, and further systematization of characteristics and differences of innovation strategies of these countries provided the identification of imperatives of effective innovation strategy of the country, which vary depending on its purpose and expected results.The dissertation analyzes the innovative component of industrial and economic development of Ukraine, the country's participation in international knowledge transfer, technological structure of production, the dynamics of investment in industry, resulting in an assessment of Ukraine's innovative development and highlights its weaknesses, which include: insufficient development of clusters, access of the population to the Internet, etc. In addition, the innovative activity of enterprises and investment in the modernization of production is reduced, which leads to an increase in the resource and energy intensity of GDP and further degradation of the technological structure of industry.The third chapter “Transformations of countries' innovation strategies in conditions of uneven global economic development” offers an economic and mathematical apparatus for quantifying innovation and economic development. It was developed an integrated assessment of innovation and economic development of countries, which allowed to determine their level, to trace the dynamics, determine the relationship between innovation and economic development and provide mathematical confirmation of the assumption of the existence of a direct relationship between indicators of innovation development and the level of economic development of the country. Using the method of proportional distribution, the factors that most influenced the dynamics of the integrated indicator of innovation development were identified.The organizational and economic bases of innovative strategies formation of the countries in the conditions of asymmetry of global economic development are improved. It was systematized key elements and measures of effective functioning of the innovative strategy of the country in the conditions of 4 Industrial revolution and new production paradigm – Industry 4.0.The research allowed us to conclude that it is necessary to transform the existing national innovation strategies of the world in response to the changing global scientific and technological paradigm in the development of the 4th Industrial Revolution and the formation of Industry 4.0. This should include such dimensions as innovation generation, innovation assimilation, diffusion of innovations, favorable environment and policy management.

На основі аналізу концептуальних, інституційних засад та сучасних трактувань категорії «модернізація», систематизовано її ознаки, що дало можливість удосконалити підхід до розгляду модернізації, як стратегічного напряму системного осучаснення економіки на інноваційних засадах з метою забезпечення її ефективності та конкурентоспроможності. У роботі розроблено методологічний підхід до розуміння інноваційного підприємництва як первинної ланки трансформації економічної системи, яка відбувається за послідовністю взаємозалежних етапів: «інновації та інноваційне підприємництво – структурні зміни – конкурентоспроможність – економічний розвиток», що формують новаторські засади досліджуваної проблематики та визначають теоретичний, методичний і інструментально-організаційний її концепт. Обґрунтовано, що існують різні наукові підходи до трактування поняття «інновації» та «інноваційне підприємництво», які розглядаються вченими як: комплексний процес; цільова зміна; кінцевий результат; тип господарської діяльності; форма реалізації інтелектуальної власності; різновид підприємницької діяльності; процес створення та комерційного використання техніко-технологічних нововведень тощо. Розроблено концептуальний підхід до розгляду інноваційного підприємництва через призму структурної модернізації економіки, відповідно до чого інноваційне підприємництво розглядається як засіб досягнення економічного розвитку через масштабність структурних змін у напрямку збільшення питомої ваги конкурентоспроможних виробництв і визначається як особливий вид господарської діяльності, орієнтований на створення товарних та технологічних інновацій за допомогою практичного застосування ідей і винаходів, що є передумовою структурних змін, конкурентоспроможності та економічного розвитку. У роботі доведено, що при формуванні стратегічного бачення забезпечення економічної потужності країни, необхідно враховувати такий визначальний аспект як масштаби впливу інновацій та інноваційного підприємництва на структуру економіки, адже лише масштабні інновації у сферах діяльності з високим вмістом доданої вартості та їх експортна орієнтованість дозволять забезпечити підвищення конкурентних позицій країни та її економічний розвиток.Базуючись на доведеній гіпотезі про вагомість впливу інноваційного потенціалу на структурну модернізацію національної економіки з метою забезпечення її конкурентоспроможності, у роботі розроблено новаторські засади інноваційного стрибка прискореного економічного розвитку як невід'ємної складової зміцнення конкурентоспроможності країни. Ключові слова: структурна модернізація, інноваційне підприємництво, інновації, інноваційний розвиток, смарт-спеціалізація, механізм стимулювання.^UBased on the analysis of conceptual and institutional foundations and the current interpretation of “modernization” as a category, its characteristics are systemized, thus allowing to improve the approach to understanding modernization as a strategic direction of systemic modernization of the economy on an innovative basis in order to ensure its efficiency and competitiveness.The paper develops a methodological approach to understanding innovative entrepreneurship as a primary part in the transformation of the economic system, occurring in a sequence of interrelated stages: “innovations and innovative entrepreneurship – structural changes – competitiveness – economic development”, which all form innovative research principles for the issue and define its theoretical, methodical, instrumental and organizational concept.It is justified that there are different scientific approaches to the interpretation of “innovation” and “innovative entrepreneurship” categories that scientists consider to be: an integrated process; target change; an outcome; a type of economic activity; a form of intellectual property implementation; a type of entrepreneurship; the process of creation and commercial use of technical and technological advances, etc.A conceptual approach towards innovative entrepreneurship is established through the prism of structural modernization of the economy, whereby innovative entrepreneurship is seen as a means of achieving economic development through the scale of structural changes towards the increase of the share of competitive industries and is defined to be a special type of economic activity focused on creating commodity and technological innovations through practical application of ideas and inventions, which is a prerequisite for structural change, competitiveness and economic development.Key words: structural modernization, innovative entrepreneurship, innovations, innovative development, smart-specialization, incentive mechanism.

Чіков І.А. Інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. – Вінницький національний аграрний університет, Вінниця, 2022.Дисертаційна робота присвячена розв’язанню актуальної наукової задачі, спрямованої на удосконалення теоретико-методичного базису та формування інноваційного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств у сучасних умовах із урахуванням фактору життєвого циклу суб’єктів господарювання.Предметно-об’єктною базою дослідження стала підприємницька діяльність в агропромисловому комплексі України та сільськогосподарські підприємства Вінницької області: ПрАТ «Дашківці», с. Дашківці, Літинський район, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина»», смт. Томашпіль, Томашпільський район, СФГ «ЯВІР», с. Сьомаки, Хмільницький район, ФГ «ІРИНА-О.Т.», с. Кривошиї, Хмільницький район, ТОВ «Селищанське», с. Селище, Тиврівський район.При розгляді теоретичних аспектів доведено, що інноваційно-активний вектор розвитку є одним із ключових факторів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств. Зокрема, управління інноваційною діяльністю у контексті раціонального використання інноваційного потенціалу відіграє значну роль у генерації та посиленні конкурентних переваг, які становлять базис для забезпечення лідируючих позицій на цільовому ринку.Дана проблематика і зумовила актуальність теми, сприяла формуванню мети, об’єкта і предмета наукового дослідження, ідентифікації завдань дослідження та пошуку наукової новизни.На підставі результатів дослідження сформовано власне авторське бачення поняття «інновація» як певний результат у якості нового або вдосконаленого продукту, послуги або функції виробництва, що охоплює виникнення ідеї, генерацію знань та навичок, використання науково-технічних досягнень та дифузію напрацювань; «інноваційна діяльність» як комплекс заходів, який спрямований на забезпечення трансформації результатів наукових досліджень у нову або вдосконалену продукцію чи послугу; «інноваційний процес» як послідовність етапів від зародження ідеї до створення інноваційного продукту та його практичного впровадження. Синтез окремих теоретичних аспектів структурних складових «інновація», «механізм» та «конкуренція» дав можливість визначити інноваційний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств як систему чітко організованих дій, які ведуть до підвищення якості функціонування суб’єктів господарювання на основі акумулювання конкурентних переваг та виведення їх на якісно новий рівень, надавши їм ознаки інноваційності та нового економічного змісту. У цьому контексті було визначено, що реалізація інноваційного механізму конкурентного розвитку аграрних підприємств має полягати у формуванні ефективної стратегії розвитку, яка визначатиме зміст функціонування та задавати логіку усієї бізнес-поведінки суб’єктів господарювання відносно стадій їх життєвого циклу .Охарактеризовано найбільш актуальні наукові думки щодо прояву конкуренції у процесі економічних відносин між суб’єктами господарювання, що дозволило сформулювати авторський підхід до понять «конкуренція», «конкурента боротьба», «конкурентні переваги» та «конкурентоспроможність» як головних категорій у формуванні інноваційного середовища. Наведено напрями формування конкурентних переваг виходячи із результативності та значущості інноваційних заходів у процесі виробничої діяльності аграрних підприємств. Обґрунтовано процес формування інноваційної конкурентоспроможності аграрних підприємств шляхом побудови послідовно-паралельних зв’язків між напрямами економічного, соціального, екологічного та інноваційного суспільного розвитку.На підставі результатів дослідження було доведено, що економічнепіднесення аграрних підприємств неможливе без впровадження науково- дослідницьких та експериментально-конструкторських рішень у виробництво, зокрема техніки нового рівня продуктивності та удосконалення технологій. Виявлено потреби в інноваційній організації виробництва, вирішення яких забезпечує появу нових засобів і предметів праці, що у подальшому створить умови інтенсивного розвитку науково-технічного прогресу. Обґрунтовано, що завдання науково-технічного прогресу в аграрному виробництві вирішуються шляхом застосування виробничих функцій Кобба-Дугласа, Кобба-Дугласа- Тінбергена та моделі Солоу Р., які дозволяють виявляти дестимулюючі дії зовнішнього та внутрішнього середовища через їх вплив на економічне зростання.^UChikov I.A. Innovative mechanism for increasing the competitiveness of agricultural enterprises - Qualification scientific work on the rights of the manuscript.Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy, specialty 051 Economics. - Vinnytsia National Agrarian University, Vinnytsia, 2022.The dissertation work is devoted to the solution of an actual scientific problem, aimed at improving the theoretical and methodological basis and forming an innovative mechanism for increasing the competitiveness of agricultural enterprises in modern conditions, taking into account the factor of the life cycle of economic systems.Entrepreneurial activity in the agro-industrial complex of Ukraine and agricultural enterprises of Vinnytsia region became the subject-object base of the research, i.e., PJSC Dashkivtsi (Dashkivtsi, Litynsky district), LLC Ahrokompleks Zelena dolyna (Tomashpil, Tomashpil district), AE YaVIR (Somaky, Khmilnytskyi district), AE IRYNA-O.T. (Kryvoshyi, Khmilnytskyi district), LLC Selyshchanske (Selyshche, Tyvriv district).When considering the theoretical aspects, it is proven that the innovative vector of development is one of the key factors in increasing the competitiveness of agricultural enterprises. In particular, the management of innovative activities in the context of the rational use of innovative potential plays a significant role in the generation and strengthening of competitive advantages, which form the basis for securing leading positions in the target market.This problematic determined the relevance of the topic, contributed to the formation of the goal, object and subject of scientific research, the identification of research tasks and the search for scientific novelty.Based on the results of the research, the author’s own vision of the concept of «innovation» was formed as a certain result in the quality of a new or improved product, service or production function, which includes the emergence of an idea, the generation of knowledge and skills, the use of scientific and technical achievements and the diffusion of developments; «innovation activity» as a set of measures aimed at ensuring the transformation of scientific research results into new or improved products or services; «innovation process» as a sequence of stages from the origin of the idea to the creation of the innovative product itself and its practical implementation. The synthesis of certain theoretical aspects of the structural components «innovation», «mechanism» and «competition» made it possible to define an innovative mechanism for increasing the competitiveness of agricultural enterprises as a system of clearly organized actions that lead to an increase in the quality of the functioning of economic entities based on the accumulation of competitive advantages and their withdrawal to a qualitatively new level by providing signs of innovation and new economic content. In this context, it was determined that the implementation of an innovative mechanism for the competitive development of agricultural enterprises should consist in the formation of an effective strategy for their development, which will determine the content of functioning and set the logic of the entire business behavior of the entity in relation to its life cycle stages.The most relevant scientific opinions regarding the manifestation of competition in the process of economic relations between business entities are characterized, which allowed to formulate the author’s approach to the concepts of «competition», «competitive struggle», «competitive advantages» and «competitiveness» as the main categories in the formation of an innovative environment. The directions of formation of competitive advantages based on the effectiveness and importance of innovative measures in the process of production activities of agricultural enterprises are given. The process of forming the innovative competitiveness of agrarian enterprises by building sequential-parallel connections between the directions of economic, social, ecological and innovative social development is substantiated.Based on the results of the study, it was proved that the economic growth of agricultural enterprises is impossible without the introduction of research and development solutions in production, in particular, equipment of a new level of productivity and technology improvement. The needs for innovative organization of production are identified, the solution of which provides the emergence of new means and objects of labor, which will further create conditions for the intensive development of scientific and technological progress. It is substantiated that the tasks of scientific and technical progress in agricultural production are solved by applying the production functions of Cobb-Douglas, Cobb-Douglas-Tinbergen and the Solow model, which allow identifying the disincentive actions of the external and internal environment due to their influence on economic growth.

Проаналізовано інституційні та договорні механізми міжнародного співробітництва у використанні ресурсів ріки Дунай, висвітлено теоретичні та практичні аспекти цього питання. Досліджено історію формування інституційних і договірних механізмів міжнародного співробітництва із використання ресурсів Дунаю. Висвітлено основні тенденції цього процесу, сформульовано цілісне бачення та визначено особливості їх сучасного стану. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, що регламентують навігаційні та ненавігаційні аспекти використання Дунаю та практику їх застосування, а також судові рішення, що стосуються використання річкових ресурсів ріки Дунай.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі досліджено актуальну наукову тему щодо інституціоналізації медіації в публічному управлінні в Україні та на підставі аналізу зарубіжного та вітчизняного досвіду, нормативно-правових документів та наукової літератури запропоновані практичні рекомендацій до її реалізації.У першому розділі дисертаційного дослідження «Теоретичні засади інституціоналізації медіації в публічному управлінні в Україні» розкрито сутність проблеми у наукових дослідженнях, проаналізовано феномен та визначено зміст інституціоналізації медіації в публічному управлінні – процес безперервної трансформації та удосконалення певних норм, правил, стандартів які полягають у розвитку єдиного медіаційного простору, який стане одним із засобів, що буде спрямований на ефективне вирішення конфліктів у сфері публічного управління. Окреслено класифікацію конфліктів в публічному управлінні та обґрунтовано вибір важливості розгляду та дослідження конфлікту між органами публічного управління та громадянським суспільством. Досліджено стан розробленості проблеми конфліктної взаємодії органів публічного управління і громадянського суспільства в сучасному науковому дискурсі та розкрито зміст основних понять дослідження. Сформульовано авторське бачення змісту понять: «конфліктна взаємодія органів публічного управління та громадського суспільства»; «лідери громадянського суспільства».^UThe dissertation researched the topical scientific topic of institutionalization of mediation in public administration in Ukraine and proposed practical recommendations for its implementation based on the analysis of foreign and domestic experience, normative legal documents and scientific literature.The first chapter of the dissertation research «Theoretical foundations of the institutionalization of mediation in public administration in Ukraine» revealed the essence of the problem in scientific research, analyzed the phenomenon and determined the content of the institutionalization of mediation in public administration - a process of continuous transformation and improvement of certain norms, rules, standards that consist in the development of a single mediation space, which will become one of the means aimed at effective resolution of conflicts in the field of public administration.The classification of conflicts in public administration is outlined and the choice of the importance of consideration and research of the conflict between public administration bodies and civil society is justified. The state of development of the problem of conflict interaction between public administration bodies and civil society in the modern scientific discourse was studied and the content of the main concepts of the study was revealed.The author's vision of the content of the concepts: «conflict interaction of public administration bodies and civil society» is formulated; «civil society leaders».

Показано, що народ як особлива природна, суспільна та духовна етнічна спільність є головним суб'єктом суспільно-історичного процесу, атрибутивною ознакою якого є його інтереси. Здійснено генетичний, морфологічний, функціональний і праксіологічний аналізи явища інтересів народу. Подано авторське бачення проблеми сутності, змісту, форм і механізмів розвитку та захисту, динаміки змін інтересів народу. Обгрунтовано, що інтереси народу мають субстратний та діяльнісний рівні, які розглянуто в динамічному процесі - від інтересів попередніх етнічних спільнот до планетарного людства. Проаналізовано вплив глобалізаційних та інтеграційних процесів на саморозгортання інтересів народів Європи і, зокрема, українського народу. Розкрито історичний досвід вираження і захисту інтересів народу елітою, науковцями, політичними діячами, починаючи з періоду Київської Русі до початку XXI ст. Запропоновано систему заходів щодо узгодження інтересів народу, політичних партій, елітних кіл та особливостей на рівні етнополітики держави та громадського суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших у вітчизняній політології спеціальним цілісним фундаментальним дослідженням інформаційних війн з позиції інтегрального підходу: феноменальність комплексного розуміння сучасних інформаційних війн полягає у тому, що одне поняття, по суті, акумулює у собі два їх різні види – інформаційно-психологічну та інформаційно-технічну війни. У науковій роботі наведено низку авторських понять, ідей та висновків, які характеризуються науковою новизною.У дослідженні висвітлено змістовні міркування щодо інформаційних війн у політичній площині: теоретичне підґрунтя, хронологічний розвиток та практичне втілення – зокрема, на прикладі агресії РФ. Розглянуто стан наукової розробленості проблеми, який характеризується незавершеністю політичної конструкції інформаційних війн. Триває наукова дискусія щодо того, чи є це поняття синтезом двох базових напрямків – інформаційно-психологічного та інформаційно-технічного, чи до нього доцільно відносити лише один із них; які методи та форми доречно відносити до інформаційних війн і яке їх співвідношення.У сучасній літературі наукова експлікація «інформаційна війна» не має однозначного трактування. Окрім розбіжностей стосовно того, що ж можна вважати «інформаційною війною», так само проблемним є тлумачення окремих її категорій. Популярним є дослідження інформаційних війн у рамках психологічної парадигми. Різні науковці пропонують свої підходи, однак, на нашу думку, найбільш вдалим є комплексне розуміння інформаційних війн. Шляхом застосування поліпарадигмального підходу, запропоновано визначення поняття: «інформаційна війна» під якою розуміється «комбінація людських або технологічних дій, призначених для присвоєння, видалення чи зміни інформації, що призводить до пошкодження або знищення критичної інфраструктури, порушення сталої роботи органів державної влади, економічних збитків у великих розмірах або порушення адекватного ментального сприйняття явищ і подій шляхом нав’язування певного бачення реальності». Попри об’єднувальне поняття, інформаційна війна має суттєву детермінацію, функціональну спрямованість на отримання різних результатів. Вона – політичний феномен, що слугує різним цілям; не одномоментний, а постійний акт насильства. Невід’ємним атрибутом інформаційних війн є інформаційна зброя.Визначено, що інформаційна війна є складовою політичної війни – маючи універсальний характер, вона може вестися у економічній, соціальній, оборонній, духовній сферах. У контексті політичної війни, інформаційну війну можна визначити як зовнішню діяльність держави, яка веде до досягнення конкретних політичних цілей, спрямованих на руйнування чи зміну ідей, поглядів, ціннісних орієнтирів та інформаційних систем противника, при цьому захищаючи свої ресурси від аналогічних дій противника.Акцентовано увагу на тому, що інформаційні війни не бувають поза межами традиційної боротьби – історія більшості конфліктів вказує на нездатність однієї лише військової міці досягнути переваги і перемоги. Зазвичай вони ведуться паралельно із традиційною війною або є складовою «гібридної війни», де слугують для того, щоб зламати головне – волю противника, нанести удар його моральному духу.^UThe dissertation forms one of the first in domestic political science to be a special holistic fundamental study of informational warfare from the standpoint of an integral approach: the phenomenality of a comprehensive understanding of modern information wars is that one concept, in fact, accumulates two different types of them – informational-psychological and informational-technical warfare. The scientific work contains a number of author's concepts, ideas and conclusions, which are characterized by scientific novelty.The research highlights meaningful considerations regarding information wars in the political plane: theoretical background, chronological development, and practical implementation – in particular, using the example of the aggression of the Russian Federation.It was explored the state of scientific development of the problem, which is characterized by the incompleteness of the political construction of informational warfare. There is an ongoing scientific debate as to whether this concept is a synthesis of two basic directions – informational-psychological and informational-technical, or whether it is expedient to refer to it only one of them; what methods and forms should be attributed to information wars and what their ratio is.The scientific explanation of informational warfare does not have an unambiguous interpretation. In addition to disagreements about what can be considered as informational warfare, the interpretation of its individual categories is equally problematic. The study of informational warfare within the framework of the psychological paradigm is popular. Different scholars offer their approaches, however, in our opinion, the most successful is a comprehensive understanding of information wars.By applying a polyparadigmatic approach, the following definition of the concept is proposed: informational warfare is a combination of human or technological actions designed to appropriate, delete or change information, which leads to damage or destruction of critical infrastructure, disruption of the stable work of state authorities, economic losses in large dimensions or violation of adequate mental perception of phenomena and events by imposing a certain vision of reality. Despite the unifying concept, informational warfare has a significant determination, a functional focus on obtaining different results. It is a political phenomenon that serves various purposes which form not a single-time, but a continuous act of violence. An integral attribute of information wars is information weapons.It was determined that the informational warfare is a component of the political war – having a universal character, it can be waged in the economic, social, defense, and spiritual spheres. In the context of political warfare, information warfare can be defined as the external activity of the state, which leads to the achievement of specific political goals aimed at destroying or changing the ideas, views, value orientations and information systems of the enemy, while protecting its resources from similar actions of the enemy.It is indicated that information wars do not occur outside the boundaries of traditional struggle – the history of most conflicts indicates the inability of military power alone to achieve superiority and victory. Usually they are conducted in parallel with traditional war or are a component of «hybrid war», where they serve to break the main thing – the will of the enemy, to strike at his morale.It is noted that the excessive number of forms of implementing informational warfare complicates the already crisis-oriented categorical apparatus of informational warfare from the point of view of the scientific worldview, in this context it is more appropriate to talk about the three most frequently used forms: information attack, information operation, information campaign.

Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних основ формування та застосування інформаційних ресурсів (ІР) і побудови моделей у системі планування діяльності підприємства. Запропоновано концепцію комунікаційного підходу до формування ІР і розробки моделей у системі планування діяльності підприємства, основою якого є бачення ІР і моделей як основних ресурсів для підтримки прийняття планових рішень, що дзволяє акумулювати, концентрувати, зберігати та оптимально використовувати ІР та знижувати рівень невизначеності, підвищувати шанси партнерів, що приймають участь у комунікаціях щодо розробки планів та їх виконання для досягнення основних цілей підприємства. У рамках концепції удосконалено понятійний апарат стосовно визначення ІР, системи планування реалізації продуктів харчування з сезонним характером продажу, що дозволяє підвищити точність і оперативність планування. Розроблено модель системи ІР підприємтсва, що грунтується на методології комунікаційного підходу та дозволяє оптимізувати управлінські бізнес-процеси, ресурси та комунікації у системі планування. Запропоновано методичний підхід щодо забезпечення ІР та комунікаціями системи планування на основі бачення майбутнього, використання сценаріїв як механізму перевірки та поглиблення бачення, цілей і стратегій підприємства, що дозволяє визначити оптимальний склад і структуру ІР підприємства.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі узагальнено теоретико-методичні й науково- прикладні основи дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій в умовах сучасних викликів і трансформаційних змін. Проведено аналіз підходів до процесу забезпечення інфраструктурного розвитку територій сільської місцевості на державному та регіональному рівнях, а також обґрунтовано сутнісне розуміння досліджуваних понять. З урахуванням зазначеного, сформовано власне бачення стосовно інфраструктурного забезпечення розвитку сільських територій з окресленням заходів державного і регіонального рівнів.На основі аналізу теоретичних підходів до сутнісного розуміння інфраструктурного розвитку сільських територій як на державному, так і регіональному рівнях обґрунтовано його змістову наповнюваність, що зумовлюється системним підходом до забезпечення розвитку сільської місцевості з урахуванням його багатогранних складових, як економічної, так екологічної й соціальної, у взаємодоповнюваності з наявним природно-ресурсним, людським потенціалом, розбудовою інфраструктурної сфери з метою формування комфортного життєвого середовища села.Узагальнено теоретико-методичні підходи до дослідження інфраструктурного розвитку сільських територій, у межах якого активізуються взаємовідносини у сфері виробництва, розподілу і споживання вироблених товарів, продукції й надаваних послуг, реалізуються інтереси зацікавлених осіб, передусім суб’єктів аграрного господарювання, підприємців, бізнесменів, інвесторів, започатковуються процеси відродження сільської місцевості, що супроводжується підвищенням рівня життя населення, його добробуту і благополуччя. Дослідженням підтверджено, що інфраструктурний розвиток сільської місцевості повинен відбуватися випереджальними темпами, оскільки зворотність процесів призведе до гальмування реалізації програм відродження села.^UThe dissertation summarizes the theoretical-methodical and scientific-applied foundations of the research infrastructural development of rural territories in the conditions of modern challenges and transformational changes. The analysis of approaches to the process of ensuring the infrastructural development of rural areas at the state and regional levels was carried out, and the essential understanding of the studied concepts was substantiated. Taking into account the above, our own vision was formed regarding infrastructural support for the development of rural territories with an outline of measures at the state and regional levels.Based on the analysis of theoretical approaches to the essential understanding of the infrastructural development of rural territories at both the state and regional levels, its content is substantiated, which is determined by a systematic approach to ensuring the development of rural areas, taking into account its multifaceted components, both economic, ecological and social, in complementarity with the available natural resources, human potential, development of the infrastructural sphere with the aim of forming a comfortable living environment of the village.The theoretical and methodological approaches to the study of the infrastructural development of rural areas are summarized, within which relations in the field of production, distribution and consumption of manufactured goods, products and services are intensified, the interests of interested persons, primarily subjects of agricultural management, entrepreneurs, businessmen, investors, are realized. The processes of the revitalization of rural areas are being initiated, which is accompanied by an increase in the population’s standard of living of the population, and its well-being and prosperity. Research has confirmed that the infrastructural development of rural territories should take place at an anticipatory pace since the reversibility of processes will lead to inhibition of the implementation of rural revitalization programs.

Проаналізовано підходи до проблеми ірраціонального пізнання у західноєвропейській філософській думці. Охарактеризовано особливості ірраціонального пізнання, специфіку його ролі та проявів у процесі становлення та розвитку української філософської думки. Доведено, що звернення до ірраціонального пізнання у філософській культурі України випливає із специфіки національно-ментального критерію та психічних особливостей українського характеру та сягає своїм корінням античного та давньоукраїнського міфологічного світогляду. Простежено посилення уваги до ірраціонального пізнання у християнізованій філософській думці Києворуської доби та у період українського Відродження із акцентом на містичність, символічність, трансцендентність. Обгрунтовано визначальну роль філософського вчення Г.Сковороди в утвердженні уваги до ірраціонального, де особливими засобами пізнання є "серце", "натхнення", "споріднена праця". Встановлено, що традиція ірраціонального простежується і у романтичному світогляді М.Гоголя, М.Костомарова, П.Куліша, Т.Шевченко, О.Потебні, П.Юркевича, Лесі Українки, де пізнання це - духовне зусилля, робота душі, глибокі внутрішньо-моральні переживання, яке здійснюється через символічно-містичне бачення, інтуїтивне відчуття, екзистенціально-межове сприйняття.

  Скачати повний текст