Досліджено відносини держави та церкви в Україні у 1991 - 1996 рр. Висвітлено проблему становлення якісно нових форм відносин. Розкрито наслідки радянської спадщини та відтворено зміни, які відбулися в теоретичних засадах державно-церковних відносин після 1991 р. Обгрунтовано внесок різних гілок державної влади у розв'язання проблем церковно-релігійного життя, визначено результативність релігійного законодавства. Розглянуто основні напрями діяльності Ради у справах релігій. Визначено місце та роль держави в забезпеченні суспільної функціональності церков і релігійних організацій. Вперше в українській історіографії розглянуго проблеми розвитку матеріальної бази церков і релігійних організацій, забезпечення доступності віруючим місць богослужіння та прав сповідувань, налагодження ділових контактів з міжнародними організаціями та запобігання в Україні релігійному екстремізму.

  Скачати повний текст

Розглянуто та систематизовано інформацію про центральне богослужіння християнської церкви - Літургію в історичному, догматичному, обрядовому та символічному аспектах. Запропоновано модель жанрового канону Літургії у контексті богослужіння, виявлено його системну, ієрархічну природу. Розроблено синтетичний підхід щодо вивчення творів церковної музики, відповідний алгоритм і методику їх дослідження. Наведено типологічні схеми, які відповідають кожному рівню драматургії Літургії і наочно представляють рельєф драматургічних шарів. Зазначено, що в авторських Літургіях схеми дозволяють чітко виявити міру дотримання канонічних норм жанру. Здійснено переклад з київської квадратної до сучасної нотації обіходних піснеспівів Літургії знаменного та київського розспівів. Виконано комплексний аналіз піснеспівів і циклу в цілому Літургії монодичної традиції - знаменного і київського розспівів і ряду авторських Літургій українських і російських композиторів межі XIX - XX ст. Проведено порівняльне дослідження жанрового канону (моделі, матриці) та його практичного втілення у конкретних творах, виявлено міру збереження канонічних і нормативних ознак, розглянуто співвідношення канонічних та індивідуальних рис в організації цілого.

  Скачати повний текст

Досліджено соціокультурну природу, жанрово-стильову побудову та музичні аспекти православної заупокійно-поминальної традиції. Визначено загальнотеоретичні передумови вивчення заупокійної служби шляхом аналізу богословських, філософсько-культурологічних і музикознавчих праць. Значну увагу приділено аспекту розуміння явища смерті у православному вченні та особливої ролі колективної молитви у православному богослужінні, у контексті провідних тенденцій якого визначено явище "музики богослужіння". Запроваджено поняття пам'яті як універсалії культури та провідної цінності поминального богослужіння. Визначено головні аспекти культури, що стосуються пам'яті, у взаємозв'язку з репродуктивною та креативною сторонами заупокійно-поминальної традиції. На підставі вивчення поминальних циклів доведено провідне значення ужиткового, ужитково-авторського та авторського як домінуючих музично-стильових тенденцій поминальної чинопослідовності. Досліджено суспільно-педагогічну та музично-творчу діяльність О.Кастальського у контексті російської культури початку XX ст. Визначено особливості розвитку заупокійно-поминальної традиції на початку XXI ст., її вплив на композиторську творчість та духовну культуру у цілому.

  Скачати повний текст

Досліджено прояв семантичних особливостей різдвяних фольклорних хорових і театральних жанрів і переосмислення музичного ряду святкового різдвяного канонічного Богослужіння у професійному музичному мистецтві України періоду незалежності. Проаналізовано музичні твори провідних українських композиторів як найяскравіші, найбільш характерні різножанрові зразки звертання до розкриття різдвяної тематики: фольклорні обробки для хору без супроводу М.Тиможинського, О.Некрасова, Л.Шукайло, Л.Дичко, В.Степурка, Є.Станковича; "Різдвяний тропар" В.Степурка, Різдвяну "Архієрейську Божественну Літургію з нагоди великого Ювілею 2 000 різдва Христового" Св. Іонна Золотоустого В.Камінського та О.Козаренка, а також музично-сценічні твори - "Різдвяне дійство" Л.Дичко та балет "Ніч перед Різдвом" Є.Станковича. На підставі визначення найбільш характерних типологічних ознак різдвяних музичних жанрів здійснено порівняльний аналіз їх опосередкування та трансформації в українському професійному музичному мистецтві періоду незалежності. Досліджено розвиток традиції звертання до жанру фольклорної хорової та інструментальної обробки різдвяних жанрів та вертепно-маланкових дійств у зразках професійного музичного мистецтва України, визначено етапи її еволюції, основні мистецькі й соціальні завдання, зроблено узагальнення з приводу жанрових пріоритетів та їх індивідуального авторського трактування.

  Скачати повний текст

У контексті науково обгрунтованих тенденцій (у прагненні до пізнання Логосу (Нусу), у стані нірвани, єднанні з Дао, слідуванні волі Божій) розвитку гуманістичної спрямованості педагогічної думки через епістему (спостереженя), антропологічну рефлексію у аспекті епох віхових культур Стародавнього світу систематизовано результати педагогічних поглядів щодо створення принципово нової особистісно орієнтованої концепції гуманістичної спрямованості, складовими якої є виокремлене аксіологічне поле цінностей зазначеного періоду, основою якого є абсолютні цінності, а саме: Доброта, Любов, Мудрість, домінантні якості (благоговіння, самопожертва, терпіння, людяність і обов'язок, благородство, совісна воля, тримансть, смиренність, радість, довготерпіння, милосердя, лагідність, братолюбство; прощення, поступлення, повчання, праведність, чеснотність, мовчазність, скромність; знання прекрасного, першосущного, божественного; прощення - поступленя - повчання), методи самопізнання (екзистенційний, епістемологічний, синергетичний), засоби формування якостей: щоденна молитва, віра, богослужіння, покаяння, наслідування заповідей блаженств, споглядання, обряди, медитація. Розкрито профетичний характер гуманістичної спрямованості педагогічних теорій зазначеного періоду, який репрезентує епістемічну проникливість, рефлексивно-креативну компетентність педагога, що здійснюється шляхом самопізнання (пізнання в діалозі, у відображенні духовних цінностей), внутрішнє досягнення (свобода волевиявлення (вільний від гріха)), через синтез ціннісних орієнтацій (принцип суб'єкта (відношення педагога до учнів), принцип цінності (релігійне відношення педагога до Бога) і реалізується у діяльності (у постійній інтерпретації).

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розвитку церковно-релігійного життя православного населення північних волостей Молдавського воєводства й австрійської Буковини на прикладі соціорелігійних реалій другої половини XIV - початку XX ст. Розкрито особливості формування адміністративно-територіального та церковно-адміністративного устрою буковинського краю у період молдавського й австрійського володарювання, проаналізовано кількісні показники місцевого населення, визначено його етнічну та конфесійну структури, а також характер міжконфесійних взаємин. Наведено характеристику вищої православної церковної ієрархії краю, парафіяльного духовенства та чернечого життя у монастирях. Особливу увагу приділено дослідженню церковних таїнств та обрядів життєвого циклу віруючої людини, дозвілля буковинських селян, відвідування ними церкви у святкові дні. Наведено характеристику богослужіння в Православній Церкві на Буковині, проаналізовано характер релігійності місцевого православного населення, відзначено схильність селян до забобонів. Висвітлено організаційно-канонічні засади церковного будівництва й іконопису в північних волостях Молдавського воєводства та трансформацію їх нормативних засад в австрійській Буковині.

  Скачати повний текст

З залученням певних джерел комплексно досліджено християнську Церкву та релігійне життя у візантійському Херсоні VI - X ст. У історіографічному аспекті розглянуто основні проблеми цього періоду історії Херсона. Встановлено структуру християнської Церкви та місце, яке займала Херсонська кафедра у даний період. Визначено соціальний склад і чисельність херсонського духівництва в раннє середньовіччя. Описано та класифіковано культові архітектурні пам'ятки та розглянуто особливості реконструкції основних типів сакральної архітектури. З урахуванням літургійних особливостей храмів і даних письмових і археологічних джерел Херсона розглянуто ранньовізантійське богослужіння в храмі та просто неба. Досліджено культи святих мощів, вторинних реліквій і святих мучеників у Херсоні, а також на прикладі херсонських матеріалів виділено відмінності меморіального та мартиріального культів. Увагу приділено особливостям і специфіці релігійних обрядів Херсона на прикладі таїнств хрещення, постригу, водосвяття, єлеосвячення та чину поховання.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню богословських аспектів богослужінь Страсного тижня з метою формування духовного досвіду й богословських знань, необхідних для духовно-морального відродження українського суспільства.Об'єктом дослідження є богослужбові тексти Страсного тижня, вміщені у Постовій тріоді.У дисертації здійснено аналіз богослужбових текстів Страсного тижня за основними аспектами догматики православного богослів'я (сотеріологія, христологія, есхатологія, тріадологія, еклезіологія), розташування яких для розгляду визначалося домінуванням та поширеністю цих елементів у гімнографії Страсного тижня, що сприяє зосередженню уваги на окремо визначеній тематиці при вивченні й засвоєнні змісту гімнографії.Виявлено варіативність перекладу церковнослов'янською та українською мовами Постової тріоді; встановлено окремі неточності українського перекладу. Вживання терміну «єство», як еквіваленту церковнослов'янських лексем «єстество» і «существо», не можна вважати такими, що містять догматичні помилки, утім, виявлені хиби перекладу гальмують формування богословської думки та обмежують повне розкриття положень святоотцівського богослів'я стосовно окремих християнських догматів.Подано в сучасному розумінні і доступною мовою основоположні християнські віроучительні істини, які містяться в богослужбових текстах означених днів. Увібрані в поетичну форму, богослужбові тексти легше сприймаються молільниками, які не мають богословського досвіду і знань. У контексті розкриття сотеріологічного аспекту богослужбових текстів Страсного тижня наголошується на внутрішньому аспекті спасіння людини, зміні способу буття її природи, заперечуючи механічне спасіння лише як наслідок заслуг Ісуса Христа. Удосконалено підхід до інтерпретування теми кінця світу, заклику до покаяння. При розкритті виховної функції піснеспівів, акцентується увага на особистій зустрічі зі Спасителем кожної людини, для чого було використано образ безплідної смоковниці. Наголошується на необхідності приготування душі до цієї майбутньої зустрічі. Набуло подальшого розвитку твердження про базування закону віри на законі молитві, яке засвідчує, що багато християнських догматів було введено у богослужбові тексти з метою їхнього артикулювання і сприйняття віруючими.Взаємозв'язок гімнографії з історією і догматами Православної Церкви, зокрема, встановлено співвіднесеність участі авторів богослужбових текстів у формуванні православного віровчення з його подольшим відображенням у гімнографії. Висновки й теоретичні твердження, обґрунтовані в дисертаційному дослідженні, сприяють глибшому розумінню віровчення Православної Церкви, яке розкривається в богослужіннях.^UThe dissertation is devoted to the study of the theological aspects of the worship of Holy Week as one of the important factors in the matter of personal salvation of a person, which positively influences the formation of spiritual experience and theological knowledge, for the spiritual and moral revival of Ukrainian society.The object of the study is the Holy Week liturgical texts contained in the Fasting Triode.The dissertation analyzes the liturgical texts of Holy Week according to the main aspects of the dogma of Orthodox theology (soteriology, Christology, eschatology, triadology, ecclesiology), the location of which for consideration was determined by the dominance and prevalence of these elements in hymnography of Passion Week, which helps to focus on a specific topic in the study and assimilation of the content of hymnography.The variability of translation of the Church Slavonic and Ukrainian languages of the Lenten Triodion has been revealed; some inaccuracies of the Ukrainian translation were found. The use of the term “nature” as the equivalent of the Church Slavonic lexicons “nature” and “being” cannot be considered as containing dogmatic errors, however, the revealed omissions of translation hinder the formation of theological thought and limit the full disclosure of the provisions of patristic theology Christian dogmas.It presents in the modern understanding and in accessible language the fundamental Christian religious truths contained in the liturgical texts of the designated days. Imbedded in poetic form, liturgical texts are more readily perceived by worshipers who lack theological experience and knowledge. In the context of the disclosure of the soteriological aspect of Holy Week liturgical texts, it emphasizes the internal aspect of man's salvation, the change in the way of being of his nature, denying mechanical salvation only as a consequence of the merits of Jesus Christ.The approach to interpreting the theme of the end of the world, the call to repentance has been improved. In revealing the educational function of the songs, the focus is on a personal meetingof each person with the Savior, for which the image of a barren fig tree was used. The need to prepare the soul for this upcoming meeting is emphasized.The claim that the law of faith is based on the law of prayer has further developed, indicating that many Christian tenets have been introduced into liturgical texts for the purpose of their articulation and acceptance by believers.The relationship of hymnography with the history and tenets of the Orthodox Church, in particular, establishes the correlation of the participation of the authors of liturgical texts in the formation of the Orthodox doctrine with its subsequent reflection in the hymnography.The conclusions and theoretical allegations, based on the dissertation research, contribute to a deeper understanding of the doctrine of the Orthodox Church, which is revealed in divine services.

Проаналізовано особливості церковно-релігійних процесів у західних областях Української РСР у контексті суспільно-політичних, соціокультурних процесів другої половини 1960-х – першої половини 1980-х рр. Визначено політико-правовий статус церков та спільнот в Українській РСР, показано географію поширення релігійних громад православного, католицького, протестантського напрямів (визначено причини її зміни, простежено динаміку кількісного складу вірян) у західноукраїнському регіоні у розрізі областей. Комплексно досліджено політику радянських органів влади щодо церков і спільнот, показано її антирелігійний, репресивний характер, з'ясовано кількісний склад, соціально-демографічні характеристики релігійних громад церков та спільнот, які функціонували у західних областях Української РСР. На конкретних прикладах локальної історії досліджено участь віруючих у богослужіннях та відзначенні релігійних свят, простежено роль релігійних обрядів життєвого циклу в житті мешканців Галичини, Буковини, Закарпаття, Волині, у регіональному контексті встановлено дієвість атеїстичної пропаганди місцевих державно-партійних органів влади.^UThe study found that the Soviet state's policy toward religious organizations during the second half of the twentieth century, with the exception of a few periods, was a continuous attack by the authorities on spiritual institutions in order to limit or prohibit their functioning. A striking example in this context is the western Ukrainian regions. It is shown that one of the first innovations of the CPSU Central Committee in the church-religious sphere in the mid-1960s was a change in the structure of state bodies controlling the religious sphere: the Council for the ROC and the Council for Religious Cults were reorganized into a single body. affairs of religions. Due to this structure, an atheistic worldview spread in society, and the basic principles of church and religious policy were formed. In the conditions of the «imminent victory of communism», the church was treated by the authorities as a relic, one of the main obstacles on the way to this «victory». However, due to the displacement of many denominations common in the western Ukrainian region, the religious sphere became less controlled by the authorities. Anti-religious campaign of the 60's – 80's of the twentieth century. aimed at eliminating visible manifestations of religiosity, was accompanied by the closure of houses of worship, violation of the constitutional rights of believers. Legislative and normative legal acts outlawed not only Greek Catholic believers, but also entire trends in Protestantism. In such circumstances, the clergy often deviated from the canonical rules, simplified some religious rites (consecration of houses, Easter cakes, etc.).