Теоретично обгрунтовано й опрацьовано методичні положення та практичні заходи щодо розвитку існуючого стилю державно-управлінської діяльності. Визначено основні етапи виникнення та розвитку поняття "стиль" у філософії, риториці, етиці, філології, естетиці, стилістиці, психології та управлінні як первинної категорії стосовно стилю державно-управлінської діяльності. Запропоновано визначати даний стиль як форму керівного впливу суб'єкта на об'єкт державного управління відповідно до об'єктивних закономірностей суспільного розвитку, інтересів держави та соціальних потреб громадян. З'ясовано, що на стиль такої діяльності впливають певні передумови, а саме: рівень демократизації суспільного життя, законодавчо закріплені норми, належність органу державного управління до цивільної або воєнізованої структури, надзвичайна ситуація, мирний або військовий час, національна ментальність. На підставі аналізу взаємозв'язку понять "стиль керівництва" й "організаційна культура" обгрунтовано доцільність розмежування трьох рівнів стилю державно-управлінської діяльності - загальнодержавного, організаційного й індивідуального. З'ясовано, що на стиль державно-управлінської діяльності загальнодержавного рівня впливають певні чинники, а саме: ступінь складності вирішуваних завдань, політичний режим, рівень економічного розвитку країни, реальний ступінь забезпечення прав і свобод людини, імідж країни на міжнародному рівні, ступінь координованості роботи гілок влади, національна свідомість і патріотизм громадян. На стиль організаційного рівня впливає специфіка державно-управлінської діяльності, законодавче регулювання державно-управлінських відносин, організаційна культура. Стиль індивідуального рівня характеризується впливом законодавчо закріплених норм поведінки службовців, індивідуальних характеристик і ціннісної орієнтації особистості, виховання, компетентності, комунікативності, досвідченості, управлінського стиля більш високого рівня керівництва. Обгрунтовано основні напрями трансформації стилю державно-управлінської діяльності індивідуального й організаційного рівнів. Виявлено характеристики існуючого та необхідні ознаки перспективного стилю діяльності органів влади. З використанням методики проведення типового дослідження існуючого стилю державно-управлінської діяльності, з урахуванням особливостей функціональної сфери наведено схему послідовності етапів діагностування та забезпечення розвитку з метою підвищення дієвості органів державного управління та місцевого самоврядування.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонально-стилістичні, лексико-семантичні та структурно-морфологічні особливості американських військових сленгізмів, фактори лінгвокультурного бар'єра двомовної комунікації, що виникає за використання сленгу. Проаналізовано український військовий сленг як можливий перекладацький відповідник американського військового сленгу, прийоми та типові помилки перекладу. Визначено стратегію операційних дій перекладача, яка полягає у передачі семантичного й прагматичного значень конкретного сленгізму: трансляції денотативного, сигніфікативного, інтепретативного та внутрішньомовного значень на підставі використання ресурсів цільової мови, врахування позамовних чинників, нейтралізації розбіжностей у фонових знаннях комунікантів і запропонуванні оптимального перекладацького відповідника.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено теоретичному аналізу, опису сучасного стану та визначенню перспектив удосконалення імунітетів у кримінальному праві України. Стверджується, що у цій галузі теоретичні засади існування імунітетів досліджено недостатньо. У першому розділі дисертації розглянуто поняття, зміст та стан теоретичного дослідження й нормативного регулювання імунітетів у кримінальному праві України. Доведено, що головною підставою імплементації приписів про імунітети у кримінальне законодавство України є забезпечення принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права. Надано визначення імунітетів у кримінальному праві. Описано кримінально-правові наслідки дії імунітетів у кримінальному праві. Показано їх співвідношення з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності та з інститутом обставин, які виключають кримінальну протиправність діяння.Запропоновано критерії класифікації та виділено види імунітетів у кримінальному праві.Виявлено особливості регулювання імунітетів у кримінальних законах зарубіжних держав. Відзначено приклади позначення поняттям «імунітет» безпосередньо в кримінальному законі факту вилучення певного кола осіб зі сфери дії національної кримінальної юстиції. У другому розділі роботи проаналізовано міжнародні документи й норми національного законодавства, якими передбачено особисті привілеї та імунітети представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій. Проведеним дослідженням підтверджено позицію, що унормовані міжнародним правом імунітети є гарантією неупередженої та незалежної діяльності представників іноземних держав у країні їх перебування, виводячи представників дипломатичних і консульських установ, міжнародних організацій і місій за межі національної кримінальної юрисдикції. Розглянуто кримінально-правові аспекти імунітетів посадових осіб органів різних гілок влади. Досліджено норми чинного законодавства України, що визначають імунітет осіб, на яких державою покладено обов’язки, виконання яких потребує захисту від незаконного втручання, а також є необхідним для створення належних умов для їх виконання. Окремо проаналізовано зміст депутатського індемнітету, під яким розуміється виключення відповідальності народних обранців (у тому числі кримінальної) за результати голосування або висловлювання в парламенті, у суді та інших органах, де вони виконують представницькі функції.Досліджено феномен виключення відповідальності працівників правоохоронних органів. Встановлено, що він має окремі ознаки інституту імунітетів. У третьому розділі на основі аналізу розуміння бойового імунітету в сучасній судовій практиці та літературі його розглянуто у співвідношенні з виправданим ризиком у законодавстві України. Встановлено відмінності розуміння правової природи бойового імунітету в Україні та іноземних державах. Оцінено недоліки його одночасної регламентації і як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, і як обставини, що забезпечує звільнення від кримінальної відповідальності. Констатовано порушення принципів кримінально-правового регулювання, допущене при регламентації бойового імунітету в законодавстві України (як обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння згідно з КК України та як підстави звільнення від кримінальної відповідальності за Законом «Про оборону України»). Підтримано думку, що бойовий імунітет належить до обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння. Визначено коло обставин, існування яких дозволяє констатувати наявність бойового імунітету (не визнається кримінальним правопорушенням вчинення як дії, так і бездіяльності; умови та час існування – воєнний стан або період збройного конфлікту; мета вчинення дії (бездіяльності) особою, наділеною бойовим імунітетом; спрямованість заподіяння шкоди при бойовому імунітеті; відсутність ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами). Констатується, що бойовий імунітет охоплює лише діяння особи, спрямоване на відсіч саме збройної агресії. Описано різновид бойового імунітет, який поширюється на особливий суб’єктний склад (цивільних осіб). Пропонуються види бойового імунітету: військовий бойовий імунітет та цивільний бойовий імунітет.Констатується, що під час відсічі збройної агресії проти України медичний персонал у відповідності із міжнародними нормативними актами та гуманітарною місією надає медичну допомогу будь-яким особам, які її потребують. Такі дії медичного персоналу не є кримінально протиправними (медичний імунітет). Показано його відмінності від дій лікаря в умовах виправданого ризику та в умовах крайньої необхідності.Проведено аналіз кримінально-правових аспектів наділення імунітетами осіб, які беруть участь у діяльності Міжнародного кримінального суду з метою виконання службових або процесуальних обов’язків для забезпечення виконання функцій цієї установи.^UThe dissertation is devoted to theoretical analysis, description of the modern state and determination of prospects for improving immunities in the criminal law of Ukraine.The first section of the dissertation considers the concept, content and state of theoretical research and normative regulation of immunities in criminal law of Ukraine.It has been proved that the main basis for the implementation of immunities regulations in the criminal legislation of Ukraine is the provision of the principle of legal certainty, which is part of the rule of law.The definition of immunities in criminal law is given.The criminal-legal consequences of the action of immunities in criminal law are described. Their relationship with the institute of exemption from criminal liability and with the institute of circumstances that exclude the criminal wrongfulness of the act is shown.The classification criteria are proposed and types of immunities in criminal law are allocated.The peculiarities of the regulation of immunities in the criminal laws of foreign states have been revealed. Examples of the concept of "immunity" are noted directly in the criminal law of the fact of the removal of a certain circle of persons from the scope of national criminal justice.The second section of the work analyzes international documents and norms of national legislation, which provide for personal privileges and immunities of representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions.The study confirmed the position that the immunities regulated by international law are a guarantee of impartial and independent activities of representatives of foreign countries in the country of their stay, taking representatives of diplomatic and consular institutions, international organizations and missions outside the national criminal jurisdiction. The criminal-legal aspects of immunities of officials of bodies of different branches of government are considered. Among the carriers of such immunity are people's deputies, the President of Ukraine, the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights and representatives of the judicial corps.Separately, the content of the deputy indemnity is analyzed, which refers to the exclusion of the responsibility of people's deputies (including criminal) for the results of voting or statements in parliament, in court and other bodies where they perform representative functions.On the third section, based on the analysis of the understanding of combat immunity in modern judicial practice and literature, it is considered in relation to justified risk in the legislation of Ukraine. Differences in understanding the legal nature of combat immunity in Ukraine and foreign countries have been established. The shortcomings of its simultaneous regulation are assessed both as circumstances excluding criminal wrongfulness of the act, and as circumstances ensuring exemption from criminal liability. Violation of the principles of criminal-legal regulation made during the regulation of combat immunity in the legislation of Ukraine (as a circumstance that excludes the criminal wrongfulness of an act according to the Criminal Code of Ukraine and as a basis for exemption from criminal liability under the Law "On Defense of Ukraine").The opinion is supported that combat immunity refers to circumstances that exclude the criminal wrongfulness of an act. The range of circumstances, the presence of which allows us to state the presence of combat immunity (is not recognized as a criminal offense to commit both action and inaction; conditions and time of existence - martial law or period of armed conflict; the purpose of action (inaction) by a person endowed with military immunity; directionality of harm in combat immunity; lack of signs of torture or use of means of warfare prohibited by international law, other violations of the laws and customs of war provided for by international treaties). It is stated that combat immunity covers only the act of a person aimed at repelling armed aggression. A type of combat immunity is described, which extends to a special subject composition (civilians). Types of combat immunity are offered: military combat immunity and civil combat immunity.It is stated that during the rebuff of armed aggression against Ukraine, medical personnel, in accordance with international regulations and humanitarian mission, provide medical assistance to any persons who need it. Such actions of medical personnel are not criminally unlawful (medical immunity). Its differences from the actions of the doctor in conditions of justified risk and in conditions of emergency are shown.An analysis of the criminal legal aspects of immunization of persons involved in the activities of the International Criminal Court for the purpose of performing official or procedural duties to ensure the performance of the functions of this institution was carried out.

Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень правових основ фінансово-господарської діяльності підприємств з державною часткою власності в Україні. Корпоративні правовідносини за участю підприємств з державною часткою власності виступають як врегульовані нормами права комплексні правові відносини, що виникають, змінюються та припиняються між засновниками та учасниками юридичної особи та самою юридичною особою в результаті реалізації ними своїх корпоративних прав держави, регламентуванні діяльності підприємства (корпорації) та здійснення корпоративного управління. Сфера управлінської діяльності підприємств з державною часткою власності в Україні є сферою взаємодії (солідаризації) публічних та приватних інтересів, з обов’язковим окресленням «компетенції» відповідних органів корпоративного управління. За своєю правовою природою корпоративні відносини підприємств з державною часткою власності в Україні підлягає комплексному правовому регулюванню з використанням інструментів господарського, фінансового, адміністративно-правового та приватно-правового (цивілітарного) характеру. Корпоративне право є складним міжгалузевим утворенням, змістом якого є сукупність суб’єктивних прав у сфері корпоративного управління та участі. У поєднанні із речовим та немайновим компонентом воно виступає об’єктом як господарсько, цивільного так адміністративно-управлінського правовідношення. Методологічну основу дослідження сфери корпоративного права складає синергетичний підхід, оскільки корпоративне право є синергетичною системою - це система, складна та відкрита у своєму розвитку. Стан наукових досліджень корпоративних прав у національній правовій доктрині носить цілісний але не кодифікований характер, наукові дослідження проблематики корпоративних відносин відзначаються винятковим динамізмом та викликають обґрунтований інтерес як серед дослідників господарського, цивільного права та представників адміністративного права.Досвід іноземних країн свідчить про існування чотирьох основних моделей корпоративного управління державними підприємствами: децентралізовану, консультативну, дуальну і централізовану. Втім, зазначені моделі досить рідко зустрічаються у «чистому» вигляді, і в різних країнах поєднуються елементи більш ніж однієї моделі. Слід зазначити, що більшість країн ОЕСР використовують дуальну модель, згідно з якою права держави як акціонера здійснюються двома міністерствами: галузевим міністерством та міністерством, завданням діяльності якого є корпоративне управління. В останні роки в багатьох країнах світу спостерігається тенденція переходу до централізованих структур управління державними компаніями. Джерела корпоративного права становлять єдину, цілісну систему, елементи (складові частини) якої перебувають у відносній субординації й ієрархічній підпорядкованості відповідно до логіки правового регулювання корпоративних правовідносин. Сьогодні основним концептуальним підходом, що випливає з конституційних приписів, має бути розміщення переважної частини правил, які встановлюють повноваження та способи дії органів виконавчої влади та інших суб’єктів у процесі управління державною власністю, кодифікованому нормативно-правовому акті. Реалізація подібних заходів можна реалізувати через нормативно-правову кодифікацію. Це відкриває шлях до створення «Кодексу корпоративного права України», який має складатися з окремих розділів, що охоплюють ріні інститути корпоративних відносин. Зазначений нормативно-правовий акт необхідно побудувати виходячи з поширеної у національній правовій системі моделі пандектної будови кодексу. До загальної частини Кодексу корпоративного права України необхідно включити положення щодо загальних засад (принципів) здійснення корпоративного управління, суб’єктивного складу учасників корпоративних відносин, положення щодо об’єктів корпоративного управління та особливостей і юридичної природи корпоративних прав, порядку застосування міжнародно-правових актів. До спеціальної частини Кодексу корпоративного права України необхідно віднести положення щодо регулювання формування та змісту кодексів корпоративного управління, порядку здійснення моніторингу у сфері корпоративного управління, відповідальності суб’єктів та її меж, порядку здійснення корпоративного управління у надзвичайних умовах (надзвичайний стан або військовий стан), порядок вирішення корпоративних спорів.^UCorporate legal relations with the participation of state-owned enterprises act as complex legal relations regulated by legal norms that arise, change and terminate between the founders and participants of a legal entity and the legal entity itself as a result of their exercise of their corporate rights of the state, regulation of the activities of the enterprise (corporation) and implementation of corporate governance. The sphere of management activity of enterprises with a state share of ownership in Ukraine is the sphere of interaction (solidarity) of public and private interests, with a mandatory delineation of the "competence" of the relevant corporate governance bodies. By its legal nature, corporate relations of enterprises with a state-owned share in Ukraine are subject to complex legal regulation using economic, financial, administrative-legal and private-law (civil) instruments.Corporate law is a complex interdisciplinary entity, the content of which is a set of subjective rights in the field of corporate governance and participation. In combination with the material and non-property component, it acts as an object of economic, civil, and administrative-management legal relations.The methodological basis of research in the field of corporate law is a synergistic approach, since corporate law is a synergistic system - it is a system that is complex and open in its development. The state of scientific research on corporate rights in the national legal doctrine has a holistic but not codified character, scientific research on the problems of corporate relations is characterized by exceptional dynamism and arouses justified interest among researchers of economic and civil law and representatives of administrative law.The experience of foreign countries shows the existence of four main models of corporate management of state-owned enterprises: decentralized, consultative, dual and centralized. However, these models are rarely found in their "pure" form, and elements of more than one model are combined in different countries. It should be noted that most of the OECD countries use a dual model, according to which the rights of the state as a shareholder are exercised by two ministries: a branch ministry and a ministry tasked with corporate governance. In recent years, in many countries of the world, there has been a trend of transition to centralized management structures of state-owned companies.The sources of corporate law constitute a single, integral system, the elements (components) of which are in relative subordination and hierarchical subordination in accordance with the logic of legal regulation of corporate legal relations. Today, the main conceptual approach stemming from constitutional prescriptions should be to place the majority of the rules that establish the powers and methods of action of executive power bodies and other subjects in the process of managing state property in a codified legal act. The implementation of such measures can be implemented through regulatory and legal codification.This paves the way for the creation of the "Corporate Law Code of Ukraine", which should consist of separate sections covering early institutions of corporate relations. The specified regulatory legal act must be built based on the model of the pandect structure of the code widespread in the national legal system. The general part of the Code of Corporate Law of Ukraine must include provisions on the general principles (principles) of corporate governance, the subjective composition of participants in corporate relations, provisions on the objects of corporate governance and the specifics and legal nature of corporate rights, the procedure for applying international legal acts. The special part of the Code of Corporate Law of Ukraine should include provisions on the regulation of the formation and content of corporate governance codes, the procedure for monitoring in the field of corporate governance, the responsibility of entities and its limits, the procedure for corporate governance in emergency conditions (state of emergency or martial law), procedure for resolving corporate disputes.

  Скачати повний текст

Досліджено воєнно-політичний та військовий аспекти військових втручань СРСР у внутрішні справи Угорщини 1956 р. та Чехословаччини 1968 р. Виявлено спільні риси й особливості у причинах, політичному змісті, характері та наслідках цих втручань. Узагальнено досвід застосування військ і опору їх діям під час вторгнень, розроблено рекомендації щодо урахування цих уроків за сучасних умов.

  Скачати повний текст

Досліджено діяльність Головнокомандувача УПА Р. Шухевича у контексті українського націоналістичного руху опору 1930 - 1940-х рр., зміст, форми та напрямки даної діяльності. Розглянуто процес еволюції світогляду Р. Шухевича, його визначальні заходи в перебігу діяльності та історії ОУН і УПА. Висвітлено психологію Головнокомандувача УПА, мотивацію його діяльності та перебіг історичних процесів. Визначено місце Р. Шухевича у вітчизняній військовій та політичній історії, державотворчих процесах.

  Скачати повний текст

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі соціальних та поведінкових наук за спеціальністю 052 «Політологія». – Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2020.Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення феномену стратегічних комунікацій, їх місця і ролі у системі забезпечення обороноздатності держави, потребою удосконалення і оптимізації механізмів реалізації стратегічних комунікацій в умовах набуття спроможностей сил оборони України.Активний розвиток інформаційних технологій, поглиблення процесів глобалізації та інформатизації, зміна ідеологічних парадигм разом з триваючою збройною та інформаційною агресією Російської Федерації проти України, обумовлюють необхідність набуття таких спроможностей сил оборони України, які відповідатимуть практикам і принципам країн-членів Північноатлантичного Альянсу та дозволять забезпечити інформаційну безпеку і досягнути стратегічні цілі оборони України.Досвід проведення та вирішення сучасних воєнних конфліктів засвідчив ефективність новітнього фундаментального інструментарію координації інформаційно-комунікативної діяльності сил оборони – систему стратегічних комунікацій.^UThesis for a scientific degree of Doctor of Philosophy by field of study 05 «Social and behavioral sciences» in specialty 052 «Political Science». – Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 2020.The topicality of the research is determined by the necessity for a theoretical understanding of the phenomenon of strategic communications, their place and role in the system of ensuring the national defense capability, the need to improve and optimize the mechanisms for implementing strategic communications in terms of gaining capabilities of the defense forces of Ukraine.The active development of information technologies, the deepening of the processes of globalization and informatization, the change in ideological paradigms, along with the ongoing armed and information aggression of the Russian Federation against Ukraine stipulate the necessity of the acquisition of such capabilities of the defense forces of Ukraine that will meet the practices and principles of the NATO member states and will provide information security and achieve the strategic goals of defense of Ukraine.The experience of conducting and resolving modern military conflicts has shown the effectiveness of a new fundamental toolbox for coordinating information and communication activities of the defense forces – a system of strategic communications.

Дисертація є першим в Україні комплексним порівняльно-правовим дослідженням кримінально-правової характеристики умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини за законодавством України та країн Східної Європи. У дисертації висунуто і обґрунтовано низку нових теоретичних і важливих у практичному значенні положень, що відбивають її наукову новизну, зокрема, вперше: на основі історичного аналізу нормативно-правових актів та історіографічних здобутків виділені періоди становлення кримінально-правової охорони об'єктів культурної спадщини в Україні: 1) імперський - початок XX - 1917 р.; 2) період національно-визвольного руху - 1917-1921 рр.; 3) радянський - 1921-1991 р.; 4) сучасний - з 1991 року по теперішній час. До початку ХХ ст. відбувався поступовий процес накопичення матеріальних цінностей, створених людством, а також переосмислення культури та її матеріальних форм як необхідного аспекту розвитку спільнот та соціумів, що потребує охорони, в тому числі і на законодавчому рівні.Встановлено, що кримінальне законодавство країн Східної Європи пропонує різні підходи до визначення змісту предметів правової охорони. У цих країнах такі предмети злочинних посягань, як об'єкти культурної спадщини мають різне найменування: пам'ятники культури (КК Словаччини, Республіки Болгарія), витвори культури (КК Албанії), культурні цінності (КК Хорватії), національні цінності (КК Литовської Республіки), культурна спадщина (КК Північної Македонії) та ін. У деяких країнах Східної Європи предметом досліджуваного злочину стають не лише культурні чи історичні цінності (пам'ятки), а й природні об'єкти, наприклад, у КК Боснії і Герцеговини. Охорона культурної спадщини за законодавством Східної Європи носить фрагментарний характер. Знищення культурної спадщини у країнах, що змінили своє законодавство після підписання міжнародних конвенцій, зазвичай карається як військовий злочин, а також як злочин проти власності. Охорона культурної спадщини здійснюється за допомогою норм кримінального права щодо охорони культурної спадщини у період збройних конфліктів, воєнного стану та у мирний час. Установлено, що більшість кримінальних кодексів країн Східної Європи містить такий склад злочину, як знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини у розділі злочини проти власності (Чорногорія, Сербія, Албанія та ін.). З'ясовано, що існують і виключення. Так, у КК Північної Македонії міститься окремий розділ, який має назву «Злочини проти культурної спадщини та природних раритетів».На підставі аналізу основних різновидів кваліфікуючих ознак умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини за законодавством України та країн Східної Європи встановлено, що норма ст. 298 КК України, а також більшість кваліфікованих видів такого злочину не є типовими для законодавства країн Східної Європи.^UThe thesis is the first comprehensive comparative legal study of the criminal law characteristics of the deliberate illegal destruction, destruction, or damage of cultural heritage objects under the legislation of Ukraine and Eastern European countries. The dissertation put forward and substantiated several new theoretical and important in a practical sense provision, reflecting its scientific novelty, in particular, for the first time: based on a historical analysis of normative legal acts and historiographic achievements, periods of the formation of the criminal legal protection of cultural heritage objects in Ukraine are highlighted 1) imperial - early XX - 1917; 2) the period of the national liberation movement - 1917-1921; 3) Soviet - 1921-1991; 4) modern - from 1991 to the present. By the beginning of the twentieth century, there had been a gradual process of accumulation of material values created by mankind, as well as a rethinking of culture and its material forms as a necessary aspect of the development of communities and societies.It is established that the objective side of the analyzed crime under the criminal law of Ukraine and Eastern Europe is characterized by an alternative indication of several possible forms: 1) destruction or 2) damage or 3) demolition. In addition, the use of three forms in Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine is superfluous. We offer the word « demolition» to exclude from the text of Part 2 of Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine.The criminal legislation of the countries of Eastern Europe offers different approaches to determining the content of objects of legal protection. In these countries, such objects of criminal encroachments as objects of cultural heritage have different names: cultural monuments (Criminal Code of Slovakia, Republic of Bulgaria), cultural works (Criminal Code of Albania), cultural values (Criminal Code of Croatia), national values (Criminal Code of the Republic of Lithuania), cultural heritage (Criminal Code of North Macedonia), etc. In some countries of Eastern Europe, the subject of the crime under investigation is not only cultural or historical values (monuments), but also natural objects, for example, in the Criminal Code of Bosnia and Herzegovina. Protection of cultural heritage under the legislation of Eastern Europe is fragmented. Destruction of cultural heritage in countries that changed their legislation after the signing of international conventions is usually punished as a war crime as well as a crime against property. The protection of cultural heritage is carried out with the help of the norms of criminal law on the protection of cultural heritage during armed conflicts, martial law and peacetime.It was highlighted that under the legislation of Ukraine and most Eastern European countries, subjectively, the crime of destruction, or damage of cultural heritage sites is characterized by an intentional form of guilt. The criminal law of other Eastern European countries is characterized by the existence of a separate rule on liability for negligent damage or destruction of cultural heritage sites (Republic of Belarus).The subject of the crime of destruction or damage of cultural heritage objects is, as a rule, a natural sane person who has reached a certain age at the time of commission the crime. On the basis of comparative legal research of qualifying features of crimes encroaching on objects of archeological and cultural heritage according to the legislation of Ukraine and the countries of Eastern Europe the qualifying features of destruction or damage of objects of cultural heritage are systematized.The following bases (criteria) of systematization are allocated: 1) on objective signs: on the grounds of the objective side of the act (action, consequence); 2) on subjective grounds: depending on the purpose; according to the characteristics of the subject.Based on the analysis of the main varieties of qualifying signs of deliberate illegal destruction or damage of cultural heritage objects according to the legislation of Ukraine and the countries of Eastern Europe, it was established that the norm of Art. 298 of the Criminal Code of Ukraine, as well as most of the qualified types of such crimes, are not typical for the legislation of the countries of Eastern Europe.

Показано, що впровадження нових і вдосконалення існуючих форм організації медичної допомоги у Збройних Силах України сприяє досягненню ефективного використання кадрових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів військових закладів охорони здоров'я. Доведено необхідність переорієнтації терапевтичного лікування, зокрема первинної медико-санітарної допомоги, у ЗС України на сімейну медицину. Апробовано та впроваджено нову функціонально-організаційну структуру Головного військового клінічного госпіталю - Клініку амбулаторно-поліклінічної допомоги й опрацьовано нормативно-правові та організаційні засади її діяльності. Обгрунтовано, розроблено та впроваджено якісно нову систему етапного лікування "Клініка амбулаторно-поліклінічної допомоги - Головний військовий клінічний госпіталь - Госпіталь доліковування та реабілітації", принципами якої є забезпечення пріоритетності розвитку амбулаторно-поліклінічної допомоги на засадах загальнолікарської практики - сімейної медицини, розширення позастаціонарних форм надання медичної допомоги та профілактичної діяльності. На підставі комплексного медико-соціологічного дослідження науково обгрунтовано окремі компоненти удосконалення амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомоги. Розроблено модель консолідованого фінансування військових закладів охорони здоров'я. Визначено складові медичної, економічної та соціальної ефективності впровадження якісно нової системи оптимізації даної допомоги у ЗС України.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджується військовий український національно-визвольний рух та будівництво Збройних Сил України після повалення самодержавства в Росії до першої чверті 1918 р. Аналізується політика Центральної Ради, уряду УНР, українських партій та їх чільних діячів щодо ролі національних Збройних Сил у державному будівництві України, у захисті її суверенитету, етапи військового будівництва та створення регулярних Збройних Сил України.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження особливостей зворотного розсіяння радіохвиль гідродинамічними утвореннями, що виникають під час руху надводних об'єктів. Вивчено вплив цих особливостей на енергетичні, статистичні, спектральні та часові характеристики зворотного розсіяння. Описано характеристики сигналів, розсіяних гідродинамічними утвореннями від надводних об'єктів, що рухаються, а саме: доплерівські спектри та ефективна поверхня розсіяння (ЕПР). Запропоновано модель фізичних розсіювачів, які можуть вносити суттєвий вклад у сумарний розсіяний сигнал. Показано, що для суден з гідростатичним способом підтримки під час руху на межових швидкостях під нульовими курсовими кутами основними розсіювачами є саме судно та корабельні хвилі, що обрушуються. Енергетичні доплерівські спектри сигналів від корабельних хвиль, що обрушуються, для таких суден залежать від їх швидкості та курсового кута. Наведено результати сигналів, розсіяних різними ділянками даних хвиль залежно від фази її розвитку. Створено модель зворотнього розсіяння радіохвиль корабельними хвилями, що обрушуються. Показано, що у разі обрушення корабельної хвилі зворотне розсіяння надвисокочастотних та надзвичайновисокочастотних сигналів обумовлено частками крапельно-бризкової фракції, яка генерується корабельною хвилею поблизу корпуса судна.

  Скачати повний текст

Визначено особливості суспільно-політичних відносин між українцями Східної Галичини та Закарпаття впродовж 1918 - 1939 рр., під час яких відбувалися складні державотворчі процеси у Західній Україні, починаючи від рішень Народних рад Закарпаття та Всезакарпатського народного з'їзду в Хусті про возз'єднання з Україною, функціонування Гуцульської Республіки до Карпато-Українського державотворення в 1939 р. Проаналізовано взаємовідносини місцевого населення й Українських січових стрільців, які перебували на території Закарпаття у роки Першої світової війни, відносини представників українських Народних рад з урядовцями Західно-Української Народної Республіки, культурно-просвітні зв'язки українців по обидва боки Карпат. Досліджено активну державотворчу діяльність українців Східної Галичини та Закарпаття, солідарність галичан з національно-визвольною боротьбою закарпатських українців, масовість нелегальних переходів польсько-чехословацького кордону, численні акції протесту проти польсько-угорських зазіхань на Закарпаття. Доведено, що українці Східної Галичини підтримували Карпатську Україну морально та матеріально, а також у військовому відношенні. Галичани значною мірою спричинили виникнення Карпатської Січі, розробили її Статут та сформували Військовий штаб. До нього ввійшли українські емігранти з Галичини, відомі військові фахівці, які відіграли велику роль у захисті Карпатської України від угорських гортистів. Висвітлено місце у цьому процесі М. Колодзінського-Гузару та З. Коссак-Тарнавського, які віддали життя за незалежність Карпато-Української держави.

  Скачати повний текст

Дисертаційне дослідження проведено з метою розв’язання теоретико-експериментального наукового завдання, яке присвячене педагогічному моделюванню розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов вищих військових навчальних закладів (далі – ВВНЗ) у системі післядипломної освіти.З’ясовано стан дослідженості у педагогічній науці проблеми розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ у теоретичному та практичному аспектах, що базується на провідних ідеях компетентнісного, контекстного, андрагогічного, суб’єктно-діяльнісного, системного підходів. Обґрунтовано поняттєво-категоріальний апарат дисертації, зокрема поняття діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ як професійно важливе психічне утворення, що містить діагностувальну підготовленість, знаннєву, діяльнісну та суб’єктну здатність і професійну, особистісну та психологічну готовність до реалізації діагностувальної функції у системі військової освіти завдяки вибору, розробленню, застосуванню валідного інструментарію педагогічного діагностування рівнів сформованості та розвиненості іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців, а також впровадженню його результатів у військово-педагогічний процес.Обґрунтовані такі структурні компоненти діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ: ціннісно-мотиваційний , когнітивний , діяльнісний , індивідуально-психічні якості , суб’єктний. Теоретично обґрунтовано наукові засади педагогічного моделювання розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ у системі післядипломної освіти. Узагальнення та систематизація науково-педагогічних досліджень дали змогу виокремити такі етапи педагогічного моделювання розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ: цілепокладання; планування; проєктування моделі; впровадження моделі; корегування моделі. Результатом педагогічного моделювання є удосконалена педагогічна модель, яка містить такі взаємопов’язані блоки: концептуальний; змістовний; методичний; суб’єкт-суб’єктний; діагностувально-результативний. На основі аналізу результатів педагогічного експерименту з’ясовано статистично значущі відмінності у рівнях розвиненості діагностичної компетентності серед викладачів іноземних мов ВВНЗ, які підвищували свою кваліфікацію за традиційною методикою та рівнями розвиненості діагностичної компетентності серед викладачів іноземних мов ВВНЗ, які вчились за методикою адаптивного розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ у системі післядипломної освіти. Достовірність результативності впровадження педагогічної моделі розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ за всіма компонентами до та після формувального етапу педагогічного експерименту доведено за допомогою T-критерію Вілкоксона, U-критерію Манна-Уітні, медіанного критерію, критерію узгодженості Пірсона (χ2), H-критерію Крускала-Уолеса та кластерного аналізу. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у такому: – уперше обґрунтовано теоретичні засади та основні етапи педагогічного моделювання розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ у системі післядипломної освіти (цілепокладання; планування; проєктування педагогічної моделі розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ;– удосконалено педагогічну модель розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ шляхом її доповнення суб’єкт-суб’єктним блоком, який відображає взаємодію між викладачами іноземних мов ВВНЗ і викладачем-фасилітатором, а також шляхом доповнення, адаптування, оптимізації наявних блоків педагогічної моделі розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ до специфіки їхньої діагностувальної діяльності у системі військової освіти для досягнення необхідного результату у системі післядипломної освіти; методику розвитку діагностичної компетентності викладачів іноземних мов ВВНЗ шляхом адаптування мети, завдань організаційних форм та змісту навчання, методів і засобів навчання до контексту їхньої діагностувальної діяльності у системі військової освіти, які послідовно реалізуються на ціннісно-мотиваційному, основному та завершальному етапах;– дістало подальшого розвитку змістове наповнення поняття “діагностична компетентність викладачів іноземних мов ВВНЗ” доповненням такою професійно важливою характеристикою, як “спроможність реалізовувати діагностувальну функцію з метою виявлення рівнів сформованості та розвиненості іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців”.Ключові слова: компетентність, професійний розвиток, діагностична компетентність, вищий військовий навчальний заклад, освіта, інформаційно-комунікаційні технології, викладач іноземних мов, модель, розвиток, методика, професійна підготовка, оцінювання, педагогічне моделювання, педагогічна діагностика, система післядипломної освіти.^UThe dissertation research was conducted to address the theoretical and experimental scientific task dedicated to pedagogical modeling of the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions within the framework of postgraduate education. The state of research of the problem in pedagogical science regarding the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions in theoretical and practical aspects has been clarified. The problem of the development of the diagnostic competence of foreign language teachers is based on the leading ideas of competency-based, contextual, andragogical, subject-activity, and system approaches. The conceptual and categorical apparatus of the dissertation is substantiated. The following structural components of diagnostic competence are justified: value-motivational, cognitive, activity-related, individual and mental qualities, subjective. Generalization and systematization of scientific and pedagogical research have allowed identifying the following stages of pedagogical modeling for the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions: goal setting; planning; model design; model implementation; model improvement. The result of pedagogical modeling is an improved pedagogical model that consists of interconnected blocks: conceptual block; content-related block; methodological block; subject-subject interaction block; diagnostic-result-oriented. To implement the pedagogical model for the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions in the system of postgraduate education, an author-developed adaptive development method was employed. The reliability of the effectiveness of implementing the pedagogical model for the development of diagnostic competence of foreign language teachers at higher military educational institutions across all components before and after the formative stage of the pedagogical experiment has been demonstrated using the Wilcoxon T-test, Mann-Whitney U-test, median criterion, Pearson’s chi-square (χ2) test, and cluster analysis.The scientific novelty of the research lies in the following:It was the first time: the theoretical foundations and key stages of pedagogical modeling for the development of diagnostic competence of foreign language teachers at higher military educational institutions in the system of postgraduate education were substantiated. These stages include goal setting, planning, designing the pedagogical model, implementing the developed pedagogical model, and adjusting the pedagogical model. It was improved: the pedagogical model for the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational has been enhanced by incorporating a subject-subject block, reflecting the interaction between foreign language teachers at higher military educational institutions and facilitator. The existing blocks of the pedagogical model for the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions were complemented, adapted, and optimized to the specifics of their diagnostic activities in the military education system to achieve the necessary results in postgraduate education;a method for the development of diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions has been developed by adapting the goals, tasks, organizational forms, and content of education, as well as methods and means of teaching, to the specifics of their diagnostic activities in the military education system. These adaptations are contextually and sequentially implemented at the value-motivational, basic, and concluding stages. The conceptual content of the term “diagnostic competence of foreign language teachers of higher military educational institutions” has been further developed by adding the following professionally significant characteristic: “the ability to implement diagnostic functions to identify levels of formation and development of foreign language communicative competence of military personnel”. Key words: competence, professional development, diagnostic competence, higher military educational institution, education, information and communication technologies, teacher of foreign languages, model, development, method, professional training, evaluation, pedagogical modeling, pedagogic diagnostics, postgraduate education system.

Розкрито сутність, специфіку й особливості патріотично-військового виховання студентської молоді. Розроблено організаційно-педагогічну систему патріотично-військового виховання студентської молоді, використано патріотично-військовий виховний потенціал освітньо-виховного простору університету з урахуванням регіональних військово-патріотичних традицій рідного краю. Уточнено сутність поняття "патріотично-військове виховання", подальшого розвитку набули ідеї виховання національного самоусвідомлення особистості студента, зміст, форми та методи патріотично-військового виховання в університетському освітньо-виховному просторі.

  Скачати повний текст

Грунтовно проаналізовано архівні документи та наукові літературні джерела та висвітлено процес формування українського військового священицтва у перших національних частинах XIX ст. та у легіоні Українських Січових Стрільців у складі австрійської армії у роки Першої світової війни 1914 - 1918 рр. Вивчено організацію, структуру та діяльність православного військового духовенства козацького війська, Збройних сил Центральної Ради, Української Держави, Української Народної Республіки за доби національно-визвольних змагань 1917 - 1921 рр. Досліджено й охарактеризовано військовий і правовий статус польового духівницва Галицької армії Західно-Української Народної Республіки, проаналізовано його організацію та структуру, форми та методи діяльності, стосунки з православними панотцями Армії УНР у визвольних війнах 1918 - 1920 рр. Зроблено спробу показати організацію забезпечення релігійних потреб вояків українських формацій Другої світової війни. Об'єктивно охарактеризовано діяльність капеланів української Повстанської Армії у роки II Світової війни.

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено систему оптимізації управління стоматологічним забезпеченням Збройних Сил (ЗС) України за умов реформування військово-медичної служби. Доведено необхідність запровадження якісно нової системи стоматологічного забезпечення військовослужбовців і ветеранів військової служби на проміжку: медичний пункт військової частини - медична рота з'єднання - військовий госпіталь Оперативного Командування - Центральна стоматологічна поліклініка МО України, що відповідає вимогам єдиного медичного простору за умов військового горизонту. Визначено складові медичної, економічної та соціальної ефективності впровадження якісно нової системи оптимізації стоматологічної допомоги в ЗС України.

  Скачати повний текст

Загальної концепції впровадження методів математичного моделювання в геоінформаційні системи навігаційно-гідрографічного та гідрометеорологічного забезпечення мореплавства не існує, тому що вважається, що не всі задачі підлягають математичному моделюванню.Тому на першому етапі важливо на конкретних прикладах продемонструвати можливості математичного моделювання у напрямку гідрометеорологічного і, особливо, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, як складової системи забезпечення безпеки мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, та на базі отриманого досвіду розширювати перелік задач, які практично вирішуються методами математичного моделювання. У дисертаційній роботі отримано такі наукові результати:- вперше запропоновано алгоритм підвищення точності позиціонування суден (розрахунок систематичної похибки визначення орбітальних характеристик геодезичних супутників відносно центру геоцентричної системи WGS-84), що має як фундаментальне теоретичне значення, так і може бути базою для подальшого вдосконалення (зменшення похибки) методів супутникової геодезії з метою забезпечення безпеки мореплавства, шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна, що відрізняється відсутністю відомостей в існуючій науковій літературі;- вперше запропоновано алгоритм обчислення статистичними методами результатів математичного моделювання розповсюдження гідроакустичної хвилі за променевою теорією (встановлена можливість існування періодичного у просторі проявлення зон акустичної тіні); на практиці це дозволяє більш ефективно використовувати корабельні сонари, що дає можливість забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна. В інтересах ВМС ЗС України це дозволить на більш високому рівні виконувати тактичні прийоми маневрування з урахуванням даних розрахунку акустичних полів самого корабля та акустичних полів гідроакустичних станцій;- удосконалено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання гідродинамічного поля судна, яке генерує корабельні хвилі, що впливають на швидкість руху судна; розроблене методичне підґрунтя визначення критичної швидкості руху судна, при збільшенні якої, за рахунок трансформації корабельних хвиль, відбувається перехід з економного на неекономний режим руху, за якого збільшення потужності не приводить до відповідного збільшення швидкості, що зменшує маневреність судна;- удосконалено алгоритми статистичних обрахунків результатів математичного моделювання акустичного поля судна; створене методичне підґрунтя для визначення залежної від швидкості руху судна довгохвильової складової акустичного поля судна, яке формується підводною частиною корпусу, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судна в умовах мінної загрози;- отримано подальший розвиток алгоритму статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання гідродинамічного поля судна, яке раптово може змінювати швидкість його руху, що дозволяє забезпечити безпеку мореплавства шляхом ефективного маневрування та керування рухом судном;- отримали подальший розвиток алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання дрейфових течій на прикладі акваторії Одеського торгівельного порту. Тобто виконано тестовий розрахунок вертикального розподілу швидкості та напрямку течій в акваторії Одеського торгівельного порту. За умов нагонного вітру в акваторії порту виникають дрейфові (поверхневі) та компенсаційні (придонні) течії. За таких умов дрейф суден з різною осадкою відбуватиметься у різних напрямках. У зв'язку з тим, що течії і зміни їх напрямку та швидкості з глибиною складають суттєву навігаційну загрозу, впливаючи на ефективність засобів керування судном, пропонується у портах та узкостях доповнити існуючу геоінформтивну систему інформаційним шаром 3D течій;- отримали подальший розвиток алгоритми статистичного обчислення результатів математичного гідродинамічного моделювання процесів формування на морському дні тимчасових навігаційних перешкод типу барів та банок. Ключові слова: керування рухом судна, маневреність судна, математичне гідродинамічне моделювання, фізико-статистичне моделювання, навігаційно-гідрографічне та гідрометеорологічне забезпечення, гідроакустичне поле судна, гідродинамічне поле судна, похибки супутникової геодезичної системи позиціонування.^UThere is no general concept for the introduction of mathematical modeling in geoinformation systems of navigational-hydrographic and hydrometeorological navigation, since not all tasks are subject to mathematical modeling. Therefore, at the first stage it is considered relevant to demonstrate the possibilities of mathematical modeling in the direction of hydrometeorological and especially navigational and hydrographic support of navigation, as part of the system of maritime safety through effective maneuvering and control of ship traffic and on the basis of experience to expand methods of mathematical modeling.Scientific novelty in the thesis results is to create a methodological basis for solving the problem of calculating the statistical methods the results of mathematical modeling of processes on the basis of which is provided by solving the operational navigation-hydrographic and hydrometeorological support shipping as a component of navigation safety through effective maneuver and control the movement of vehicles.In the dissertation work the following scientific results were obtained:- for the first time an algorithm for improving the positioning accuracy of ships (calculation of systematic error in determining the orbital characteristics of geodetic satellites relative to the center of the geocentric system WGS-84) is proposed, which has both fundamental theoretical significance and can be the basis for further improvement in order to ensure the safety of navigation, by effective maneuvering and control of the movement of the vessel, characterized by a lack of information in the existing scientific literature;- for the first time the algorithm of calculation by statistical methods of results of mathematical modeling of propagation of a hydroacoustic wave according to the radiation theory is offered (possibility of existence of periodic in space of display of zones of an acoustic shadow is established); in practice, this allows more efficient use of ship sonar, which makes it possible to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel. In the interests of the Navy of the Armed Forces of Ukraine, this will allow at a higher level to perform tactical maneuvering techniques, taking into account the calculation of the acoustic fields of the ship and the acoustic fields of sonar stations;- algorithms of statistical calculations of results of mathematical modeling of acoustic field of the vessel are improved; created a methodological basis for determining the speed-dependent long-wave component of the acoustic field of the vessel, which is formed by the underwater part of the hull, which allows to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel in a mine threat;- further development of the algorithm for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of the hydrodynamic field of the vessel, which can suddenly change the speed of its movement, which allows to ensure the safety of navigation by effectively maneuvering and controlling the movement of the vessel;- algorithms for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of drift currents on the example of the water area of the Odessa commercial port were further developed. That is, a test calculation of the vertical distribution of speed and direction of currents in the waters of the Odessa commercial port was performed. Under conditions of gusty wind in the water area of the port there are drift (surface) and compensatory (bottom) currents. Under such conditions, the drift of vessels with different draft will occur in different directions. Due to the fact that currents and changes in their direction and speed with depth pose a significant navigational threat, affecting the effectiveness of ship control, it is proposed to supplement the existing geoinformation system with information layer 3D flows in ports and narrows;- algorithms for statistical calculation of the results of mathematical hydrodynamic modeling of the processes of formation of temporary navigation obstacles such as bars and cans on the seabed were further developed.Key words: ship motion control, ship maneuverability, mathematical hydrodynamic modeling, physical and statistical modeling, navigation-hydrographic and hydrometeorological support, hydroacoustic field of the ship, hydrodynamic field of the ship, errors of the satellite geodetic positioning system.

Досліджено характеристики поля електромагнітних хвиль міліметрового та сантиметрового діапазонів над морською поверхнею у випадку кутів ковзання, близьких до нуля, висотах розташування об'єкта дослідження, близьких до висоти морських хвиль, і малих висотах розташування антен радіолокаційних станцій. Наведено оцінки впливу значних затінень, що існують за малих кутів ковзання, на статистику флуктуацій множника ослаблення. З'ясовано особливості поляризаційних характеристик і структури спектрів радіолокаційного відбиття від морських хвиль та об'єктів малого розміру на морській поверхні (моторних, веслових і вітрильних човнів, буїв тощо) за малих кутів ковзання. Розроблено алгоритми і програмні засоби для вивчення динаміки зміни спектрів відбиття у часі. Вивчено характеристики радіолокаційного відбиття міліметрового та сантиметрового діапазонів від збурень на морській поверхні, що утворюються від руху суден ("корабельної хвилі"), розроблено моделі для їх опису. Оцінено можливості використання особливостей розсіювання електромагнітних хвиль міліметрового та сантиметрового діапазонів корабельними хвилями для поліпшення радіолокаційного спостереження судна і визначення параметрів його руху.

  Скачати повний текст

Визначено сутнісні характеристики етико-правової підготовки курсантів у вищих військових навчальних закладах як складової професійної підготовки майбутніх офіцерів. Розроблено й апробовано модель етико-правової підготовки курсантів, що включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та нормативно-рефлексивний компоненти. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено технології організації навчально-виховної діяльності майбутніх офіцерів у процесі етико-правової підготовки. Уточнено зміст понять "норма", "вимога", що висуваються до офіцера за умов військово-професійної діяльності, а також "військовий обов'язок", "відповідальність офіцера" та "військова честь" в аспекті нормативної регламентації. Визначено критерії та показники готовності курсанта до реалізації морально-правової поведінки у військово-соціальному середовищі.

  Скачати повний текст